Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Магічні традиції жителів Українських Карпат пройшли перевірку не одним століттям. Воно й не дивно, адже як можна обійтися без магії в місцині з такою кількістю демонологічних істот? Та й мольфари зберігають століттями магічні замовляння, обряди тощо, передаючи їх із покоління в покоління. Тож кожна травинка тут оповита магією й таємницями, розгадати які не кожний у змозі.

Багато заборон, пов'язаних із потойбічним життям, існує серед карпатців. Так, вони вважають, що не можна вживати свинячу кров, бо в наступному житті станеш свинею. Не дозволяється також рвати квіти, бо це є втручанням у життя світу. Здавна на магії чудово зналися карпатські музики, що нерідко практикували різні нетрадиційні способи гри з метою залякування людей. Для цього вони могли грати на витягнутих руках, у повітрі тощо. Існувало навіть вірування, що від гри музик на весіллі залежить доля молодої пари. За тим, яка музика лунала на весіллі, чи не рвались у музикантів струни, визначали, чи щасливим буде подружжя. Найстрашнішим вважалося, якщо рвалися струни під весільним деревцем. Це було вірною ознакою того, що в молодих немає спільного майбутнього. Крім того, коли на скрипці зав'язували дев'ять ґудзів на червоній нитці, то, граючи певну мелодію, можна було спричинити бійку на весіллі. Так робили тоді, коли хазяї чимось не догодили музикантам. Справжніми музикантами вважалися лише ті, хто міг грати на весіллях, на похоронах.

Музика використовувалася для оздоровлення людей і навіть для порозуміння із тваринами. А до деяких інструментів, як-от дудка, флояра, дуда, трембіта, у народі сформувалося боязливе ставлення, адже їх застосовували підчас похоронної церемонії.

Через магічний вплив музичних інструментів їх виготовлення було цілою наукою. Так, деревина для виготовлення сировини мала сохнути дуже довго. Наприклад, смереку, яку найчастіше використовували для виробництва музичних інструментів, сушили не менше ста років. Так само довго сушили і матеріал для виготовлення віолончелі, бандури і контрабаса. Велике значення для гуцулів мало декорування музичних інструментів. На кожному інструменті вони вирізьблювали, випалювали або малювали символічні знаки сонця, місяця, пшениці та хреста.

Поширеними серед жителів Карпат були вишивки, які наділялися магічним значенням. Так, на побутових предметах часто вишивали ластівок. Особливе значення мало зображення зозулі, яку вважали не лише провісницею, а й такою, що певною мірою здатна впливати на долю людини (у якому стані тебе застане перше зозулине кування, так і проведеш увесь рік). Олені вважалися символом здоров'я, а от рибу нерідко мали за нечисту, тому й ігнорували. Жаба здавна є символом неприємностей. Адже коли вона підходить під хату, то її сприймають як таку, що наслана відьмою.

Класичними магічними інструментами жителів Карпат вважаються ніж, громовиця і осиковий хрест. Дехто відносить сюди ще й дримбу — унікальний інструмент, за допомогою якого можна оздоровлювати людей. Магічним природним оберегом, на думку карпатців, є писанка, переважно червона. Загалом, Карпатський регіон дещо відмежований різними географічними чинниками від основної частини України, тому тут і досі зберігається багато проявів дохристиянської культури українського народу. Чого варті лише потерчата, мавки й інші істоти, що живуть у тутешніх лісах та горах! Та від цього культура Карпат стає лише цікавішою. А магічні засоби й замовляння, що збереглися з давніх століть, ми з вами можемо сміливо використовувати, аби зробити своє життя кращим!

Замовляння мольфарів на всі випадки життя

Хворого саджають на порозі хати на помело. Той, хто замовляє, повинен мати при собі голку, ніж і веретено. Він стає над хворим і починає говорити: «Поганий страшище, поганий болище, чого-с напав, бодай-єс пропав! Ци з вітру, ци з соньци, ци з пустоти, ци з охоти, ци з роботи, ци від пса, ци від кота, ци від христінина, ци від грому, ци від дожджу, ци від гадини, ци від огню, ци в півночи, ци по півночи, ци в полудни, ци пополудни. Коли-с напав, бодай-єс пропав! їглов ти колю, ножом ти ріжу, веретеном ти прибиваю: за ліси, за скали у вічну пропасть я тя відсилаю…»

Над хворим читають замовляння: «Стоїть чорна гора, на тій чорній горі лежить чорний камінь, на тім чорнім камені сидить кам'яна жона, держить вона кам'яну дитину. Відсилаю к тій горі чорній і к тому чорному каменеві, і к тій кам'яній жоні, і к тій кам'яній дитині віди і відята, вітерниці і вітерники, упирі і упирята. Я вас туди відсилаю, аби улукали кам'яну жону і кам'яну дитину, а рабу божому дали спокій, аби був здоровий».

Цей магічний ритуал проводиться для того, щоб зупинити сильну кровотечу. Для проведення обряду потрібно затиснути пальцями рану і тричі прочитати: «Земля кріпися, дерен бийся, а в раба Божого (ім'я) кров угамуй. Як земля свої рани засипає й загладжує, так нехай і рана раба Божого (ім'я) затягнеться. Хай буде так. Амінь».

За допомогою цього сильного магічного обряду можна зцілити людину навіть від найважчих захворювань. Для зцілення потрібно читати спеціальну молитву-заговір, стоячи в голові хворої людини з іконою «Троєручиця». Замовляння читають щодня ранком і ввечері: «Преблага, Пресвята Богородиця Діва Марія, припадаю, так схиляюся перед тобою, перед іконою святої. Пам'ятаючи прославлене чудо Твоє, як зцілила ти усічені десниці преподобного Іоанна Дамаскина, чудо, що від ікони Твоєї було виявлено людям. Знамення те й донині на іконі тій видимо, в образі руки третьої зображувано. Допоможи й мені Троєручице, допоможи зцілити рукою твоєю раба Божого (ім'я). Почуй мене, Пресвята Богородиця, не позбав мене допомоги своєї. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Амінь. Амінь».

Щоб позбавити від пияцтва близьку людину, потрібно читати над нею, хмільною і сплячою, слова: «В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духу. Нехай відступляться хміль і вино від раба Божого (ім'я), піде тяга в ліси далекі, у ліси темні, за поля широкі, за ріки швидкі. Пропадуть там, де люди не ходять, де коні не йдуть, де звірі дикі не бродять, де птахи в небесах не літають. Піде напасть від раба Божого (ім'я) і більше не повернеться. Нехай збудеться, що сказано. Амінь. Амінь. Амінь».

Аби позбавитися гикавки, людина повинна вгадати, хто її згадує, або відпивати воду із чашки, повертаючи її після кожного ковтка так, щоб вийшов хрест, а також, не зупиняючись, казати: «Пом'яни, Господи, царя Давида і всю покірливість його» або «Щикавочко-ікавочко, де-с була? — В млині. — Що їла? — Забула. — Забудь і о мні». Якщо гикавка не минає, треба зненацька людину налякати, викликати в неї відчуття сорому або змусити зробити щось незвичайне.

Згадуючи про відсутню людину, кажуть: «Хай їй легенько ікнеться». І, навпаки, лаючи когось, кажуть: «Щоб йому на тому світі ікалося!»

Водять мечем, сокирою або кинжалом навколо худоби навхрест на всі боки, примовляючи: «Зупиняй мор огненний, водяний і залізний від землі аж до небес від відій, від вітерниць, від насланців, від усього морового повітря, від відій живих, від відій померлих, від відій вишніх і нижніх і від тих, що є в роду, від відій хотарних і задев'ятихотарних, від лукавців, від насланиць.

Відсилаю віди і відята, упирі й упирята і всякий дюґ і дюґовицю, содомське і гоморське повітря, східне і західне, північне і південне, відсилаю від усього: і від себе, і від свого дому, і від обходу. І від своїх домочадців, і від своєї хати, і від своїх дітей, і від свого майна, і всього скота свого, від волів, від коней, від корів, від овець і свиней, від гусей і курей, і від пчіл. Там вас відсилаю, де чорний в'юр недорегоче, де чорний кур недоспіває, де чорний пес недобреше, де чорний буяк недобориче».

Жінці потрібно промовити тричі: «Іди, іди у скали та потоки, у дибри страшні, високі, де пси ни добріхуют, кури не допівают і води не дотікают, а моє добро як било, так є. Марним зопсуєте, марним направите!»

Дівині, яка бажає якнайшвидше одружитися, потрібно сказати: «Як за солодкими грушами люди йдут, няй так за мною молодці. Як ни мож злим воком у ясне сонце ся подивити, так оби хлопці ни могли без мене жити!»

Перед тим як засіяти ниву чи висадити городину, потрібно промовити таке замовляння: «Ни пшиницю сію, ни капусту саджу, ай полон, аби ми Господь Бог зародив зи всіх штирох сторон!»

1. Над коровами потрібно прочитати замовляння: «Як не можуть взяти віди, чарівниці, вітерниці, лісові і метериці, і дикі жони, і хованці від часнику гіркоти, від меду солодощів, а жидове не можуть свинного м'яса їсти, так, Милостивий Господи, аби не могли чарівниці від моїх корів взяти доїво».

2. «Вєдьми, вєдьми, коло моїх коровок не становітесь і не дивітесь. Летіть ви, вєдьми, поза крутими горами, поза бистрими водами. На синім морі, там буде брат з сестрою женитися, там будете всі вєдьми коло них становитися. Так як не можна брату з сестрою женитися, так вам, ведьма, не можна коло моїх корів становитися».

Купіть дванадцять яблук, а гроші, які вам дадуть на здачу, не беріть. У перший день кожне друге яблуко віддайте жебракові на вулиці. Шість яблук нехай будуть у вас удома. На другий день кожне друге з цих шести віддайте жебракам. На третій день віднесіть три яблука, що залишилися, до церкви, покладіть на поминальний стіл, а про себе при цьому промовте: «Пом'яніть мою убогість за упокій, а багатство і гроші зі мною. Амінь».

Тринадцятого числа будь-якого місяця підіть до церкви й купіть тринадцять свічок. Поставте три за упокій, три за здравіє і сім — Миколаю Чудотворцю. Здачу зі свічок візьміть мідними грошима та покладіть у ліву кишеню. Йдучи додому з церкви, нічого нікому не кажіть. Коли прийдете додому, візьміть дрібні гроші з лівої кишені та киньте з розмаху об підлогу. Підніміть їх на другий день, коли прокинетеся, а потім, не вмиваючись і не розчесавшись, зав'яжіть гроші в зелену хустинку і покладіть під своє ліжко.

Поставте на світлу скатертину три нові свічки, запаліть їх та читайте замовляння: «Господи, Боже мій, уповаю на Тебе й молю Тебе. Створи ти стіну високу, яму глибоку, огорожу непереборну. Створи тугу непрохідну, глибиною в три сажні. Створи висоту безмірну і тугу глибоку. Закрий, Господи, перешкоди, загороди огорожі, щоб Раб Божий (ім'я) до мене прийшов, щоб до іншої не пішов. А якщо піти здумає, перейде йому вся туга, що тільки була Богом створена. Закрий ти огорожі, Господи, а ключі забери собі, допоможи мені, Божій рабі (ім'я). Поки замок Добродії Бога не буде відкритий, доти буде мене раб Божий (ім'я) любити. Нехай буде так. Амінь». Після цього загасіть одну свічку. Далі знову потрібно прочитати замовляння й так доти, поки всі три свічки не будуть загашені. Коли всі свічі згаснуть, зв'яжіть їх разом та спаліть, щоб від них нічого не залишилося.

Потрібно вийти на подвір'я і прочитати замовляння: «Туче, туче, туче, красная дівице, тебе тепер прошу, у надвечір'я, при моїй вечері, прийди до мене швидше від сходу і заходу, сядь зі мною за одним столом вечеряти з однієї миски і однією ложкою». Пізніше, звертаючись до хмари, у цьому ж замовлянні кажуть: «Туче, туче, туче, звав'ім тя до мої вечері, ти не прийшла. Як'ісь ти не прийшла до моєї вечері, так же тучі не можуть прийти до нас во віки віков, амінь».

Захисна роль оберегів

Відомо, що люди здавна оточували себе оберегами й талісманами.

За допомогою складних та доволі простих виробів із природних матеріалів, виготовлених із дотриманням певних правил, вони захищали своє житло, притягували удачу, здоров'я, достаток і родинний затишок.

На те, наскільки сильним буде оберіг, впливає, в першу чергу, матеріал, із якого його він виготовлений. Зазвичай на оберіг переносилася властивість рослини. Наприклад, квіточки безсмертника застосовували при виготовленні оберегу для довголіття. Обереги з використанням перцю, часнику й солі виробляли, щоб відганяти від оселі нечисту силу, що приносить лихо та нещастя. Лляна біла стрічка сприяла об'єднанню родини. Колоски вівса чи жита в житлі приносили родині багатство і красу. Мак вважався сильним оберегом від зурочень та наклепів. Обереги з гречкою, квасолею й горохом застосовували для доброго врожаю і добробуту в будинку. Горіх, у свою чергу, символізував міцне здоров'я.

Дотепер є популярним оберіг для житла під назвою «мішок достатку», що приносить у родину достаток та благополуччя. Цей оберіг виглядає як мішечок, на якому закріплені різні природні дари. Горох, кукурудза, квасоля символізують багатство; висушені цілющі трави оберігають здоров'я членів родини; гострий перець розпалює пристрасну любов; насіння гарантує родинне щастя і появу дітлахів.

Щоб залучити в оселю достаток і затишок, виготовте оберіг у вигляді декоративного віничка з наклеєними аплікаціями, що символізують добрі побажання. Символічним є використання горішків, гороху, різних зерен, сухих трав, стрічок та інших предметів, які притягують багатство, удачу, здоров'я, щастя тощо. Цей оберіг є дуже важливим для дому та родини. Його ставлять у кут або вкладають у руки спеціально виготовленій фігурці домовика, щоб домовик вимітав із дому все поганена хороше беріг та примножував. Якщо родина переїжджає до іншого будинку, обов'язково потрібно забрати віник, щоб домовик не залишився на старому місці.

Кожний оберіг має в будинку власне місце. Важливо також розташувати оберіг у правильному положенні — від цього залежить його дія. Якщо обереговий віночок висить «чубчиком» угору, то він охороняє будинок і сім'ю від нечистої сили. Коли ж «чубчик» опущений донизу, то в оселю залучається достаток. У будь-якому разі оберіг у вигляді віночка із сухих трав приносить удачу.

Особливу увагу слід приділяти входу в житло, адже саме через нього в оселю можуть потрапити недобрі люди. Як оберіг біля входу зазвичай вивішують рушники з магічними захисними орнаментами, креслять крейдою хрестики біля дверей, над дверною рамою вішають обереги від нечистої сили: часник, підкову, пучки освяченої сушеної трави тощо. У будь-якому разі, незалежно від вигляду та розміщення, обереги здавна є надійними помічниками в житті людей, якщо, звичайно, самі люди живуть із вірою в серці.

Існує помилкова думка, що справжній сильний оберіг не можна купити, а можна лише зробити своїми руками або отримати в подарунок. Це не зовсім відповідає дійсності. Не можна купити любов, щастя, здоров'я. Не можна купити удачу, гострий розум, сміливість та вроду.

Оберіг купити можна, але наскільки він працюватиме, залежить від багатьох факторів, насамперед від думок, прагнень та потреб його володаря. Звісно, ніякий оберіг не зрівняти за силою з оберегом, зробленим ніжними руками рідної матусі або люблячої дружини. Обереги, створені батьками для дітей, жінкою для чоловіка (і навпаки), — особливо сильні. А ось зробити оберіг самому собі — не завжди добре, тому що тоді він буде примножувати або пригнічувати тільки ті якості, що вже має людина. Адже він не міститиме ані необхідної енергії (припустімо, якщо людина небагата, а бажає збільшити достаток), ані доброго посилання, що йде від людини, яка дарує, і працює навіть у тому випадку, якщо та людина сама небагата.

Магазинний оберіг, який робиться у великій кількості — «на потік», не руками, а засобами виробництва, зазвичай не має жодного енергетичного заряду і жодної інформації.

Якщо його подарувати, він може працювати на енергії та добрих побажаннях того, хто дарує. Хоча й купувати такий «порожній» оберіг не завжди добре з тієї ж причини, що й робити його самому собі.

Обираючи оберіг, дуже важливо, аби він припав до душі. У вас не повинно виникати дискомфорту, негативу, недовіри до нього.

Обов'язково потрібно не лише читати опис, але й бачити оберіг, адже, буває, що за описом оберіг вам не підходить (наприклад, ви — жінка, а вам дуже припав до душі чоловічий оберіг), але вам дуже хочеться саме такий.

До своєї інтуїції слід дослухатися, тому що вона підказує, які енергії потрібні вам саме в цей момент.

Оберіг не обов'язково постійно носити на собі, але дуже важливо увійти з ним у контакт. Добре вранці або ввечері перед сном, тримаючи оберіг між долонями, візуалізувати свої бажання, уявляти себе в бажаному стані — здоровим, сильним, сміливим, успішним, багатим тощо.

Створюючи обереги, треба дотримуватися певних правил.

Правило перше. Обереги не можуть бути виготовлені для себе.

Правило друге. Ніхто не може змусити когось виготовити для себе оберіг або попросити зробити це. Обереги виготовляються тільки з доброї волі і від щирого серця.

Правило третє. Найсильніші обереги — ті, які виготовлені, зроблені для вас вашими кревними родичами: батьком, матір'ю, братом, дітьми.

Подружні зв'язки за традицією не вважаються кровною спорідненістю, але якщо подружжя гармонійне та щасливе, взаємно створені обереги теж мають велику силу.

До речі, найсильніші подружні обереги — це обручки. Щоправда, краще, якщо вони будуть, як у давнину, срібними, а не золотими. До того ж обручки обов'язково мають бути гладкими, без усіляких візерунків та каменів. На відміну від інших магічних предметів, обручки втрачають значну частину своєї магічної сили від вставок із каменів, навіть дорогоцінних. Обручки потрібно носити постійно, не знімаючи їх навіть під час сну. Зняте хоча б одним із подружжя кільце послаблює захисні сили, настільки нерозривно злиті воєдино ці кільця. Це приклад так званих парних магічних предметів.

Правило четверте. Треба дуже ретельно ставитися до вибору матеріалів для оберегів, адже часто матеріал (камінь, дерево, тканина), який пасує вам, зовсім не пасує тому, для кого ви цей оберіг створюєте.

Правило п'яте. У процесі створення оберега ви повинні постійно думати про ту людину, для якої ви його робите, тримати перед уявним поглядом її образ, відчувати її енергетику, настрій, характер, потреби.

Якщо ви будете дотримуватися цих п'яти правил, ймовірно, зроблений вами оберіг справді зуміє захистити свого господаря від усіляких негараздів.

Обряди і ритуали для захисту близьких та домівки

Необхідно захищати власну оселю та близьких від негативних проявів та недобрих людей. Тож пропонуємо вам декілька способів, які допоможуть зберегти затишок в житлі та гармонію в родині.

У центрі кожної кімнати поставте по одній восковій або червоній свічці середнього розміру. Запаліть кожну зі словами: «Вогонь, гори, будинок захисти від усього злого, поганого, від ворога лихого» і залишіть її догоряти. У кожному куті будинку на чорному папірці насипте по жмені солі, під час насипання говоріть: «Сіль Землі, будинок захисти: від лих і нещасть, від злих мов, підкладів, напастей і від усіх ворогів».

Тепер час установити магічний захист будинку за стихією Повітря. Для цього обійдіть усі кімнати вздовж стін із паруючим ладаном або хвоєю. На кутах робіть димом хрести і кажіть при цьому: «Дим-Вітровій, відганяй ворогів від вікон і дверей. Хто зле задумав — сам у себе плюнув».

Нарешті, якщо будинок приватний, наберіть цебро холодної води й заговоріть її таким чином: «Відгороди, вода, охорони, будинок-житло моє від лиха захисти. Віджени все зле-лихе, пусти лише добро святе». Обійдіть житло ззовні, поливаючи водою землю. Якщо навколо ростуть рослини, це ще краще — вони поглинуть енергетику води і захищатимуть будинок.

Обійдіть дев'ять разів будинок проти годинникової стрілки (зовні, якщо живете в приватному будинку, або всередині квартири, починаючи із вхідних дверей). Під час обходу проводьте рукою вздовж стін і уявляйте, як ви створюєте вздовж стін житла магічний захисний білий кокон. Тепер знайдіть приблизний центр будинку і почніть візуалізувати, як зверху на весь ваш будинок падає товстий широкий стовп білого кольору. Візуалізуйте стовп енергії доти, поки майже фізично не відчуєте потоки світла, що спадають та очищають оселю.

Протягом тижня, ранком і ввечері, знову візуалізуйте цю енергію, щоб зміцнити й зафіксувати потік. Така охоронна магія для будинку захищає від легкого й середнього побутового негативу.

Пристріт — це сильна негативна емоція, що негативно впливає на фізичний і психологічний стан людини. Так, якщо вас постійно переслідують невдачі, цілком можливо, що справа у пристріті.

Якщо ви підозрюєте в цьому якусь конкретну людину, то негатив, що виходить від неї, можна відчути за наступним ознаками:

спілкування з людиною є для вас неприємним, хоча причин для цього немає;

після спілкування з цією людиною ви відчуваєте занепад сил, головний біль, роздратування.

У такому разі необхідно скоротити спілкування до мінімуму або взагалі припинити його, якщо це можливо. Адже процедура нанесення пристріту не є ритуалом, він утворюється під впливом думки, тому й зняття пристріту можна так само провести у вільній формі.

Станьте або сядьте до негативно налаштованої людини боком чи спиною. Можна подумки закрити себе скляним ковпаком або промовити пошепки: «У тебе п'ять сил, у мене дванадцять». Саме ж зняття пристріту можна проводити вранці, під час умивання обличчя прохолодною водою. При цьому слід про себе сказати: «В ім'я Отця, й Сина, й Святого Духа, змиваю із себе пристріт людський. Обмиваю себе я чистою водою. Я чистий, я чистий, я чистий». Спробуйте уявити, як ви змиваєте із себе чорний, мов сажа, бруд. Мити обличчя треба доти, поки уявний бруд не перестане текти.

Знімати пристріт із використанням церковних атрибутів потрібно ввечері, перед сном. Прочитайте на ніч молитву перед запаленою свічкою, а потім ароматизуйте приміщення ладаном чи арома оліями. Перш ніж лягти в ліжко, промовте: «Кімнату очищаю, себе від пристріту оберігаю. Як сон ранком мине, так і пристріт весь піде. В ім'я Отця, й Сина, й Святого Духа. Амінь».

Рецепти народної медицини

Здавна лікування у знахарів, чаклунів, ворожбитів, різних травників було поширеним серед гуцулів, які свято вірували в магічну силу нетрадиційної медицини. Погодьтеся, сьогодні також трапляються такі хвороби, впоратися з якими в змозі лише вищезгадані лікарі. їхні рецепти магічного зілля, мазів, настоянок, компресів тощо можна сміливо використовувати і в домашніх умовах, але важливо дотримуватися всіх пропорцій.

До хвороб, які майже неможливо вилікувати у традиційний спосіб, належить, у першу чергу, епілепсія, або па-дачка, як її називають у народі.

Набагато легше вилікувати за допомогою народних засобів також екзему, кропивницю, лишаї, хвороби шлунка і кишечника, печінки і нирок, жовчного міхура й селезінки, серця і легень, простудні захворювання, болі в ногах, відкладання солей, переломи й опіки, вивихи, пухлини, кровотечі, зоб. Зверніть увагу, це далеко не повний перелік тих хвороб, які можна вилікувати в такий спосіб.

Отже, розпочнімо з епілепсії. Ця хвороба виникає як у дітей, так і дорослих від переляку і буває різною. Хворого під час нападу потрібно облити холодною водою. Коли він почне приходити до тями, покласти його на порозі і на одвіркові зробити мітку, але це слід робити швидко, щоб людина налякалася, — тоді з неї скоріше вийде страх. Спину хворому потрібно натерти холодною водою, а в рот дати ложку меду.

Потім набрати плавинння і підкурювати хворого. Перед цим не забудьте обрізати нігті з рук і ніг, вистригти з трьох місць волосся на голові, у порозі вивертіти дірочку, покласти це туди і забити кілочками. Цю процедуру повторити тричі, і з часом хвороба відступить.

Щоб хвороба перейшла у віск чи оливо, потрібно після обряду злити віск. Для цього до схід сонця або ввечері візьміть воду із покинутої крияиці, вилийте її в миску, розтопіть віск і скажіть — «Уся скуса, весь страх, весь переполох, вся скуса з мозку, з голови, рук, ніг, тіла, з серця, з-під серця, з усього раба Божого-Божа і нехай перейде у віск», три рази треба дихнути на віск і сказати: «Не я оздоровляю, а Дух Божий».

Це промовляння потрібно повторювати 3-5-7-9 разів доти, поки не залишиться чистий кружечок. Потім з того воску скрутити свічку, всередині покласти лляну нитку і курити хворого попід сорочку три рази на день. Воду з миски пересипати у пляшку, дати хворому випити тричі і обливати рукою, лівим боком, з голови до ніг. Потім узяти цю пляшку, перевернути на собі верхній одяг і віднести воду в таке місце, де ніхто не ходить, там покинути її і піти додому, не оглядаючись. Удома швидко розібратися і лягати спати.

Якщо ви бажаєте зробити примову на воді й без воску, увечері потрібно набрати з криниці цілої води, вилити у пляшку, взяти в руки ніж і сказати: «Ти вмержений, збрижений, заклятий, затятий, налужений, наврочений, я тебе відтинаю і відсилаю, де пси не гавкають, де півні не доспівують, де громи, громовиці, блискавки ці, послідній тобі вже час, послідня тобі вже днина. Гур ти, пек, щезни і пропади від раби Божої (ім'я) на все її життя». Цю воду потрібно випити тричі, обмитися нею, а потім викинути пляшку й піти, не оглядаючись.

Велику загрозу для здоров'я людини становлять вроки. Коли людину наврочать, вона може навіть померти. Симптомами вроків є сильний біль у серці, нудота і головний біль. Для позбавлення від хвороби потрібно згасити вогонь, тобто взяти воду і 9 сірників, засвітити їх і кинути на воду, промовивши: «Ні 9, ні 8, ні 7, ні 6, ні 5, ні 4, ні 3, ні 2, ні 1, щезни пропади, цур тобі, пек тобі, а хто наврочив ненавмисне, най йому буде добре, а хто наврочив навмисне, най йому буде зле. Його погані очі най дивляться на гліг колючий, на терен дрімучий, скохи непрохідні».

Зверніть увагу, що кожна примова супроводжується молитвами. Перед примовою три рази читають «Отче наш» і «Богородице Діво». Примову слід читати з непокритою головою. Якщо це жінка чи дівчина, яка має коси, слід їх розплести. Пам'ятайте також і проте, що примова помагає тільки тим, хто в неї вірить.

Рожа, що супроводжується пекучими червоними плямами, болями й опухами, є дуже неприємною хворобою Вона з'являється на обличчі й ногах. Спочатку людина запухає, якщо це обличчя, а потім вже з'являються плями червоні з синюватим відтінком. Рожа може початися від удару, переохолодження, а на обличчі — від ампутованого зуба, укусу комара, бджоли, інших комах. Тільки-но рожа проявляється, потрібно одразу ж зробити примову і спалити хворобу. Для цього беремо червоний шмат будь-якої тканини, сирового полотна і клоччя. Те місце, де є-рожа, вкриваємо спочатку сировим полотном, а зверху кладемо червону тканину. Із клоччя робимо дев'ять кульок. Беремо одну, засвічуємо, прикладаємо до вкритого місця і кажемо: «Рожо, рожо, на тобі червону, дай мені білу». Повторюємо цю примову дев'ять разів, засвічуючи щоразу нову кульку. Потім цю тканину і кульки спалюємо геть, а попіл розвіваємо. Розвіюючи попіл, кажемо: «Як цей попіл щез, пропав з моїх очей, так щоб ця рожа від раба Божого щезла, пропала. Як я не можу більше позбирати цей попіл, так щоб більше ця рожа до мене не вернулася». Протягом трьох днів від рожі не повинно залишитися навіть сліду.

Аби позбавитися від гостця, дуже великого струпа, який важко гоїться, потрібно негайно замовити його, аби він далі не розширювався. Якщо ж не зробити цього, струп може покрити все обличчя. Замову робимо в такий спосіб на воду: «Ти, струпе поганий, утворений з простуди, я тебе замовляю, більше ніде не пускаю і від раби Божої з того місця, де він є, забираю. Я кров очищу, тіло відбілю, а струп зніму геть».

Коли говоримо замовлення, слід руки тримати на голові тої людини, яка хвора на гостець. Після цього беремо замовлену воду, лівим боком руки обмиваємо хворе місце, а воду виливаємо на дерево. Якщо дерево згодом почне всихати, то цей струп із тіла людини невдовзі має зникнути.

Після замови розпочинаємо лікування в домашніх умовах. Спочатку робимо арнікові компреси, аби висушити струп. Потім шукаємо старий шкіряний постіл і спалюємо його. Той попіл перемішуємо із солодкою сметаною і змащуємо хворе місце. Дуже добре гостець лікують гусячий жир, а також кукурудзяні качани, спалені і перемішані із солодкою сметаною.

На свято Маковея, за народними повір'ями, не можна нічого шити, бо на пальцях може з'явитися волокно — великий гнійний нарив, що пошкоджує кістку. Якщо вчасно не зробити примову, можна позбутися пальця. А вже після примови слід братися за лікування. Примову робимо так: беремо колосся ярого жита або дикого жита, що росте в лісі, «сирового» полотна і рога. Ріг має бути такий, який щибнула корова. Кладемо все це разом на палець і робимо примову: «Ти, страшний біль, я тебе заклинаю і геть з пальця забираю. Як з цього полотна не можна пошити сорочку, так щоб більше тебе не було на пальці. Як цей колос не зможе зацвісти, так щоб ти більше не чинився, як цей ріг не зможе прирости, так щоб більше ти не відновлювався».

Після примови беремося за лікування. Спочатку прививаемо фартуха (середкове сало), аби нарив став м'який. Можна використовувати також льон і мед. Льон пом'якшує нарив, а мед проїдає.

Не можна залишити поза увагою такий струп, як вогонь. Цей струп з'являється переважно в дітей навкруги рота. Коли це сталося, слід зілляти віск, щоб усі струпи з тіла перейшли в нього. Віск зливаємо, доки не буде чистий кружечок, а потім робимо мазь зі старого постола та кукурудзяних качанів. Ця мазь робиться на солодкій сметані. Нею декілька разів потрібно змастити обличчя, і тоді струп невдовзі щезне.

Дуже болючою на пальцях є бешиха. Вона нариває зазвичай тоді, коли потрапила скалка і її не витягли. Влітку цей нарив краще за все прививати подорожником чи чистотілом для того, щоб потік гній, а взимку з цією метою використовується алое. Гоїмо бешиху так: варимо дуже густе насіння льону і прикладаємо його до пальця. Можна мазати хворе місце курячим салом або кукурудзяною олією.

Узимку дуже часто люди потерпають від застуди вуха. Іноді біль минає без ускладнення, а іноді хвороба ускладнюється дуже різким болем у голові. Тож хворобу спочатку замовляємо, а потім лікуємо. Замовляння робимо в такий спосіб: «Ти, болячко, відступи з вуха від раби Божої геть, чинися собакам і котам». Під час замовляння вкриваємо вухо сировим полотном. Потім це полотно знімаємо і несемо туди, де три межі сходяться, і там закопуємо зі словами: «Як цього полотна не буду тримати більше в руках, так щоб більше ніколи не чинилася болячка, а та, яка є у вусі, щоб проїлася і витекла з вуха». Після замовляння прикладаємо до вуха теплу кукурудзяну муку і зігріваємо. Можна також зігрівати вухо гарячим насінням льону або гарячим піском. Коли почне текти гній, тоді піпеткою у хворе вухо крапаємо тепле парне молоко. Потім хворий повинен лягти, щоб молоко витекло разом із гноєм. Процедура повторюється декілька разів, поки весь гній не вийде з вуха.

У людей похилого віку нерідко з'являються рани, що утворюються від удару. їх дуже важко лікувати, особливо взимку. Для цього спочатку кладемо компрес арнікової настоянки, а потім прикладаємо ліновище гадюки. Це ліновище невдовзі стягне і загоїте рану. Дуже прикро буває, коли літня людина зламає ногу. Кістка в цьому випадку дуже повільно зростається. Аби пришвидшити цей процес, слід застосувати овече масло і купіль у лелечі. Лелеч — це повзуча рослина, що подібна до сосни, але набагато менша, десь до 1 метра заввишки. Заготовляють лелеч до свята

Івана Купала. Рослину настоюють у теплій воді протягом двох-трьох діб на спирту і роблять ванни на хворі місця. Вона має не варитися, а стояти збоку на кухні. Третього дня робимо купіль. Ту воду не виливаємо, а повторюємо купіль декілька разів. Також робимо купіль із теплого свіжого молока, але ні в якому разі його не потрібно варити, а просто підігріти до бажаної температури. У молоці хворий повинен потримати руку чи ногу. Також добре допомагає в такому разі й омела. З неї добре робити ванни. Омела росте на деревах у вигляді кущика.

Для того щоб позбутися бородавок, які вкрай неприємно мати на руках, слід руки мити там, де кури п'ють воду, і при цьому казати: «Курочки, з'їжте мої бородавки». Щоб позбутися бородавок, можна також піти на швидку воду, де утворюється піна, змастити цією піною бородавки і сказати: «Як цю піну більше не зможу позбирати, так щоб більше у мене не було бородавок».

Великого клопоту як дорослим, так і дітям завдає розлад кишечника, особливо такий, що супроводжується діареєю. Його негайно слід лікувати. Для цього добре підходить зелений горіх, настояний на горілці і цукрі. Цей горіх має бути обірваний до свята Івана Купала. Даємо випити п'ять грамів цієї настоянки хворому, а також варимо чай із звіробою, полину. П'ємо переварену воду з марганцем. Якщо хворіє доросла людина, то краще за все випити 100 грамів горілки, 0,5 чайної ложки перцю, 0,5 чайної ложки масла й чайну ложку меду. Із цих інгредієнтів потрібно зробити суміш і випити її натщесерце.

Позбавитися в домашніх умовах від глистів можна в такий спосіб. Варимо полин із часником і п'ємо по 1 столовій ложці на день або ж готуємо зілля центурії і вживаємо по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Здолати біль у руках і ногах допоможе купіль із кропиви, після якої ногу чи руку потрібно обмотати вовною.

Таку процедуру повторюють декілька разів. Також можна на болюче місце прикладати бджіл, але слід пам'ятати, що не всі люди нормально витримують їх укуси. Добре лікує біль у суглобах чиста нафта. Для цього спочатку руку чи ногу натираємо овечим маслом, а зверху — нафтою і обв'язуємо руку чи ногу вовняною тканиною. Можна на болючі місця прикладати шкірочку молодого ягняти чи кролика, а також натерти ноги чи руки у тій воді, де варилася картопля в мундирі.

При різних кровотечах дуже лікує чай із деревію чи настоянка на воді.

Що стосується лишаю, то він з'являється на руках і на обличчі. Лишай буває мокрий і сухий. Але хоч би який він був, найкраще його лікує мед, а також настоянка арніки.

Коросту треба лікувати сіркою, перемішаною з курячим смальцем.

А тепер настав час приділити увагу пухлинам. Доброякісна пухлина — це звичайний наріст, тобто ґуля. Доброякісні пухлини бувають поверхневі: на голові, шиї, плечах, руках — і внутрішні, що містяться всередині організму: переважно на жовчному міхурі, шлунку, легенях. Ці пухлини швидко збільшуються. Для того щоб зупинити їх збільшення та зовсім позбавитися від цих утворень, слід узяти старий цвях, який довго пролежав у воді, землі, розігріти його до червоного кольору й занурити в мед. Цим нальотом і змащуємо пухлину.

Злоякісну пухлину також цілком можливо вилікувати. Для цього слід улітку піти до лісу і знайти мурашину купину. У стакан наберіть червоних мурашок разом із яєчками, принесіть додому і всипте у велику банку. Тепер приготуйте суміш: один стакан мурашок, один стакан цукру, один стакан домашньої горілки, бажано з фруктів, міцністю не менше 40°. Усе це треба добре перемішати і настоювати протягом 40 днів. Потім цю настоянку перецідити крізь марлю і вживати по одній столовій ложці 3 рази на день, поступово збільшуючи дозу. Позитивний ефект такого лікування зумовлений тим, що мурашки виділяють мурашину кислоту, яка добре допомагає при пухлинах. Цією настоянкою, до речі, можна натирати і зовнішні пухлини.

Застосовувати можна і такий спосіб: беремо червоний мухомор, дрібно нарізаємо і заливаємо спиртом. Настоюємо в теплому місці протягом трьох тижнів, а потім уживаємо по одній столовій ложці на день.

Щоб позбавитися від жовтих плям на обличчі, які залишаються в жінок після пологів, слід помити обличчя у першому купелі, де купали дитину. Також до свіжого молока можна додати 2–3 краплі нашатирного спирту і цим натирати обличчя.

Тож бачимо, що впоратися з поширеними хворобами, на які так часто страждають люди, можна спробувати, звернувшись до порад карпатських лікарів.

Таємниці води

Наші прадіди так багато знали про цілющі властивості води, що напевне випередили на декілька століть багатьох сучасних науковців. Як свідчать останні наукові дослідження в багатьох країнах світу, вода є основним носієм біоенергоінформації у природі. Завдяки цьому вона впливає на функціональний стан цілісної системи організму людини й окремих її органів та систем. Народна медицина стверджує, що перенесення «енергії життя» в живому організмі здійснюється за допомогою води. Здавна відомі замолювання, наспівування на воду, що допомагали вилікувати людину чи тварину. Різні джерела окультних наук містять рекомендації щодо використання води разом із молитвою при певних захворюваннях. У цілому, вода з усіма її якостями та властивостями відіграє провідну роль у нашому житті.

Наукою доведено, що вода має пам'ять. Феномен структурної пам'яті води полягає в тому, що вода Вбирає в себе інформацію, зберігає її й обмінюється з навколишнім середовищем даними, які несе будь-яке фізичне поле (звук, слово, думка, емоції тощо). Будь-які зовнішні фактори змінюють біохімічний склад рідких середовищ організму на клітинному рівні. Це пояснює підвищену стомлюваність, поганий настрій, безпричинну агресію, нервовість, порушення вегетативної нервової системи, інші захворювання. Це результат біоенергоінформаційних процесів, що відбуваються всередині нашого організму. Тому дуже важливо стежити за своїми словами і думками.

Вода повертає людині отриману від неї інформацію. Погано впливають на зовнішнє середовище негативна поведінка, воєнні конфлікти, кримінальні злочини, порнографія тощо.

Біоенергоінформаційний вплив водного середовища природи на соціум є одним із найсерйозніших ендоекологічних впливів на людину. Кожен із нас повинен підтримувати власне здоров'я і очищати середовище свого існування. Річ у тім, що все живе на нашій планеті об'єднує біоенергетика, яка дає змогу нам набиратися сил одне в одного і пам'ятати одне про одного. Вода ніби читає наші думки і здатна допомогти в скрутну годину.

Поняття «живої» і «мертвої» води пов'язані з процесом активізації питної води за допомогою мембранного електролізу. Вода, за давньоукраїнськими віруваннями, є найвеличнішим даром неба землі, бо вона оживлює її та робить плодючою. Вода також є засобом магічного очищення. Вода, за первісними уявленнями, поділяється на чоловічу та жіночу. Чоловіча — це дощова й снігова, «небесна» вода, а жіноча — «земна», вода криниць, колодязів, джерел. Саме небесна вода здатна запліднити землю, поєднавшись із земною. Так само як і вогонь, вода не терпить нечисту силу. У предків вона вважалася святою, вона обожнювалася. Звідси походить давній вираз: «Будь багатий, як земля, а здоровий, як вода!»

Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом морального і духовного очищення. Аби викликати вологу з небес, приносили в дар найсвятіше творіння землі — хліб. При повенях, щоб дістати милості води, селяни приносили їй жертви. Донедавна існувала віра в те, що річка, розлившись навесні, не спаде доти, поки не прийме жертву. Отож люди кидали в річку курку чи півня або ж мишу. Жертвоприношення часом бували й більші — топили коней, іншу худобу.

Водним духам, крім хліба, кидали сіль, варену рибу, мертвонароджених дітей, дохлих тварин. Бджолярі топили перший рій у жертву водяному. У велику посуху із землі викопували останки потопельників і кидали у воду, аби повернути їй те, що належало по праву. Люди в такий спосіб намагалися задобрити воду, аби вона змилостивилася над ними.

В українських козаків найстрашнішою карою вважалася страта водою. Найнебезпечніших ворогів православної віри, таких як єзуїти, ксьондзи, ясновельможні польські шляхтичі, крамарі або ж зрадники, тягнули по кілька десятків верст до першої калюжі або водойми й топили. Козаки були впевнені, що вода змиває і топить напасті злих демонів, а вороги православної віри саме й були злими, нечестивими демонами. Тож душа страченого такою наглою смертю не потрапляла ні до раю, ні до пекла, а мучилась у постійній невизначеності й на тому світі. Саме так козаки очищували рідний край від нечисті, використовуючи воду.

На Поділлі й дотепер зберігся давній козацький звичай посвяти юнака в козацькі джури. На Водохреще дорослі чоловіки тримали молодого хлопця догори ногами над вирубаною в кризі ополонкою у вигляді сонячного хреста і тричі вмочували його чубом у свячену воду. Це була символічна присвята майбутнього воїна язичницьким Богам. Вважалося, що коли козак гине на полі брані, то Боги саме за чуба піднімають його до себе. Після такої ініціації юнак-джура міг вирушити на Січ для подальшого навчання войовничої справи та здобуття звання воїна.

Особливу силу мають орденська, стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата вода. Благовіщенська вода відвертає лихі сили та привертає добро; відганяє від людей лихоманку, а від нив — град і зливи. Дощова вода допомагає від головного болю, при хворобах очей і при бородавках. Особливо корисними вважаються крапельки першого дощу, що залишаються на городині. За повір'ям, якщо вмитися навесні під час першої грози, то ніколи не хворітимеш.

Зоряна вода використовується для того, щоб у корови прибувало молоко. Для цього беруть двоє порожніх відер і йдуть до схід сонця до першої криниці. Набирають у кожне відро потроху води, ставлять відро й примовляють: «Добрий день тобі, водо Уляно й земле Тетяно! Прибуваєш ти, водо, з гір і з долин, і з усіх країн, прибудь же моїй корові рябій в жили і в нажили, в біле молоко, в тлусту сметану і в товстий сир». Від першої криниці йдуть до другої; добирають у відра води більше і кажуть ті самі слова. Від цієї криниці йдуть ще й до третьої; там набирають повні відра, використовують ті ж слова, й несуть їх додому. Зоряна вода має перестояти де-небудь у захищеному місці до вечора, і пити її не можна. Коли настане ніч зоряна, тоді виставляють ту воду на зорі.

Вранці, як настане час доїти, беруть ті відра з водою і йдуть до корови. Першим відром тричі поливають корову й щоразу приказують ті слова, що й до води. З другого відра корові дають пити. Якщо вона не вип'є всієї води, залишки виливають у помиї.

Цілющими властивостями характеризується купальська вода. Хворим на шкірні хвороби радили в цей святковий день до схід сонця скупатися в річці. Цілющі властивості приписувалися й зібраній до схід сонця на Купала росі, яку використовували при захворюваннях очей. Існував також звичай занурювати хвору дитину у воду, настояну на «іванівських травах». Таку воду збирали, розстеливши в полі полотно, а коли воно намокало, вичавлювали з нього вологу.

Наговірну воду, над якою проказував замовляння знахар, використовували при найрізноманітніших захворюваннях: пристріті, вроках, переляці тощо. Вона була необхідним атрибутом при лікуванні від укусу гадюки.

Джерельну воду з криниці, річки або інших водойм набирали до схід сонця. При цьому її черпали із заходу на схід, проти сонця, а повертаючись з нею додому, не оглядалися назад. Удома потрібно було промовити такі слова: «Добрий ранок, колодязе Павле, і ти, земле Тетяно, і ти, водо Олено, обмиваєш луги-береги, обмий тіло і кості». Така вода була необхідним компонентом при замовляннях уроків. Наливши в миску непочатої води, знахар чи знахарка кидали по одному тричі по дев'ять вугликів, рахуючи: «Не дев'ять, не вісім…» — і так до одного. Шепотіли замовляння, давали хворому попити трохи цієї води, натирали нею або кропили чоло, груди, руки, ноги і виливали її на дерево чи на дев'яту межу. У непочатій воді також купали дитину-немовля.

На джерельну воду, тільки-но наблизившись до криниці, в давнину карпатці читали таке замовляння: «Водице-Арданице, миєш два береги, третю середину, четверте корінь, п'єте каміне, шесту душу, на имнє (ім'я)! Обмий її вид омрази жгучьої, болючої смертельної, пекучьої, скіпачької, лупачької!» Потім потрібно було набрати воду, мовивши: «Водичко свєтичко! Течеш з високих гір, з глибоких нір, усе лихе обмиваєш, сама чіста пропливаєш. Обмий чоловіка (ім'я) вид вуру, пострілу, клику наслання й лихого часу», а після цього тричі сплюнути.

Удома читали змову на воду, яку потім пили або ж робили відлив воском на цю воду: «Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і береги, і середину. Очищаєш ти, вода явленая, нарожденного (ім'я) од прозору: надуманого, погаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Підіте, уроки, на сороки, на луги, на очерети, на болота, на моря».

Можна було також застосовувати такі змови:

1. «У моря калина, під калиною дівчина, вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати; тільки й уміла і знала од (ім'я) уроки і презори викликати й визивати, на сухіїліси посилати. Уроки, урочища, чоловічі й жіночі, дитячі, вам, уроки, урочища, у (ім'я) не стояти, жовтої кості не ламати, червоної крові не пити, серця його не нудити, білого тіла не сушити; вам іти на мохи, на темні луги, на густі очерети, на сухі ліси».

2. «Уроки колючі, поробленнє болюче! Ци ви си стали з света, ци з вітру, ци з роботи, я хочу вас викликати із сімдесятьох сімох кісточок, із сімдесятьох сімох жилочок. Уроки колючі, поробленнє болюче! Викликаю вас із шкіри, з мнєса, з кісток, із серця, з чирок, з голови, з очей, з носа, з рота, з єзика, із зубів! Йдіть собі лісами, горами, водами, ріками аж до Чорного моря; награю Чорного моря є висока гора, а на тій горі є скала, а на тій скалі є дев'ять когутів перваків, дев'ять котів перваків, дев'ять псів перваків. Єк ти не схочеш піти по волі, то підеш по неволі. Єк я тебе догоню — золотим мечом тобі голову здойму. Тебе когути видзьобають дзьобами, коти вигребуть лабами, пси вигризуть зубами! Щезни, пропади! Ти до сего тіла не маєш діла!»

Залишки води виливали на перехресті зі словами: «В лісі росло дерево, убирало си в кору, в краки, в лист, у цвіт. Стяли його. Як не має воно тепер сили рости, цвісти, так аби не мали сили уроки панські, циганські, діючі, жидівські, парубоцькі, дівоцькі, жаб'ячі і гадячі. Аби так щезли, пропали, як пропадає сіль від води і віск від вогню».

Орданська вода застосовувалася від недугів на цілий рік, а хворим повертала здоров'я. Водохрещенські купелі в давнину були дуже поширені серед жителів Карпат.

Свята вода є символом творчості та божественної сили. Такою водою в давнину священнослужителі освячували статуї богів і самих вірян.

Свята вода може змити з людини бруд, очистити від хвороб, зцілити від недугів тощо.

Повсюди в Україні побутував звичай купатися або вмиватися в чистій воді у Чистий четвер. Про це свідчать такі вислови: «Як хто нездоровий чимось, хай у Чистий четвер піде вдосвіта на річку, поки ніхто води не брав, і вмиється — всяка хвороба мине»; «Найкраще купатися у Чистий четвер — буде чисте тіло», «У Великий четвер до схід сонця миють хворі очі», «Як у Чистий четвер скупаєшся — не буде корости». Звичаю помитися в річці до схід сонця, на зорі, дотримувалися в багатьох місцинах України. Існувало повір'я, що той, хто побачить купання ворона і дістане хоча б краплину води з вороняти, завжди буде здоровим, оскільки ворон володіє живою та неживою водою.

Здавна відомо, що вода двічі на рік змінює свою полярність: у період зимового сонцевороту на Водохреще та в період літнього сонцестояння, на Івана Купала. Купальська вода здатна розпалювати любовну жагу, сповнювати животворною силою. Попивши води з нової криниці, освяченої в переддень свята Купала, дівчата і хлопці закохувалися одне в одного.

Воду вже багато століть використовують як лікувальний засіб у гідротерапії. Про цілющі властивості води згадується в текстах на санскриті, що датуються 4000 роком до н. е. У давньогрецьких храмах, присвячених Асклепію, богу медицини, хворих лікували за допомогою ванни. Гіппократ був переконаний у тому, що сонячна енергія, яка міститься у воді, є основою міцного здоров'я. Тож бажаємо і вам використовувати цілющі властивості води, про які ви тепер знаєте все, для відновлення своїх сил!

Лікування за допомогою воску

Українці здавна використовували віск для лікування різноманітних захворювань. Здавна тут побутувало уявлення, ніби разом із розплавленим на вогні воском із організму людини виливається захворювання та зурочення. Дії з воском щоразу підсилювалися вербальною магією.

Часто віск використувався для позбавлення людей, зокрема дітей, від переляку. Для проведення обряду зцілення необхідно набрати свіжої води з колодязя та приготувати певну кількість воску. Хворого садовили обличчям до ікон, ставили до печі віск, підігрівали його та виливали над головою у миску з водою. Ці дії супроводжувалися замовлянням. Спочатку та наприкінці обряду обов'язково читали молитву «Отче наш». Дев'ять разів проказували замовляння, тричі виливаючи віск на воду. За кожним литтям воску потрібно було тричі вимовити текст замовляння: «Ляку-переляку! Чи ти батьков, чи материн, чи дивоцкій, чи паробоцкій, чи огньовий, чи громовий, чи гусячий, чи курачий, чи качинячий, чи пташиний, чи жабячий, чи вужачий, чи собачий, чи котячий, чи присланий, чи приспаний!

Будем тебе змовляти, на бистриє води, на густиє лози, на росхудні дороги отсилати. Сядь собі на месті, на золотому креслі, запий, загуляй, хрищеному молитвєному (як зветца людина) Божий покой дай!»

Якщо переляк стався нещодавно, вистачає потрійного виливання воску та дев'яти замовлянь. Коли ж хвороба була задавненою, то хворому потрібно, за віруваннями карпатців, йти до дев'ятьох знахарок. У цьому разі одним і тим самим воском «ляк» тричі виливали в кожної з дев'яти шептух, і кожна з них дев'ять разів «шептала» замовляння. Воду, в яку виливали віск, давали відпити хворому, а також витирали нею його тіло.

У Карпатах існувала традиція використовувати для лікування переляку стрітенські свічки. Свічку запалювали та три рази обводили «за сонцем» навколо хворої дитини, приказуючи: «Ішов Господь і Господня Божа Мати Івану вроки шептати. Вроки, вроки, кудою ви ввійшли, тудою й вийдіть: чи очима, чи плечима, чи носом, чи ротом! Ви по тілу не ходіть, кості не ламіть; ідіть собі на сухий лист, на бистриє води — там вам розкошувати, там вам розкош мати! За другим разом, за Божим Материним розказом, ішов Господь і Господня Божа Мати… (і так дев'ять разів)».

На Поліссі переляк лікували за допомогою викачування яйцем та викачування хлібом. Для викачування використовували одне сире яйце або 3–7 «булябушечок» із хлібного м'якуша чи тіста. Тричі хвора людина приходила до знахарки, яка кожного разу три рази проказувала замовляння та дев'ять разів за годинниковою стрілкою качала хліб по животу хворого. Малюкам допомагав один сеанс. Після завершення обряду яйце та хлібні м'якуші віддавали собаці, щоб «вигавкував» хворобу.

Віск допомагав позбавлятися від наговору. Вважалося, що заподіяну людині шкоду неможливо зовсім знищити, її можна лише переадресувати, зокрема повернути відправнику — тій силі, яка спричинила захворювання. Для цього використовували замовляння: «Васкав-васкавніца! На море злівайса, на пєну збівайса, із чийої голові виходіт, то на ту — заверняйса! Хай його слова — да в його зева, хай його думки — да в його шлункі, хай його нежит — да в його лежит, хай з його вуст — йому за пазуху шусть сюда! Всяк іде нога за ногою — хай все ідуть слова поганив з його голови! Першим разом, луччим часом, то не я шептала — Пречиста Святая Божая Маті в помочі стояла та хрищоной рождьоной (як звати) помоч давала». Це замовляння промовляли тричі.

Процедура діагностики та лікування хвороби воском подібна до ритуалу зцілення від переляку. Необхідно розтопити віск, піднести миску з водою до вуха або тім'я та виливати віск на воду.

Водночас казали такі слова: «Голоуна, голоуніца, пудтимна пудтимніца, пуддимна пуддимніца! Жоута жоутуха, бела бєлуха, сіня сінюха! Жоута — на жоути цьвєт, біла — на біли цьвєт, сіня — на сіні цьвєт. Сємєнєм россіпса, маком роскотіс! Пріслала Прєчіста Божа Маті болячку шептаті. 9 болячок голоуних, 9 грудяних, 9 костяних, 9 з прістрєту, 9 з подумання, 9 од ветру, 9 од волосу, 9 болячок ціганських, 9 татарськіх, 9 пуд ходу, 9 пуд єду. Я вас, колючіх, не знала, на Гмия нє назівала. Тепер я знаю, назіваю, одговораю, у лес на гніле колоддє одсілаю. Як гліці на пнє нє шумєті, так у голове (…) не болеть, косьте нє ломать, сну нє збівать, єді нє остужать. Маком россіпса, горошком роскотіс, од (…) болячка, оччєпіс!» Таке замовляння промовляли тричі.

Позбавитися від головного болю допомагав не лише ритуал виливання воску над головою, але й воскова шапочка, одягнена на голову.

Дійшли до наших днів згадки і про такий спосіб лікування голови за допомогою свічки. Розплавленим на вогні воском просочували папір, згортали в ріг, встромляли свічку хворому у вухо та запалювали її.

У разі застуди і проблем зі слухом також використовували свічку. Для її виготовлення розтоплювали на сковороді віск, яким змащували газету. Свічку намотували на дерев'яне веретено, яке згодом виймали, а свічку вставляли у вухо хворого. Зовнішній кінець свічки підпалювали. Вважалося, що така свічка мала здатність «натягати», «витягати» гній. Інколи свічку встромляли не лише у вухо, але і в ніс. Така процедура давала змогу уникнути хірургічного втручання. За матеріал для виготовлення цієї «свічки» правили розтоплений на плиті віск і відріз бинта. Бинт занурювали в розтоплений віск і намотували на дерев'яну палку. Останню витягали, а свічку вставляли у вухо або в ніс Лікувальна свічка виготовлялася таким чином, щоб один її кінець був гострим, а другий — широким. Широкий кінець свічки підпалювався.

Свічка, виготовлена за допомогою «качання», «сукання» воску, стала магічним атрибутом знахарської практики. Особливою магічною силою наділяли воскову свічку, посвячену в церкві на Стрітення. Така свічка вважалася засобом проти рожі. При лікуванні цієї хвороби хворе місце людини накривали червоним вовняним поясом або червоним сукном, поверх якого стелили лляну куделю. Останню підпалювали посвяченою свічкою. Такий спосіб лікування необхідно було повторити двічі-тричі. При цьому використовували замовляння: «Чи ти болячка, чи ти болячіще, чи ти рожавая! Я тебя визиваю, я тебя умовляю, з чирвоної крові, з бєлої кості, з рум'яного тіла. Костей нє ломі, рум'яного тіла не марнуй! Господі, преступи да поможи!»

В одній з місцин Карпатського краю лікування рожі супроводжувала така молитва: «Пречиста Божа Маті, прийди помагаті, рожу там рожоной хрещоной Ганні шептаті! Чи ти рожова, то йди ти на рожин цвет, чи ти шипшинова, то йди ж ти на шепшинов цвет, чи ти малінова, то йди ж ти на малінов цвет, чи ти калінова, то йди ж ти на калінов цвет, чи ти рабінова, йди ж ти на рабинов цвет, чи ти яблучна, йди ти на яблочний цвет, чи ти грушовая, йди ж ти на грушовий цвет, чи ти черніцова, йди ж ти на черніцов цвет, чи ти брушніцова, йди ж ти на брушніцов цвет! Да йди ти на широкії броди — розоліса; на бистрії рєкі — втопіса, там од Ганни рожоной хрещоной одчепіса, одкасніса».

Різдвяну свічку на Бойківщині використовували для позбавлення від хвороби. Хворий тричі наближав відкриті долоні до запаленої свічки та до себе. Також свічку використовували при шлунковому захворюванні. Обряд лікування відбувався при місячному сяйві і запаленій восковій свічці. Останню хворий тримав на животі та примовляв: «Місяцю, ти світиши і вдень і вночі, і бачиш, що цар їсть: чи рака чи мою хворобу».

Віск разом із борсуковим жиром застосовували при лікуванні шкіряних хвороб людей та худоби. Віск входив до складу багатьох мазей для лікування ран, що погано загоюються. Для лікування пошкоджених суглобів використовували мазі з воску, живокосту та живиці.

Отже, бачимо, що віск широко використовувався і продовжує використовуватися в знахарській практиці жителів Карпатського краю й сьогодні. Так само, як хліб чи яйце, віск діагностував стан організму хворого — «витягав» хворобу з тіла людини.

Із процесом отримання воску карпатці пов'язували ідею фізичного та духовного очищення хворого. Не випадково збереглося замовляння від «наговору», в якому є символіка восковика, воскодавки — пристроїв для вичавлювання воску. Перш за все, за допомогою воску, воскової свічки виліковували недуги, пов'язані з емоційним станом людини: переляк, рожу тощо. Характерною особливістю лікування воском, як ви, напевне, помітили, є маніпуляції над головою людини.

Усі замовляння, що супроводжують процес лікування, пов'язані з дохристиянськими віруваннями в силу слова. Особливе значення в знахарстві надавалося символіці чисел 3 та 9. Проте віск є лише сировиною, що сприймає та передає «чужі» думки й образи. Саме тому віск і вважається особливим індикатором сімейного буття людини тощо.

Магічні наузи. Поради волхвів

Тонка невидима нитка є стародавнім символом людського життя і долі. Дві переплетені нитки — то емблема спільної долі закоханих і подружжя, а обірвана нитка — знак неминучої смерті. Нитка є також показником безперервності і послідовності. У світовій міфології нитку людського життя тримають у руках богині Долі, що уявляються в образі прекрасних дівчат. Тож здавна люди вірували у священну силу нитки і використовували магічні наузи для здійснення своїх бажань.

Наузи (вузли) — це один із найпростіших способів волхування наших пращурів. Традиція нав'язувати наузи походить із прадавніх часів, коли наші предки тільки почали освоювати Євразію. Волхви наговорювали над вузлами певні образи, наділяли їх силою, а потім віддавали науз охочим. Багато хто приходив до волхвів та відунів і брав від них наузи для оберігання від всякого роду небезпек. Крім того, наузи використовувалися з метою захисту від злих чародіїв і від зла взагалі, про що свідчить текст замовлянь: «Зав'яжи, Боже, роде злому чаклунові і чаклунці, і всякому лиходієві, і вбивці на чадо боже (ім'я речется) зла не мислити».

Вважалося, що хвороби походили від злих духів, і їх проганяли замовляннями, зав'язували наузами і відписували письменами, які давали носити хворим. Наузи носили на руках, ногах, на поясі, на голові, на грудях. Окрім наузів, на шию вішали обереги і прикраси. Круг, який утворював науз навколо тіла, символізував зв'язок людини з Всебогом, а замкнуті один на одному круглі чи овальні ланки ланцюга містили енергетику богів і предків. Частково сила науза підживлювалася і енергією Сонця, чиїм символом теж є круг.

За давніми повір'ями, коли людина тільки-но приходить у наш світ, то різні сили відразу ж починають боротися за володіння її тілом і душею, тому з наузами слов'яни стикалися з самого дитинства. На шию вагітні жінки часто підвішували мішечок з корою дуба, щоб дитина вже в утробі матері ставала міцною як дуб. Матері брали від волхвів чарівні наузи і нав'язували їх на дітей, примовляючи при цьому замовляння.

Про силу впливу наузів на зброю і силу віри в цей вплив ми можемо дізнатися з такого старовинного замовляння: «Зав'яжу я в славу Перуна по п'ять вузлів на моїй зброї, нехай зберігають вони мене від всякого стрільця немирного, невірного, захищають від його рушниці та луків і всякої ратної зброї.

Ви, вузли, загородіть стрільцям усі шляхи й дороги, замкніть усі їх рушниці, сплутайте усі їх луки, пов'яжіть усю їх ратну зброю. В моїх вузлах уся сила могутня. Нині і вічно і від віку до віку. Так було, так є, так буде».

Під час заручення над молодою парою волхв зав'язував науз, і молодих примушували через нього переступити. Надалі цей оберіг зберігався в батьків. Звідси і походять вислови, що застосовуються стосовно пар, які з'єдналися без благословення батьків і в яких потім відбулися сімейні скандали: «Як самі зв'язалися, так тепер самі і розв'язуйтеся».

Не кожна нитка підходить для наузів. Важливий матеріал, із якого вона зроблена. Для простої нитки брали дикі коноплі або кропиву. Часто використовувалися шкіряні шнурки, металеві ланцюжки, червоні вовняні нитки, шовкові нитки тощо. Нитка прялася лівою рукою, і прясти її краще в ніч на Івана Купала, стоячи на порозі. Причому нитка має бути виготовлена протягом одного дня.

Найдавніші зразки вузлів належать до періоду неоліту. Крім свого прямого призначення вузли дуже швидко набули декоративної і магічної цінності. Так, до кінця кам'яного і бронзового століть вирізняється група так званих священних, або магічних вузлів, до основних ознак яких можна віднести симетричність і декоративність. До першого століття нашої ери з'являються перші посібники з в'язання і застосування магічних вузлів. У слов'ян слово «наузи» було синонімом слова «чаклувати».

До класичних прикладів вузликової магії належать амулети для управління погодою; купальські вінки та купальські хороводи тощо. І сьогодні ми зав'язуємо пояси і прикраси у стилі етно, зашнуровуємо черевики, чоловіки зав'язують краватки, тож наузи нікуди не поділися з нашого життя — лише дещо трансформувалися.

Слов'яни часто робили наузи з клаптиків, в які зав'язувалися особливим способом трави, обереги тощо. Способів зав'язування вузлів було досить багато, і кожен із них використовувався для чогось одного. Шнури і клапті для наузів краще брати з натуральних матеріалів (шкіра, замша, бавовна, льон, шовк, вовна тощо). Перед зав'язуванням, якщо є така необхідність, можна просочити шнур ароматичною олією. Якщо ви збираєтеся працювати за європейською схемою, то довжина шнурка, на якому ви будете зав'язувати вузли, має становити 30–40 сантиметрів. Крім того, визначте заздалегідь його колір: найчастіше використовуються білий, червоний і чорний.

Обов'язковими умовами для якісного в'язання вузликів є стан свідомості, схожий на легкий транс, в якому ви начебто перебуваєте в декількох світах, досягнення внутрішньої порожнечі без зайвих думок, формування наміру, а також концентрація сили на проблемі, яку ви бажаєте зав'язати.

Магія вузликів дуже проста. Основним є лише вміння швидко зав'язати обраний вузлик. Майте на увазі, що вам доведеться зав'язувати вузлик автоматично, не дивлячись, аби вберегти свою свідомість від випадіння назад у фізичну реальність.

Вузликів зазвичай зав'язується декілька: три, чотири, сім, дев'ять… Головна умова — це наявність рівних проміжків між ними. Кількість вузлів ви можете вибрати довільно, але враховуйте те, що вам доведеться надати певну властивість кожному вузлу, позначити його місце в ритуалі і проговорити це. Так, наприклад, на перший вузол можна сказати: «Щоб удача зі мною була в справах моїх і помислах», на другий: «Щоб було це завжди і слугувало мені вірно», на третій: «Щоб ні таємне, ні явне збити удачу мою з мене не могло, і нехай буде так».

Утім, при виготовленні амулета традиційно використовується тільки один вузол: кульовий, «відьомський кулак» або плоский симетричний.

Ці вузли складні самі по собі і є плетінками, тож немає необхідності на один амулет накручувати кілька таких великих вузлів. Урахуйте один маленький нюанс: коли зав'язуєте вузли на шнурі, не намагайтеся робити прямі вузли. По-перше, ви не потрапите в призначені для вузлів місця, по-друге, це довго і незручно. Кручені вузлики з петельками найкраще підійдуть. Крім того, не намагайтеся затягнути вузли «намертво», адже у вас має бути можливість будь-коли розв'язати їх. До того ж можна замкнути мотузочку в кільце і останнім вузлом з'єднати її кінці між собою. Таке закільцьовування чар непогано посилює дію наузів.

Магія вузлів є досить сильною. Але дію науза можна підсилити, вплітаючи у вузол всілякі дрібнички: дерев'яні та кам'яні намистини, пір'ячко, монетки, бісер і подібні речі, які притягнуть більше енергії і дадуть можливість краще її направляти. Крім того, дію вузлів можна підсилити, додатково читаючи над кожним змову і просочуючи їх ароматичною олією. Але зазвичай вистачає простих вузлів.

А що ж робити зі шнурком із вузликами після ритуалу? Варіантів багато. Якщо ви робили оберіг для дому, то краще залишити шнурок у будинку, сховавши його подалі. Приворотні і відворотні наузи, залежно від техніки виготовлення, чи підкидають об'єкту чаклування, чи ховають таким чином, аби ніхто і ніщо їх не зіпсувало. Тож пам'ятайте, ваше життя у ваших руках! І будь-яке бажання легко може стати реальністю!