Я чув чийсь голос з глибини:
Приходь до мене, бейбі, у мої безкінечні сни.
Стара рок-н-ролова пісня
Й мандрівники тепер крізь ту долину
В освітлених червоним вікнах бачать
Гігантські постаті, що фантастично плинуть
Під музику якусь незграйну наче;
Тим часом, крізь бліді стрілчасті двері
Жахливо бурною рікою
Вічно виринає тлум химерний
І регоче — але більш без усмішки жодної[252].
Едґар Аллан По. Примарний замок
Кажу ж тобі, що все місто порожнє[253].
Боб Ділан