ПОЕТАМ


держава не любить поетів –

їй треба побільше мармиз,

щоб руки тримали багнети,

над натовпом несли портрети,

а очі дивилися вниз


суспільство не любить поетів –

мовляв, всі вони диваки

і їх романтичні сонети

(часом ще й такі некоректні!)

цінують хіба смітники


родина не любить поетів –

ніякої ж користі з них!

у шані лиш срібло й карети

й плетуться з докорів тенета

для їхніх сердець молодих


ніхто не полюбить поетів,

бо вірш жалить гірше змії

та все ж неупинно і вперто

вкладає думки у куплети

цвіт нації, сором сім’ї


******


та з досвіду років минулих

іще невідомо хто з нас

підніме на ноги поснулих

і з піснею піде під кулі,

а хто з білим стягом продасть...


Загрузка...