Відьмак. Кров Ельфів

Верштаються країною, нахабні й набридливі, самі себе називають на зло мисливцями, вовкулаків — зарізяками й упирів — винищувачами, у легковірних платню виманюючи, а після мерзенного того заробітку рушають далі, аби в найближчому місті такого ж обману наробити. Найлегший приступ знаходять вони до хати поштивого, простого й несвідомого селянина, який усі нещастя і злі випадки приписує чарам, неприродним створінням і потворам, діям планетника чи злого духа. Замість до богів молитися, замість до храму багату занести пожертву, простак такий мерзотному відьмакові готовий останній гріш віддати, вірячи, що відьмак, отой відмінець безбожник, зуміє долю його на добре повернути й нещастям запобігти.

Анонім. Монструм, альбо Відьмака описання

Не маю нічого проти відьмаків. Нехай собі полюють на вампірів. Аби тільки платили податки.

Радовід ІІІ Сміливий, король Реданії

Якщо прагнеш справедливості — найми відьмака.

Графіті на мурі кафедри права Університету в Оксенфурті