Жослін Сосьє Дощило птахами

Для Марі-Анж Сосьє

Йтиметься про тих, хто зазнав слави і зник, про згоду зі смертю, яка робить життя цікавим, про непереборний поклик лісу та про кохання, яке наповнює життя сенсом. Ця повість мало подібна до правди, але, оскільки є свідки, відмовлятися від неї не варто. Ми позбавили б себе неймовірних і дивних місцин, де знаходять притулок унікальні створіння.

Це повість про трьох старих, які вирішили розчинитись у лісі. Про трьох істот, що понад усе цінували свободу.

— Свобода — це коли можеш обрати собі життя.

— І смерть.

Отаке Том і Чарлі викладуть своїй гості. Віку ж їм на двох — мало не два століття. Томові вісімдесят шість, а Чарлі на три роки старший. І вони певні, що попереду ще чимало зим.

А третій назавжди замовк. Щойно помер. Помер і похований, — повідомить Чарлі некликаній гості, яка відмовиться вірити в це, бо подолала далекий шлях, аби зустрітися з Бойчуком — Тедом, чи Едом, чи Едвардом, чиї невловиме ім'я та непосидюча доля не полишатимуть нас упродовж повісті.

Ця гостя — фотограф, та імені ще не має.

Ну, а кохання? Буде й кохання, заждіть. Воно буде, однак — пізніше.

Загрузка...