Картина 8

День 7. Чутно, як вдалині гавкає собака. Том, накульгуючи, заходить до спальні і застає Франсіса за укладанням волосся.

ФРАНСІС, руйнуючи зачіску: Ти не міг зробити трохи шуму? Ти звідки взявся?

ТОМ: Я ходив допомогти Фіфочці поїсти.

ФРАНСІС: Га?

ТОМ: Наше теля!

ФРАНСІС: Ми здихаємось його.

ТОМ: Нізащо.

ФРАНСІС: Так завжди роблять.

ТОМ: Я завтра викличу ветеринара. Я за все розрахуюся сам.

ФРАНСІС: Лягай!

ТОМ: Я взяв його на руки. Я підніс його до його матері. Йому так хотілось пити! Я все боявся, що воно впаде.

ФРАНСІС: Лягай!

ТОМ: Воно і досі не може ставати на ту ногу. Воно тремтіло. (Пауза). Можна мені спати з тобою?

ФРАНСІС: Ти бачив розмір ліжка?

ТОМ: Будь ласка.

ФРАНСІС: Ти спатимеш в білизні.

ТОМ: Дякую.

Том лягає біля Франсіса.

ФРАНСІС: Ти тхнеш коровником.

ТОМ: Дякую. (Здивовано). Ти пахнеш парфумом?

ФРАНСІС: Майже ні.

ТОМ, сміється: Ти йдеш на весілля?

ФРАНСІС: Так, старий флакон завалявся.

Пауза.

ТОМ: Ти пахнеш твоїм братом.

Пауза.

ФРАНСІС: Він навіть і хвилини не витримав над коров’ячим могильником. (Гордий за Тома). А ти, ти справді чокнутий! Її звали Каріна.

ТОМ: Кого?

ФРАНСІС: Дівчину зі школи танців. Спи.

Загрузка...