1. Ставлення Адольфа Гітлера і націонал-соціалістів до жидів

30 січня 1933 року президент розгромленої в Першій світовій війні, а від цього роздробленої й голодуючої Німеччини Пауль фон Гінденбурґ призначив Адольфа райхсканцлером (прем’єр-міністром). Жиди всього світу відкрито заявили, що жахнулися від звістки про цю подію. Було також очевидно, що кампанія з жидівського питання проти усе ще непопулярних німців цілком може бути використана для «обґрунтування» позицій світового жидівства. через Двадцять років це вилилося в справу такого розмаху, яку свого часу мало хто з жидів міг передбачити. 11 квітня 1953 р. доктор Макс Нуссбаум (Max Nussbaum), колишній головний рабин жидівської громади Берліну, заявив:

«Незважаючи на гігантські втрати, позиції, які сьогодні у світі займає жидівський народ, вдесятеро сильніші від тих позицій, які він займав двадцять років тому».

Лідери сучасного німецького райху — з моменту його заснування 1871 р. і до призначення Гітлера 1933 р. — були, як правило, дружні стосовно жидів. Гітлер же був відверто ворожий до будь-якого прояву жидівського впливу в Німеччині. «Незмінна» програма його Націонал-соціалістської партії, уперше проголошена в Мюнхені 24 лютого 1920 р., підтримувала скасування поступків, наданих німецьким жидам в різних німецьких державах у період з 1812 по 1848 роки. Ці поступки зробили німецьких жидів повністю рівноправними з німцями у всіх питаннях. Гітлер був сповнений рішучості повернути стрілки годин назад щодо ставлення до жидів в Німеччині. Його позиція стосовно жидів сильно нагадує ту, що мали Мартін Лютер — «Von den Juden und іhrer Luegen» («Про жидів та їхні брехні», Віттенберґ, 1543) і Гайнріх фон Трайчке (Heіnrіch von Treіtschke) — «Eіn Wort ueber unser Judenthum» («Слово про наше жидівство», Берлін, 1880). Призначення Гітлера райхсканцлером в урядовій коаліції з консервативною Німецькою національною народною партією дозволило йому зробити гігантський крок до становища, у якому його воля могла стати законом у всіх питаннях, що стосувалися німецьких жидів.

Відкрита боротьба Гітлера з жидами почалася від того часу, коли він 1919 року вступив до крихітної антижидівської Націонал-соціалістської партії. Він став провідним кандидатом на німецькій політичній арені після того, як на німецьких національних виборах у вересні 1930 року його партія отримала в рейхстазі 107 місць. У 1933 р. ця боротьба увійшла до вирішальної фази. Коли в січні 1933 року Гітлер став канцлером, в Німеччині проживало приблизно 500 тисяч жидів.


Загрузка...