Сад забутих плодів

Примітки до електронноі версії

с.38: Вони ще якийсь час прозирали за [підйомним] => підйомними кранами, що опустили свої стріли у води гавані.

с.67: Тоді видираюся на край широкого [фупдаменту] => фундаменту колони й починаю погладжувати мармурову плиту у надії розшифрувати літери навпомацки.

с.68: Так я відкрив іще [однин] => один рідкісний ракурс, що дозволяє помітити щось нове в будинку.

с.100: Коли Юра вперше заходить у спальню свого взводного, то, розбудивши вісім [сцикупів] => сцикунів, зупиняється поруч із ліжком сержанта, який спить зі стиснутими кулаками

с.103: Навіть деревина зробилася твердою, як метал, і замість [лупкості] => лункості набула якоїсь дивної глухоти.

с.118: На підлозі, засипаній [облунленим] => облупленим тиньком, і на печі, укритій загуслими помиями, валяються пляшки, цвяхи, корки <…>

с.143: Коли ми повернулись додому, старенька Тереза, яка часто приходить, щоб [допогти] => допомогти нам у хатніх справах, бідкалася, що ми розминулися з Володею, який спеціально приходив, щоб з нами побачитись, але не дочекався.

с.146: Світ поїздів, що видаються намальованими від руки на станціях під комуністичними гаслами, часом безвідрадність занехаяних фабрик, а понад те — [ґруптові] => ґрунтові шляхи, якими прогулюються свині.

с.173: Родина прочан пропонує нам шматочки смаженої курки в горіховому соусі, а коли ми влаштовуємося трохи осторонь, перекочує нам [кавуп] => кавун і дві маленькі дині.

с.189: Сьогодні клепсидра [зунинилася] => зупинилася на чотирьох хвилинах.

с.190: <…> деякі з їхніх мудреців уже передрікали, що прилетять металеві птахи, які одним колом зможуть [знести] => звести докупи двох братів, які перебувають за сотні кілометрів один від одного.

с.263: Коли я розглядаю його психологічну будову, мені здається, я впізнаю структурні особливості власних [стосупків] => стосунків зі світом.