Соняшнi кларнети

Засни, дитинонько, засни! Хай бризнуть сни квітками!

Прийми під захист. Боже, тих, чий шлях прославсь морями!

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

Як підеш ти на корабель — тоді вже погуляти!

Колиску зробить вітер з хвиль і буде колисати.

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

В твоїй душі хвилює спів, безмежний спів, як море,

Синам на втіху любу він, а матерям на горе.

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

У фьордах батенька твого зла хвиля поховала!

В той час родився, синку, ти — і я не заридала.

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

Громадить хмари буровій над фьордами потворні.

Під заколисанку твою колише трупи чорні.

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

Засни, дитинонько, засни! Хай бризнуть сни квітками!

Прийми під захист. Боже, тих, чий шлях прославсь морями

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…

Бо ми вас родимо, — о глум! — а глибина поглине!

Гей, хто бретонцем уродивсь — той моряком загине:

Співай, стара, лий серця біль в пісні безкраї, чулі

Про море те, що блискотить при місяцю: ой люлі…