Соняшнi кларнети

ТУМАН

Над болотом пряде молоком.

Чорний ворон замисливсь.

Сизий ворон задумавсь.

Очі виклював. Бог зна кому.

А від сходу мечами йде гнів!..

Чорний ворон враз кинувсь.

Сизий ворон схопився.

Очі виклював. Бог зна кому

СОНЦЕ

Десь клюють та й райські птиці

Вино-зелено.

Розпрозорились озера!..

Тінь. Давно.

Косарі кують до сходу.

Полум'я квіток!

Перса дівчини спросоння:

Син… синок…

ВІТЕР

Птах — ріка — зелена вика —

Ритми соняшника.

День біжить, дзвенить-сміється,

Перегулюється!

Над житами — йде з медами —

Хилить келихами.

День біжить, дзвенить-сміється,

Перегулюється!

ДОЩ

А на воді в чиїсь руці

Гадюки пнуться… Сон. До дна.

Війнув, дихнув, сипнув пшона

І заскакали горобці!..

— Тікай! — шепнуло в береги.

— Лягай… — хитнуло смолки.

Спустила хмарка на луги

Мережані подолки.