Таємне життя розуму : як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо

Епілог

Мені було приблизно шістнадцять, коли я прочитав коротке оповідання про двох людей, які дуже сильно любили одне одного. Одного вечора вони кохаються, а тоді він іде в душ. Вона курить у ліжку й дослухається до відгомонів любові у своєму тілі. А з ним трапляється нещасний випадок: він підковзується, падає, ударяється головою об ванну. І помирає в цілковитій тиші, і ніхто, навіть вона, не знає, що сталося. Оповідання про ту мить, коли їх розділяє якийсь метр, вона безмежно щаслива завдяки коханню до нього, а він мертвий. Я не пам’ятаю ні автора, ні назви, тільки дешевий папір і неякісно надруковані журнальні сторінки. Згодом мені трапилася схожа ідея в останній новелі антології, яку уклали Борхес і Біой Касарес. Це оповідання називалося «Величезний чужий світ»{Автор — перуанський письменник Сіро Алеґрія. (Прим. пер.)}: «Кажуть, Данте в сороковому розділі “Нового життя” пише, що дуже здивувався, зустрівши на вулицях Флоренції пілігримів, які не чули про його кохану Беатріче».

Ця книжка і, мабуть, уся моя наукова пригода — спроба відповісти на запитання, приховані в обох текстах. Думаю, що кожен із нас так чи інак цього прагне. Існує raison d’être слів, обіймів, любові. А ще сварок, суперечок, ревнощів. І він полягає в тому, що ми виражаємо свої почуття, погляди й ідеї незграбною мовою тіла.

Якби я мав підсумувати ідею цієї книжки однією фразою, то сформулював би її як «спроба пролити світло на таємниці людського мислення». Пошук відповідей триває від першої до останньої сторінки. Це і дослідження дитячого мислення, що мають на меті краще зрозуміти бажання, потреби й уміння немовлят, приховані за сімома печатками відсутності мови. І спроби, зірвавши маску свідомості, за якою ховається думка, збагнути, як ми приймаємо рішення чи звідки беруться сміливість, примхи й погляди на життя. І, зрештою, педагогіка, якій присвячений останній розділ і яку я як нейродослідник вважаю надбанням людства, що об’єднує нас і заохочує ділитися знаннями й ідеями, щоб світ перестав здаватися настільки величезним і чужим.