По тих, хто вижив, стрілятимемо знову

Примітки

1

Форте-дей-Мармі — популярний морський курорт на Тіренському узбережжі в Тоскані.

2

Bel Paese — прекрасний край (італ.).

3

Беретта — серія напівавтоматичних пістолетів, розроблених та виготовлених виробником Beretta (Італія).

4

Omissis (латин.) — юридичний термін, що означає «опущено», використовується у документах для пропуску інформації, яка не стосується справи.

5

Злочин Сант-Анни (італ. Strage di Sant’Anna) — масове знищення цивільного населення нацистами у селі Сант-Анна біля Стадземи (Лукка) 12 серпня 1944 року.

6

Маскулінність зобов’язує (фр.).

7

Тупак Шакур (англ. 2Pac, Tupac Shakur, уроджений Лесейн Періш Крукс, Lesane Parish Crooks); 16 червня 1971—13 вересня 1996) — один із найвідоміших та найуспішніших американських реперів, що став легендарним після смерті. Бібліотекою Конгресу США було відібрано його пісню «Dear Mama» з альбому «Me Against the World» до складу 25 записів, що будуть зберігатися у спеціальному фонді культурного надбання.

8

Бусідо́ (яп. досл. «шлях воїна») — кодекс честі самурая. Назва походить зі сполучення слів «бусі», тобто «воїн», і «до» — «шлях». Цей давній кодекс бере початок у часи, коли самураї були стрільцями та вершниками, а навчання цим військовим мистецтвам, яке потребувало завзяття та постійного виконання вправ, привело до виникнення терміна «к’юба но мічі» — «шлях коня і лука».

9

Kairós (грец. καιρός) — можна перекласти як «кайрологічний час»; так античні греки називали «відповідну або належну мить» чи «найвищу мить».

10

Пе́плум (англ. peplum; а також sword & sandal — «меч і сандалі») — жанровий різновид історичного фільму, який має значні відмінності від інших історичних фільмів. Насамперед тематика цих фільмів характеризується зображенням подій зі стародавньої історії — Стародавній Рим, Стародавня Греція, Стародавній Єгипет, Вавилон, біблійні історії, давні легенди. Крім цього фільми-пеплуми не намагаються достовірно зобразити історичну епоху. Вони відрізняються епохальністю, широкомасштабністю батальних та інших сцен, панорамною зйомкою, великою кількістю масовки. Такі фільми тривають дві години і більше.

11

Джон Вейн (англ. John Wayne, уроджений Маріон Роберт Морісон; 1907–1979) — американський актор, відомий своїми численними ролями у вестернах.

12

Алюзія на пісню «If I Had a Hammer» («The Hammer Song») американського поета, фолк-співака, барда Піта Сіґера (Pete Seeger). Її співали на славнозвісному марші за свободу і права трудящих 28 серпня 1963 року у Вашинґтоні, коли Мартін Лютер Кінґ виступив із своєю промовою «I have a dream». В Італії її співала Рита Павоне, хоча переклад Серджо Бардотті вже не мав нічого спільного з політичними ідеями оригіналу.

13

Марчелло — мій брат (фр.)

14

Це неправда (фр.).

15

Це правда? (фр.)

16

Покуримо надворі й заодно помилуємося краєвидом (фр.).

17

«Провінціалка» (італ. «La provinciale») — італійський драматичний фільм 1953 року режисера Маріо Сольдаті, екранізація однойменного твору Альберто Моравіа.

18

Трімалхіон (лат. Trimalchio) — персонаж давньоримського роману «Сатирикон» Петронія, чванькуватий вільновідпущеник, який несподівано розбагатів. На бенкеті вихваляється розкішшю, досягнутою завдяки принизливим вчинкам.

19

«Вечеря Кипріяна» (латин. «Coena Cypriani») — анонімний пам’ятник «сміхової культури» Середньовіччя, створений в 5—6 ст., гумористична оповідь про весільний бенкет в Кані Галілейській, на який запрошено персонажів зі Старого і Нового Заповіту. Помилково авторство приписувалося Кипріяну Карфагенському. Згадується у славнозвісній книзі Умберто Еко «Ім’я Рози».

20

«Велика жратва» (фр. «La Grande Bouffe», італ. «La Grande Abbuffata») — художній сатиричний кінофільм режисера Марко Ферері. Найвідоміший та скандальний фільм Ферері, удостоєний призу ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю. У головних ролях — італійські та французькі кінозірки того часу.

21

Pater familias (латин.) — голова роду.

22

Звичайно (англ.).

23

Джакомо да Лентіні (італ. Giacomo da Lentini), також відомий як Якопо да Лентіні, найголовніший поет Сицилійської школи і нотаріус у Суді Священного Римського імператора Фрідріха ІІ. Да Лентіні був дуже знаменитий протягом свого життя, але його визнавали як майстра і поети наступного покоління, зокрема Данте, що увічнив його пам’ять у своїй «Божественній комедії» (Purgatorio XXIV, 55–57). Джакомо традиційно вважають винахідником сонета, тому що його твори цією віршовою формою залишаються найранішими з нині відомих.

24

Вислів, що помилково приписується Муссоліні.

25

Кродіно (італ. Crodino) — італійський безалкогольний аперитив.

26

Слова з найвідомішої пісні Джима Моррісона «The End» для гурту «The Doors», якою завершувався однойменний альбом, що ви­йшов у 1967 році.

27

Червоне чи чорне (англ.).

28

В Італії хризантеми вважаються квітами жалоби, їх купують лише для похорону і для цвинтаря. — Прим. перекл.

29

Можна мені? (англ.)

30

Тут: влучив (англ.).

31

Ритор-правитель (латин.).

32

Латин., можна перекласти українською як «володій темою, а слова прийдуть потім» або «говори по ділу, а слова знайдуться».

33

Мадам, він каже, що ви схожі на Дзодзіму (англ.).

34

Візьміть що хочете... Я маю на увазі, беріть самі... Ви можете взяти це самі оцією великою виделкою (англ.).

35

Тут: пригощайтесь (англ.).

36

Американці — герої (англ.).

37

У скрутному становищі дій за великим рахунком (англ.).

38

«Пізнання болю» — італ. «Cognizione del dolore» — недописаний роман Карло Еміліо Ґадди (Carlo Emilio Gadda, 1893–1973), італійського необарочного письменника-експериментатора, майстра стилізації та пародії, який створив власну макаронічну мову-пастиш, насичену діалектизмами, жаргонними слівцями, цитатами з латинських та італійських класиків, солоним просторіччям. Роман «Пізнання болю» автор почав писати між 1938-м та 1941 роками (його уривками публікували у журналі «Література» з продовженням), але так і не завершив у зв’язку з початком війни. Згодом його опублікували лише у 1963 році у видавництві «Einaudi».

39

«Алла романа» означає: «як заведено у Римі, за римським звичаєм», тобто коли кожен із запрошених платить сам за себе.

40

Я думаю (англ.).

41

«Рано опівдні» (англ. «High Noon») — американський кінофільм 1952 року в жанрі вестерну з Ґері Купером та Ґрейс Келлі у головних ролях. Фільм знятий Фредом Цинеманом за сценарієм Карла Формена на основі новели Джона В. Канінгема «Олов’яна зірка».

42

113 — номер карабінерів в Італії.

43

Алюзія на цитату з класичного фільму-вестерну Серджо Леоне «За жменю доларів» (англ. «A Firstful of Dollars», італ. «Per un pugno di dollari»; 1964 р.), першого спагеті-вестерну з так званої «доларової трилогії» Моріконе «За жменю доларів». Головну роль виконує Клінт Іствуд.

44

З висоти пташиного польоту (англ.).