Лiкарськi рослини Прикарпаття

Скополія карніолійська

(Scopolia carniolica Jacq.)

Родина пасльонові (Solanaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 20–25 см. Кореневище товсте, повзуче. Стебла розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках між попарно зближеними листками. Квітки зовні бурувато-фіолетові, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід — двогнізда коробочка. Цвіте в травні — червні.

Скополія схожа на белладонну, отруйна. Росте в тінистих густих букових та буково-грабових лісах.

З лікувальною метою використовують кореневища і корені (Rhizoma et radix scopolia). Вони містять 0,4–1,5 % алкалоїдів, головним чином гіосциамін і менше атроніту та скополаміну, бетаїн, холін, фітостерин, сахарозу.

Скополамін є цінним лікарським засобом, який застосовується для обезболювання родів, при паркінсонізмі та інших захворюваннях. Він служить також для розширення зіниць.

Кореневища й коріння збирають після плодоношення, в липні — серпні. Викопують всю підземну частину рослини, очищають від землі і промивають у холодній воді. Для кращого просушування товсті кореневища розрізують. Сушать на відкритому повітрі, горищах або в спеціальних сушарнях. При збиранні скополії слід зрідка залишати кореневища для відновлення рослин.

Скополія застосовується в гомеопатії як засіб від геморою.