Опудалом. — Тут і далі прим, ред., якщо не вказано інше.
Рушницями.
Наступ.
Тих, які перебувають під домашнім арештом.
В історіографічному дослідженні В. Щербатюка 2012 р. зазначено 56 дисертацій, 150 монографій та 284 наукові статті, які прямо чи опосередковано стосуються селянсько-повстанського руху. Окрім того, є брошури, підручники та посібники, довідники й енциклопедії, у яких також розкрита ця тема. (Див.: Щербатюк В. М. Селянський повстанський рух в Україні 1917—1921 років: українська історіографія: Монографія. — К., 2012.) За останні 5 років історіографія селянського повстанського руху 1917—1921 років поповнилася щонайменше кількома десятками вартих уваги наукових праць. Зважаючи на специфіку видання, яке не передбачає посилань на кожне джерело, автор за можливості прагнув зазначати авторство наукових поглядів у самому тексті нарису. — Тут і далі прим. авт.
Аграрна політика в Україні періоду національно-демократичної революції (1917— 1921 рр.) / Н. А. Ковальова та ін. — Черкаси, 2007. — С. 103.
Частіше дослідники вживають термін «антибільшовицький» повстанський рух, але з огляду на те, що селяни в 1919 р. розрізняли «гарних» більшовиків і «поганих» комуністів, краще вживати поняття «антикомуністичний».
В історичних дослідженнях «гуляє» хибна інформація про 120 різних селянських «республік», які виникли в період Української революції. При цьому як на джерело посилаються на книгу В. Савченка «Атаманы казачьего войска» (М., 2006. — С. 14). Проте на с. 14 цього видання немає жодного слова про селянські «республіки», а от на с. 18 знаходимо цитування слів В. Леніна: «„Там было сто двадцать правительств и зажиточное крестьянство там развращено“, — писал об Украине Ленин». З тому 42 Повного зібрання творів В. Леніна можна дізнатися, що ці слова він сказав у промові на засіданні пленуму московської ради робочих і селянських депутатів 28 лютого 1921 р., Висловлюючи свою точку зору щодо продовольчої й паливної проблеми. У промові немає жодного натяку на те, що ці слова мають відношення до селянських «республік». Вислів скоріше свідчить про ораторську майстерність «вождя», який використовував яскраві порівняння та метафори. (Див.: Ленин В. И. Полное собрание сочинений. — М., 1970. — Т. 42. — С. 363.)
Як доводить С. Кульчицький, В. Ленін восени 1919 р. узагалі не відрізняв примусового вилучення селянської продукції у формі реквізицій (конфіскація, розверстка) від вилучення в податковій формі. Тільки під час впровадження НЕПу в 1921 р. він уже розрізняв продрозверстку та продподаток.