Лiкарськi рослини Прикарпаття

Золотушник звичайний

(Solidago virgaurea L.)

Родина складноцвіті (Compositae)

Багаторічна трав'яниста рослина до 100 см заввишки, з прямим стеблом. Прикореневі листки оберненояйцевидні, зубчасті, черешкові; нижні стеблові — ланцетні, звужені в короткий черешок; верхні — сидячі, вузькі; суцвіття — кошики, розміщені вздовж верхньої частини стебла у вигляді вузької волоті (різки), квітки золотаво-жовті. Цвіте у липні — вересні.

Росте по всій території України, переважно в лісових і лісостепових районах, як посівник (разом з золотушником канадським — Solidago Canadensis L., який спричинює ураження печінки).

Росте в лісах, частіше хвойних, в рідких чагарниках, на узліссях, по вогких зрубах, в сухих місцях — на берегах рік, по ярах, на схилах ровів, залізничних насипів, доріг.

Збирають цілу рослину під час її цвітіння або тільки самі листки.

Застосовують як жовчогінний засіб при жовтяниці, захворюваннях жовчного міхура (холециститі), при його каменях (холелітіазі), застійних явищах у печінці, при болях у ділянці нирок, при розладах сечовиділення (запалення нирок, осад в сечі, водянка), як сечогінний засіб при порушенні обміну сечової кислоти, при ревматизмі, подагрі.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку золотушника і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці і ввечері, ковтками. Напар менш міцної концентрації п'ють при бронхіті, хрипоті, простудах, також при кишкових кровотечах, запальних процесах у кишках, при ранах, виразках, кривавій сечі, цинзі, туберкульозі легень. Замість напару можна вживати горілчану настоянку листків золотушника у співвідношенні 1:3, по 2–3 невеликі чарки на добу. Особливо рекомендують його людям похилого віку при застійних явищах у нирках — при набряках, каменях у нирках; як при затриманні, так і при мимовільному випусканні сечі (діють сапоніни, можливо — алкалоїд, гіркота, катехінові дубильні речовини, летка олія, флавони).

При розладі сечовиділення беруть 1 столову ложку суміші трави золотушника звичайного, трави кропиви дводомної, трави деревію тисячолистого, кореня вовчуга колючого, плодів фенхелю, трави хвоща польового і березових бруньок у співвідношенні 1:1:1:1:1:2:3, настоюють 6 годин у склянці води, потім варять 15 хвилин. Випивають за кілька разів протягом дня. Протипоказаний при вагітності, гострих захворюваннях нирок і сечових шляхів. Можна брати 2 столові ложки суміші (порівну) трави золотушника звичайного, квіток бузини чорної, трави звіробою звичайного, трави фіалки триколірної (братків) і кореня живокосту на 2 склянки води, варити 15 хвилин і випивати протягом дня.

При ранах і виразках додають до теплої ванни відвар з 3–4 столових ложок трави золотушника на 1 л води. Свіжі листки прикладають до ран. Напаром полощуть рот, щоб зміцнити ясна і знищити неприємний запах з рота. Порошком з листків засипають гнійні рани і нариви.