Підходять до Ступаєвих дверей. Одноокий пробує — не заперті. Одчиняє навстіж:
— Збирайся на смерть.
Марина (спокійно). А тато зібрався зустрічати вас.
Одноокий (обдивляється). Хто такий… тато?
Ступай. Українець.
Одноокий. Це по формі. А в душі хто?
Ступай. Українець…
Марина (спокійно). Душею учитель.
Одноокий (похмурий виходить. До кошлатої шапки). Інтелігенція. Двері були незаперті. Крикни по цепі, щоб не займали!
Шапка (на весь голос, щоб почули на сходах і на вулиці). Перекажи там по цепі — інтелігенції покєда не займай!