52

Вранці Гарц видав Суботіну досить велику суму грошей і сказав, що нова група курсантів набиратиметься в Гамбурзі. А зараз він може відпочивати цілу добу. Суботін подякував Гарцу і сказав, що негайно вирушає в по, хід по магазинах.

Вийшовши з готелю, Суботін і справді побував у кількох магазинах. Він повертався до готелю, обвішаний покупками. Підійшов до газетного кіоска. Амалія Штерн простягла йому кілька газет.

— Шифр дев’ять…

У номері Суботін нетерпляче розгорнув газету і відшукав потрібний абзац.

«Усе гаразд. Вітаємо. Негайно повертайтесь додому. О двадцять третій годині біля кірхи Петра стоятиме таксі № БТ 30555».

Спочатку Суботін здивувався: навіщо повертатись додому, коли є можливість і далі викривати ворожу агентуру.

Проте Суботін розумів і інше: затягувати цю рисковану гру небезпечно. До того ж він людина військова, і наказ для нього є наказ.

Суботін зайшов у номер Гарца.

— Містер Гарц, оскільки ви якось висловили бажання знати, де я перебуваю в будь-яку хвилину, повідомляю вас, що ввечері я дивлюсь рев’ю, а потім дозволю собі випити і розважитись, як мені забажається. Як мені забажається, містер Гарц…

— Сьогодні ваш день, — засміявся Гарц. Суботін бачив, що у нього добрий настрій. — Але все-таки стримуйтесь од зайвого.

Суботін розсміявся.

— До завтра, містер Гарц!

Гарц помахав йому рукою.

* * *

Наступного дня Суботін уже сидів у кабінеті полковника Сьоміна. Тут зібралась уся оперативна група Ричагова. Полковник з привітною посмішкою оглянув усіх і підвівся.

— Насамперед дякую, товариші, за хорошу службу!

Всі учасники групи теж підвелись, їхні очі радісно блищали.

Як в цей час почував себе містер Гарц, уявити неважко. Напевно, він почував себе дуже погано.



Загрузка...