Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя

1

Grieco Allen J. From the Cookbook to the Table: A Florentine Table and Italian Recipes of the Fourteenth and Fifteenth centuries, Les Presses de l’Université de Montréal, 1992, 29.

2

Це ми побачимо у випадку з тістечками-даріолями.

3

Dyer Christopher, Did the peasants really starve in medieval England? In: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 68.

4

Однак вони були також доповнені рецептами зі споріднених манускриптів, на що вказує сам редактор. Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, vii.

5

Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, vii.

6

Cardenas, Diana, Let not thy food be confused with thy medicine: The Hippocratic misquotation, e-SPEN Journal (2013),

https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2212826313000924?via%3Dihub, e1.

7

Тут ми для зручності читання наводимо латинізовані назви трактатів, написаних давньогрецькою.

8

Jouanna, Jacques, Hippocrates. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1999, 376, 410.

9

Напій на основі меду та яблучного оцту.

10

Чересла (арх.) — стегна.

11

Алкогольний напій на основі меду та прянощів (про нього докладніше в Розділі 3).

12

De vetera medicina, 3.

13

De vetera medicina, 14.

14

De vetera medicina, 14.

15

Cardenas D, Let not thy food be confused with thy medicine:

The Hippocratic misquotation, e-SPEN Journal (2013),

https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2212826313000924?via%3Dihub, e2.

16

На неї натрапляємо в «Гіппократовому корпусі», але вона вже не асоціюється з іменем самого Гіппократа.

17

«Διαιτήμασί τε χρήσομαι ἐπ› ὠφελείῃ καμνόντων κατὰ δύναμιν καὶ κρίσιν ἐμὴν, ἐπὶ δηλήσει δὲ καὶ ἀδικίῃ εἴρξειν».

18

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 1.

19

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 1.

20

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 123.

21

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 188–189.

22

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 73.

23

Grant, Mark, Galen on Food and Diet, New York: Routledge, 2000, 86.

24

Цит. за: Kaye, Joel, A History of Balance, 1250–1375: The Emergence of a New Model of Equilibrium and its Impact on Thought, Cambridge: Cambridge University Press, 2014, 155.

25

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 172.

26

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 75.

27

Cogliati Arano, Luisa, Tacuinum Sanitatis, George Braziller, 1992, 7.

28

Мандрагора — справжня багаторічна трава родини Пасльонових. Її корінь може нагадувати дитячу фігурку і це, вірогідно, призвело до появи легенди. Вже у римського автора Плінія Старшого (23–79) та грека Діоскорида (40–90) натрапляємо на описи «жіночих» та «чоловічих» мандрагор та їхні властивості (на кшталт: «Двадцять крапель її соку, випиті з медом чи водою, виводять флегму та чорну жовч, як чемерник, але якщо випити цього забагато, то це вбиває»). Найвідомішою рисою мандрагори є убивчий крик, який вона випускає, коли корінь дістають із землі.

29

Tacuinum Sanitatis, BM Rouen Leber 1088, f. 34v.

30

Weiss-Adamson, Melitta, Food in Medieval Times, Greenwood Press, 2004, 207.

31

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 116.

32

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871,

33

Regimen sanitatis, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 118.

34

Regimen sanitatis, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871,

35

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 78.

36

Gasper, Giles E. M., Wallis, Faith, Yeldham, Caroline, Hook, Andy, Matthews, Rachael V., Duggan, Dan, Zinziber — Sauces from Poitou: Twelfth-Century Culinary Recipes from Sidney Sussex College, Cambridge, MS 51, Prospect Books, 2014, 128.

37

Tacuinum Sanitatis (of Liège), MS 1041, f. 56.

38

Тут ми подаємо модернізовані рецепти, але вказуємо оригінал для тих, хто прагне автентики. Однак радимо експериментувати обережно, адже у середньовічних рецептах не вказано ані точної кількості необхідних продуктів, ані часу приготування. «Tak percely, a good quantite, & a litel peletre, & mynte, sauge, dytayne, grene garlyk; wasche hem, grynde smal, & bred therwyt. Tempere it wyt verius or wyt sorel & serue it forth». Austin, Thomas, Two Fifteenth-Century Cookery-Books, London: for The Early English Text Society by N. Trübner & Co., 1888.

39

Scully, Terence (ed.), The Viandier of Taillevent, An Edition of all Extant Manuscripts. Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 218.

40

Оригінальний рецепт із Le Viandier в англійські адаптації Теренса Скаллі: «To Make Cameline Sauce. Grind ginger, a great deal of cinnamon, cloves, grains of paradise, mace, and if you wish, long pepper; strain bread that has been moistened in vinegar, strain everything together and salt as necessary». Scully, Terence (ed.) Le Viandier de Taillevent. Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 295.

41

«Galyntyne. Take crustes of brede and grynde hem smale. Do therto powdour of galyngale, of canel, of gyngyuer, and salt it; tempre it vp with vyneger, and drawe it vp thurgh a straynour, & messe it forth». Hieatt, Constance B. and Sharon Butler. Curye on Inglish: English Culinary Manuscripts of the Fourteenth-Century (Including the Forme of Cury). London: For the Early English Text Society by the Oxford University Press, 1985, 130.

42

За англійським рецептом XIV століття з Utilis Coquinario: «Tak the issu of the swan & wasch it wel, & scoure the guttes wel with salt, & seth the issu al togedere til it be ynow, & than tak it vp and wasch it wel & hew it smal, & tak bred & poudere of gyngere & of galyngale & grynde togedere & tempere it with the broth, & coloure it with the blood. And when it is ysothe & ygrounde & streyned, salte it, & boyle it wel togydere in a postnet & sesen it with a litel vynegre». Unverfehrt, Gerd, Wein statt Wasser: Essen und Trinken bei Jheronimus Bosch, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2003, 98..

43

«Lait d’amandes. Pourboulez et pelez vos amandes, puis les mettez en eaue froide, puis les broyez et destrempez de l’eaue où les oignons sauront cuit et coulez par une estamine puis frisiez les oignons, et mettez dedansun petit de sel, et faites boulir sur le feu, puis mettez les souppes. Et se vous faites lait d’amandes pour malades, n’y mettez aucuns oignons, et ou lieu de l’eaue d’oignons pour destremper les amandes et dont dessus est parlé, mettez-y et les destrempez d’eaue tiède nette et faites boulir, et n’y mettez point de sel, mais succre foison. Et se vous en voulez faire pour boire, si le coulez а l’estamine ou par deux toiles, et succre foison au boire». Le ménagier de Paris, traité de morale et d’économie domestique composé vers 1393, T.II. Paris: De l’Impremerie De Crapelet, 1846, 241–242.

44

Pour faire eaue rose sans chappelle, prenez un bacin а barbier, et liez d’un cueuvrechief tout estendu sur la gueule à guise de tabour, et puis mettez vos roses sur le cueuvrechief, et dessus vos roses asséez le cul d’un autre bacin où il ait cendres chaudes et du charbon vif. Pour faire eaue rose sans chappelle et sans feu prenez deux bacins de voirre, et en faictes comme dit est au blanc de ceste cédule, et en lieu de cendres et charbon, mettez tout au soleil: et à la chaleur d’icelluy l’eau se fera. Le ménagier de Paris, traité de morale et d’économie domestique composé vers 1393, T.II. Paris: De l’Impremerie De Crapelet, 1846, 252.

45

Prenez gingembre blanc (une once et une drachme?) canelle triée (un quarteron?) giroffle et graine de chascun demi quart d’once, et de succre en pierre (un quarteron?) et faictes pouldre. Le ménagier de Paris, traité de morale et d’économie domestique composé vers 1393, T. II. Paris: De l’Impremerie De Crapelet, 1846, 247.

46

Sato, Tsugitaka, Sugar in the Social Life of Medieval Islam, Leiden: BRILL, 2014, 16.

47

Tacuinum Sanitatis (of Liège), MS 1041, f.62.

48

Goldstein, Darra, The Oxford Companion to Sugar and Sweets, Oxford: Oxford University Press, 2015, 766.

49

Balducci Pegolotti, Francesco, Allan Evans (ed.), La pratica della mercatura, Cambridge: The Mediaeval Academy of America, 1936, 297.

50

Tacuinum Sanitatis (of Liège), MS 1041, f.62.

51

Noël Deerr, The history of sugar, Chapman and Hall, 1949, Vol. 1.

52

За даними в: Hobhouse, Henry, Seeds of Change: Five Plants that Tranformed Mankind. Harper & Row, New York, 1986.

53

Scully, Terence (ed.), The Viandier of Taillevent, An Edition of all Extant Manuscripts. Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 160.

54

Hopkins, Kate, Sweet Tooth: The Bittersweet History of Candy, St Martin’s Press, 2012, 113.

55

Люнет (із фр. lunette — маленький місяць) — кругле або напівкругле поле стіни в образотворчому мистецтві та архітектурі.

56

Останньої цитати так і не вдалося знайти в Біблії, адже посилання, яке дає Євагрій на книгу Приповідок 10:4, говорить зовсім про інше.

57

Casiday, Augustus M., ed., Evagrius Ponticus, London-New York: Routledge, 2006, 91.

58

Цит. за: Tsakiridis, George, Evagrius Ponticus and Cognitive Science: A Look at Moral Evil and the Thoughts, 28.

59

Цит. за: Tsakiridis, George, Evagrius Ponticus and Cognitive Science: A Look at Moral Evil and the Thoughts, 22.

60

Фет-шеймінг (англ. Fat-shaming) — засудження в соціумі ожиріння чи ваги, яку сам соціум визначає як надмірну.

61

Фома Аквинский, Сумма теологии, Т. IX, пер. С.И. Еремеевой. K.: Ника-Центр, 2014, 148:4.

62

Фома Аквинский, Сумма теологии, Т. IX, K.: Ника-Центр, 2014, 148:6.

63

Цит. за: Davis-Weyer, Caecilia, Early Medieval Art, 300–1150: Sources and Documents, Toronto: University of Toronto Press, 1986, 19.

64

Фома Аквинский, Сумма теологии, Т. IX, пер. С.И. Еремеевой. K.: Ника-Центр, 2014, 147:8.

65

St. Thomas Aquinas, Meditations for Lent, Father Philip Hughes, London: Sheed and Ward, 1937, 49–50.

66

Maximus, Sermon 50a, par. 3, цит. за: Caroline Walker Bynum, Holy Feast and Holy Fast. The religious significance of food to medieval women, Berkley-Los Angeles-London: University of California Press, 1987, 35.

67

Nicholas V. Russo, The early history of Lent, Lent Library (Waco, TX: The Center for Christian ethics at Baylor University, 2013), 18. Режим доступу: https://www.baylor.edu/content/services/document.php/193181.pdf

68

Попільною середою у західному християнстві традиційно називають перший день посту, адже саме того дня за традицією попелом ставлять хрест на лобі або посипають голову віруючого зі словами «Ти — порох, і у порох повернешся».

69

Mary C. Mansfield, The Humiliation of Sinners: Public Penance in Thirteenth-century France, Cornell University Press, 2005, 169.

70

Це слово мало стати аналогом складного грецького поняття «παρουσία», яке позначало одночасно і візит офіційної особи, і пришестя, і незриму Божу присутність.

71

Baumgarten, Barbara Dee. Teach Us to Number Our Days: A Liturgical Advent Calendar, Church Publishing, Inc., 1999, 8.

72

Somerville, Robert, Pope Urban II’s Council of Piacenza, OUP Oxford, 2011, 113.

73

«[Свято] Святого Хреста, Луції, Попільна середа, П’ятдесятниця — ось коли слідують четвертні свята». Mason Neal, John, Essays on Liturgiology and Church History: With an Appendix on Liturgical Quotations from the Isapostolic Fathers, Saunders, Otley, 1863, 510.

74

«Tart in Ymber Day. Tak & parboyle oynons & erbes & presse oute þe water & hewe hem smale, tak brede & bray hit in a mortar & temper hit wit ayron, do þerto butter, safron, & salt & raysons corans & a litul sugar wiþ poudor douce, & bak hit in a trap & serue hit forth» (Бібліотека Джона Райландса, Університет Манчестера, English MS. 7, fol. 76r — 77v.)

75

Кіш — французький пиріг на основі скоринки з листкового або пісочного тіста, яка заповнена начинкою з яєць, вершків, овочів або м’яса. Запозичений із традиційної кухні німців Лотарингії, де його готували із залишків усього, що залишилося вдома.

76

Вчення Господа народам через 12 апостолів (Διδαχὴ κυρίου διὰ τῶν δώδεκα ἀποστόλων τοῖς ἔθνεσιν) — одна з найбільш ранніх пам’яток християнської літератури. Дідахе написане у формі запитань-відповідей (катехизису) й тлумачило і основи віри, і практику християнського життя (пости, обряди).

77

Bradshaw, Paul F., Johnson, Maxwell E., The Origins of Feasts, Fasts, and Seasons in Early Christianity, Liturgical Press, 2011, 39–40.

78

Стація (від лат. statio — місце стояння) — так у ранньохристиянській практиці називали дні посту, коли проводили процесії у визначених церквах.

79

Schaff, Philip (ed.), Fathers of the Third and Fourth Centuries: Lactantius, Venantius, Asterius, Victorinus, Dionysius, Apostolic Teaching and Constitutions, Homily, and Liturgies, Edinburgh-Grand Rapids, Michigan: T&T Clark, Wm. B. Eerdmans publishing company, 1885, Vol. VII, 341–342.

80

Johnston, Ruth A., All Things Medieval: An Encyclopedia of the Medieval World, ABC–CLIO, 2011, 232.

81

Молитися в певний час певими молитвами, вказаними у молитовниках-Бревіаріях.

82

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 56.

83

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): A Medieval Household Book, Cornell University Press, 2012, 262.

84

MS 279, рецепт 2.54, Thomas Austin, ed. Two Fifteenth-Century Cookery-Books, London-New York-Toronto: Oxford University Press, 1888, 44. «Fretoure. Take whete floure, Ale Yest, Safroun, & Salt, & bete alle to-gederys as þikke as þou schuldyst make oþer bature in fleyssche tyme; & þan take fayre Applys, & kut hem in maner of Fretourys, & wete hem in þe bature vp on downne, & frye hem in fayre Oyle, & caste hem in a dyssche; & caste Sugre þer-on, & serue forth».

85

Припускання — варіння у невеликій кількості рідини.

86

Тоді дельфіна вважали рибою, як майже й усе інше, що плаває.

87

«Райське насіння» — інша назва мелегетського перця.

88

Le Ménagier De Paris, Paris: Crapelet, 1846, Vol. II, 198199. «Porc de mer, Marsouin, Pourpois est tout un, et le poisson entier doitestre fendu par le ventre comme un pourcel; et du foye et fressure l’en fait brouet et potage commed’un porc. Item, l’en le despièce et fend comme un porc, par le dos, et aucunes foisest rosti en la broche а toute sa couanne, et puis mengié à la sausse chaude comme brulis enyver. Autrement, est cuit en eaue et mis du. vin avec, puis de la pouldre et du saffran, et mis en un plat dedans son eaue comme venoison puis broyez gingembre, canelle, giroffle, graine, poivre long et saffran, et deffaites de vostre boullon, et mettez hors du mortier d’une part item, broyez pain harlé, deffait de l’eaue de vostre poisson et coulé par l’estamine, et faictes boulir tout ensemble, et soit claret puis dréciez comme venoison».

89

Більше про entremets читайте в Розділі 3.

90

Blanc — срібна монета, яка активно була в обігу в XV столітті на територіях Франції та Бургундії. За підрахунками дослідників, вміщувала приблизно грам срібла (Henstra, Dirk Jan, The Evolution of the Money Standard in Medieval Frisia: A Treatise on the History of the Systems of Money of Account in the Former Frisia (c. 600 — c. 1500), Groningen: Uitgeverij Verloren, 2000, 195).

91

Септьє (septier) — міра рідини, яку використовували здебільшого для вина. Як і всі інші середньовічні міри, могла різнитися залежно від регіону. У Парижі, де жив автор Le Ménagier, об’єм септьє становив трохи більше семи літрів (Bell, David N., Everyday Life at La Trappe under Armand-Jean de Rancé, Liturgical Press, 2018, 84).

92

Йдеться про дні, які не вимагають суворого посту, а лише відмови від м’яса. Також варіантом для суворого посту було мигдальне молоко.

93

Рецепт подано за: The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): A Medieval Household Book, Cornell University Press, 2012, 312.

94

Scully, Terence, ed. Le viandier de Guillaume Tirel dit Taillevent, Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 262.

95

Pichon, Jérôme, Vicaire, Georges, Le Viandier de Taillevent, Paris: Techener, 1892, 303.

96

Деньє (фр. denier) — французька розмінна монета доби Середньовіччя.

97

Рецепт подано за: The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): A Medieval Household Book, Cornell University Press, 2012, 318.

98

Приблизно 2 літри.

99

Французька середньовічна унція дорівнює 16 драмам, тобто приблизно 32 грамам.

100

Майже півкіло.

101

Pichon, Jérôme, Le Ménagier de Paris, Traité de morale et d’économie domestique […], Genève, 1847, vol. 2, 273. «Pour faire ung lot de bon ypocras. Prenes une onches de cinamonde nommée longue canelle en pippe, avec unes cloche de gingembre et autant de garingal, bien estampé ensemble, et puis prenez ung livre de bon çuquere: et tout cela broyés ensamble et destrempés avec ung lot du milleur vin de Beaune que pourrés finer et le laissir tremper ungne heure ou deux. Et pus coullés parmy ung chause par plusieurs fois tant qui soit bien cler».

102

Jianu, Angela, Barbu, Violeta, Earthly Delights. Economies and Cultures of Food in Ottoman and Danubian Europe, c. 1500–1900, Leiden: BRILL, 2018, 362.

103

MS 279, рецепт «xxiiij. Waffres. Take þe Wombe of A luce, & seþe here wyl, & do it on a morter, & tender cheese þer-to, grynde hem y-fere; þan take flowre an whyte of Eyroun & bete to-gedere, þen take Sugre an pouder of Gyngere, & do al to-gerderys, & loke þat þin Eyroun ben hote, & ley þer-on of þin paste, & þan make þin waffrys, & serue yn».

104

«Thou wyll not beleve how wery I am off fysshe, and how moch I desir that flesch wer cum in ageyn. for I have ete non other but salt fysh this lent, and it hathe engen/dyrde so moch flewme within me that it stoppith my pypys that I can unneth speke nother brethe». Цит. за: Nelson, William, A fifteenth century school book: from a manuscript in the British Museum (Ms. Arundel 249), Oxford: Clarendon Press, 1956, 8.

105

Рікота — італійський традиційний сир, який виготовляють із молочної сироватки. Його м’яка консистенція та м’який солодкуватий смак роблять рікоту ідеальним компонентом і солодких, і основних страв.

106

Scully, Terence. Cuoco Napoletano. The Neapolitan Recipe Collection: (New York, Pierpont Morgan Library, MS Buhler, 19): A Critical Edition and English Translation, Ann Arbor: The University of Michigan Press, 2000, 79.

107

Рецепт із Forme of Cury (Add MS 5016): «VII.FOR TO MAKE BLOMANGER OF FYSCH. Tak a pound of rys les hem wel and wasch and seth tyl they breste and lat hem kele and do ther’to mylk of to pound of Almandys nym the Perche or the Lopuster and boyle yt and kest sugur and salt also ther’to and serve yt forth».

108

Hieatt, Constance B. The Middle English culinary recipes in MS Harley 5401: An edition and commentary // Medium Aevum. — 1996. — P. 57.

109

Цит. за: Fagan, Brian, Fish on Friday: Feasting, Fasting, and the Discovery of the New World. RHYW, 2009, 192.

110

Тут і далі ми подаємо цитати з «Держави» в перекладі Дзвінки Коваль. Однак нам видалось доцільно переклад «софросюне» як «розсудливість» замінити на ближче до латинського відповідника «помірність». Цитати подано за виданням Платон. Держава / переклад з давньогрецької та коментарі Д. Коваль. — К., 2000.

111

Переклад подано за: Арістотель. Нікомахова етика / Αριστοτελους. Ηθικα Νικομαχεια / перекл. із давньогрецької В. В. Ставнюка, К.: Аквілон-Плюс, 2002. Наявні в оригінальному перекладі давньогрецькі відповідники окремих слів ми для зручності читання залишили лише в найбільш принципових місцях.

112

Переклад подано за: Арістотель. Нікомахова етика / Αριστοτελους. Ηθικα Νικομαχεια / перекл. із давньогрецької В. В. Ставнюка, К.: Аквілон-Плюс, 2002. Наявні в оригінальному перекладі давньогрецькі відповідники окремих слів ми для зручності читання залишили лише в найбільш принципових місцях.

113

Тут ми також замінили «розсудливий» на доцільніший у контексті «помірний», подавши давньогрецький оригінал.

114

Тут ми також замінили «розсудливий» на доцільніший у контексті «помірний», подавши давньогрецький оригінал.115

115

Тут і далі терміни Цицерона подаються латинською мовою.

116

Bejczy, István. The Cardinal Virtues in the Middle Ages: A Study in Moral Thought from the Fourth to the Fourteenth Century, Leiden: BRILL, 2011, 13.

117

Bejczy, István. The Cardinal Virtues in the Middle Ages: A Study in Moral Thought from the Fourth to the Fourteenth Century, Leiden: BRILL, 2011, 14.

118

«Ea est enim quaedam morum temperantia, mentisque sobrietas», 1128.

119

«Non umquam accuratioribus epulis aut congestis ferculis delectatus est, nisi cum amicos rogaret: quantum naturae satis esset, non quantum voluptati superesset, requirens. Et certe erat non pauper opibus, sed tamen pauper spiritu», 1129, 56.

120

Фома Аквинский, Сумма теологии, Т. ІХ, Вопрос 141, Раздел 4. https://azbyka.ru/otechnik/konfessii/summa-teologii-tom-9 /19#sel=60:2,60:125

121

Frère Laurent d’Orléans, Somme le Roi, BnF Français 958, 58r.

122

Winthrop, Nelson, Francis (ed.) The book of vices and virtues: a fourteenth century English translation of the «Somme le roi» of Lorens d’Orléans, Woodbridge: Boydell & Brewer, 1999, 49.

123

Едил — тип посади (магістрат) у Стародавньому Римі. Функції едилів були вкрай широкими та варіювали від нагляду за порядком на вулицях та доброустрою міста (зокрема храмів) до влаштування суспільних ігор.

124

St. Ambrose, On the Duties of the Clergy, in: The Sacred Writings of St. Ambrose, Jazzybee Verlag, 2017, 78.

125

St. Ambrose, On the Duties of the Clergy, in: The Sacred Writings of St. Ambrose, Jazzybee Verlag, 2017,

126

Цит. за: Starobinski, Jean, Largesse, Chicago: University of Chicago Press, 1997, 23.

127

Цит. за: Средневековая аллегорическая поэма / Перевод и комментарии И. Б. Смирновой, М.: ГИС, 2007.

128

Цит. за: Средневековая аллегорическая поэма / Перевод и комментарии И. Б. Смирновой, М.: ГИС, 2007.

129

«Gentilesce fu nurie en l’ostel Largece» за Цит. за Starobinski, Jean, Largesse, Chicago: University of Chicago Press, 1997, 23.

130

Цит. за: Crouch, David, The Birth of Nobility: Constructing Aristocracy in England and France, 900–1300, London-New York: Routledge, 2015, 68.

131

Geoffroi de Charny, A Knight’s Own Book of Chivalry, Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2013, 70.

132

Частини цього тексту також були опубліковані як Демчук Стефанія. Від фрументі до «співаючої курки»: кухня середньовічної Європи // Локальна історія. 2019. № 12, 23–27.

133

Scully, Terence (ed.), Le Viandier de Taillevent. Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 285.

134

Pichon, Jérôme, Vicaire, Georges (éd.), Le Viandier de Guillaume Tirel dit Taillevant, Paris: Techener, 1892, 12.

135

Scully, Terence (ed.), Le Viandier de Taillevent. Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 303–304.

136

Scully, Terence (ed.), The Vivendier: A Critical Edition with English Translation. Prospect Books, 1997, 83.

137

Хачатурян Нина, Светские и религиозные мотивы в Придворном банкете «Обет фазана» герцога Бургундского в XV в., Хачатурян Н. А. (отв. ред.) Королевский двор в политической культуре средневековой Европы, М.: Наука, 2004, 181.

138

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche: maître d’hôtel et capitaine des gardes de Charles le Téméraire. Tome 2 / publ. pour la Société de l’histoire de France par Henri Beaune et J. d’Arbaumont, Paris: Librairie Renouard, 1883–1888, 349.

139

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche, T. 2, 349–350.

140

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche, T. 2, 351–352.

141

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche, T. 2, 356.

142

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche, T. 2, 357–358.

143

La Marche, Olivier de, Mémoires d’Olivier de La Marche, T. 2, 361–366.

144

Furnivall, Frederick, James, Early English Meals and Manners: With Some Forewords on Education in Early England, London: Published for the Early English Text Society by H. Milford, Oxford University Press, 1868. Ми, однак, будемо цитувати тексти за більш сучасним виданням джерел: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000.

145

The Babees’ Book, in: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 2–3.

146

The Babees’ Book, in: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 96.

147

Urbanitatis, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 7.

148

Більше про різні варіанти манускриптів «Les contenances de la table» можна прочитати у: Glixelli S. Les Contenances de Table, Romania. 1921. T. 47. n°185, 1–40.

149

Glixelli S. Les Contenances de Table, Romania. 1921. T. 47. n°185, P. 37.

150

Glixelli S. Les Contenances de Table, Romania. 1921. T. 47. n°185, 37–39.

151

Amanieu de Sescás, Essenhamen de la donzela, in: Ashley, Kathleen M., Johnston, Mark D. (ed.), Medieval Conduct Literature: An Anthology of Vernacular Guides to Behaviour for Youths, with English Translations, Toronto: University of Toronto Press, 2009, 47–48.

152

Exempla (лат. «приклад») — коротке оповідання з негативним чи позитивним прикладом.

153

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Towe Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 56.

154

Молитви, які відмовляють зранку та протягом дня, як вказує молитовник-Брейвіарій.

155

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 52.

156

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 55.

157

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 55.

158

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 95.

159

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 88.

160

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 80.

161

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 80.

162

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 80.

163

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, Palgrave-Macmillan, 2006, 81.

164

How the good wife taught her daughter, in: Ashley, Kathleen M., Johnston, Mark D. (ed.), Medieval Conduct Literature: An Anthology of Vernacular Guides to Behaviour for Youths, with English Translations, Toronto: University of Toronto Press, 2009, 291.

165

Russel, John. The Book of Nurture, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 27.

166

Russel, John. The Book of Nurture, in Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 27.

167

Francis Seager’s School of Virtue, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 78.

168

Generall rule to teche euery man that is willynge for to lerne, to serve a lorde or mayster in euery thyng to his pleasure, in: Chambers, Raymond, Wilson (ed.), A Fifteenth-Century Courtesy Book. Early English Text Society (E.E.T.S.), original series 148, London: Kegan Paul, Trench, Trübner, 1914, 13.

169

Gilchrist, Roberta, Medieval Life: Archaeology and the Life Course, Woodbridge: Boydell Press, 2012, 125.

170

Gilchrist, Roberta, Medieval Life: Archaeology and the Life Course, Woodbridge: Boydell Press, 2012, 125.

171

Russel, John. The Book of Nurture, in: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 29.

172

Hugh Rhodes’s Book of Nurture and School of Good Manner, in: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 68.

173

Hugh Rhodes’s Book of Nurture and School of Good Manner, in: Rickert, Edith, Naylor, L. J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 68.

174

Зброєносцями, учнями лицарів чи сеньйорів, були лише кінні юнаки благородного походження.

175

Amanieu des Escàs, So es l’enssenhamen de l’escudier que fe aquel meteis dieu d’amors, in: Ashley, Kathleen M., Johnston, Mark D. (ed.), Medieval Conduct Literature: An Anthology of Vernacular Guides to Behaviour for Youths, with English Translations, Toronto: University of Toronto Press, 2009, 31.

176

/ STANS PUER AD MENSAM, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 15.

177

The Babees’ Book or A Little Report of How Young People Should Behave, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 3.

178

Russel, John. The Book of Nurture, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 30.

179

The Young Children’s Book, in: Rickert, Edith, Naylor, L.J. (ed. and transl.), The Babees’ Book Medieval Manners for the Young, Cambridge, Ontario: In parentheses Publications, 2000, 13.

180

Felt, Joseph, Barlow, The Customs of New England, Boston: Press of T. R. Marvin, 1853, 41.

181

Snodgrass, Mary, Ellen, Encyclopedia of Kitchen History, London-New York: Routledge, 2004, 391.

182

Léon marquis de Laborde, Glossaire français du moyen âge, á l’usage de l’archéologue et de l’amateur des arts: précédé de l’inventaire des bijoux de Louis, duc d’Anjou, dressé vers 1360, Paris: A. Labitte, 1872, 322.

183

Sameiro Barroso, Maria do, Duffin, Christopher, Sousa, Germano, J. de, Medical Heritage of the National Palace of Mafra, Cambridge Scholars Publishing, 2020, 247.

184

Варіантів, чому так сталось, багато. Згідно з першою версією, Арістотель шукав прихильності Філліди, яка погодилась, але за умови, що той її провезе на своїй спині. За другою версією, Арістотель попросив гетеру покинути Александра і поїздка на його спині мала стати «відступними» для Філліди. Сама Філліда могла в різних історіях бути і коханкою Александра, і його дружиною, «втрачати» ім’я або називатися Кампаспою.

185

Seneca, Epist. 83:6 «Panis deinde siccus et sine mensa prandium, post quod non sunt lavandae manus».

186

«Еgressus balneas multum lactis et panis sumebat, ova deinde mulsum».

187

Від англ. «переривання посту».

188

Ісидор Севільський про етимологію назви «сніданок» та інших трапез: «Iantaculum est primum cibum quo ieiunium solvitur; unde et nuncupatum. Nigidius (109): ‘Nos ipsi ieiunia iantaculis levibus polluimus’. 11 Prandium ab apparatu edendi dictum. Proprie autem veteres prandium vocabant omnium militum cibum ante pugnam; unde est illud ducis adloquium: ‘Prandeamus tamquam ad inferos cenaturi’. 12 Merenda est cibus qui declinante die sumitur, quasi postmeridie edenda et proximo cenae: unde et antecenia a quibusdam vocantur. 13 Item merendare quasi meridie edere. Annona tractum est a tempore quo Romani veteres ad cibos advocabantur)».

189

Його вважають можливим автором поетичного перекладу цього трактату.

190

Цит. за: Scully, Terence, The Art of Cookery in the Middle Ages, Boydell Press, 1995, 119.

191

Scully, Terence, The Art of Cookery in the Middle Ages, Boydell Press, 1995, 119.

192

Barnhouse, Rebecca (ed.), The Book of the Knight of the Tower. Manners for the Young Medieval Women, New York: Palgrave Macmillan, 2006, 55.

193

Albala, Ken, Hunting for the breakfast in early modern Europe, in: Walker, Harlan, The Meal: Proceedings of the Oxford Symposium on Food and Cookery, 2001, Prospect Books, 2002, 22.

194

Henisch, Bridget Ann, Fast and Feast: Food in Medieval Society, Pennsylvania State University Press, 1976, 23.

195

Цит. за: Anderson Arndt, Heather, Breakfast: A History, AltaMira Press, 2013, 13.

196

Цит. за: Anderson Arndt, Heather, Breakfast: A History, AltaMira Press, 2013, 13.

197

Див. розділ «Їжа як релігія».

198

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 258.

199

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 278–279.

200

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 278.

201

Harleian MS. 4016, подано за: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 75.

202

«Dariolles. Take wyne and fressh broth, Clowes, Maces, Mary, powder of Gynger, and Saffron, And lete al boyle togidre; And take Creme, (and if hit be cloutes, drawe hem thorgh a streynour,) And yolkes of egges, and medle hem togidre, and powre the licoure that be mary was soden in, thereto; And then make faire cofyns of fyne paast, and putte the mary there-in, and myced dates And streberies, if hit be in time of yere, and sette the Coffyns in re oven, And lete bake a litull while, And take hem oute, and putte the licour thereto, And lete hem bake ynoun» Цит. за: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 75.

203

Murphy, Margaret, Feeding Medieval Cities: Some historical approaches, in: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 122.

204

Dyer, Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages: Social Change in England. — C. 1200–1520, Cambridge University Press, 1989, 197.

205

Grieco, Allen J. Food and social classes in late medieval and renaissance Italy, in: Flandrin, Jean-Louis, Montanari, Massimo (ed.) Food: A Culinary History from Antiquity to the Present, New York: Columbia University Press, 1999, 303.

206

Grieco, Allen J. Food and social classes in late medieval and renaissance Italy, in: Flandrin, Jean-Louis, Montanari, Massimo (ed.) Food: A Culinary History from Antiquity to the Present, New York: Columbia University Press, 1999, 303.

207

Чорна смерть — пандемія чуми в Європі, яка тривала в 1346–1353 роках і під час якої за різними підрахунками померло від 30 до 60 % населення Європи.

208

Дані подано за: Dyer, Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages: Social Change in England. — C. 1200–1520, Cambridge University Press, 1989, 202.

209

Цит. за: Montanari, Massimo, Cheese, Pears, and History in a Proverb, New York: Columbia University Press, 2010, 32.

210

Hunt, Allan, Governance of the Consuming Passions: A History of Sumptuary Law, New York: Macmillan, 1996, 299.

211

Цит. за: Hunt, Allan, Governance of the Consuming Passions: A History of Sumptuary Law, New York: Macmillan, 1996, 299.

212

Цит. за: Hunt, Allan, Governance of the Consuming Passions: A History of Sumptuary Law, New York: Macmillan, 1996, 299.

213

Цит. за: Grieco Allen J. From the Cookbook to the Table: a Florentine Table and Italian Recipes of the Fourteenth and Fifteenth Centuries, Montréal: Les Presses de l’Université de Montréal, 1992, 33.

214

Шоси — штани-панчохи, неодмінний елемент чоловічого середньовічного одягу.

215

Killerby, Catherine Kovesi, Sumptuary Law in Italy 1200–1500, Clarendon Press, 2002, 67.

216

Killerby, Catherine Kovesi, Sumptuary Law in Italy 1200–1500, Clarendon Press, 2002, 67.

217

Синьйорія — вибірний виконавчий орган міського самоуправління в італійських містах-комунах пізнього Середньовіччя.

218

Grieco Allen J. From the Cookbook to the Table: a Florentine Table and Italian Recipes of the Fourteenth and Fifteenth Centuries, Montréal: Les Presses de l’Université de Montréal, 1992, 35.

219

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 981–982.

220

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 983.

221

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 984.

222

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 984.

223

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 986.

224

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 986–987.

225

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 986–987.

226

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 989.

227

Erasmus of Rotterdam, Penny Pitching, in: Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 989.

228

Тобто, релігійним паломникам.

229

Заборонена насолода (англ.).

230

Рецепт пирога невідомий, але є думка, що «Джеком з Довера» або називали двічі розігрітий пиріг, або, менш вірогідно, рибний. Див.: The Complete Works of Geoffrey Chaucer: Notes to the Canterbury tales, Oxford: Clarendon Press, 1894, 128.

231

«…cibaria, fercula, assa, frixa, elixa, pisces, pisciculos, carnes grossiores pauperibus, delicatiores diuitioribus, venationum, avium, avicalarum». Цит. за: Carlin, Martha, Fast Food and Urban Living Standards in Medieval England, in: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 29.

232

Цит. за: Carlin, Martha, Fast Food and Urban Living Standards in Medieval England, in: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 29.

233

Докладніше про нього читайте в підрозділі, присвяченому хлібові.

234

«xvij — Garbage. Take fayre garbagys of chykonys, as the hed, the fete, the lyuerys, an the gysowrys; washe hem clene, an caste hem in a fayre potte, an caste ther-to freysshe brothe of Beef or ellys of moton, an let it boyle; an a-lye it wyth brede, an ley on Pepir an Safroun, Maces, Clowys, an a lytil verious an salt, an serue forth in the maner as a Sewe» у Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 9.

235

Whiting Jim, The Miserable Life of Medieval Peasants, Capstone, 2009, 24 p.

236

Whiting Jim, The Miserable Life of Medieval Peasants, Capstone, 2009, 11 p.

237

Whiting Jim, The Miserable Life of Medieval Peasants, Capstone, 2009, 11 p.

238

Йдеться про свіжий сир на кшталт італійської моцарели.

239

В оригіналі Lammas — від Loaf Mass, тобто літургії, куди приносили на благословення перші фрукти та хлібини. Відзначали 1 серпня.

240

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, 86.

241

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, 86.

242

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, 86.

243

Цит. за: Mennell, Stephen, All Manners of Food: Eating and Taste in England and France from the Middle Ages to the Present, University of Illinois Press, 1996, 44

244

Аграрна історія — це напрям історичної науки, предметом якого є аграрні відносини в різні епохи.

245

Бродель Фернан. Материальная цивилизация, Т. 1. Структуры повседневности: возможное и невозможное, М.: Прогресс, 1986, 151–152.

246

Manorial rolls — документи маноріальних судів, де фіксували всі угоди, відчуження майна, смерті його жителів, успадкування землі дітьми тримачів тощо. Манорами називали феодальні маєтки в Англії. Dyer Christopher, Did the peasants really starve in medieval England? In: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 53–71.

247

Dyer Christopher, Did the peasants really starve in medieval England? In: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 55.

248

Селіон — середньовічна міра землі, приблизний розмір — 200х20 метрів.

249

Середньовічний бушель дорівнює приблизно 25–27 кг залежно від злакової культури.

250

Dyer Christopher, Did the peasants really starve in medieval England? In: Carlin, Martha, Rosenthal, Joel T., Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 55.

251

Scully Terence, (ed.) The Viandier of Taillevent: An Edition of All Extant Manuscripts, Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 290.

252

A Noble Boke off Cookry, fol. 51v (England, 1468), цит. за: A Noble boke off cookry ffor a prynce houssolde or eny other estately houssolde: reprinted verbatim from a rare ms. in the Holkham collection / edited by Mrs. Alexander Napier, London: Elliot Stock, 1882, 88. «To mak grewelle enforced tak mary bones and freche brothe and mak grewelle and draw them throughe a strener then tak pork sodene tender and pick out the bones and the senewes and pille of the skyn and hew it and grind it smale in a mortair and temper it with the same gruelle that is drawen and mak it smothe and let it stond myche by freche pork and salt it and serue it».

253

Chaucer Geoffrey, The Nun’s Priest’s Tale, 2843–2846, in: Chaucer, Geoffrey, Larry Dean Benson (ed.) The Riverside Chaucer, Oxford: Oxford University Press, 2008, 253.

254

Dyer Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages: Social Change in England. — C. 1200–1520, Cambridge University Press, 1989, 157.

255

Mennell, Stephen, All Manners of Food: Eating and Taste in England and France from the Middle Ages to the Present, University of Illinois Press, 1996, 43.

256

Dyer Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages: Social Change in England. C. 1200–1520, Cambridge University Press, 1989, 157.

257

Dyer Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages: Social Change in England. C. 1200–1520, Cambridge University Press, 1989, 159.

258

Не важко простежити спільне коріння з сучасним французьким souper та англійським supper, які позначають пізню вечерю на противагу більш ранньому dîner/dinner. Останній став відповідником вечері, яку споживають о сьомій-восьмій годині вечора. З його «середньовічного» місця dinner вже у ХХ столітті посунув ланч.

259

Щоб приготувати таких вугрів, ви мали очистити їх від шкіри, потім зробити поздовжній розріз та вийняти кості. Потім вивернути вугра навиворіт, нафарширувати його м’ясом і спеціями, зшити (все ще навиворіт) і підсмажити чи протушкувати в червоному вині, вержюсі та винному оцті. Див.: The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 303.

260

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 261–262.

261

Le Chemin de povreté et de richesse par Jaques Bruyants, cited from: The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 207.

262

Davis James, Medieval Market Morality: Life, Law and Ethics in the English Marketplace, 1200–1500, Cambridge: Cambridge University Press, 2011, 391.

263

Mason Laura, Food Culture in Great Britain, Greenwood Publishing Group, 2004, 15.

264

«Whit was his face as payndemayn» in: Chaucer, Geoffrey, Larry Dean Benson (ed.) The Riverside Chaucer, Oxford: Oxford University Press, 2008, 213.

265

Carlin, Martha, Shops and Shopping in the early Thirteenth Century: Three Texts, in: Armstrong, Lawrin Elbl, Ivana, Elbl, Martin M., Money, Markets and Trade in Late Medieval Europe: Essays in Honour of John H. A. Munro, Leiden: BRILL, 2007, 512.

266

Lloyd William Forster, Prices of Corn in Oxford in the Beginning of the Fourteenth Century: also from the year 1583 to the present time, Oxford: Oxford University Press, 1830, 50.

267

Rubel William, Bread: A History, London: Reaktion Books, 2011, 80.

268

Асизи — закони у середньовічній Європі, які регулювали якість, вагу і ціну на продаж хлібу, пива, елю.

269

Рецепт подано за матеріалами ресурсу про середньовічне харчування Gode Cookery: http://www.godecookery.com/friends/frec110.htm

270

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 74.

271

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 74.

272

Power Eileen (ed.) The Goodman of Paris (Le Ménagier de Paris): A Treatise on Moral and Domestic Economy by a Citizen of Paris, C.1393, Boydell Press, 2006, 169.

273

Power Eileen (ed.) The Goodman of Paris (Le Ménagier de Paris): A Treatise on Moral and Domestic Economy by a Citizen of Paris, C.1393, Boydell Press, 2006, 222.

274

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 311.

275

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 294.

276

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 320.

277

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 260, 262.

278

Scully Terence, The Viandier of Taillevent: An Edition of All Extant Manuscripts, Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 232.

279

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 300.

280

Montanari Massimo, Cheese, Pears, and History in a Proverb, Columbia University Press, 2010, 176 p.

281

Montanari Massimo, Cheese, Pears, and History in a Proverb, Columbia University Press, 2010, 5.

282

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 78–79.

283

MS. 279. Cited from: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 48.

284

MS. 279. Cited from: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 39.

285

Pantaleon de Confluentia, Pillularius. Summa lacticiniorum completa, Pavia: Jacob de Burgofrancho, 1516, 12–13.

286

«Optimum illi caseum et ex pinguedine canum», див. Migne, Paul, Patrologiae Cursus Completus: Series Latina: Sive, Bibliotheca Universalis, Integra, Uniformis, Commoda, Oeconomica, Omnium SS. Patrum, Doctorum Scriptorumque Ecclesiasticorum Qui Ab Aevo Apostolico Ad Usuque Innocentii III Tempora Floruerunt, Vol. 98, Paris, 1851, 1379.

287

«Optimum illi caseum et ex pinguedine canum», див. Migne, Paul, Patrologiae Cursus Completus: Series Latina: Sive, Bibliotheca Universalis, Integra, Uniformis, Commoda, Oeconomica, Omnium SS. Patrum, Doctorum Scriptorumque Ecclesiasticorum Qui Ab Aevo Apostolico Ad Usuque Innocentii III Tempora Floruerunt, Vol. 98, Paris, 1851, 1379.

288

Riché, Pierre, Daily Life in the World of Charlemagne, University of Pennsylvania Press, 1978, 173.

289

Hallam, H. E., Thirsk, Joan, The Agrarian History of England and Wales: Volume 2, 1042–1350, Cambridge University Press, 1988, 361.

290

«Tart de Bry. Take a crust ynche depe in a trap. Take yolkes of ayren rawe & chese ruayn & medle it & þe yolkes togyder. Do þerto powdour gynger, sugur, safroun, and salt. Do it in a trap; bake it & serue it forth». Цит. за: Hieatt, Constance B. and Sharon Butler. Curye on Inglish: English Culinary Manuscripts of the Fourteenth-Century (Including the Forme of Cury). New York: for The Early English Text Society by the Oxford University Press, 1985.

291

Johnston Ruth, A. All Things Medieval: An Encyclopedia of the Medieval World, Vol. 1, ABC–CLIO, 2011, 250.

292

Dalby Andrew, Cheese: A Global History, London: Reaktion Books, 2009, 12.

293

Дешевший варіант моцарели сьогодні виготовляють із коров’ячого молока.

294

Салат зі свіжих нарізаних томатів, моцарели, соусу песто та базиліку.

295

Montanari, Massimo, Medieval Tastes: Food, Cooking, and the Table, New York: Columbia University Press, 2015, 85.

296

Солодке червоне вино.

297

Декамерон, День сьомий, Оповідка ІІІ. Боккаччо, Джованні, Декамерон. Х.: Фоліо, 2004. 672 с. Цитується з моїми корекціями термінів за: https://www.ae-lib.org.ua/texts/boccaccio__decameron__ua.htm#07-03

298

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 50.

299

Barnhouse Rebecca (ed.), The Book of the Night of the Tower. Manners for Young Medieval Women, New York: Palgrave-Macmillan, 2006, 55.

300

Wright Thomas, A History of Domestic Manners and Sentiments in England During the Middle Ages, London: Chapman & Hall, 1862, 395.

301

Стала назва в кулінарії для «затишної», домашньої їжі, яку використовують, щоб вирізнити таку їжу від більш виточненої, «високої» кухні.

302

Grieco Allen J. Olive tree cultivation and the alimentary use of olive oil in late Medieval Italy (ca. 1300–1500), Conference: La Production du vin et de l’huile en Méditerranée/Oil and Wine Production in the Mediterranean AreaAt: Aix-en-ProvenceVolume: Bulletin de Correspondance Helénique, Supplément XXVI, 1993, 297–306.

303

Grieco Allen J. Olive tree cultivation and the alimentary use of olive oil in late Medieval Italy (ca. 1300–1500), Conference: La Production du vin et de l’huile en Méditerranée/Oil and Wine Production in the Mediterranean AreaAt: Aix-en-ProvenceVolume: Bulletin de Correspondance Helénique, Supplément XXVI, 1993, 304.

304

Grieco Allen J. Olive tree cultivation and the alimentary use of olive oil in late Medieval Italy (ca. 1300–1500), Conference: La Production du vin et de l’huile en Méditerranée/Oil and Wine Production in the Mediterranean AreaAt: Aix-en-ProvenceVolume: Bulletin de Correspondance Helénique, Supplément XXVI, 1993, 304–305.

305

Erasmus of Rotterdam, The Godly Feast, in: Thompson C. R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 183.

306

Harmon Jenkins, Nency, Two ways of Looking at Maestro Martino, in: Gastronomica. The Journal of Food and Culture, Vol. 7, No. 2 (Spring 2007), 97.

307

Кондотьєр — найманий очільник військової дружини на службі в міст-комун у Італії XIV–XVI століть.

308

Varey Simon, medieval and Renaissance Italy, in: Weiss Adamson, Melitta (ed.) Regional cuisines, Regional Cuisines of Medieval Europe: A Book of Essays, London: Routledge, 2013, 87

309

Weiss Adamson Melitta, Food in medieval times, Greenwood Publishing Group, 2004, 126.

310

Harmon Jenkins, Nency, Two ways of Looking at Maestro Martino, in: Gastronomica. The Journal of Food and Culture, Vol. 7, No. 2 (Spring 2007), 97.

311

Varey Simon, Medieval and Renaissance Italy, in: Weiss Adamson, Melitta (ed.) Regional cuisines, Regional Cuisines of Medieval Europe: A Book of Essays, London: Routledge, 2013, 88.

312

Maestro Martino of Como, Ballerini, Luigi (ed.), Parzen, Jeremy (transl.) The Art of Cooking: The First Modern Cookery Book, University of California Press, 2005, 98.

313

Муст — отриманий пресуванням свіжого винограду сік.

314

Maestro Martino of Como, The Art of Cooking: The First Modern Cookery Book, 97.

315

Weiss Adamson Melitta, Food in medieval times, Greenwood Publishing Group, 2004, 127.

316

Maestro Martino of Como, Ballerini, Luigi (ed.), Parzen, Jeremy (transl.) The Art of Cooking: The First Modern Cookery Book, University of California Press, 2005, 70.

317

Приблизно 150 сучасних грамів.

318

Maestro Martino of Como, Ballerini, Luigi (ed.), Parzen, Jeremy (transl.) The Art of Cooking: The First Modern Cookery Book, University of California Press, 2005, 69.

319

Shelke Kantha, Pasta and Noodles: A Global History, Reaktion Books, 2016, 15.

320

Shelke Kantha, Pasta and Noodles: A Global History, Reaktion Books, 2016, 16.

321

Lawson Nigella, Bassignana, Pier Luigi, “Musée imaginaire” of pasta, U. Allemandi, 1995, 18.

322

Frati, Ludovico (ed.) Libro di cucina del secolo XIV, Livorno, 1899, 20–21.

323

Вид випічки з сиром.

324

Рецепт взято з анонімної кулінарної книги XIV століття, опублікованої 1887 року як «Фрагмент кулінарної книги XIV століття» («Frammento di un Libro di Cucina del Secolo XIV»): https://historicalitaliancooking.home.blog/english/recipes/medieval-gnocchi/

325

Докладніше про розкопки можна прочитати тут:

https://www.nationalgeographic.com/news/2013/11/131107-frog-legs-england-france-food-archaeology-britain-wiltshire-french-english-british/

326

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 317–318.

327

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 318.

328

Саме від діалектної назви цибулі (civette) і походить назва самої страви.

329

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 295.

330

Scully Terence, (ed.) The Viandier of Taillevent: An Edition of All Extant Manuscripts, Ottawa: University of Ottawa Press, 1988, 252.

331

Оскільки ні в Середньовіччі, ні в пізніший час, аж до 1871 року, Німеччина (як, до речі, й Італія) не була єдиною, етнонім «німці» як такий досить умовний і ми його використовуємо радше для зручності.

332

Перший чи головний секретар судової інстанції.

333

«[7] Willthu machenn gutt Wilpratt von Rindtfleisch: so hack es klein und niem einenn Sweif von einem Kalb und thu denn in einenn Haffenn und sez es uff ein Collenn und rür es bis es sydenn würdt, so geus es dan uff das Fleeß. so vecht (?) es die Gestalt alls Wilpratt und hack darunter Eir und herthes Brott und würtz es woll abe und mach dann Ballennn darauß alls die veist und seidt die inne einer Fleischprue und schneidt es klein alls das Wilpratt und mach ein Peffer darzu und würz es woll und lege das Wilpratt darein und versalcz nicht». Цит. за: http://www.florilegium.org/files/FOOD-MANUSCRIPTS/Konigsberg-art.html

334

Рецепт 31 із книги «Buch von guter Speise»: «31. Ein spise von bonen. Siude grüene bonen, biz daz sie weich werden. so nim denne schoen brot und ein wenic pfeffers. dristunt als vil kümels mit ezzige und mit biere. mal daz zu sammene und tu dar zu saffran. und seige abe daz sode. und giuz dar uf daz gemalne. und saltz ez zu mazzen. und laz ez erwallen in dem condiment und gibz hin». Ознайомитись з оцифрованою версією книги можна на сайті університету Гессену:

https://www.uni-giessen.de/fbz/fb05/germanistik/absprache/sprachverwendung/gloning/tx/bvgs.htm

335

Рецепт 63 із книги «Buch von guter Speise»: «63. Wilt du machen behemmische erweiz. so nim mandel kern und stoz die gar cleine. und mengez mit dritteil als vil honiges. und mit guten würtzen wol gemenget. so ers aller beste hat. die koste git man kalt oder warm». Ознайомитись з оцифрованою версією книги можна на сайті університету Гессену:

https://www.uni-giessen.de/fbz/fb05/germanistik/absprache/sprachverwendung/gloning/tx/bvgs.htm

336

The Königsberg MS, Ein Kochbuch aus dem Archiv des Deutschen Ordens «Wilthu machenn eynngemacht Crautt: so seudt weysse Heuptt und ein zweythell Sennffs und das dritthell Hoengs und die selbing mach undereinander mitt Wein und thu darein <> Koemel und einß des genug und leg dan des gesotten Kraut darein und [[nnd_Ed.]] gibe es kalt. also magst auch priesen die Seudt mitt Würczenn und gyb sy hin». Цит. за: Gollub (Hg.): Aus der Küche der deutschen Ordensritter. In: Prussia 31 (1935), 124.

337

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 66–67.

338

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 66–67.

339

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 275.

340

Cogliati Arano, Luisa (ed.), Tacuinum sanitatis. The Medieval Health Handbook, New York: George Braziller, 1976, 109.

341

Cogliati Arano, Luisa (ed.), Tacuinum sanitatis. The Medieval Health Handbook, New York: George Braziller, 1976, с. 110.

342

Cogliati Arano, Luisa (ed.), Tacuinum sanitatis. The Medieval Health Handbook, New York: George Braziller, 1976, с. 49.

343

Апікультура — латинський відповідник бджолярства.

344

McGovern, Patrick E., Juzhong Zhang Jigen Tang et al. Fermented beverages of pre- and proto-historic China, Proceedings of the National Academy of Sciences 101 (51), 2005, 17594. DOI: 10.1073/pnas.0407921102.

345

McGovern, Patrick E., Juzhong Zhang Jigen Tang et al. Fermented beverages of pre- and proto-historic China, Proceedings of the National Academy of Sciences 101 (51), 2005, 17594. DOI: 10.1073/pnas.0407921102.

346

Bergerbrant, Sophie, Revisiting the Egtvedt girl, in: Berge, Ragnhild, Henriksen, Merete Moe, Arkeologi og kulturhistorie fra norskekysten til Østersjøen. Festskrift til professor Birgitta Berglund, Museumsforlaget: 2019, 20.

347

Zimmerman, Jereme, Make Mead Like a Viking: Traditional Techniques for Brewing Natural, Wild-Fermented, Honey-Based Wines and Beers, Chelsea Green Publishing, 2015, 19.

348

Hockings, Kimberley, Dunbar, Robin, Alcohol and Humans: A Long and Social Affair, Oxford: Oxford University Press, 2020, 68.

349

Hockings, Kimberley, Dunbar, Robin, Alcohol and Humans: A Long and Social Affair, Oxford: Oxford University Press, 2020, 68.

350

The Hebrew University of Jerusalem. «First Beehives In Ancient Near East Discovered». Science Daily, 5 September 2007.

www.sciencedaily.com/releases/2007/09/070904114558.htm

351

The Hebrew University of Jerusalem. «First Beehives In Ancient Near East Discovered». Science Daily, 5 September 2007.

www.sciencedaily.com/releases/2007/09/070904114558.htm

352

Kerényi, Carl, Dionysos: archetypal image of indestructible life, New Jersey: Princeton University Press, 2020, 36.

353

Kerényi, Carl, Dionysos: archetypal image of indestructible life, New Jersey: Princeton University Press, 2020, 37.

354

Kerényi, Carl, Dionysos: archetypal image of indestructible life, New Jersey: Princeton University Press, 2020, 37.355

355

Гомер, Одіссея, Пісня Х, 233–238. Цит. за: Гомер, Одіссея. Х.: Фоліо, 2001.

https://ae-lib.org.ua/texts/homer__odyssey__ua.htm#10

356

Муст — свіжевичавлений сік винограду (та інших фруктів).

357

Під «димом» (fumum) йдеться про спеціальне горище для вин, де вже у глиняних глеках їх окурювали димом, який виходив через димохід. Columella, De Re Rustica, «XLI. MULSUM OPTIMUM SIC FACIES. Mustum lixivum de lacu statim tollito. Hoc autem erit, quod destillaverit, antequam nimium calcetur uva; sed de arbustivo genere, quod sicco die legeris, id facito. Conicies in urnam musti mellis optimi pondo X et diligenter permixtum recondes in lagonam eamque protinus gypsabis iubebisque in tabulatum poni. Si plus volueris facere, pro portione, qua supra, mel adicies; post vicensimum et alterum diem lagonam aperire oportebit et in aliud vas mustum eliquatum oblinire atque in fumum reponere».

358

Zimmerman, Jereme, Make Mead Like a Viking: Traditional Techniques for Brewing Natural, Wild-Fermented, Honey-Based Wines and Beers, Chelsea Green Publishing, 2015, 23.

359

Zimmerman, Jereme, Make Mead Like a Viking: Traditional Techniques for Brewing Natural, Wild-Fermented, Honey-Based Wines and Beers, Chelsea Green Publishing, 2015, 23.

360

Стеблин-Каменский, Михаил (ред.), Смирницкая Ольга (пер.) Младшая Эдда, М.: Наука, 1970, 58.

361

Карл (те саме, що і бонд) — вільний чоловік у ранньосередньовічній Скандинавії, який мав своє господарство, але не належав до знаті.

362

Карл (те саме, що і бонд) — вільний чоловік у ранньосередньовічній Скандинавії, який мав своє господарство, але не належав до знаті. с. 59.

363

Карл (те саме, що і бонд) — вільний чоловік у ранньосередньовічній Скандинавії, який мав своє господарство, але не належав до знаті. с. 60.

364

Карл (те саме, що і бонд) — вільний чоловік у ранньосередньовічній Скандинавії, який мав своє господарство, але не належав до знаті. с. 59.

365

Pollington, Stephen, The mead-hall community, in: Journal of Medieval History, Volume 37, Issue 1, 2011, 20.

366

Снорри Стурлусон. Круг Земной, М.: Наука, 1980, с. 43.

367

Снорри Стурлусон. Круг Земной, М.: Наука, 1980, с. 44.

368

Verberg, Susan, How Viking is mead, exactly?

https://medievalmeadandbeer.wordpress.com/2019/09/23/how-viking-is-mead-exactly/

369

Maz — німецька історична міра для рідини, об’єм якої залежно від місцевості — від 1 до 2 літрів. При приготуванні меду найголовніше зберігати співвідношення власне меду та води.

370

Рецепт передбачає, що на цьому етапі ви ще не змішуєте хмелю із шавлією з суслом. Однак у ньому не уточнено, як це треба варити, щоб вони не змішались. Якщо провести аналогію із приготуванням гіпокрасу та інших винних напоїв, то можна помістити хміль і шавлію у мішечок і проварити так із суслом. Але це лише здогадка.

371

Пів горіха (горіх) — це історична міра для твердих тіл. Об’єм відповідає розміру волоського горіха (або його половині).

372

Дріжджам необхідне підтримання певної температури: якщо буде занадто холодно чи гаряче, вони не стимулюватимуть бродіння.

373

Ця не надто поширена техніка передбачає, що ви збережете якусь кількість початкового сусла й будете його доливати, коли частина рідини втратиться через вихід CO2.

374

Das Buch von guter Speise https://www.uni-giessen.de/fbz/fb05/germanistik/absprache/sprachverwendung/gloning/tx/bvgs.htm

14. Wilt du guten met machen. Der guten mete machen wil, der werme reinen brunnen, daz er die hant dor inne liden künne. und neme zwei maz wazzers und eine honiges. daz rüere man mit eime stecken, und laz ez ein wile hangen. und sihe ez denne durch ein rein tuch oder durch ein harsip in ein rein vaz. und siede denne die selben wirtz gein eime acker lane hin und wider und schume die wirtz mit einer vensterehten schüzzeln. da der schume inne blibe und niht die wirtz. dor noch giuz den mete in ein rein vaz und bedecke in, daz der bradem niht uz müge, als lange daz man die hant dor inne geliden müge. So nim denne ein halp mezzigen hafen und tu in halp vol hopphen und ein hant vol salbey und siede daz mit der wirtz gein einer halben mile. und giuz ez denne in die wirtz, und nim frischer hoven ein halp nözzeln und giuz ez dor in. und giuz ez under ein ander daz ez geschende werde. so decke zu, daz der bradem iht uz müge einen tae und eine naht. So seige denne den mete durch ein reyn tuch oder durch ein harsip. und vazze in in ein reyn vaz und lazze in iern drie tac und drie naht und fülle in alle abende, dar nach lazze man in aber abe und hüete daz iht hefen dor in kumme und laz in aht tage ligen daz er valle. und fülle in alle abende. dar nach loz in abe in ein gehertztez vas und laz in ligen aht tage vol und trinke in denne erst sechs wucher oder ehte. so ist er allerbeste.

375

«To make mede. Take hony combis & put hem into a greet vessel & ley thereynne grete stickis, & ley the weight theron til it be runne out as myche as it wole; & this is called liif hony. & thanne take that forseid combis & sethe hem in clene water, & boile hem wel. After presse out thereof as myche as though may & caste it into another vessel into hoot water, & sethe it wel & scome it wel, & do therto a quarte of liif hony. & thanne lete it stone a fewe dayes wel stoppid, & tis is good drinke».

376

«To make fyn meade & poynaunt. Take xx galouns of the forseid pomys soden in iii galouns of fyn wort, & i galoun of liif hony & sethe hem wel & scome hem wel til thei be cleer enowgh; & put therto iii penyworth of poudir of peper & i penyworth of poudir of clowis & lete it boile wel togydere. & whanne it is coold put it into the vessel into the tunnynge up of the forseid mede; put it therto, & close it wel as it is aboue said». Цит. за: Hieatt, Constance B., Butler, Sharon (ed), Curye on Inglysch: English Culinary Manuscripts of the Fourteenth Century (Including the «Forme of Cury»), London, Oxford University Press, 1985.

377

Пікти — одне з племен кельтського походження, які населяли північну і східну Шотландію. У поемі описується винищення піктів королем іншого кельтського племені, скотів. Це вважається поетичною вольністю автора (Роберта Луїса Стівенсона), бо пікти були не винищені, а асимільовані скотами.

378

Переклад Євгена Крижевича. Цит. за:

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=236

379

McGovern, Patrick E., Juzhong Zhang Jigen Tang et al. Fermented beverages of pre- and proto-historic China, Proceedings of the National Academy of Sciences 101 (51), 2005, 17594. DOI: 10.1073/pnas.0407921102.

380

Michel, Rudolph H., McGovern, Patrick E., Badler, Virginia R., The first wine & beer. Chemical detection of ancient fermented beverages, in: Analytical Chemistry, Vol. 65, No. 8, 1993, 412.

381

Сикерою називають різні алкогольні напої, окрім виноградного вина. Традиційно в інших мовах це перекладають як пиво.

382

Цит. за перекладом з аккадської мови І. М. Дьяконова. Эпос о Гильгамеше «О всё видавшем», СПб: Наука, 2006, 16.

383

Перекладено за: В. К. Афанасьева «От начала начал». Антология шумерской поэзии, Вступ. ст., пер., коммент., словарь В. К. Афанасьевой, СПб.: Центр «Петербургское Востоковедение, 1997.

384

Подивитися на результати цього експерименту можна за посиланням: https://youtu.be/lBIfR_XZ5zU

385

Swigart, Rob, Mixed Harvest: Stories from the Human Past, Berghahn Books, 2019, 169.

386

MacGregor, Neil, History of World in 100 objects, Penguin, 2012, 76.

387

Spilsbury, Louise, The Ancient Egyptians, Oxford: Raintree, 2019, 37.

388

Hornsey, Ian Spencer, A History of Beer and Brewing, Royal Society of Chemistry, 2003, 33ff.

389

Цит. за: Nelson Max. The Barbarian’s Beverage: A History of Beer in Ancient Europe, London: Routledge, 2005, 22.

390

Цит. за: Nelson Max. The Barbarian’s Beverage: A History of Beer in Ancient Europe, London: Routledge, 2005, c. 23.

391

Цит. за: Nelson Max. The Barbarian’s Beverage: A History of Beer in Ancient Europe, London: Routledge, 2005, c. 23.

392

Эсхил, Ликург (сатировская драма) в: Эсхил. Трагедии, в пер. Вячеслава Иванова, М.: Наука, 1989, 269.

393

Powell Owen (ed.), Galen: On the Properties of Foodstuffs, Cambridge University Press, 2003, 37.

394

Тацит, Германия, в: Тацит Публий Корнелий, Сочинения в двух томах. Том 1. Анналы. Малые произведения, Ленинград: Издательство «Наука», 1969, 347.

395

Цит. за: Из капитуляриев Карла Великого, в: Карл Великий. Через Империю к Европе, пер. Н. П. Грацианского, М.: Соратник, 1995. http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/France/IX/800-820/Karl_Gr/Kap_de_Villis/text1.htm

396

Сидр — слабоалкогольний напій, результат бродіння яблучного (а також грушевого) соку.

397

Verberg, Susan, The Rise and Fall of Gruit, in: The Brewery History Society, Brewery History (2018), No. 174, 47.

398

Також грюйтом сьогодні називають трав’яне пиво без хмелю.

399

Подано за: Verberg, Susan, The Rise and Fall of Gruit, 68.

400

Подано за: Verberg, Susan, The Rise and Fall of Gruit, 68.

401

«Non sit acetose cerevisia, sed bene clara,

De validis cocta granis, satis ac veterata,

De qua potetur stomachus non inde gravetur.

Crassos humores nutrit cerevisia, vires

Praestat, et augmentat carnem, generatque cruorem,

Provocat urinam, ventrem quoque mollitet inflat».

Regimen sanitatis Salernitanum, Philadelphia: J. B. Lippincot & Co, 1871, 58, 60.

402

Ознайомитись із відсканованим трактатом можна за посиланням:

https://gdz.sub.uni-goettingen.de/id/PPN668772336

403

Biergarten — особливий тип ресторану в Баварії з територією просто неба, часто в невеликому саду. «Пивні сади» існують з ХІХ століття.

404

Nelson, Max, The Barbarian’s Beverage: A History of Beer in Ancient Europe, London: Routledge, 2005, 83.

405

Цей поділ на соціальні страти для Середньовіччя вважають класичним.

406

Цит. за: Nelson, Max, The Barbarian’s Beverage, 87.

407

Bennet, Judith, M. Ale, Beer, and Brewsters in England: Women’s Work in a Changing World, 1300–1600, Oxford: Oxford University Press, 1996, 280 p.

408

Bennet, Judith, M. Ale, Beer, and Brewsters in England: Women’s Work in a Changing World, 1300–1600, Oxford: Oxford University Press, 1996, с. 3.

409

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, 68.

410

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, с. 9.

411

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, с. 4.

412

Langland, William, Sutton, Peter (transl.) Piers Plowman. A modern verse translation, Jefferson: McFarland, 2014, с. 3.

413

MS. 279, «xxviij. Soupes Jamberlayne. Take Wyne, Canel, an powder of Gyngere, an Sugre, an of eche a porcyoun, than take a straynoure & hange it on a pynne, an caste ale per-to, an let renne twyis or pryis throgh, tyl it renne clere; an then take Paynemaynne an kyt it in maner of brewes, an toste it, an wete it in the same lycowre, an ley it on a dysshe, an caste blawnche powder y-now ther-on; an than caste pe same lycour vp-on the same soppys, [an] serue hem forth in maner of a potage». Cited from: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, 11.

414

MS. 279, «xxviij. Soupes Jamberlayne. Take Wyne, Canel, an powder of Gyngere, an Sugre, an of eche a porcyoun, than take a straynoure & hange it on a pynne, an caste ale per-to, an let renne twyis or pryis throgh, tyl it renne clere; an then take Paynemaynne an kyt it in maner of brewes, an toste it, an wete it in the same lycowre, an ley it on a dysshe, an caste blawnche powder y-now ther-on; an than caste pe same lycour vp-on the same soppys, [an] serue hem forth in maner of a potage». Cited from: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, с. 8

415

MS. 279, «xxviij. Soupes Jamberlayne. Take Wyne, Canel, an powder of Gyngere, an Sugre, an of eche a porcyoun, than take a straynoure & hange it on a pynne, an caste ale per-to, an let renne twyis or pryis throgh, tyl it renne clere; an then take Paynemaynne an kyt it in maner of brewes, an toste it, an wete it in the same lycowre, an ley it on a dysshe, an caste blawnche powder y-now ther-on; an than caste pe same lycour vp-on the same soppys, [an] serue hem forth in maner of a potage». Cited from: Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books: Harleian Ms. 279 (Ab. 1430), & Harl. Ms. 4016 (Ab. 1450), with Extracts from Ashmole Ms. 1429, Laud Ms. 553, & Douce Ms. 55, London: N. Trübner, 1888, с. 18.

416

Boorde, Andrew, The Fyrst Boke of the Introduction of Knowledge Made by Andrew Borde, of Physycke Doctor: A Compendyous Regyment; Or, A Dyetary of Helth Made in Mountpyllier, Early English Text Society, 1870, 257.

417

На 1454 рік один галон дорівнював приблизно 4,61 літра.

418

Розрахувати кількість перцю чи гвоздики, які можна було придбати на пенні у XIV столітті непросто. Якщо ми розрахуємо за даними Крістофера Даєра, коли вартість фунту (453 грамів) прянощів (перцю, гвоздики, кориці) коливалась між 1 і 3 шилінгами (у кожному 12 пенсів), то на пенні можна було придбати близько 13–38 грамів потрібних прянощів. Дані наводяться за: Dyer, Christopher, Standards of Living in the Later Middle Ages, Cambridge University Press, 1989, 62–63.

419

Берма — простір між верхнім краєм канави і нижнім краєм укосу виїмки або не покрита насипом частина кордону стіни. Вочевидь, сенс був у тому, щоб посудина була у темному та захищеному місці.

420

Aqua ardente (лат. «полум’яна вода») — інша назва для дистиляту, «аквавіти», про яку йтиметься нижче. Рецепт подано за: «Curye on Inglysch» (XIV століття), MS Royal 17. A ІІІ. 8 Ad faciendum brakott. Take xiiii galouns of good fyn ale that the grout therof be twies meischid, & put it into a stonen vessel. & lete it sonde iii daies or iiii, til it be stale. Afterward take a quart of fyne wort, half a quart of lyf hony; & sette it ouer the fier, & lete it sethe, & skyme it wel til it be cleer. & put therto a penyworth of poudir of peper & i penyworth of poudir of clowis, & sethe hem wel togidere til it boile. Take it doun & lete it kele, & poure out the clere thereof into the forseid vessel, & the groundis thereof put it into a bagge, into the porseid pot, & stoppe it wel with a lynnen clooth that noon eir come out; & put thereto newe berm, & stoppe it iii dayes or iiii eer thou drinke thereof. Put aqua ardente it among.

421

Хоч, вочевидь, ані кількістю, ані якістю вина Англія похвалитися не могла. Єдиним винним продуктом, який продукували там у достатній кількості, був вержюс. Див.: Galloway, James A. Driven by Drink? Ale Consumption and the Agrarian Economy of the London Region, c. 1300–1400, in: Martha Carlin, Joel T. Rosenthal, ed. Food and Eating in Medieval Europe, Bloomsbury Publishing, 1998, 88.

422

Силенів грецька міфологія ототожнила із сатирами, хоч за походженням вони є малоазійськими водними божествами.

423

Блаватский, Владимир, Земледелие в античных государствах Северного Причерноморья, М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1953, 151.

424

Піфос — це давньогрецька глиняна посудина яйцеподібної форми, яку використовували для зберігання і транспортування зерна, вина, оливкової олії. Заввишки два метри.

425

Один квадрантал — приблизно 26 літрів.

426

Один модій — майже 9 літрів.

427

Бджолиний (апіанський) виноград — це особливий сорт, про який Колумелла написав: «Якщо цей виноград не прибрати / зібрати вчасно, його розкрадуть вітри, дощі та бджоли; через спустошення, до яких спричиняють останні, він і отримав свою назву».

428

Дефрут (те саме, що сапа) — уварений виноградний сік.

429

Катон Старший, Марк Порций, Земледелие, Москва — Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1950, 25.

430

Цит. за: Porucznik, J., The Image of a ‘Drunken Scythian’ in Greek Tradition, in: European Scientific Journal, ESJ, 9 (19), 2013, 711. https://doi.org/10.19044/esj.2013.v9n19p%25p.

431

Цит. за: Érasme, La Civilité puérile et honnête (1530). Traduction par Alcide Bonneau, Paris, Isidore Liseux, 1877, 131–132.

432

Саме так, усі сучасні пристойні симпозіуми походять саме від грецького слова, що означало винний бенкет.

433

Платон, Бенкет, перекл. з давньогрецької і коментар Уляни Головач, Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005, 9—11.

434

Колумелла, О сельском хозяйстве, в: Катон, Варрон, Колумелла, Плиний. О сельском хозяйстве, М.: Государственное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз», 1937, 184.

435

Millon, Mark, The Wine, a global history, Reaktion Books, 2013, e-book.

436

Цит. за: Gately, Iain, Drink. A cultural history of alcohol, Penguin, 2008, 34, e-book.

437

Цит. за: Gately, Iain, Drink. A cultural history of alcohol, Penguin, 2008, 34, e-book.

438

Марсель, колишня грецька колонія, був найбільшим портом для імпорту вина з Італії.

439

Цит. за: Gately, Iain, Drink. A cultural history of alcohol, 36, e-book.

440

Wigelsworth, Jeffrey R. Science and Technology in Medieval European Life, Westport-London: Greenwood Publishing Group, 2006, 17.

441

Wigelsworth, Jeffrey R. Science and Technology in Medieval European Life, Westport-London: Greenwood Publishing Group, 2006, 17.

442

Rose, Susan, The Wine Trade in Medieval Europe 1000–1500, London-New York: Bloomsbury Publishing, 2011, xvi.

443

Erasmus of Rotterdam. The Profane Feast // Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997. P. 136.

444

Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, 3.

445

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, 17.

446

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, 17.

447

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 18.

448

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 19.

449

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 21.

450

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 22.

451

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 22

452

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 24.

453

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 25.

454

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 25

455

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 27.

456

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 27

457

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 28.

458

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 28

459

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 31.

460

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 32.

461

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 32

462

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 33

463

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 33

464

Segré de Segrez, in: Henry, Albert, Un Texte oenologique de Jofroi de Waterford et Servais Copale, in: Romania 107, 1986, с. 33

465

Philips, Rod, French Wine: A History, Univ of California Press, 2020, 67.

466

На той момент Бургундія була самостійним державним утворенням — герцогством Бургундським.

467

Estreicher, Stefan K., Wine: From Neolithic Times to the 21st Century, Algora Publishing, 2006, 60.

468

Philips, Rod, French Wine: A History, 49.

469

Монахи монастиря Клюні (Бургундія) та монастирів, які були з ним споріднені.

470

Цей період названо Авіньйонський полон пап. Однак полон цей був майже добровільним, бо папи на той момент втратили підтримку в Римі й потребували захисту французьких королів.

471

Алієнора Аквітанська (1122–1204) — герцогиня Аквітанії та Гасконі, королева спочатку Франції, а потім Англії, одна з найвпливовіших жінок у Європі. Вона була дружиною двох королів — спочатку короля Франції Людовіка VII, а потім короля Англії Генріха II Плантагенета та матір’ю двох англійських королів — Річарда I Левове Серце і Іоанна Безземельного.

472

Estreicher, Stefan K., Wine: From Neolithic Times to the 21st Century, с. 54.

473

Estreicher, Stefan K., Wine: From Neolithic Times to the 21st Century, с. 54.

474

Ramos-Madrigal, Jazmín, Wiborg, Anne, Runge, Kathrine et al. Palaeogenomic insights into the origins of French grapevine diversity, Nat. Plants 5, 2019, 600. https://doi.org/10.1038/s41477-019-0437-5

475

Jones, Evan T., Stone, Richard, The World of the Newport Medieval Ship: Trade, Politics and Shipping in the Mid-Fifteenth Century, University of Wales Press, 2018, 165.

476

Scott-Macnab, David, A Sporting Lexicon of the Fifteenth Century: The J.B. Treatise (2nd revised edition), Society for the Study of Medieval Languages and Literature, 2017, 223.

477

Jones, Evan T., Stone, Richard, The World of the Newport Medieval Ship, 165.

478

Jones, Evan T., Stone, Richard, The World of the Newport Medieval Ship, 165.

479

Серед дослідників немає єдності щодо значення цього слова. Його семантичне поле коливається від «бузини» до «рідини, виготовленої із сушених фіг».

480

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, 221–222.

481

The Good Wife’s Guide (Le Ménagier de Paris): Le ménagier de Paris: a medieval household book, Cornell University Press, 2012, c. 330.

482

Erasmus of Rotterdam. The Profane Feast // Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997. P. 136.

483

Erasmus of Rotterdam. The Profane Feast // Thompson C.R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997. P. 136.

484

Mynors R. A. B. (transl.), Estes J. M. (ann.) The Correspondence of Erasmus, Letters 1252 to 1355. Toronto-Buffalo-London: Tornoto University Press, 1989. Ep. 1342: 505–530.

485

Mynors R. A. B. (transl.), Estes J. M. (ann.) The Correspondence of Erasmus, Letters 1252 to 1355. Toronto-Buffalo-London: Tornoto University Press, 1989. Ep. 1342: 508–509.

486

Thompson C. R. (ed.) Collected works of Erasmus. Colloquies. Vol. I. Toronto: Toronto University Press, 1997, 155.

487

Rose, Susan, The Wine Trade in Medieval Europe 1000–1500, London — New York: Bloomsbury Publishing, 2011, 123.

488

1807 He drynketh ypocras, clarree, and vernage / 1808 Of spices hoote t’ encreessen his corage». Цит. за: Chaucer, Geoffrey, Larry Dean Benson (ed.) The Riverside Chaucer, Oxford: Oxford University Press, 2008, 161.

489

Смикавець — рід трав’янистих кореневищних (деколи зі столонами) багаторічних або, рідше, однорічних рослин родини осокових.

490

«Clarrey. Take kanel & galinga, greyns de paris, and a lytel peper, & make pouder, & temper hit wyt god wyte wyne & the þrid perte honey & ryne hit þorow a cloþ». Наводиться за: Hieatt, Constance B. and Sharon Butler. Curye on Inglish: English Culinary Manuscripts of the Fourteenth-Century (Including the Forme of Cury). London: For the Early English Text Society by the Oxford University Press, 1985.

491

Caudell. Take faire tryed yolkes of eyren, and cast in a potte; and take good ale, or elles good wyn, a quantite, and sette it ouer þe fire / And whan hit is at boyling, take it fro the fire, and caste þere-to saffron, salt, Sugur; and ceson hit vppe, and serue hit forth hote. Austin, Thomas (ed.) Two Fifteenth-Century Cookery-Books, 96.

492

Rasmussen, Seth, C. The Quest for Aqua Vitae: The History and Chemistry of Alcohol from Antiquity to the Middle Ages, Springer Science & Business, 2014, 89.

493

Moran, Bruce, T. Distilling Knowledge: Alchemy, Chemistry, and the Scientific Revolution. Harvard University Press, 2009, 19.

494

Цит. за: Moran, Bruce, T. Distilling Knowledge: Alchemy, Chemistry, and the Scientific Revolution. Harvard University Press, 2009, Р. 15.

495

Kreglinger, Gisela H. The Spirituality of Wine, Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing, 2016, 173.

496

Цит. за: Martin, Lynn A. Alcohol, Sex and Gender in Late Medieval and Early Modern Europe, New York: Palgrave, 2001, 27.

497

У 1803 році бібліотекар із Баварської державної бібліотеки віднайшов цей манускрипт у бенедиктинському монастирі Боєрн. Саме від латинізованої форми імені монастиря — Buranus — кодекс і отримав свою назву Codex Buranus. Більш відома широкій аудиторії назва збірки Carmina Burana з’явилась 1847 року з легкої руки першого видавця манускрипту Йохана Андреаса Шмеллера. «Карміна Бурана» як кантата Карла Орфа зявилась у 1935–1936 роках. Він був знайомий із публікацією Шмеллера, про яку йшлося на початку: вочевидь, саме ця «зустріч» композитора та середньовічних текстів у 1934 році стала справжньою точкою відліку для другого життя віршів. Дібрати поеми та упорядкувати лібрето Орфу допоміг студент-юрист Міхаель Гофман. Поема «У таверні» увійшла в кантату Карла Орфа.

498

Цит. за: Schmeller, Johann Andreas (ed.) Carmina Burana, Lateinische und deutsche Lieder und Gedichte einer Handschrift des xiii. Jahrhunderts aus Benedictbeuern, Breslau, Verlag von Wilhelm Koebner, 1883, 236.

499

Кулінарне шоу від Netflix, учасники якого задля перемоги мають переосмислити звичайні продукти та приготувати страви із шокуючими смаковими поєднаннями.

500

Школа Анналів — умовна назва напряму в історичній науці, який започаткували французькі історики Марк Блок і Люсьєн Февр. Свою назву їхня школа отримала за журналом «Аннали економічної та соціальної історії». Головними рисами робіт представників школи Анналів є зосередження на соціальній, економічній та культурній історії, а також на історії уявлень (яку Блок ще йменував історією ментальностей).

501

Бродель Фернан, Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст., перекл. із фр. Григорій Філіпчук, у 3-х томах. — К.: Основи, 1997.

502

Weiss Adamson, Melitta, Food in Medieval Times, Greenwood Press, 2004.

503

Монтанари, Массимо, Голод и изобилие. Как питались европейцы, СПб.: Alexandria, 2009.

504

Montanari, Massimo, Medieval Tastes: Food, Cooking, and the Table, New York: Columbia University Press, 2015.

505

Albala, Ken, Pancake, Reaktion Press, 2008.

506

Albala, Ken, Noodle Soup: Recipes, Techniques, Obsession, University of Illinois Press, 2018.

507

Albala, Ken, Food in Early Modern Europe, Greenwood Press, 2003.

508

Albala, Ken, The Banquet: Dining in the Great Courts of Late Renaissance Europe, U. of Illinois Press, 2007.

509

Albala, Ken, Eating Right in the Renaissance, University of California Press, 2002.

510

Weiss Adamson, Melitta, Regional Cuisines of Medieval Europe: A Book of Essays, London: Routledge, 2012.

511

Carlin, Martha, Rosenthal, Joel. T., Food and eating in medieval Europe, Bloomsbury Academic, 2003.

512

Jeanneret, Michel, Des mets et des mots, banquets et propos de table à la Renaissance, Corti 1987.

513

Наприклад: Grieco Allen J. From the Cookbook to the Table: a Florentine Table and Italian Recipes of the Fourteenth and Fifteenth Centuries, Montréal: Les Presses de l’Université de Montréal, 1992, 29–38; Grieco Allen J. Olive tree cultivation and the alimentary use of olive oil in late Medieval Italy (ca. 1300–1500), Conference: La Production du vin et de l’huile en Méditerranée/Oil and Wine Production in the Mediterranean Area At: Aix-en-Provence Volume: Bulletin de Correspondance Helénique, Supplément XXVI, 1993, 297–306.

514

Grieco, Allen, J., Food, Social Politics and the Order of Nature in Renaissance Italy, Milan, Officina Libraria, Villa I Tatti / The Harvard University Center for Italian Renaissance Studies, 2019.

515

Montanari, Massimo, Cheese, Pears, and History in a Proverb, New York: Columbia University Press, 2010.