41


Прямо від Свиридова Миша повів Шниру й Паштета в цирк.

Трибуни були безлюдні, на манежі тренувалися артисти.

— Подивіться, вам буде цікаво, — сказала Елен.

Вона посадила в першому ряду Шниру й Паштета, а сама з Мишею сіла осторонь.

— Ти не дізналася щодо хлопців? — запитав Миша.

— Говорила… Вже пізно. В цирку починають з трьох-чотирьох років.

— Не всі зростають у цирковій родині.

— Наша робота складніша, ніж ти собі її уявляєш.

— Чого ж… Уявляю…

— Тобі хочеться прилаштувати їх до діла, адже так? — вела далі Елен. — Але в цирку потрібні певні здібності, навіть обдарованість або тренування з раннього дитинства.

— Усе зрозумів! — сказав Миша. — І більше не наполягаю.

Вони сиділи на пустих трибунах і спостерігали тренування артистів.

— Незабаром ми їдемо на гастролі, — мовила Елен.

— Куди?

— У Мурманськ..

— Краще б на південь.

— Ні, там тепер гарно, весна… Я люблю весну. Інколи мені хочеться поїхати туди, де весна починається ще в лютому, куди-небудь у Туркестан або Закавказзя. А потім разом з весною рухатися на північ, переїжджати з міста в місто… Ми, циркові, віковічні мандрівники.

— Ти хочеш сказати, що й тебе я можу бачити раз на три роки?

— Я не це мала на увазі, — ухильно, як здалося Миші, відказала Елен. — Але моє життя — це їздити, працювати і всміхатися.

— Справді, чого ти весь час усміхаєшся? В театрі актори теж розкланюються, але не всміхаються.

— Безглуздо було б всміхатися Гамлету або королю Ліру, — заперечила Елен, — а ми звеселяємо глядача. Навіть якщо я мало не розбилась, я повинна всміхатися: все гаразд, прекрасно, весело і вдало. Отож ми всміхаємося… Слухай-но, отой дядечко, котрий кинув мені тоді букет квітів, а потім з'явився за лаштунки з компліментами… Ти з ним знайомий?

— Так, а що?

— Артист погорілого театру! Перекажи йому щоб він більше не посилав мені квітів.

— Охоче, — погодився Миша, хоча зовсім не уявляв собі, як він це скаже Навроцькому.

— Ти залишишся на виставу? — запитала Елен і підвелася. — Сьогодні будуть Бім-Бом, Віталій Лазаренко, залишишся?.. Гаразд, посидь, а я збігаю за контрамарками.


Загрузка...