Любка дволиста

(Platanthera bifolia L.)

Родина орхідні (Orchidaceae)


Рослина висотою 25–50 см, з суцільними бульбами, двома майже супротивними еліптичними прикореневими листками на крилатих черешках і довгою рідкою китицею білих запашних квіток на довгому квітконосі. Великі, зеленувато-білі квітки надзвичайно химерної форми, схожі на метеликів. Три пелюстки віночка сходяться біля верхівки, 2 — розпростерті, а третій, язичковидний, звернений донизу (так звана губа), значно більший від інших, відрізняється від них формою. Біля основи він має довгу вигнуту циліндричну шпорку, яка в 1,5–2 рази більша, ніж зав'язь. Плід — коробочка. Насіння, як у всіх орхідних, дуже дрібне, пилувате. Квітки мають чудовий запах, особливо присмерком, коли багато виділяється пахучих речовин; ось чому в деяких місцевостях цю рослину називають ще нічною фіалкою. Цвіте в червні — липні. Росте в заростях чагарників, у тінистих листяних і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях.


Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "широкий пиляк". Видова назва означає «дволиста».


Білий колір квіток і сильний запах приваблюють нічних метеликів, які запилюють рослину. Декоративна рослина. Як і всі орхідні, підлягає охороні, занесена до Червоної книги. На Україні росте 2 види любки. У бульбах любки, порівняно невеликих за розміром, нагромаджуються слиз (до 50 %), крохмаль (до 30 %), декстрин (до 10 %), деякі тонізуючі речовини. Народна медицина рекомендує бульби любки виснаженим хворим при шлунково-кишкових захворюваннях, кашлі, хворобах зубів, а листя як зовнішнє при наривах. Бульби доцільно використовувати як обволікаючий засіб при отруєні (при цьому уповільнюється всмоктування токсичних сполук).


Культивується легко. Любку висаджують у пухкий грунт, багатий на перегній, у затінку кущів. Вона непогано розростається і щоліта радує нас ніжними квітками і тонким духмяним запахом.

Загрузка...