Золоті Ворота

Ідем, ідем в далеку Путь,

І все запитуємо ми:

«Де нам знайти ясну Любов

Серед вселенської пітьми?»

Нам гримить далина:

«У юрбі не шукай,

Як настане весна —

Вирушай в дальній Край…

Поміж бур і погроз,

Поміж рушень основ,

Поміж гуркоту гроз

Знайдеш ясну Любов…»

І знов ідем поміж примар.

Де вороги і де брати?

Яка Любов, який пожар

Дозволить мужність віднайти?

Нам гуркочуть громи:

«Слухай наші слова!»

Поміж мороку й мли

Блискавиця співа:

«Скинь непевність із плеч.

Не залежуйся, встань!

Знайдеш мужності меч

В громі дивних повстань!»

Шумлять бої. Гримить гроза.

Та не вспокоїться душа…

І нас в бою, поміж вогню

Сердечний біль не залиша…

А нечутна струна

Заклика до путі.

Далина, далина

Стеле стежки круті.

Треба гори пройти,

Подолать Висоту…

У безмовності ти

Знайдеш Правду Святу!