Щоденник божевільного

IX

Самі прагнуть їсти інших людей і в той же час бояться, що їх з’їдять інші. Всі вони поглядають один на одного з глибокою підозрою, зиркають один на одного з-під лоба...

Якби вони позбулися оцих думок і працювали, ходили, їли, спали спокійно, яким би приємним стало життя! До цього тільки один крок. Але вони усі — батьки й діти, чоловіки й жінки, друзі, вчителі й учні, вороги і навіть цілком незнайомі один одному — всі вони об’єдналися в цю зграю і взаємно себе силоміць переконують, один одного тягнуть і стримують, але до смерти затято не хочуть зробити цього кроку.