МЕРЕЖИВО


вогким мереживом дощу

малює вітер на вікні

тебе мені


я прожену з очей росу

в глибінь замерзлої душі

поміж вірші


ще трішечки, ще кілька днів –

й згорять за відчаєм мости

і прийдеш ти


******


і, мов прокинувшись зі сну,

на мене дмухнуло теплом

холодне скло


Загрузка...