З кохання плакав я…

З кохання плакав я, ридав.

(Над бором хмари муром!)

Той плач між нею, мною став —

(Мармуровим муром…)

Пливуть молитви угорі.

(Вернися з сміхом — дзвоном!)

Спадає лист на вівтарі —

(Кучерявим дзвоном…)

Уже десь випали сніги.

(Над бором хмари муром!)

Розбиті ніжні вороги —

(Мармуровим муром…)

Самотна ти, самотний я.

(Весна! — світанок! — вишня!)

Обсипалась душа твоя —

(Вранішняя вишня…)

1917

Загрузка...