17 червня 1947 – народився в Парижі.
1947–1956 – дитинство на Монмартрі, на самій маківці пагорба, де була аптека моєї матері.
Липень 1948 – Джино Барталі вдруге перемагає в перегонах «Тур де Франс».
1950–2010 – літні канікули та відпустки на північному узбережжі Бретані: курорт Ле Валь-Андре (Кот-д’Армор),
Весна 1951 – справа Пастуро–Карруж: остаточний розрив між моїм батьком і Андре Бретоном.
1952–1956 – час від часу граюся в майстерні художника Марселя Жана, біля підніжжя Монмартру.
1954 – перші відвідини Лувру. Пристаю до скаутів.
Літо 1955 – п’ять днів невпинно переглядаю в кінотеатрі стрічку Річарда Торпа «Айвенго». Пристрасно захоплююся Середньовіччям на все життя.
1957–1997 – канікули й численні відвідини маленького нормандського села Сент-Сенер-ле-Жере (Орн).
1 жовтня 1957 – початок навчання в ліцеї Мішле, що у Ванві.
1958–1960 – мої перші «хроматичні примхи»: історія з жовтим велосипедом, історія з темно-синім блейзером.
Весна 1960 – перше знайомство з геральдикою: в ліцеї вчитель малювання дає завдання перемалювати вітраж із гербом 1500 року.
1960–1965 – захоплення юності: кольори, геральдика, шахи, спорт, зокрема легка атлетика.
1965–1968 – підготовчі класи в ліцеї Генріха IV.
1968–1972 – навчання в Національній школі хартій. Дисертація на тему геральдичного бестіарію доби Середньовіччя. Перші кроки з усебічного вивчення історії кольорів.
1972–1982 – робота доглядачем у Кабінеті медалей і старожитностей Національної бібліотеки Франції: світ нумізматики, доволі бідно споряджений кольорами.
1974–1975 – військова служба. П’ять тижнів у навчальній частині в Провансі: перше й єдине контактування з національним стягом-триколором. Відтак одинадцять місяців роботи в Музеї армії в Будинку інвалідів як «науковий співробітник» у рамках строкової служби. У бібліотеці музею, де я працюю вечорами, хоча туди практично ніхто не заходить, пишу першу свою розвідку «Повсякденне життя за часів лицарів Круглого столу» (Вид-во «Ашетт»).
1977 – вихід першої статті про історію кольорів у Середні віки.
1979 – «Трактат з геральдики» (Вид-во «Пікар»).
Грудень 1980 – перша подорож до США: сильне розчарування.
1982 – обраний науковим керівником у Практичній школі вищих досліджень. За двадцять вісім років викладання половина моїх семінарів була присвячена історії та символіці кольорів; інша половина – історії тварин.
1991 – «Диявольська матерія. Історія смужок і смугастих тканин» (Вид-во «Сей»).
1992 – «Словник кольорів нашого часу. Сучасна символіка і суспільство» (Вид-во «Боннетон»).
1996 – відвідини виставки Вермеєра в Гаазі.
1998 – «Ісус у майстерні фарбаря. Кольори і фарби в середньовічній Європі» (Вид-во «Леопар д’ор »).
2000 – «Синій. Історія одного кольору» (Вид-во «Сей»).
2009 – «Чорний. Історія одного кольору» (Вид-во «Сей»).