Кінець століття (фр.). Термін на позначення, зокрема, світоглядних настроїв кінця XIX — початку XX століття. (Прим. ред.)
Ідеться про поета-романтика Джакомо Леопарді (1798–1837). (Прим. ред.)
Зневажаючи смерть (нім.).
Кому про те знати належить (рос.).
Ось продовольство влаштовуй собі краще і на це грошей не шкодуй, у солоній ванні, хорошій їжі, сухому повітрі — уся твоя поправка! (Рос.)
Ах, біда з дітьми! Скільки з ними турбот і тривоги, я просто тремчу за них. (Рос.)
Науки ж Леся проходить усі, що й Мишко; грецьку й латинську мови навіть краще розуміє, ніж Мишко. (Рос.)
Леся зі своїми ревматизмами! Так прикро — тепер їй усе-таки болить рука. Розпухла вся кисть. (Рос.)
У найвідомішого тут доктора Афанасьева (рос.).
Кажуть, що й пухлина руки — золотушна (рос.).
Кажуть, що якби ще зволікати, то пропала б рука. (Рос.)
Якщо не одна, то інша: з рукою сяк-так історія скінчилася, хоч і не зовсім блискуче, але хоч усе ж таки з можливістю володіти рукою… нині ж починається, здається, щось таке з правою ногою: болить і трохи опухла в коліні. (Рос.)
Без надії сподіваюсь (латин.).
Улітами в листуванні з рідними Леся Українка називає свої твори.
Бурі й натиску (нім.).
За всяку ціну (латин.).
Табльдот (фр.) — харчування за спільним столом.
Кегельбан (нім.)
Я витривала (нім.).
«Сучасне кохання» (фр.).
«Напівдіви», «Жовті казки», «Для читання в лазні» (фр.).
Геній місця, геній локусу (латин.).
У блакить (нім.).
До праотців (латин.).
Я з того створила драму (фр.).
Божественне божевілля (фр.).
Нав’язлива ідея (фр.).
Вижата (нім.).
Колишня назва міста Новоград-Волинський. (Прим. ред.)
Негайно, без підготовки (латин.).
Відокремлення Малоросії від Росії та приєднання її до Польщі (рос).
Наче туристка (фр.).
Та всякі інші (італ.).
Сміливе (нім.).
«Книга пісень» (нім.).
Учнівство (нім.).
Манія величності (латин.).
Якщо ваша ласка, мадемуазель поетесо! (Фр.)
Ревю (англ.).
Це давня історія (нім.).
Доконечна умова (латин.).
Моя провина (латин.).
Лев Дейч (1855–1941) — народник, діяч російського соціал-демократичного руху, виходець із України.
Яків Стефанович (1853–1915) — революціонер-народник, відбував каторгу в Якутії, виходець із України.
Люди дратівливі (фр.).
Надлюдини (нім.).
Сірі години, сутінки (польськ.).
Люба, далека товаришко (нім.).
У синю далечінь (нім.).
Хай живе мистецтво! Хай живе свобода! (Нім.)
«Добре виховані» (польськ.).
Дуже гучне звучання (італ.).
Милий, далекий друже; люба ранкова душа; люба далечінь; люба, найдорожча; мій любий чарівний квіте (нім.).
Поранкова душа (нім.).
Добрий (нім.).
«Фантазія-експромт», «Меланхолійний вальс» (фр.).
Непоясненне; букв.: я не знаю що (фр.).
Нарис-pendant — нарис-відповідь (фр.).
Девіз, вислів (італ.). Тут: епіграф.
Належать одне одному (нім.).
Дагабія — велика барка з вітрилами. (Прим. ред.)
Хай живе життя! (Нім.)
«Утім, “особлива” — це, мабуть, недалеко від “ненормальної”, але це мене не бентежить, <…>, а мені самій здається, що якщо ця “ненормальність” нікому не завдала лиха та страждань (хвороба і смерть змучили мене, а не саме почуття яке давало тільки щастя нам обом), то вона не заслуговує на негативне ставлення. Мені завжди здавалося, що це найкраще почуття, на яке я здатна, і я не стала б пригнічувати його в собі, якби воно з’явилося іншим разом». (Рос.)
І вся чортівня (фр.).
Цаль (діал., заст.) — дюйм.
Це самоочевидне! (Фр.)
Авторською амбітністю (фр.).
«Тільки хвора людина є людиною» (нім.). Ширше про місце Гайне у творчості Лесі Українки див. у статті Бургардт О. [22].
Еротоманія (латин.).
Розсудливе божевілля (фр.).
Манія періодична (латин.).
Велика істерія (фр.).
Сильне загострення моєї істерії, нездатність до роботи, а потім непереборну апатію, інертність, під час непробачну (рос.).
О свята істерія! (Латин.)
Нервовий кашель (латин.).
Відраза до життя (латин.).
Шлюбні (латин.).
Напівсвіт (фр.) — характеристика суспільства 2-ї половини XIX століття, у якому вищий світ перестав бути герметичним і «впускав» до себе людей, які до нього не належали.
Я з того створила драму (фр.).
Принцип індивідуації (латин.).
Спробу знайти “звільняюче слово”, що визволяє від “вавилонського прокляття” одинокости, яке перетворює люблячого батька на тирана… яке змушує сестру бути Кассандрою, котра пророкує всує і не рятує навіть рідного брата від загибелі. (Рос.)
Що це слово — або, в усякому разі, те, що наближає до нього, — є слово “смерть”. Воно вперше заставило батька побачити у своєму синові не лише свого сина, але й сина матері, сина людського. (Рос.)
Невже насправді найкоротша форма нашого життя — смерть? Чи сама по собі смерть має таку містичну примирливу силу? (Рос.)
Права виняткової жінки, або, як кажуть французи, вищої жінки, були визнані набагато швидше, ніж права звичайної жінки. (Рос.)
Шедевр (фр.).
Культ мистецтва, праці й одинокості (рос.).
Іде в мистецтво, як у монастир (рос.).