Теологічно-політичний трактат

Словник імен, назв, термінів

AAPOH/Aharones — гебрейський первосвященик, брат пророка Мойсея і його сподвижник у боротьбі за визволення гебрейського народу з єгипетської неволі.

АБЕН-ЕЗРА/Аbеn Hezra (ІБН-ЕЗРА) Авраам Бен-Меїр (1092—1167), гебрейський поет і вчений, коментатор Біблії.

АВГУСТ/Augustus Октавіан (63 р. до н.е. — 14 р. н.е.) — римський імператор від 27 р. до н.е.

АВДОН ПІРАТОНЯНИН/ Наbdan Pirhatonita — один із суддів ізраїльських.

АВЕЛЬ/Habelus — молодший син Адама і Єви. Був убитий старшим братом Каїном.

ABECAЛOM/Absolomus, Absalom— третій син Давида, царя Ізраїльсько-Юдейської держави.

AБІГАЛЬ/Abigaeles — одна з дружин царя Давида.

ABIMEЛEX/Abimelech — цар Герара, міста филистимлян, персонаж легенд про Авраама і Сару, а також про Ісаака й Ревеку.

ABPAAM/Abrahamus — один із патріархів; родоначальник гебреїв та (через сина Ізмаїла) арабів. Обранець бога Ягве.

АГАР/Hagar — єгиптянка, наложниця, а згодом і дружина Авраама.

АДАМ/Adamus — «прабатько людського роду», згідно із старозавітним сказанням, був створений Богом із земного праху.

АЛЕКСАНДР/Аlexander (МАКЕДОНСЬКИЙ, ВЕЛИКИЙ) (356—323 pp. до н. е.) цар Македонії від 336 р.

АМАЛИК/Aamalek — назва давнього народу (амаликитяни).

AMBPOСІЙ/Ambrosius (бл. 340—397 pp.) — міланський єпископ; відлучив од церкви римського імператора Теодосія за указ про відбудову зруйнованої християнами гебрейської синагоги. Імператор змушений був скасувати свій указ.

АМІХУР/Hamihud цар — гешурський.

AMMOH/Hammon — тут: давній народ (амонітяни, амонеяни).

АМОН/Наmоn — син Манасії, цар Ізраїлю. Подібно до свого батька, поклонявся ідолам.

AMOC/Amos — давньоєврейський пророк. З його ім’ям пов’язується старозавітна «Книга пророка Амоса».

АНАНІЯ/Chananias — гебрейський пророк, сучасник пророка Єремії.

АПОЛЛОН/Ароllо — бог сонця і світла у давньогрецькій міфології, вважався також покровителем мистецтва й муз.

АПОЛОС/Apollos — згадуваний у «Діях апостолів» проповідник Христового вчення.

АПОСТОЛИ/Apostoli — мандрівні проповідники за раннього християнства. Церквою канонізовано дванадцять апостолів, учнів Христа, що їх він обрав з-поміж багатьох для проповіді християнського віровчення.

АРАМ/Aram — дамаський цар; згідно з «II книгою Самуїловою» (10:11—19), воював проти ізраїльського війська і зазнав поразки.

АРАМЕЇ/Аramei — семітські племена, що походили з Аравії. Протягом XIV—XI ст. до н.е. заселили Передню Азію.

APГOBA/Argobus — місцевість за Йорданом.

АРИСТОТЕЛЬ/Aristoteles (384—322 pp. до н.е.) — один з найбільших давньогрецьких філософів і вчених. Його твори охоплюють усі царини тогочасних знань.

АРМІНІАНИ/Аrminianae — релігійна секта в Голаyдії. Названа так на честь свого засновника Армінія (1560—1609). Армініани розійшлися з панівною церквою в питанні про передвизначення. 1610 р. армініани подали до Генеральних штатів свої тези «Remonstrantia», від чого й одержали назву ремонстрантів, а їхні супротивники, представники офіційної церкви, — контрремонстрантів.

АСА/Asa — юдейський цар, відомий своєю побожністю. Засудив пророка Ханані до ув’язнення.

АСАФ/Asaph — один із служителів культу Ягве, грав на цимбалах перед Господнім Ковчегом.

АСИРІЯ/Assyria — давня держава у північній Месопотамії. Найвищої могутності досягла у VIII — VII ст. до н.е.

AXAB/Achabus, Aghabus — восьмий ізраїльський цар.

AXA3/Achaz — юдейський цар, був ідолопоклонцем.

АХАЗІЯ/Ochosia — ізраїльський цар, відомий нечестивими вчинками.

АХІТОФЕЛ/Achitopheles — радник царя Давида, один із найвидатніших законників свого часу.

БААЛ/Baal — тут: місто в Палестині («пішов... народ з Юдиного Баалу»).

БАЛАК/Balak — цар Моаву («Числа», 22-24).

БАРУХ/Baruch — юдейський пророк, сучасник Єремії.

БАШАН/Basan/Bassan — назва землі на схід від Йордану.

БЕЦАЛ’ЇЛ/Betzaleeles — у книзі «Вихід» — митець, сповнений Духом Божим.

БОМБЕРҐ/Bombergus Даниїл (? — 1549) — коментатор і видавець текстів Біблії і Талмуда.

БОМБЕРҐІАНЦІ/Bombergiani — його послідовники.

БУЗІ (Buzi) — батько пророка Єзекіїля.

«БУТТЯ»/Genesis — назва першої книги Біблії.

ВАВИЛОН (ВАВИЛОНІЯ)/ Babylones, Babilonia — давнє місто і держава у північній частині Дворіччя на березі Євфрату.

ВАЛААМ / Ваlaam — прозорливець і пророк, згадуваний у біблійних текстах.

BAPHABA/Barnaba — апостол, супутник святого Павла.

BEHEPA/Venus — богиня кохання в римській міфології.

ВЕНІЯМИН/Benjamines — один із дванадцяти синів Якова, родоначальник одного з «колін Ізраїлевих».

ВЕСПАСІАН/Vespasianus Тит Флавій (9—79) — римський імператор (69—79).

«ВИХІД» /Exodium — друга книга Мойсеєвого «П’ятикнижжя» Біблії.

ВІТЕЛІЙ/Vitelius (15—69) — римський імператор, був скинутий і страчений Веспасіаном.

ВІФЛЕЄМ/Bethlehem — місто в Палестині, на південь від Єрусалима.

ГЕМАН/Heman — мудрець, «царський прозорливець» за часів царя Давида.

ГОРЕЇ/Horitae — згадане в книзі «Повторення Закону» плем’я, що жило в горах Сеїр (2:12).

ГІДЕOH/Gide(h)ones — один із суддів ізраїльських, епічний герой-войовник.

ҐЕЗЕР/Gazer — місто в Палестині, згадуване в книгах Старого Заповіту.

ҐЕШУР/Gesur — місцевість, до якої втік Авесалом.

ҐІВОН/Gibeones — давнє місто в Палестині.

ҐІЛЕАД/Gilliad — гориста місцевість за рікою Йорданом; також назва гори.

ҐОЛІАТ/Goliat — велетень-филистимлянин, що його переміг у двобої Давид.

ҐОМОРРА/Gomorra — давнє ізраїльське місто, згідно з біблійним переказом, зруйноване за розпусне життя його мешканців.

ДАВИД/Davides (кінець XI — середина X ст. до н.е.) — цар Ізраїльсько-Юдейської держави.

ДАН/Dan — місто на півночі Палестини, у верхів’ї Йордану.

ДАНИЇЛ/Daniel — праведник і пророк-мудрець, чиї пророчі візії описані в біблійній «Книзі пророка Даниїла».

ДАРДА/Darda — мудрець, сучасник царя Соломона.

ДАРІЙ/Darius — перський цар держави Ахеменідів.

ДЕКАЛОГ/Decalogus — Десять Божих Заповідей.

ДІНА/Dina — дочка біблійного патріарха Якова.

ЕВКЛІД/Euclides (III ст. до н.е.) — давньогрецький математик.

ЕГУД/Eud — один із суддів ізраїльських.

ЕҐЛОН/Heglon — моавський цар.

EДOM/Edom — «червоний», друге ім’я Ісава. Тут: назва землі в Палестині, край Ісава.

ЕЗДРА/Hezras, Hezdra — давньогебрейський мудрець, тлумач і знавець Мойсеєвого Закону. З його ім’ям пов’язується біблійна «Книга Ездри».

EKКЛЕЗІACT/Ecclesiastes («Книга Проповідника») — одна з навчально-поетичних книг Старого Заповіту.

ЕЛАМ/Elam — давня держава, розташована в південно-західній частині Іранського нагір’я. Розквіт Еламу припав на XIII — XII ст. до н.е.

ЕЛЕАЗАР/Eleazarus — ізраїльський первосвященик.

ЕЛІЯШІВ/Eljasibi — ізраїльський первосвященик.

ЕЛОН ЗАВУЛОНІВЕЦЬ/Еlon Sebulonita — один із суддів ізраїльських.

ЕНЕЙ/Aeneas — у давньогрецькій та римській міфології — троянський герой, син царя Анхіза і Афродити (Венери). Згідно з легендою, в Італії його нащадки заснували Римську державу. Від Енея виводили свій родовід Юлій Цезар і Октавіан Август.

EHOХ/Enos — згідно з книгою «Буття», онук Адама.

EHOX/Chanoch — син біблійного Каїна.

ЕОЛ/Aeolus — бог вітрів у давньогрецькій міфології.

ECTEP/Ester — згідно з гебрейською старозавітною традицією, героїня, що врятувала свій народ від винищення за часів панування перського царя Ксеркса (Артаксеркса). Див. біблійну «Книгу Естер».

ЄГОВА/Jehova — юдейський верховний бог Ягве.

ЄГОРАМ/Jehoramus — ізраїльський цар.

ЄГОЯКИМ/Jehojachin — юдейський цар.

ЄЗЕКІЇЛЬ/Ezechiel (VII—VI ст. до н.е.) — гебрейський пророк, автор старозавітної книги, що носить його ім’я.

ЄЗЕКІЯ /Ezechias, Hiskia — юдейський цар, відомий нищенням пам’яток ідолопоклоніння.

ЄЛИСЕЙ/Elisa — пророк, жив в Ізраїльському царстві близько 850-800 pp. до н.е.

ЄРЕМІЯ/Jeremia (VII — поч. VI ст. до н.е.) — гебрейський пророк, якому приписується авторство «Книги пророка Єремії» та «Плачу Єремії».

EPOBOAM/Jarobohami — юдейський цар.

ЄФРЕМ/Еhraini — молодший син біблійного Йосифа, родоначальник (епонім) одного з ізраїльських племен.

ЄХОНІЯ/Jojachinus, Jechonia — юдейський цар, син Єгоякима.

3AXAPІЯ/Zacharia(s) гебрейський пророк, з ім’ям якого пов’язується «Книга пророка Захарії».

ІВАН/Johannes БОГОСЛОВ — улюблений учень Христа, один із дванадцяти апостолів. Згідно з церковною традицією, автор четвертого Євангелія, трьох «Послань» та «Апокаліпсису».

ІВЦАН/Absan — один із суддів ізраїльських.

ІДУМЕЯ/Idumaea — історична область на південь від Мертвого моря.

ІЗРАЇЛЬ/Israel — тут: Ізраїльське царство в Північній Палестині та Зайорданні, що існувало від кінця X до кінця VIII ст. до н.е.

ІЛІЙ/Heli, Elias — гебрейський пророк і чудотворець.

ICAB/Hesau — старший брат-близнюк біблійного патріарха Якова.

ICAK/Isaacus — прародитель дванадцяти «колін Ізраї­левих».

ІСАЯ/Esaia — гебрейський пророк, з ім’ям якого пов’язується біблійна «Книга пророка Ісаї».

ІСУС/Jesuhga — юдейський первосвященик.

ІСУС/Josua НАВИН — у старозавітній традиції помічник і наступник Мойсея, керував ізраїльським завоюванням Ханаану. Головний персонаж «Книги Ісуса Навина».

ІСУС ХРИСТОС/Iesus Christus — засновник християнства, Боголюдина, заради спокутування людських гріхів прийняв смерть на хресті, воскрес і знісся на небо.

ЇТРО/Jetro — жрець мідіянський, тесть Мойсеїв.

ЇФТАХ/Jephta — один із суддів ізраїльських.

ЙОАНАТАН/Johanatanus бен УЗІЕЛЬ (І ст.) — легендарний рабин, що йому приписується арамейський тлумач­ний переклад книг пророків.

ЙОВ/Job — відомий в юдаїстській та християнській традиціях праведник, що його з дозволу Ягве випробовує сатана. Головний персонаж «Книги Йова».

ЙОІЛ/Joel — ізраїльський зверхник, син пророка Самуїла.

ЙОНА/Jona — старозавітний пророк, головний персонаж «Книги пророка Йони».

ЙОНАТАН/Jonatanes — халдейський тлумач Письма.

ЙОСАФAT/Jehosaphat — юдейський цар.

ЙОСИФ ІБН-ШЕМ ТОВ (XV ст.) — гебрейський теолог, автор коментарів до «Етики» Аристотеля. В цитованій Снінозою книзі «Кевод Елогім» автор спростовує етику Аристотеля як таку, що суперечить догматам юдаїзму.

ЙОСИФ/Josephus ПРЕКРАСНИЙ — син біблійного патріарха Якова і Рахілі, прародитель двох «колін Ізраїлевих».

ЙОСИФ ФЛАВІЙ (37 — бл. 95) — давньогебрейський історик. Автор творів «Юдейська війна» та «Юдейські старожитності». Використав чимало праць давніх істориків, які до нас не дійшли.

ЙОСІЯ/Josia — юдейський цар.

ЙОЯДА/Jojada — ізраїльський первосвященик.

КАБАЛІСТИ/Kabbalistae — прихильники кабали, містичної течії в юдаїзмі, що поєднувала елементи гностицизму і неоплатонізму з юдейською вірою в Біблію як у світ символів.

KAIH/Kainus — старший син Адама і Єви. Убив свого молодшого брата Авеля.

КАЛЕВ/Каlebi — один із дванадцяти вивідувачів, посланих Мойсеєм у Ханаанську землю.

КАЛКОЛ/Каlchol] — гебрейський мудрець.

KEHAЗ/Kenaz — ідумейський старійшина.

KIP/Cyrus — ідеться, очевидно, про Кіра II Великого (?—530 р. до н.е.), перського царя-завойовника.

КІР’ЯТ ЕAPIM/Kirjat Jeharim — давнє місто, яке було розташоване на межі земель коліна Юдиного і Веніяминового.

КЛЕОН/СІео — грек, персонаж твору римського історика Курція.

КУРЦІЙ/Curtius РУФ — римський історик часів Веспасіана, автор «Історії Александра Великого».

КУШАН-РІШАТАЇМ/Kusan-Rishataim — арамейський цар.

ЛАВАН/Labanus — батько Лії та Рахілі, дружин біблійного патріарха Якова. Згаданий у книзі «Буття».

ЛЕВІТИ/Levitae — згідно з Біблією, нащадки Левія, що їм Бог доручив виконання священицьких обов’язків.

ЛЕВІЙ/Levius — біблійний персонаж, третій син патріарха Якова від Лії.

ЛІЯ/Lea — згідно зі старозавітним переказом, кохана дружина патріарха Якова.

MAAXATA/Mahachatita — місцевість у Палестині.

МАЙМОНІД/Maimonides (Мойсей Бен-Маймон) (1135— 1204) — гебрейський філософ і теолог.

МАЛАХІЯ/Malachias — гебрейський пророк, з чиїм ім’ям пов’язується «Книга пророка Малахії» у складі Старого Заповіту.

МАНАСІЯ/Manasses, Manassa — юдейський цар, відомий своєю жорстокістю та блюзнірством.

МАНЛІЙ TOPKBAT/Manlius Torquatus, ТИТ (IV ст. до н.е.) — римський полководець. За легендою, стратив свого сина за те, що той всупереч наказові вступив у бій з ворогом.

МАНОАХ/Маnоа — батько біблійного героя Самсона.

MACOPETИ/Masoretae — юдейська секта. Дотримувалася принципу написання гебрейського тексту Старого Заповіту зі знаками голосних звуків.

МАТВІЙ/Mattheus — один із християнських апостолів, автор першого з чотирьох Євангелій.

МЕЛХИСЕДЕК/Malkitsedek — цар Салиму, перво­священик.

МИХЕЙ/Michaeas — гебрейський пророк, з чиїм ім’ям традиція пов’язує біблійну «Книгу пророка Михея».

МІДІЯН/Midianus — четвертий син патріарха Авраама; назва місцевості, згадуваної в Біблії.

MOAB/Moabus — історична область на схід від Мертвого моря.

МОЙСЕЙ/Moses — легендарний правитель ізраїльських племен, пророк, покликаний богом Ягве вивести свій народ із єгипетської неволі.

MOM/Momus — бог лихослів’я у давньогрецькій міфології, улюблений персонаж творів античних сатириків.

МОРДЕХАЙ/Mardochaeus — персонаж старозавітної «Книги Естер», полонений юдей, що жив при дворі перського царя Артаксеркса.

НАВУХОДОНОСОР/Nabucodonosor — цар Вавилону у 605—562 pp. до н.е. Захопив землі Сирії та Палестини; ліквідувавши Юдейське царство, вивів у полон багатьох мешканців Юдеї.

НАЗОРЕЙ/Nazarenus — людина, що належала до секти назореїв («присвячених Богові»). Назореї давали обітницю не пити вина, не стригти волосся та ін., вести аскетний спосіб життя.

HATAH/Natanes — гебрейський пророк, мав значний вплив за царювання Давида і Соломона.

НАУМ/Nachumus — гебрейський пророк; з його ім’ям традиція пов’язує «Книгу пророка Наума» у складі Старого Заповіту.

НЕЄМІЯ/Nehemias — гебрейський правитель, з чиїм ім’ям пов’язана «Книга Неємії», що належить до історичних книг Біблії.

НОЙ/Noach, Noa— у біблійній традиції герой оповіді про всесвітній потоп, врятований праведник і родоначальник усього післяпотопного людства.

ОВДІЙ/Hobadias — гебрейський пророк, що йому традиція приписує авторство «Книги пророка Овдія».

ОВІДІЙ/Ovidius Публій Назон (43 р. до н.е. — бл. 18 р. н.е.) — відомий римський поет, автор книжок віршів «Любовні елегії», «Метаморфози», «Фасти», «Скорботні елегії», «Листи з Понту».

ОҐ/Og — башанський цар, не раз згадуваний у біблійних книгах «Числа», «Повторення Закону» та ін.

ОГІЙ/Hagaeus — гебрейський пророк, автор «Книш пророка Огії», яка входить до Книг малих пророків Біблії.

ОДКРОВЕННЯ/Revelatio — категорія теології та поняття релігійної свідомості: безпосереднє самовиявлення божества та розкриття божественної істини.

ОСІЯ/Hosea — гебрейський пророк, з ім’ям якого пов’язується старозавітна «Книга пророка Осії».

ОСТ-ІНДСЬКА КОМПАНІЯ/Societas Indiae Ori­en­talis — компанія купців, створена для торгівлі в Ост-Індії. Існували англійська (1600—1858), голандська (1602—1798) і французька (1664—1793) компанії.

ОТНИЇЛ/Hotniel — один із суддів ізраїльських.

ПАВЛО/Paulus — один із християнських апостолів. До Нового Заповіту увійшли 14 його послань.

ПАМФІЛІЙСЬКЕ МОРЕ/Раmphylicum mare — історична назва частини Середземного моря біля Памфілії — історичного краю в Малій Азії, на території сучасної південної Туреччини.

«ПАРАЛІПОМЕНОН»/Paralipomenon — грецька назва двох біблійних книг «Хронік».

ПАРМЕНІОН/Parmeniones — полководець царів Філіпа і Александра Македонських, прихильник обережної політики й тактики.

ПЕРСЕЙ/Perseus — давньогрецький міфічний герой, який здійснив цілий ряд подвигів, зокрема вбив жахливе чудовисько — Медузу.

ПЕТРО/Petrus — один із християнських апостолів; у «Євангелії від Матвія» Ісус мовив про нього: «Ти скеля, і на скелі оцій побудую я Церкву Свою» (16:18).

ПІЛАТ/Pilatus — римський намісник Юдеї (26—36). Згідно з новозавітною традицією, видав Ісуса Христа на страту.

ПІНХАС/Pinehas — син ізраїльського первосвященика Елеазара, онук Аарона.

ПЛАТОН/Plato (427—347 pp. до н.е.) — визначний грецький філософ, учень Сократа.

«ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУ»/Deuteronomium — п’ята книга Мойсеєвого «П’ятикнижжя».

ПОЛІСПЕРХОНТ/Polysperconta — полководець Філіпа і Александра Македонських; і після смерті останнього протягом двадцяти років боровся за владу з його спадкоємцями.

«ПРИПОВІСТІ/Proverbia СОЛОМОНОВІ» — одна з навчально-поетичних книг Біблії.

ПСАЛМОСПІВЕЦЬ/Psaltes — легендарний автор «Книги Псалмів». Насправді, як це встановлено багатьма дослідженнями, різні псалми були написані в різний час.

ПУА/Pua — батько ізраїльського судді Толи.

РАББІ/Rabat — царське місто амонітян, синів Амона.

РАХІЛЬ/Racheles — у книзі «Буття» молодша дочка біблійного Лавана, двоюрідна сестра і друга дружина патріарха Якова.

РИФАЇ/Relaim — найдавніші мешканці Ханаану, легендарні велетні.

РУТ/Ruth — згідно з біблійною традицією, моавітянка, прабаба царя Давида. Історію її життя викладено у старозавітній «Книзі Рут».

CABAOT/Sabaoth — одне з імен Божих в юдейській і християнській традиціях.

САДУКЕЇ/Zaducaei, Tsaducaei — юдейська секта, представники якої вчили, що в майбутньому не буде ні вічного блаженства, ні вічних мук для праведних і грішних людей; заперечували існування ангелів і злих духів та майбутнє воскресіння мертвих.

CAMCOH/Samsones — герой старозавітних переказів, наділений неймовірною фізичною силою.

САМУЇЛ/Samuel — великий пророк і останній із суддів ізраїльських.

CATAHA/Satana — у релігійно-міфологічних уявленнях юдаїзму та християнства — головний антагоніст Бога і всіх вірних Богові сил, ворог людського роду.

САУЛ/Saules — перший цар Ізраїльсько-Юдейської держави (кінець XI ст. до н.е.), втілення владаря, що з Божої волі був поставлений на царство, але не виконав свого призначення.

СЕДЕКІЯ/Т’sedechias, Tsidchia — юдейський цар, був полонений вавилонським царем Навуходоносором.

СЕЇР/Sehir — історична назва гірського пасма на південь від Мертвого моря.

CEHEKA/Seneca Луцій Аней (бл. 4 — 65) — відомий римський філософ-стоїк і письменник, вихователь імператора Нерона. Автор багатьох творів, зокрема «Моральних листів до Луцілія», трагедій, сатири «Огарбузення Клавдія» та ін.

СИМЕОН/Simeon — другий син біблійного патріарха Якова і Лії.

СИХЕМ/Sechemus — історична назва міста в Ханаані.

СОДОМ/Sodoma — легендарне ізраїльське місто, зруйноване Богом через розпусне життя його мешканців.

COЛOMOH/Salomo(n), Selomon (?—бл. 928 p. до н.е.) — цар Ізраїльсько-Юдейської держави (965—928 pp. до н.е.), яка за його правління досягла найвищого розквіту. Соломонові приписують низку творів, що входять до Біблії, зокрема «Пісню над піснями».

СОЛОМОН/Salomo Іцхакі Раші (1040—1105) — відомий коментатор Біблії і Талмуда.

СОФОНІЯ/Tsephonia — гебрейський пророк, з ім’ям якого пов’язують біблійну «Книгу пророка Софонії».

«СУДДІ/Judices — «Книга Суддів», друга серед історичних книг Біблії.

ТАЛМАЙ/Ptolomoeus — згадуваний у старозавітних книгах велетень.

ТАЛМУД/Talmudes — повний кодекс гебрейського релігійного, цивільного, карного і звичаєвого права.

ТАМАРA/Tamar — невістка Юди, четвертого сина патріарха Якова і Лії, а пізніше його дружина.

TAPСУС/Tharsum — тут: місцевість у Палестині.

ТАЦИТ/Tacitus Публій Корнелій (бл. 58 — бл. 117) — історик і політичний діяч Стародавнього Риму. Його праці містять відомості про племена, які жили на теренах України.

ТЕОДОСІЙ/Theodosius (І Великий) — римський імператор (379—395), остаточно утвердив панування ортодоксального християнства.

ТИМОФІЙ/Timotheus — сподвижник апостола Павла, проповідник Христового вчення.

«ТОВИТ»/Тоbіа — біблійна книга, що ввійшла до канону лише східних християнських церков. Товит (Товія) — праведник, головний персонаж цієї книги.

ТОЛА/Тоlа — згадуваний у біблійних книгах син Ісахара, онук патріарха Якова, суддя ізраїльський.

ТРЕМЕЛІЙ/Tremellius (1510—1589) — італійський гебраїст, переклав Біблію з гебрейської мови на латину.

УЗІЯ/Huzia — юдейський цар.

ФАРИСЕЇ/Pharisaei — суспільно-релігійна течія, тео­логічна школа у гебреїв у II ст. до н.е. — II ст. н.е., яка розробляла «усну традицію», що не ввійшла в біблійний канон. Розвивали вчення про безсмертя душі, про демонів і ангелів, розробили правила ретельного дотримання суботи, обрізання, харчових обрядів.

ФИЛИМОН/Philemon — сподвижник апостола Павла. Його дім правив за домашню церкву, де збиралися вірні.

ФИЛИСТИМЛЯНИ/Philistaei — народ, який наприкінці II — в першій половині І тис. до н.е. заселяв південну частину східного Середземномор’я.

ФІЛІП/Philippus (359—336) — тут: македонський цар, батько Александра Македонського.

ФІЛОН/Philo АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ (бл. 25 р. до н.е. — бл. 50 р. н.е.) — юдейсько-елліністичний філософ. Свої філософські твори писав як коментарі до «П’ятикнижжя» Біблії, широко вдаючись до алегоричного тлумачення Бога. Його твори високо цінував Григорій Сковорода.

ХАЛДЕЇ/Chaldaei — семітське плем’я, що жило в Південній Месопотамії і утворило разом з підкореними народами Нововавилонське царство (VI ст. до н.е.). Халдеї вважалися винахідниками магії та астрології, носіями таємної мудрості.

XAHAAH/Kanahamis — доізраїльська назва території Палестини, Сирії і Фінікії.

XAHAHI/Kanahan, Наnаnі — гебрейський пророк і прозорливець.

ХАНАНІЯ/Chananias, Наnаnіа — військовий діяч, очолював варту в єрусалимській фортеці («Книга Неємії», 7:2).

ХІЗКІЯ/Hiskia — ізраїльський цар, син царя Ахаза.

«ЦАРІ»/Reges — точніше, І і II «Книги Царів», які входять до історичних книг Біблії.

«ЧИСЛА» /Numeri — четверта книга Мойсеєвого «П’ятикнижжя» Біблії.

«ШАБАТ» /Sabbatus — назва одного з трактатів Талмуда.

ШАДАЙ/Sadai — тлумачення цього імені як «Бог, який задовольняє», від слова daj (достатньо), неправильне. Тут, імовірніше, є зв’язок зі словом «шед» — біс. Ім’я «Шадай» зіставляють зі схожим ім’ям фінікійського походження.

ШАМҐАР/Sangar — один із суддів ізраїльських.

ШІЛО/Shilo — місто в Палестині.

ІОДА/Jehuda, Juda — старозавітний патріарх, син Якова і Лії, суддя ізраїльський, наступник Ісуса Навина.

ЮДА/Juda — апостол, автор соборного послання, що ним завершується розділ «Соборні послання» в Новому Заповіті.

ЮДА АЛЬФАХАР/Jehuda Аlраchar (?—1235) — відомий свого часу рабин, медик, вчений.

ЮДА/Juda Бар Єзекіїль (бл. 218—298) — вавилон-

ський знавець Талмуда.

ЮДА МАКАВЕЙ/Judas Machabaeus — один із вождів парадного повстання гебреїв проти влади Селевкідів. Після ряду перемог над військами Антіоха IV у 164 р. до н.е. захопив Єрусалим і відновив храмовий культ. У 161 р. загинув у битві з сирійцями.

ЮДЕЯ/Judea — історична місцевість на півдні Палес­тини.

ЮПІТЕР/Juppiter, Jovis — у римській міфології верховний бог, володар світу.

ЯВІН/Jachin — ханаанський цар, що його переміг Ісус Навин.

ЯДДУЯ/Jaduah, Jaduha — ізраїльський первосвященик, згадуваний у «Книзі Неємії».

ЯЗЕРСЬКИЙ ПЛАЧ/Fletus jahzeris. Язер — давнє місто на схід від річки Йордану.

ЯЇР/Jair, Jairus — суддя ізраїльський.

ЯКІВ/Jacobus — у книзі «Буття» — син Ісака і Ревеки, онук Авраама, легендарний родоначальник «дванадцяти колін Ізраїля».

ЯКІВ/Jacobus — апостол, автор першого з семи «Соборних послань» у Новому Заповіті.