ПЛОЩИНА


У площині дотичності двох душ

Немає часу й не існує болю...

Там в бур’янах цвітуть гірлянди руж –

У площині дотичності двох душ


Дорога з жовтих витертих цеглин

Веде мене попри сади і хмари

Я до інакших не зверну площин,

Дорого з жовтих витертих цеглин!


Моя фортеця і моя тюрма,

Де спокій мій захований за грати

Навчіть нас, люди добрі, вибачати,

Щоб крапкою не стала площина


Загрузка...