Dewey J. Beyond Grief and Nothing: A Reading of Don DeLillo. — Columbia: University of South Carolina Press, 2006.
Детальніше про творчість Дона Делілло: Нестелєєв М. Лабіринти американського постмодернізму. Том 1. — К.: «Темпора», 2019. — С. 182–241.
Kakutani М. A Marriage Replayed Inside a Widow's Mind // New York Times, 19 January, 2001.
Kavadlo J. Don DeLillo: Balance at the Edge of Belief. — New York: Peter Lang, International Academic Publishers, 2003.
Ярослав Гетьман, покликаючись на думку Марка Тарді, припускає, що це ім'я Делілло міг почути в американському ситкомі «Польовий шпиталь» (1972–1983), де «капітана Таттла», який «брав участь у Корейській війні» ненадовго вигадують (і потім «убивають»), щоб провернути складну схему, яка полягала у переспрямуванні військових запасів на благодійність (Hetman J. Don DeLillo and the Ghost of Language // Theoria et Historia Scientiarum, Vol. XIV, December 2017).
Naas M. House Organs: The Strange Case of the Body Artist and Mr. Tuttle // Oxford Literary Review, 2008, Vol. 30, № 1, Starts.
Англ. «Krapp's Last Tape». Так звучить назва Бекетової п'єси у перекладі Юрія Тарнавського (хоча він каже, що тепер переклав би її як «Остання стрічка Труппа»). У перекладі Володимира Діброви — «Остання стрічка Среча» (бо Krapp подібне на crap, «лайно»).
Adams Т. The Library in the Body //The Guardian, 11 February 2001.
Cowart D. Don DeLillo: The Physics of Language. — Athens: University of Georgia Press, 2002.
Nel P. Don DeLillo's Return to Form: The Modernist Poetics of «The Body Artist» // Contemporary Literature, Winter 2002, Vol. 43, № 4.
Найкраще це сформулював Лев Гумільов: «Смерть — спосіб існування біосферних феноменів, під час якого відбувається відділення простору від часу».
Longmuir A. Performing the Body in Don DeLillo's «The Body Artist» // Modem Fiction Studies, Fall 2007, Vol. 53, № 3.
DeLillo D. The Artist Naked in a Cage // The New Yorker, May 26, 1997.
Atchle J. The Loss of Language, The Language of Loss: Thinking With DeLillo On Terror and Mourning // Janus Head 7.2 (Winter 2004).
Найкумедніше це описав рецензент Адам Беґлі: «Містер Таттл часто говорить, як Ґертруда Стайн, коли в неї невдалий день» (Begley A. Ghostbuster // New York Times Book Review, February 4, 2001).
Gardner R. Writing that Can Strengthen the Fraying Threads of Memory // New York Times, January 30, 1997.
DeLillo D. In the Ruins of the Future // Harper's Magazine, December 22, 2001.