На байдарці - за снагою

ФІНІШ

Нам лишилося написати буквально кілька заключних слів. Пам'ятайте, труднощі у байдарковому туризмі є. Але вони - явище тимчасове і (головне) переборне. А задоволення - фактор незмінний і постійний.

Лікарям-геронтологам варто було б, на нашу думку, уважно вивчити питання про байдарковий туризм як дійовий засіб збереження вічної молодості. Адже на п'ятий-шостий день походу ви вражено помічаєте, що ваші м'язи стали приємно пружними. А на кінець тижня ви стаєте настільки стрункими, що вільно надягаєте плавки, які були вам малі ще в шкільні роки.

До того ж ви відчуваєте незвичайну свіжість емоцій. Захід сонця, кілограмовий окунь або порція смажених грибів принесуть вам набагато більше радості, ніж у домашній обстановці.

Але, на жаль, настає пора повернення додому.

Для любителів класифікування повідомляємо, що повернення з походів відбувається в одному з двох варіантів: а) ви їдете на байдарці; б) байдарка їде на вас.

Смішно було б дискутувати з приводу того, якому варіантові надати перевагу: це, на жаль, не завжди залежить від бажання зацікавлених осіб.

Звичайно, було б досить привабливо повернутися, скажімо, в рідну Бухару не на автобусі й навіть не на кораблі пустелі, а просто на кораблі - тобто на своїй вірній байдарці. Але доводиться враховувати (вже вкотре!) сувору географічну реальність. Бо хоч і відомо, що вода покриває аж дві третини земної поверхні, але одна третина, що лишилася, - це все ж суша, яка має неприємну (для байдарочників) властивість опинятися на вашому шляху саме в неслушний момент. Проте і тут існує невмолима диференціація. Річ у тому, що бажання наших батьків і друзів, як правило, діаметрально протилежні!

Батьки є батьки! Тому вони сором'язливо (хоч і абсолютно безпідставно) сподіваються, що цим походом ви поставите крапку в кінці своєї неспокійної байдаркової кар'єри. Друзі ж, навпаки: щиро вірять, що наступний похід не лише відбудеться, але й проходитиме при їхній найактивнішій участі. На це сподівається навіть ваш пес якого ви незаслужено образили (тобто залишили вдома).

Ми дуже любимо своїх батьків. Однак нам доведеться вкотре вже не виправдати їхніх надій і сподівань. Бо фініш одного походу - це одночасно вже і передстартовий період наступного.

То що, друзі? Яка там річка заклично і сиротливо в'ється по карті і чекає на нас і наші байдарки? Горинь? Десна? Псьол? Як слід подумайте. Зважте всі «за» і «проти».

І - до зустрічі на маршруті! До нової зустрічі!