Лiкарськi рослини Прикарпаття

Хміль звичайний

(Humulus lupunus L.)

Родина коноплевих (Cannabaceae)

Здавна на Україні відомий як декоративна рослина. У багатьох місцевостях можна побачити його як зовнішню зелену окрасу житла. Крім того, він — цінна технічна і лікарська рослина. В культурі відомий з 768р. до н. е.

Це — багаторічна дводомна рослина 3–6 м заввишки. Кореневище м'ясисте, повзуче. Стебло витке, чотиригранне, шорстке. Листки супротивні, довгочерешкові, при основі серцеподібні, 3-5-лопатеві (верхні — чергові, цілісні), округлі або яйцеподібні, по краю великопилчасті, зверху темно-зелені, зісподу — світліші, залозисті. Квітки одностатеві, верхівкові. Чоловічі суцвіття волотисті, жіночі — головчасті. Плід — однонасінний сплющений горішок. Росте у вільшаниках, серед сирих і мокрих чагарників.

Цвіте в липні — серпні. Суцвіття містять хмеледубильну кислоту, камеді, алкалоїд лупулін, смоли, флавоноїди, провітамін А та вітамін С. Молоді пагони і листки — вітамін С (95-190 мг%), їх використовують для салатів і зелених борщів, ефірну олію — у харчовій промисловості та парфюмерії. Хмеледубильна кислота входить до складу препарату валокардин, що застосовується при серцево-судинних хворобах.

У народній медицині суцвіття вживають при хворобах печінки, жовчного міхура, катарі шлунка і гастритах, туберкульозі легень, головних болях, запаленні нирок, малярії, як заспокійливий і протипухлинний засіб. Зовнішньо шишки використовують для примочок і припарок від синців, для ароматних ванн, виготовлення мазі проти наривів, екзем та виразок.

У науковій медицині призначають як заспокійливий, протиспазматичний, сечогінний і бактерицидний засіб.

Останнім часом у шишках виявлено гормон естроген, за допомогою якого регулюють кількість вуглеводів і мінеральних солей в організмі людини.

В суміші з іншими речовинами хміль як антисептик використовують при зберіганні плодів та овочів, Шишки — при виготовленні пива, дріжджів. Із хмелю добувають волокно, з якого виготовляють мотузки, брезенти, мішковини. Лупулін надає стійкого зеленого, червоного і коричневого кольору тканинам, лакам.

Розмножують живцями та поділом коренів навесні.

На Україні, особливо в західних областях, широко культивують для одержання шишок. Рогатинський хміль на Паризькій виставці 1978 р. здобув першу премію.

Шишки збирають до запліднення хмелю (приблизно в середині серпня), коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення. Збирають їх разом з плодоніжкою і сушать у затінку.