Щоденник божевільного

ЛУ СІНЬ - 鲁迅

ЩОДЕННИК БОЖЕВІЛЬНОГО - 狂人日记

Переклад з китайської Лідії ГОЛУБНИЧОЇ

Два брати, що їх імен я не буду називати, в минулому, коли ми вчилися в середній школі, були моїми добрими приятелями. Розлучилися ми дуже давно і зв’язки між нами поступово заникли. Нещодавно ж я випадково почув, що один з них тяжко захворів. Якраз тоді я повертався в рідну околицю і, коли по дорозі я заїхав відвідати їх, мене зустрів тільки один із них — старший. Він розповів мені, що хворим був його молодший брат.

«Я вдячний вам за те, що ви так здалеку завітали до нас, щоб з нами побачитися. Але мій брат давно вже одужав і поїхав в одне місце кандидатом на урядову посаду». Потім з усмішкою на устах він витяг два зшитки щоденника і сказав, щоб я їх прочитав, бо з них можна побачити, як його брат почувався під час хвороби. Старому другові, мовляв, такий щоденник довіряти можна. Щоденник я взяв і, повернувшися додому та перечитавши його, прийшов до висновку, що хворий мав щось подібне до паранойї чи якогось комплексу переслідування. Записи в щоденнику були надмірно плутаними й непослідовними. Було в ньому чимало просто абсурдних тверджень, а також не було зазначено ні днів, ні місяців. По різному кольору чорнила та по змінах у каліграфії я переконався, що запис зроблено не в один час. Та подекуди в щоденнику були й розділи, які на загал мали деякий зв’язок і сенс. Я зібрав ці розділи й переписав, щоб дати лікарям на дослідження. У щоденнику я не виправив нічого, а змінив тільки імена людей, хоч це й не має жодного значення, бо були вони нікому не відомими селянами. Що ж стосується назви щоденника, то сам хворий після одужання назвав його так, а я її залишив без змін.

(Л. С. — 2 квітня 1918)