Початківець-байдарочник, складаючи список спорядження, як правило, припускається дуже розповсюдженої помилки. Озброївшись папером і фломастером, а також за допомогою багатющої уяви, яка завжди в таких випадках бурхлива і нестримна, він починає створювати список потрібних речей. Список ще не доведений і до середини, а у фломастері вже закінчилось чорнило. Байдарочник схаменеться лише тоді, коли, взявшись за олівець, почне виводити: «№ 414. Таз емальований (білий)».
Ні, носіїв у вас не буде, так що не розраховуйте на популярний колись варіант: «...следом четыре идут великана, двадцать четыре несут чемодана...». Хоча ваші акселерати-діти і подібні до велетнів, але чемодан (навіть один!) вони майже завжди тягти відмовляються.
Втім, зовсім без списку вам також не обійтися. Принципи, які лежать в основі складання списку, можуть бути різними. Наприклад, за алфавітом: 1. Аптечка. 2. Байдарка. 3. Виноградний сік. 4. Губка...
Або за ступенем важливості: 1. Тушонка. 2. Цигарки. 3. Карти (гральні). 4. Дружина. 5. Діти... 21. Намет... 89. Байдарка.
Перший варіант складеного списку має бути переписаний не менше чотирьох разів, при цьому обов'язком умовою переписування є скорочення кожного наступного варіанта в порівнянні з попереднім удвічі.
Заздалегідь позначте у списку річ, яку ви забудете. Це, так би мовити, жертва на алтар бога Забудька. Інакше ви справді забудете що-небудь важливе. А втім, найімовірніше, так воно і станеться, бо чарівність байдаркового походу виявляється також і у винахідливих спробах використати взяті з собою непотрібні речі натомість залишених необхідних.
Оскільки вам рано чи пізно доведеться звернутися до варіанта переноски, пов'язаного з витратами м'язових зусиль (див. розділ «Доставка до річки і повернення»), оптимальною є така кількість спорядження, за якою на кожного учасника походу припадає один рюкзак і вільна пара рук для транспортування байдарки. Як свідчить наш досвід, все, що не вмістилося у рюкзак і запакувалося (тимчасово) в сумки, авоськи, клунки тощо, рано чи пізно забувається чи губиться, викликаючи запізнілі й даремні ремствування. Все спорядження укладено в один (один!) рюкзак - це найбільше досягнення еволюції байдаркового туризму. Початківцю-байдарочнику не слід повторювати цей покручений і нелегкий шлях спочатку: адже існують для чогось байдаркові аксакали!
Звідси виникає перший і єдиний закон спорядження: бери не те, що потрібно, а те, без чого неможливо обійтись!
Спорядження байдарочника поділяється на дві категорії: особисте і громадське.
Розподіл громадського майна між байдарочниками провадиться Боцманом, а за його відсутності - Адміралом. Адмірал, звичайно, не забуде розподілити аптечку поміж екіпажами всіх байдарок, аби ніхто не був позбавлений фталазолу, і водночас не допустить, щоб в одну байдарку потрапили казанки, гречана каша, тушонка. Взагалі все кухонне начиння (казанки, миски, ложки, кружки, ножі) зручно зберігати у спеціально пошитій для цього полотняній торбині. Торбина повинна зверху затягуватися мотузкою і, щоб не викликати негативних емоцій у Лікаря експедиції, має бути з самого початку чорного кольору.
Продукти для поточного вжитку повинні зберігатися в так званому видатковому мішку, пошитому з двох шарів клейонки. Цей мішок, так само, як і рятівні засоби, необхідно покласти в байдарці Кока на самому видному і доступному (Коку, зрозуміло) місці. По-перше, це нагадуватиме, кому належить фактична влада в поході, а по-друге, при негайній евакуації з байдарки екіпаж не витрачатиме часу на пошуки того, що потрібно рятувати передусім.
У найбільш доступному і надійному місці має зберігатися й ремонтний набір. Ставитися до нього необхідно одночасно суворо і з ніжністю. Річ у тім, що з першого дня і до кінця походу на предмети, що входять у ремнабір, можуть здійснюватися агресивні замахи. Коку, бачите, потрібна викрутка, щоб відкривати якісь щільно закупорені консерви. У деяких жінок виникає бажання використати плоскогубці для розколювання горіхів, які прихопили з дому, тощо. Будьте невмолимі: використовуйте ремнабір тільки за призначенням, бо якщо за допомогою викрутки можна відкривати консерви, то консервний ніж виявиться абсолютно непридатним для розкладання байдарки.
«Інтелігентні» предмети: сонцезахисні окуляри, фото- і кіноапарати, цигарки - обов'язково ховайте в байдарочних кишенях. Із кожного правила є винятки. Тому, може, вам і пощастить. Кинуті під ноги окуляри виявляться не розчавленими, а фотоапарат не потоне. Але чи варто розраховувати на винятки?
Всі необхідні дрібні предмети мають бути прив'язані: а) або до байдарки; б) або до учасників експедиції, бо у відповідності зі ще не пізнаними законами природи ці предмети намагаються втекти від вас, вискакуючи за борт.
Неодноразово висловлюване раніше і стільки ж разів повторюване правило, згідно з яким усе, що може промокнути, обов'язково (обов'язково!) промокне, слід враховувати й при розміщенні спорядження в байдарці. Ось чому бажано, щоб усі речі, вкладені у рюкзак, на якому ви сидите, були у кількох окремих пластикових торбинах і всі разом були сховані в один великий пластиковий мішок, а вже потім покладені, точніше втиснуті у рюкзак. Тільки це гарантує вам сухий спальник, у який ви ляжете спати, одягнувшись при цьому в сухий тренувальний костюм. Якщо ж і ця упаковка не вбереже ваші речі від вологи, то вона хоч урятує вас від докорів совісті.
Втім, деякі туристи полюбляють складати речі не в рюкзаки, а в спеціальні бортові мішки із прогумованої тканини. Ці мішки шириною до 30 сантиметрів і довжиною до 80 сантиметрів чіпляють під декою між шпангоутами. До речі, тому, хто гребе, зручно спиратися на них колінами.
Ні в якому разі не здумайте завантажувати байдарку на березі. Бо, по-перше, тоді нести її до води до снаги лише могутньому тандему: Василь Алексєєв - Леонід Жаботинський. По-друге, перевантажений човен може переломитися, і замість однієї байдарки матимете дві. Але це зовсім не той випадок, коли позитивна кількість переходить у таку ж якість.
Тому завантажувати байдарку слід лише на воді. До того ж на мілині: 40-50 сантиметрів глибини для цього цілком вистачить.
Науково-статистичне опрацювання байдаркового досвіду свідчить, що приблизно 20% часу щоденно витрачається на завантаження та вивантаження байдарки. Якими б скромними не були ваші запити, однаково вам не уникнути жорстокого протиріччя між місткістю байдарки і кількістю спорядження. Ось чому досягти комфорту в байдарці ви зможете лише за умов максимально щільного спакування речей і мінімальної кількості тюків.
Але повернемось до питання про особисте та громадське спорядження байдарочника і спробуємо дати кілька порад стосовно особистих речей, усвідомлюючи при цьому, що питання особистого спорядження - глибоко інтимне. Проте геть удавану сором'язливість!
Одяг байдарочника має бути: зручним, немарким, який не рветься, не жужмиться, не горить. А найголовніше - він має бути таким, щоб його не шкода було на останній стоянці закопати в землю (аби не ображати естетичних смаків майбутніх поколінь байдарочників).
На спекотний сонячний день згодиться старий тренувальний костюм з майстерно розкиданими по всій поверхні дірочками різного калібру, функціональне призначення яких - вентиляція.
Для сонцелюбних байдарочників немає нічого кращого за шорти та сорочку з довгими рукавами. При цьому наявність хоча б одного гудзика на сорочці якщо не обов'язкова, то вельми бажана.
У похмурий та вітряний день вам стане у пригоді незамінна штормівка (уникайте при цьому модернових замків: за суворих похідних умов ці «блискавки» безперестанку викликатимуть ваше обурення і роздратування).
До вечірнього багаття рекомендуємо надягати джинси з товстої та вогнетривкої тканини. У таких джинсах добре сидіти на консервній банці із рваними краями або на вуглинках, що вискочили з багаття.
І, звичайно, вінець вашого особистого спорядження - товстий, теплий светр, сплетений довгими зимовими вечорами турботливими руками коханої жінки.
Надягніть усе це в довільному поєднанні, поверніться, походіть - дуже добре: зборки симпатичні, в деяких місцях настовбурчується, але ніде не тягне, ніщо не уповільнює рухів і не сковує ініціативи.
Особливо чарівний кокетливий головний убір - старий берет кольору хакі. Берет захищає вашу голову: вдень - від сонця, вночі - від холоду. Крім цього, берет захищає: ваші руки від опіку металевою кружкою з окропом, ноги - від кропиви. А ще (відкриємо таємницю) кращого засобу, щоб відшкребти закопчений казанок із залишками пригорілої манної каші - не вигадати!
Взуття. Шкода, звичайно, розлучатися на цілих три тижні з новими лакованими туфлями. Але все ж дайте їм спокій. Що ж узувати? Ось ці кеди! Так, так, саме ці! Кажете, на кедах - дірки: з однієї допитливо визирає великий палець, а з другої - майже вся п'ята вилазить? Це саме те, що потрібно. Настільки «те», що якби цих дірок у кедах не було, їх необхідно було б зробити штучно. Саме в таких кедах зручно ступати по кам'янистому дну, а також витягати човен на кряжистий берег: вода з цих природних отворів виливатиметься без найменшої затримки.
Можете сховати в рюкзак і другу пару взуття, новішу. Хоча шансів на те, що вам доведеться користуватися нею, небагато: відомо, що у байдарочників ноги експлуатуються дуже рідко, за весь похід, може, кілька разів. Але на випадок негоди ноги все ж таки краще тримати в теплі і сухими.
Взагалі можна дати загальну пораду: беріть із собою два комплекти вжиткових речей: по-перше, в чомусь все ж таки необхідно повертатися з походу; по-друге, раптова злива промочить не тільки кеди, але й благеньке вбрання. А залазити в спальник у мокрому тренувальному костюмі не варто - байдарочник і так тривалий час перебуває в інтимній близькості з водою.
Спальні речі. Погляди на сон у різних байдарочників можуть бути найнесподіванішими: 1) якщо вже в поході не висипатися... 2) сон - явище вимушене, зумовлене тим, що й досі не вирішено питання нічного освітлення річок.
Отже, незалежно від ваших поглядів, спати все ж таки доведеться. Тому беріть із собою спальні мішки з розрахунку: один мішок на одну людину (в середньому).
Щоб не перебувати у принизливій залежності від наявності чи відсутності у прибережній смузі копиць сіна, візьміть із собою надувні матраци. Вони, до речі, належать до найбільш універсальних предметів туристського спорядження. На матрацах сплять, на них загоряють - на березі і на плаву; на них сидять перед багаттям і, нарешті, вони допомагають коротати час у негоду: поставити латку на продірявлений матрац - справа, що вимагає міцних рук, точного окоміру, терпіння і, найголовніше, - чимало часу.
Напевно, у поході вам знадобиться ліхтарик (добре, якщо він буде з батарейкою). Не зайвим виявиться і старенький транзистор. Найбільш відповідальні його життєві центри рекомендуємо залити парафіном - це дозволить йому протриматися до першого купання.
Гроші й паспорти (без перших їхати, безперечно, не варто, а документи мати - теж не зайве) зберігайте в наглухо завареній пластиковій упаковці. Ця умова обов'язкова. Інакше наприкінці походу ви виявите, що заповітні 25 карбованців, відкладені для повернення, перетворилися на липку грудочку, а паспорт чомусь перемішався з наждаковим папером, до того ж суміш вийшла цілком однорідною.