«ТИ БУДЕШ ЖИТИ.

Lady Rain».

Згадалось все, чого ще не було,

i ще згадав, що не спитав: навiщо?

Я їй повiрив, я повiрив їй

i аж тепер злякався.

Невже!…

Я вигадаю синю тишу,

яка розчиниться у жовтому мороцi,

а нарештi до мене проб’ється бiлий голос:

«Невже це ти?! О Господи! Невже!…»-

на що спитаю тихо:

де я?

Загрузка...