Надворі, в темряві видно Франсіса, який п’є коньяк прямо з пляшки. Сара приєднується до нього і забирає з рук пляшку. Вона теж п’є. Франсіс притискає Сару до себе і цілує її. Вона зовсім не опирається. Вони зникають в темряві ночі.
Том в багажнику автомобіля. Чуються тихі звуки румби, які долинають через шурхотіння дощу.
ТОМ: Хрипіння,
схлипування,
лементування,
скиглення,
благання,
моління,
покрикування,
гарчання,
завивання,
голосіння,
знову скиглення,
лементування,
схлипування,
покрикування,
благання,
знову схлипування.
Тепер я знаю всі звуки, на які здатна Сара.
Він, він цілує її,
входить в неї,
розриває її,
дірявить її,
лапає її,
скородить її,
жарить її,
пече її,
окропляє її,
дрючить її.
Він трахає.
Пилососить.
Поре.
Кінчає.
Спускає.
Протягом тридцяти семи хвилин. В темряві автомобільного багажника я в змозі бачити циферблат завдяки відбитому світлу. Тридцять сім хвилин з хвостиком. Кажу з хвостиком, бо невідомо, коли можна сказати, що все закінчилось. В момент сім’євипускання? Після останнього поцілунку? Коли дівчина починає говорити про свою сім’ю? Вони випили весь коньяк. Сара була настільки п’яною, що забула, що гру закінчено. Вона говорила з ним англійською. Why do you put Tom in the trunk? Саме тоді почалися тридцять сім хвилин з хвостиком. Я ввімкнув хронометр, коли Сара заскиглила вдруге. Отже, перше скиглення припадає на те, що я назвав хвостиком. Водій автобуса двічі сигналить. Франсіс каже Сарі, що хотів би побачитись з нею іще. Вона відповіла йому чимось романтичним, на зразок: «В мене нема з собою візитки. Том дасть тобі мої координати... And don’t let him in the trunk». Правда, Франсіс не говорить англійською. Смердить пальним. Держак лопати вперся мені в ребра. Щелепа болить від удару, отриманого якраз перед тим, як опинитися в багажнику. Холодно. Ця його музика соціальних танців мене п’янить.