Прошу вибачення в Принстонського університету. Якщо інформація, подана на його сайті, є правдивою (а в мене немає підстав у цьому сумніватись), то оригінальні рукописи Френсіса Скотта Фіцджеральда справді зберігаються в Бібліотеці Файрстоуна. Утім, я знаю про це не з перших рук, ніколи сам не бував у цій бібліотеці і, працюючи над цим романом, жодного разу навіть не наближався до неї. Ці рукописи можуть насправді перебувати як у підвалі, так і на горищі чи в якомусь секретному склепі з озброєними охоронцями. Я не прагнув достовірно описати такі деталі, бо не хотів заронити лихий намір у якусь заблукалу душу.
Уже після свого першого роману я дізнався, що писати книги набагато простіше, ніж продавати їх. Оскільки я нічого не знаю про роздрібний бік цього бізнесу, я поклався на досвід свого старого друга Річарда Говорта, власника Square Books в Оксфорді, штат Міссісіпі. Він прочитав мій рукопис і знайшов незчисленну кількість місць, які варто було поправити. Дякую, Річе.
Світ рідкісних книжок дуже захопливий, але мої знання про нього вельми поверхові. Коли мені була потрібна допомога, я звертався до Чарлі Ловетта, Майкла Суареса, а також до Тома й Гайді Конґальтонів — власників книгарні Between the Covers Rare Books. Дуже вам дякую.
Окрема подяка Девідові Рауту з Чапел-Гілл і Тодду Дауті з Карбондейла. Ви справді мене виручили.