У той день я наловив повний рибник риби! Пізно ввечері я лежав у своєму ліжку, прикривши очі. Мені здавалося, що я не вдома, а все ще на затоці: тримаю спінінг, і хтось таємничий у воді смикає за гачок. Я щасливо вдихав запахи водоростей і упалого листя.
Мені ввижався чоловік у темній рясі, підперезаний поясом. Чи то був святий Франциск, чи то безхатько. Поринаючи у золотаві трави, він не йшов, а наче ковзав по землі, по остюках та розбитих пляшках, ледь торкаючись їх босими ногами, і там, де проливалася його кров, виростали живі квіти.