Лiкарськi рослини Прикарпаття

Дягель лікарський

(Angeli са archangelica L.)

Родина зонтичні (Apiaceae)

Перша згадка про дягель як прянощі і лікувальний засіб відноситься до XV ст. За рукописними даними, у XVII ст. східні слов'яни використовували корінь дягелю при лікуванні пухлин і для боротьби з інфекційними хворобами.

Це — дворічна трав'яниста рослина, з родини зонтичних. Стебло товсте, порожнисте, округле, гіллясте, заввишки до 2 м, часто червонувате, особливо у верхній частині. Листки (до 80 см завдовжки) зверху яскраво-зелені, знизу сіруваті, тонкі, м'які, з великими здутими піхвами, перисторозсічені, з великими яйцеподібними гоетрозубчастими листочками, іноді при основі серцеподібними. Прикореневі листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Суцвіття 10–17 см у діаметрі, зонтик без обгортки або з 1–2 листочками і численними опушеними променями. Зонтички мають багатолисті обгортки. Квітки дрібні, правильні, зубці чашечки малопомітні. Віночок п'ятичленний, пелюстки зеленувато-білі, еліптичні, із загнутою верхівкою, майже без виїмки. Тичинок 5, маточка одна, з нижньою зав'яззю і двома стовпчиками. Плід — двосімянка завдовжки 5–6 мм. Сім'янки овальні, стиснуті із спинки, з майже рівними крайовими ребрами.

Росте в сирих листяних і мішаних лісах, поблизу водойм, на лісових луках. Цвіте у червні — вересні.

Підземні органи містять ефірну олію, в якій є альфа-пінен, альфа-феландрен і борнеол; дубильні речовини, валеріанова, ангелікова, яблучна і, оцтова кислоти, а також численні кумарини. В листках і квітках міститьоУ флавоноїд діосмін, а в плодах — кумарини. 1

Корені і кореневище використовують при шлунково-кишковий захворюваннях, для посилення секреторної і моторної функцій кишечника та зниження бродильних процесів, як сечогінне. Вони входять до складу сечогінного збору. Крім того, призначають при виснаженні нервової системи, гострій і хронічній невралгії, ревматизмі й артриті. З них виготовляють настойку, лікери. Ефірну олію використовують у парфюмерії.

Розмножується насінням, яке стратифікують протягом 80–90 днів. Висіяне в підготовлений грунт з міжряддями не менше 1 м, воно дає сходи на 5-7-й день після сівби. При осінньому висіві сходи з'являються в кінці квітня. В перший рік життя рослина утворює розетку до 50 см в діаметрі. Листки до кінця вегетаційного періоду досягають 40 см довжини. Деякі рослини цвітуть і плодоносять на другий рік. У більшості з них життєвий цикл триває 3–5 років і більше. Щороку за вегетаційний період рослина утворює розетку з 10–11 листків. Найбільш великі з них 80-100 см завдовжки. На другий і наступні роки ріст рослини відновлюється зразу після танення снігу. Цвіте в червні, плодоносить у серпні — вересні.

У вегетаційний період необхідно старанно доглядати посіви — розпушувати і прополювати міжряддя.

Плоди заготовляють у серпні — вересні. Кореневище разом з коренями великих дворічних рослин — навесні чи восени. Сушать під накриттям на горищах або в інших добре провітрюваних приміщеннях.