Лiкарськi рослини Прикарпаття

Кмин звичайний

(Carum carvi L.)

Родина зонтичні (Аріасеае)

Насіння кмину звичайного давно відоме людині як лікувальний засіб і прянощі.

Це — дворічна трав'яниста рослина. У перший рік життя створює лише розетку прикореневих листків, а на другий — розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Листки чергові, перисторозсічені, верхні — сидячі. Квітки білі, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні — липні. Плоди — двосім'янки, сплюснуті з боків, при достиганні розпадаються на вузькі серповидні сім'янки.

Росте в розріджених лісах, на узліссях, лісових зрубах, луках, горбах, по краях доріг.

Плоди кмину містять 3–7% ефірної олії (основні її компоненти — карвон і лімонен), 14–22 % жирної олії з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. З трави і насіння виділено флавоноїди кверцетин, кемпферол та ізорамнетин, а також ацетилові сполуки — поліїни.

Відвар плодів використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення тонусу й перистальтики кишечника, зниження в ньому процесів бродіння і гниття. Ефірну олію використовують для ароматизації лікарських препаратів.

Плоди кмину звичайного широко використовують також у харчовій і парфюмерній промисловостях.

Розмножують насінням, яке висівають рано на весні з розрахунку 100 г наЮО м2, глибина сівби 2–3 см. Сходи з'являються через 2–3 тижні. Для прискорення проростання насіння намочують і витримують 2–3 дні при температурі 18–20 °C, після чого висушують та висівають. Деякі рослини цвітуть у перший рік життя, більшість — на другий і наступні роки.

Заготовляють насіння кмину в суху погоду, бо зволожені плоди втрачають товарну якість.