Вибрані твори в двох томах. Том 1

«ЙЙ*

У першому томі творів Володимира Сосюри в двох томах зібрано найкращі вибрані вірші та поеми, що входили до прижиттєвих збірок, а також до посмертної книги “За владу Рад” (1968), та ті, що друкувалися в періодиці останнього десятиліття. Том вміщує (розділ “Поза збірками”) ранні вірші поета, які публікувалися в газеті “Український козак” (1919. — 27 черв., 1 лип.), та поезії, що були записані в зошиті за квітень 1918 р. — лютий 1919 р., подарованому О. Шаркому. Цей зошит зберігається нині разом із архівом українського письменника

А. П. Любченка в Торонтському університеті в Канаді.

Під час підготовки даного тому опрацьовано всі прижиттєві та посмертні видання творів поета, проведено звірку текстів, починаючи від рукописних варіантів, якщо такі збереглися, і перших публікацій. У всіх збірках та книгах вибраних творів збережено авторське розташування віршів і поем, не виділяючи останніх в окремий розділ чи книгу, як це було, наприклад у виданні Творів у десяти томах (К.: Дніпро, 1970—1971). До другого тому цього видання окремим розділом включено лише поеми, що не друкувалися за життя автора. Всі тексти творів подаються переважно за першоджерелами — автографами чи пер-шодруками, які можна вважати виявом творчої волі автора, а не за останніми прижиттєвими виданнями, в яких часто друкувалися твори у повторно відредагованому, а точніше — відцензурованому вигляді. Відомо, що тексти віршів і поем В. Сосюри при перевиданнях зазнали редагування чи й вимушених авторських переробок, які не завжди поліпшували їх художню вартість. У результаті таких “доопрацювань”, а точніше — пристосувань до ідеологічних вимог часу, під багатьма творами з’явилися дві дати написання. Наприклад, такі вірші мають подвійні дати, які нібито вказують на час написання: “Сніг” (1921— 1957), “На Захід, на Захід, на Захід!..” (1921—1957), “У плащі” (1923— 1957), “Сон” (16.12.1924-1957), “Відплата” (1920-1957) та багато-багато інших. У даному виданні враховано лише авторську дату, тобто ту, що стоїть під текстом, який у порівнянні з іншими опублікованими варіантами можна аргументовано вважати основним. У квадратних дужках подаються дати, встановлені дослідниками творчості поета чи упорядником даного видання.

Основні масиви архіву В. Сосюри зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМУ, фонд 44) та у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ІЛ, фонд 139). При посиланнях на джерело тексту вказано номери фонду, опису і одиниці зберігання, якщо на час підготовки даного тому вони були визначені, тобто їм були присвоєні відповідні шифри.

У коментарях здебільшого не зазначається перша публікація твору, оскільки досі не укладено повної бібліографії творчості В. Сосюри, а в наявних покажчиках, за винятком книги Яшека і Лейтеса “Десять років української радянської літератури” (Харків: ДВУ, 1928. — Т. 1), розділ “Публікації в періодичній пресі” відсутній. Користування літописами газетних і журнальних статей, як і газетами 1920—1960 рр., на час підготовки видання виявилося надзвичайно складним, а тому не вдалося визначити першу публікацію багатьох творів, а деякі інформації виявилися неточними або сумнівними.

Переважна більшість творів подається за першими виданнями збірок чи рукописами автора із збереженням особливостей його мови та деяких норм діючого на той час правопису.

ІЗ КНИЖКИ “ПОЕЗІЇ” (1921)

Поезії. Суми: Всеукрдержвидав, 1921. — 16 с.

Збірка “Поезії” вийшла 1921 р. в Сумській філії Всеукраїнського державного видавництва. До збірки включено сім творів В. Сосюри, які передруковуються (за винятком першого вірша “До нас”) у даному виданні.

Деякі твори до виходу збірки публікувалися в періодиці.

Червона зима (Поема). — Вперше надруковано у зб.: На сполох. — 1921. — № 1. — С. 5—9. Друкується за виданням В. Сосюри “Поезії” (К.: ДВУ, 1929..— Т. 1). Саме це видання можна вважати найповнішим виявом творчої волі автора. Текст ще не зазнав редакторського чи й авторського втручання, що було зроблено у пізніших виданнях. Наприклад, третій і четвертий рядки третьої строфи VIII розділу були замінені на такий варіант:

Здається, я і є, і мов мене немає,

то “я” моє злилось з народу “ми” святим...

В останньому рядку четвертої строфи цього ж розділу “блакитний бій сердець” було замінено на “гарячий бій сердець”. У другому рядку першої строфи IX розділу теж було усунено національну колористику — епітет “золото-синій” замінено на “золотобарвний”. А в третьому рядку останньої строфи поеми “тремтючий міст в майбутність неоглядну” замінено на “сяйливий”. На наявність національної колористики в ранній поезії В. Сосюри звернув увагу М. Доленго в рецензії на збірку “Поезії” (1921): “Поет рішуче зловживає слово: золотий. Лихтарі, як золоте намисто, заквітчали майську ніч безсоромну й руду. Сонце, мов золотий їжак, засапано повзе. Наведені порівняння гарні, але вже гірше, коли золото-синім (жовто-блакитним?!) сном душа палахкотить по Червоній Зімі” (див.: Шляхи мистецтва: Місяшник художнього сектора Головполіт. освіти. — Харків: Всеукраїнський літературний комітет, 1921. — Число друге. — С. 141).

У першому виданні були наявні такі примітки: на с. 4: “1. Лисиче — бувше село Бахмутського повіту на Катеринославщині, тепер повітове місто Донецької губернії; 2. Третя Рота — село, де родився й виріс автор; 3. Сущенко — бувший підрядчик Содового заводу Т-ва Любімов, Сольве і К-о; 4. Біла Гора — село, 2 верстви від батьківщини поета”; на с. 6: “Рубіжне, Володіне, Кабанне, Сватове — станції бувшої Катерининської залізниці”. У наступних виданнях ці примітки було знято.

Поему присвячено українському критику Корякові Володимиру Дмитровичу (1889—1937), за порадою якого було написано цей твір (див. вид.: Сосюра В. Третя Рота. — К.: Укр. письменник, 1997. — С. 220—223). В. Коряк так охарактеризував ранній період творчості

В. Сосюри: “Мрійний юнак, імпульсивний, розхитаний. Ніжний лірик, що чарує своєю щирістю, задушевністю, парубоцькою одчайдушністю. Прийшов він із Донбасу, приніс із собою дзвін кайла й пахощі шахтарського життя — нові, своєрідні слова й звороти, що від них закрутила носом доброчинна українська критика, приніс свою манеру вислову й ритм і музику вірша.

Ососюрив молодь, причарував і сам ... розмагнітився. Пройшов фронти, Україну з краю в край і досі ще залюблений у красивій позі й гучній фразі — щиро й наївно, просто як хлопчик. Є ще щось молодече, хлоп’яче в його творчості, нерівність, хилитання, хороба зросту. А скарбів йому відважила степова цілина Донбасу — гай-гай! Лежать вони ще непочатими, нерозробленими покладами...” (цит. за вид. Яшека і Лейтеса “Десять років української радянської літератури”).

Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — К.: ДВУ, 1929. -Т. 1. - С. 7-11.

‘Лисиче - нині місто Лисичанськ Луганської області, засноване, згідно переказів, на початку XVIII ст. на місці, де були зимівники і курені запорозьких козаків. Назва походить від Лисичої Балки — першого шахтарського поселення в Україні, яке виникло в 1795 р.

²Третя Рота — шахтарське селище в Донбасі, друга назва селища Верхнього, що входить тепер до м. Лисичанська. Засноване 1721 р. як сторожовий пост Ізюмського козацького полку. Після ліквідації козаччини там знаходилася Третя рота Бахмацького гусарського полку, звідки й походить назва. У Третій Роті народився батько поета Микола Володимирович Сосюра (Сюсюра), який помер 15 вересня 1915 р. і там же похований (див.: Подов В. И. Любовь и слезьі: Новое о Владимире Сосюре. — Лисичанск, 1995. — 68 с.).

³ ... і все мені завод невпинно цокотит ь... — Йдеться про содовий завод, де в юнацькі роки працював В. М. Сосюра.

⁴Петлюра Симон Васильович (1879—1926) — один із керівників уряду Української Народної Республіки; із лютого 1919 р. — голова Директорії. В. М. Сосюра був півтора року “козаком петлюрівської армії”: із зими 1918 р. до осені 1919 р. (див.: Сосюра В. Третя Рота. — С. 320—321). Утворах В. Сосюри (віршах, поемах, спогадах) є різна оцінка діяльності С. В. Петлюри — від позитивної до різко негативної.

⁵ ... с п і в а є м “Чумака” — очевидно, йдеться про якусь українську народну чумацьку пісню.

⁶ ... с е с т р а, сумуючи, с т о ї т ь... — найстарша сестра Зоя, яка в роки громадянської війни пішла на фронт сестрою милосердя і там померла від тифу. За дослідженням В. І. Подова, в родині Со-сюр було дев’ятеро дітей: Зоя, Володимир, Микола, Гуля, Зіна, Олег, Ігор, Віра, Тамара (див.: Подов В. И. Любовь и слезьі. — С. 37).

⁷ М а т и — Антоніна Дмитрівна Сосюра (дівоче прізвище Локо-тош; 1878-1961).

⁸ О, де ти, брате мі й?.. — Йдеться про брата Олега, який загинув весною 1919 р. (упав із дерева з чотириметрової висоти і через три дні помер).

⁹Широко розляглось з важким гарчанням місто... — Йдеться про місто Одесу, де автор був трохи пізніше після описуваних подій (наприкінці 1919 — на початку 1920 р.).

¹⁰ Недавно тут були і греки, і з у а в и... — до складу англо-французьких окупаційних військ в Одесі входили грецькі частини та формування арабських племен із Алжиру зуавів (гуавів).

О, н е даремно!..— Вперше надруковано у зб.: На сполох. — 1921. - № 1. - С. 5.

Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 16.

¹Дукатики — від пізньолатинського сіисаіиз (герцогство). Дукат — старовинна срібна, а згодом золота монета, що з’явилася в Італії у XII ст., а пізніше і в багатьох європейських країнах. В Україні золоті

і срібні дукати переважно іноземного карбування поширювалися в XVI—XVII ст. як грошова одиниця і як жіноча прикраса у вигляді низки монет (дукати, дукачі).

“Безладно торохтить по бруку день б е з д у м-н и й...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. - С. 14.

“Ми на драбинах зор за днем золотодзвон-н и м..” — У збірці твір друкувався під назвою “Миколі Хвильовому”, що згодом залишилася як присвята (до самогубства М. Хвильового). Останній раз твір друкувався у вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — Харків: ЛІМ, 1932.

Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 13.

‘Микола Хвильовий (Фітільов Микола Григорович; 1893—1933) — український письменник.

Осіннє.— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. -Т. 1. - С. 15.

“Пішли в чужі краї по хліб сини Надволжя...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 18. Вірш написано з приводу голоду 1921 року, що мав місце не лише в Поволжі, айв Україні.

ІЗ ЗБІРКИ “ЧЕРВОНА ЗИМА” (1922)

Червона Зіма: Поезії. — Харків: Всеукрліто, 1922. — 44 с. (На обкладинці: Всеукраїнський літературний комітет. Харків 1921 року.)

До збірки включено 7 віршованих творів, частина яких публікувалася у першій книжці “Поезії” (1921).

“В осіннім шелесті під галок лопотіння...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 17.

“Ми на роботу йде м”. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. І. — С. 19.

“Гр а ц і й н о руку п о д а л а..У — Подається і датується за

вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 20.

“Рипнула дверима о с і н ь... ” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 21.

[С н і г]. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. —

1929.-Т. 1.-С. 29-31.

¹ Скальковське — селище в Донбасі, неподалік від рідних місць В. М. Сосюри.

² ... а ж “на два у д а р и” — за сигналом “на два удари” кліть опускалася в шахту.

³ Гул ька - можливо, це двоюрідна сестра В. М. Сосюри Уля-на. У книзі В. 1. Подова “Любовь и слезьі” серед братів і сестер

В. М. Сосюри названо другу (по старшинству) сестру Гулю (с. 37).

“На Захід, на Захід, на 3 ах і д!.” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 47.

ІЗ ЗБІРКИ “ОСІННІ ЗОРР (1924)

Осінні зорі: Збірка поезій. — Харків —Київ: Книгоспілка, 1924. —

78 с.

До збірки включено 32 віршовані твори.

“Хто розуміє цей жах, коли душа така о д и-н о к а?.” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 87—88. В архіві Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191) зберігся автограф, в якому зазначено місце і дату написання твору: “Харків, р. 1922”.

¹ Благбаз — Благовіщенський базар у Харкові.

На снігу. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929.-Т. 1.-С. 94-96.

‘Там за лісом салдати Ейгорна. — Йдеться про командуючого німецькою групою армій “Київ” генерал-фельдмаршала Германа фон Ейхгорна (Айнгорна).

Маки.— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929.-Т. 1.-С. 97-98.

’Пилипенко Людмила Володимирівна — дружина українського письменника Сергія Володимировича Пилипенка (1891—1934), яка мала певне відношення до літературного процесу в Україні.

“Смуглявий і стрункий. А золоте волосся..” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 131.

‘Суламіт (Суламіф) — наречена царя Соломона.

“Де я живу, колись була це р к в а”. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 50.

‘Апостол — богослужбова книга.

“І все, куди не йду, холодні трави сняться...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. - С. 85.

¹ Торошиха-вдовиця, // де Федька — син ї ї...” — сусіди В. Сосюри у Третій Роті.

²Холоденко — робітник содового заводу, з яким приятелював В. Сосюра і який теж брав участь у громадянській війні.

“Оддзвонила давно Революція” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка, де зазначено місце і рік написання твору: “Харків, р. 1923” (ІЛ, ф. 191).

“Не біля стінки я, й не кров моя холоне...” —

Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. —

С. 82.

“Уже зоря золоторог а...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 86.

“М и н ай, проклята ніч, минайГ — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 51.

У першому томі Творів у трьох томах (К.: ДВХЛ, 1957) було вилучено четверту строфу, яка не передруковувалася в наступних прижиттєвих і посмертних виданнях творів В. Сосюри.

“Так ніхто не кохав. Через тисячі літ...” —

Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. —

С. 83-84.

В архіві Ю. О. Меженка зберігся автограф вірша, де зазначено місце і дату написання твору: “Харків, р. 1922”. Присвята на рукописі відсутня (ІЛ, ф. 191).

‘Віра Б. — Віра Каспарівна Берзіна (1904—1992) — перша дружина В. Сосюри, яка народила поетові двох синів — Олега (1923 р. н.) і Миколу.

“Од вечірнього, од синього снігу здається...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191), де зазначено місце і рік написання твору: “Харків, р. 1923”.

“Сняться мені ешелони і далі...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191), де зазначено місце і дату написання твору: “Крим, р. 1923”.

“Голову розбив я об каміння неба..” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 80.

До брами. — Подається і датується за зб. “Осінні зорі”, с. 21.

“Гей, спокійно і синьо над с а д о м...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 121.

У першому томі Творів у трьох томах (К.: ДВХЛ, 1957) і в наступних виданнях третій рядок першої строфи друкувався в такій редакції:

... там десь вечір губною помадою...

“Ластівки на сонці, ластівки на с о н ц /...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 81.

“Як сонце до і с т о м и грі є...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 121.

“Я а шматки порізав свою душ у...” — Подається і датується за зб. “Осінні зорі”, с. 24.

“М а г н о л і ї лимонний д у х...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 100.

Степ.— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. - Т. 1. - С. 93.

Малиновий п л а т о к. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 108.

В архіві Ю. О. Меженка зберігся автограф цього вірша, але без заголовка; зазначено місце і дату написання: “Крим, р. 1923” (ІЛ, ф. 191).

“Сьогодні на морі б е з о д н і в немає...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 104.

“Тумани наступають із мор я...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 103.

“У плащі” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. -Т. 1. - С. 106.

В архіві Ю. О. Меженка зберігся автограф, в якому зазначено місце і дату написання твору: “Крим, р. 1923” (ІЛ, ф. 191).

У редакції 1957 р. (Твори: В 3 т. — Т. 1) і в пізніших виданнях 11-й і 17-й рядки зазнали таких змін:

1923 р.: ... як тоді, у двадцять другий год.

1957 р.: ... як тоді, у грізний рік негод.

1923 р.: ... в невідомі і далекі страни...

1957 р.: ... у краї південної омани...

Редакція 1957 р. вносить деякі суперечності в автобіографічну канву твору, оскільки саме в час написання твору поет, перебуваючи в Криму, переживає батьківські почуття появи новонародженого сина (30 вересня 1923 р.) і пише:

Знову я спокійний і осінній,

як тоді, у двадцять другий год.

Восени 1922 р. В. Сосюра одружився із В. К. Берзіною.

“Г у би в губи... тепло і в и ш н е в о... ” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка, де зазначено місце і

рік написання твору: “Крим, р. 1923” (ІЛ, ф. 191).

¹ Д а н т о н Жорж-Жак (1759—1796) — діяч французької буржуазної революції.

²Магадева — індійське божество.

³Камерон — назва наземних шахтних споруд.

⁴ Ш у р ф и — неглибокі підземні гірничі виробки.

Золотий ведмедик (Поема). — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 125—130.

‘“Санта Л ю ч і я” — неаполітанська пісня.

² В. і С. — Володимир Сосюра.

³ Ч и н г а л — кинджал.

Пролог до невідомої поеми.— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 89—92.

ІЗ ЗБІРКИ “МІСТО” (1924)

Місто. — Харків: Червоний шлях, 1924. — 62 с.

До збірки включено 31 віршований твір.

Нальотчиця (Поема). — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Місто. — Харків: Червоний шлях, 1924. — С. 7—12.

“Темні заплакані вулиці”.— Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

“Рвав восени я шипшин у...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

В архіві Ю. О. Меженка збереглася також вирізка із невстановле-ної газети з публікацією цього вірша, над текстом якого є така вказівка: “3 циклю: "Малиновий платок””.

“Такий я ніжний, такий тривожни й...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

“Синьо, розвіяно — в д а л і”. — Подається за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191). Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. К.: ДЛВ, 1941. — С. 50.

“Зустрів її таку т е н д і т н у...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191). Автограф написано на бланку видавництва “Червоний шлях” за 1923 р.

“Вишневий платок з а в’ я з а л а...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

“Вартовий. Мармурові колон и”. — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

Робфаківка (Поема). — Подається за зб. “Місто”, с. 20—23. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — К.: ДВХЛ, 1957. — Т. 1. — С. 90.

“Вулиці шалені, вулиці к о х а н /'...” — Подається за зб. “Місто”, с. 24. Датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

“Бреде зо мною рядом О с і н ь...” — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

“М а с л и н и в далі— чередо ю...” — Подається за зб. “Місто”, с. 26. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 52.

“О губи, губи в и ш н е в о-т е м н і...” — Подається за зб. “Місто”, с. 27. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 51.

“Дитина порізала п а л ь ч и к...” — Подається за зб. “Місто”, с. 28. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 95.

“Оглядає останні вагон и...” — Подається за зб. “Місто”, с. 29. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. К.: ДЛВ, 1936. - С. 49.

‘...темні л і т е р и: В. і С. — ініціали Володимира Сосюри.

“Вже в золоті лани, і вітер кличе з о р /...” — Подається за зб. “Місто”, с. ЗО. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 53.

“Ґе р ґ о ч е місто, і сніг л я г а є...” — Подається за зб. “Місто”, с. 31—32. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. - С. 54.

“О кучері ясні і очі Б е а т р і ч е...” — Подається за зб. “Місто”, с. 33. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 97.

¹ Беатріче— улюблений образ італійського поета Данте Аліг’єрі (1265—1321), який став втіленням ідеалу жіночої краси і кохання.

“Яаближається споминів повінь і затоплює душу мою...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929.— Т. 1. — С. 193—194. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. - С. 99.

‘...станція Яма — у 1914—1918 рр. В. Сосюра був учнем (з перервою) трикласного нижчого сільськогосподарського училища на станції Яма Північно-Донецької залізниці.

²Паримон — житель станції Яма.

Кавказ.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 195—196. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. - С. 101.

У ранньому дитинстві В. М. Сосюра разом із батьком деякий час (у 1905—1906 рр.) жив на Кавказі (див.: Сосюра В. Третя Рота. — С. 26-32).

'Мінгрелія — історична назва області в Західній Грузії.

“Осінній вітер з Туркестан у”. — Подається за зб. “Місто”, с. 38. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 102.

Місто.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 198—199. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро, 1970. - Т. 1. - С. 97.

Пісня. — Подається за зб. “Місто”, с. 41—42. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 98.

Минуле. — Подається за зб. “Місто”, с. 43. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 99.

“Я е зустрінусь у полі я з в е ч о р о м.” — Подається

за зб. “Місто”, с. 44—45. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. - С. 104.

“В синє вікно в и г л я д а ю”. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 205—206. Датується за вид.: Сосюра Д Вибрані поезії. — 1941. — С. 55.

“Коли місяць на цвинтарі б р о д и т ь...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 1. — С. 207. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 107.

“М о же, ми й не друз /”. — Подається за зб. “Місто”,

с. 49—50. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 56.

З вікна.— Подається і датується за зб. “Місто”, с. 51. У виданні Твори в трьох томах (т. 1, с. 110) було знято присвяту: “І. Дніпровському” і внесено зміни в останні два рядки вірша:

Коня повезли. Тільки бачив, як радо ще теплу калюжу собака лизала.

В архіві Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191) зберігся машинопис із авторською правкою і датою: “Січень, р. 1924”. На берегах рукопису є напис: “Цього вірша я дав Пилипенкові для другого числа альманаху “Плуг”. В. С.” Присвята: “І. Дніпровському” відсутня.

‘Дніпровський Іван Данилович (справжнє прізвище — Шевченко; 1895—1934) — український письменник.

Сьогодні. — Подається і датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191).

¹ У с е н к о Павло Матвійович (1902—1975) — український письменник.

“Чайник кричить — на д о р о г у...” — Подається за зб. “Місто”, с. 53. Датується за автографом із архіву Ю. О. Меженка (ІЛ, ф. 191), де вірш має заголовок “Спів”, а останній рядок записано в такому вигляді: “може, тривога часів?!”

Чорні уривки (Фантазія). — Подається і датується за зб. “Місто”, с. 54—59.

В архіві Ю. О. Меженка зберігся машинопис із авторською правкою, на якому під заголовком рукою В. Сосюри написано присвяту: “Т. Меженкові”, а на берегах IV розділу інший напис: “Друкується в алманасі “Урбіно”. В. С.”

‘Уже не буду я ні в “Гарті”, ані в “Плузі”...— Йдеться про літературні організації, що існували в Україні в двадцятих роках, членом яких деякий час був В. Сосюра.

ІЗ ЗБІРКИ “СНІГИ” (1925)

Сніги: Поезії. — [Харків]: ДВУ, 1925. — 64 с.

До збірки включено 8 оригінальних віршованих творів та переклади з російської (1-А. Безименського і 13 — Гр. Петнікова).

Сніг. — Подається і датується за зб. “Сніги”, с. 9—12.

‘Констанція — К. Рудзянська — дівчина, в яку був закоханий В. Сосюра перед від’їздом на фронт у 1918 р. Під час його відсутності вийшла заміж за іншого чоловіка, що тяжко переживав поет після повернення.

² М а х н о Нестор Іванович (1889—1934) — один із керівників революційного руху на півдні України в роки громадянської війни, анархіст. У 1921 р. втік у Румунію. В. Сосюра написав поему “Махно” (1924), що збереглася частково; описує його втечу за кордон у поемі “Розстріляне безсмертя” (1960).

Воєнком. — Подається і датується за зб. “Сніги”, с. 13—14.

“Я е в ж е — в х а о с?! М и з н о в — п і д воду?! ” — Подається і датується за зб. “Сніги”, с. 15—16.

ІЗ ЗБІРКИ “СЬОГОДНІ” (1925)

Сьогодні: Поезії. — [Харків]: ДВУ, 1925. — 112 с.

До збірки включено 45 віршованих творів.

“Хай огонь на оголені нерв и...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 126—127.

‘“Нова Баварія” — готель у Харкові.

“Вітер шумить ясеновий...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 55. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

“Я а м’я т а ю, вишні д о с п і в а л и...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 56. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. - С. 58.

“Ж и т т я — н е дим і не оман а”. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 57. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. - С. 61.

“ 3 дитиною ти біля м е н е...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 58. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 112.

“Я е б о і хмари — мов листя т о р і ш н є”. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 59. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. - С. 125.

Ганна. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 60—62. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 130—131.

“Гл я ну в я на море — засиніли нар и...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 63. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1936. - С. 51.

“Налетіла й умчала г р о з а...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 64. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

“Я е скажу я ні слова в о с т а н н є”. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 66—67. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

“Л/ о р е — в берег, і сині о д г о н и...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 68—69. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. - С. 123.

‘...мені батько вареники рвав. Див. спогади

B. Сосюри про своє дитинство, описані в романі “Третя Рота” (с. 16).

“Я води наберу на д о л о н /о...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 70. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. —

C. 124.

“/ пішов я тоді до Петлюр и...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — Харків: ДВУ, 1929. — Т. 2. — С. 31. Датується за публікацією в журн. “Нова громада” (1924. — № 24. — С. 11).

У збірці “Сьогодні” перша строфа друкувалася в такій редакції:

І пішов я тоді до Петлюри, бо у мене штанів не було.

Скільки нас отаких через журу покидали востаннє село!

У такій же редакції вірш передруковувався і в посмертних найповніших виданнях.

Як свідчать сучасники поета, В. Сосюра іноді читав друзям інший варіант першої строфи, який, очевидно, був виявом творчої волі автора:

І пішов я тоді до Петлюри, як громами в степах загуло.

Скільки нас отаких попід мури од червоної кулі лягло!

“Я а д морем сидів і хитався од б о л /а..” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 74. Датується за публікацією в журн. “Червоні квіти” (1924. — № 6. — С. 12—13), цей вірш подано під такою назвою: “Над морем сидів і хитався од болю (з роману “Махно”)”.

“Сміхом і пісням и...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 75. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1936. — С. 57.

“Я о брудному місту я б л у к а ю”. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 76. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 130.

“ Стою я. Хмари у г о р /”. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 77. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

“Я і діймається місяць над місто м.” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 78—79. Датується за публікацією в журн. “Нова Громада” (1924. - № 33/34. - С. 5).

‘...груші рвав у Петлюри в садку. — Під час навчання В. Сосюри в юнацькій старшинській школі влітку 1919 р. його іноді ставили охороняти резиденцію Директорії УНР у Кам’янці (тепер Кам’янець-Подільський) — помешкання С. Петлюри, де він допускав порушення військових обов’язків (див.: “Третя Рота”, с. 173-175).

² ... с и н я познанка...— головний убір військового обмундирування.

“Я д у до Дніпровського Іван а...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 91. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

“Літом і зимою ходе з цигаркам и...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 93—94. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

‘“Вісти” — українська республіканська газета “Вісти ВУЦВК”, що виходила в Києві (березень — серпень 1919 р., 1934—1941) і в Харкові (1920—1934). 14 травня 1941 р. була об’єднана з газетою “Комуніст”. Із 1921 р. редактором газети був В. Еллан.

“Чого задумався, п а ц а //...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 99. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

Крізь вікна. — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 100—101. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1936. — С. 50.

“Чи є в житті яка м е т а...” — Подається за зб. “Сьогодні”, с. 104. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

На розі.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — Харків: ДВУ, 1929. — Т. 2. — С. 10—12. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

¹ І Н О — Інститут народної освіти.

² А р т е м — партійний псевдонім Сергєєва Федора Андрійовича (1833—1921) — відомого діяча більшовицької партії.

Як ти могла...— Подається за зб. “Сьогодні”, с. 109—110. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

ІЗ ЗБІРКИ “ЗОЛОТІ ШУЛІКИ” (1927)

Золоті шуліки: Вибрані поезії. — [Харків]: Книгоспілка, 1927. —

80 с.

До збірки включено 29 віршованих творів, частина яких входила до попередніх збірок: “Осінні зорі”, “Місто” і “Сьогодні”.

“Все блукаю, марю я”. — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 3. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 153.

Іду.— Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 4—5. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 154.

“Рани г н і в у...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 6. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 155.

“Ж и в е ш уривками, зненацьк а...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 7. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. - С. 156.

“Ц віте садок. І д і т в о р а...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 8—10. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. —

С. 158.

¹ Артьомівка - Комуністичний університет імені Артема — вищий навчальний заклад УРСР, що готував кадри керівних партійних і профспілкових працівників. Університет було створено в 1922 р. на базі Вищої партійної школи ЦК КП(б)У у Харкові (у 1932 р. був реорганізований у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу).

З осені 1922 р. по літо 1923 р. В. Сосюра був студентом Комуністичного університету імені Артема, але “через недостатність загальноосвітньої підготовки” “перейшов з Комуніверситету за власним бажанням до робітфаку Інституту народної освіти” (див.: “Третя Рота”, с. 239).

Як проходжу я мимо.— Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 11—14. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. —

С. 160.

¹ Не вернути і мертвого брат а... — Йдеться, очевидно, про меншого брата Олега, який загинув весною 1919 р.

² ... і в лавку до Зоз а... — Йдеться про власника крамниці у Третій Роті,

³ М а р и н а — землячка В. Сосюри.

“АГ о є сяйво погасло навік и...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 15—17. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. -Т. 1. - С. 161.

“Лан і л у н и...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 18—21. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

’Чом мене не розстріляли//у Чека тод і?.. — Йдеться про затримання В. Сосюри, коли він уже був червоноармій-цем (див.: “Третя Рота”, с. 207).

“Я на рани — груд и...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 26—28. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 161.

“ Так м р а ч н о в вечори, коли в міськім п р и-

б о /...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 28. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 166.

“Коли потяг у даль загуркоч е...” — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 29—31. Датується за першою публікацією в журн. “Всесвіт” (1926. — № 17. — С. 11). Починаючи з видання “Вибрані поезії” (1936. — С. 74—76) вірш друкувався без передостанньої строфи, яку поновлено у даному виданні. Там же вірш було датовано

1927 роком.

В сумі. — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 32—33. Датується за першою публікацією в журн. “Студент революції” (1926. — N° 4. —

С. 4). Починаючи з видання Твори в трьох томах (т. 1, с. 168) другий рядок передостанньої строфи друкувався в іншій редакції:

Нас тисячі, я не один!

Там же твір датувався 1927 роком.

Перстень (Ліробалада). — Подається за зб. “Золоті шуліки”, с. 73—79. Датується за першою публікацією в журн. “Червоний Шлях” (1926. - № 3. - С. 5-6).

Аналогічний епізод розстрілу полоненого офіцера В. Сосюра описав у романі “Третя Рота” (с. 138).

Юнь: Поезії. — Харків: ДВУ, 1927. — 40 с.

У книзі подано 18 віршованих творів.

Сонет.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — Харків: ДВУ,

1929. — Т. 2. — С. 142. Датується за першою публікацією в журн. “Знання” (1925. — № 36/37. — С. 2). У всіх виданнях твір датувався

1927 роком (див.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 86—87).

“Я а д селом т у м а //...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 2. — С. 143. Датується за першою публікацією в журн. “Нова Громада” (1925. - № 24. - С. 12).

"Смерті нема для творці в!” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1929. — Т. 2. — С. 144—145. Датується за першою публікацією в журн. “Вапліте” (1927. — № 1. — С. 12—14).

‘Вас. Еллан — Блакитний (справжнє прізвище Елланський) Василь Михайлович (1894—1925) — український поет.

ІЗ ЗБІРКИ “ДЕ ШАХТИ НА ГОРІ” (1928)

Де шахти на горі: Вибрані поезії. — К.: Культура, 1928. — 48 с.

У збірці подано 15 віршованих творів.

Смерть. — Подається за зб. “Де шахти на горі”, с. 46—47. Датується орієнтовно за часом написання інших творів того періоду.

ІЗ ЗБІРКИ “КОЛИ ЗАЦВІТУТЬ АКАЦІЇ” (1928)

Коли зацвітуть акації: Поезії. — Харків: ДВУ, 1928. — 64 с.

У збірці подано 24 віршовані твори.

“Білі акації будуть ц в і с т и...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — Харків: ДВУ, 1930. — Т. 3. — С. 27. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — К.: ДЛВ, 1938. — С. 63.

“ Сумні акації ц в і т у т ь...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 28. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1936. — С. 72—73.

“Синій цвіт”.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. —

1930. — Т. 3. — С. 29. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. —

1941. - С. 155.

“Тебе любив, як вітер н е б о...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 30. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1938. — С. 64.

“Догоріли, погасли останні о г н і”. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 31. Датується за публікацією в журн. “Життя й Революція” (1925. — № 8. — С. 3).

“Неозорі далі знов”. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 32. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 190.

“Ну, прощай. Я тобі тільки ж і н к а”. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 33. Датується за публікацією в журн. “Всесвіт” (1926. — № 2. — С. 3).

Ой, весна!.. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 34—36. Датується за публікацією в журн. “Червоний Шлях” (1926. — № 5/6. — С. 14—15). У виданні Твори в трьох томах (т. 1, с. 193) у шостому рядку сьомої строфи слово жутко було замінено на смутно, в результаті чого в дев’ятій строфі теж сталися відповідні зміни:

Є таке, що мій смуток жене, що кида мої муки додолу: все, що буде, чарує мене, як почую пісні Комсомолу.

‘Восьмий рік по тобі я рида ю... — Очевидно, йдеться про одну із перших коханих В. Сосюри Констанцію Рудзянську.

Марія.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 37. Датується за публікацією в журн. “Життя й Революція” (1925. - № 8. - С. 3).

‘Марія— узагальнений поетичний образ, а не друга дружина поета Марія Гаврилівна Данилова, з якою В. Сосюра познайомився в 1931 р.

“Скільки днів пролетіло над намиГ — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 37. Датується за публікацією в журн. “Життя й Революція” (1926. — № 1. — С. 7).

“Дум оман над чоло м...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 44. Датується орієнтовно за часом написання творів цієї ж збірки.

Жовтіє лист.— Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 45. Датується за публікацією в газ. “Народній Учитель” (1926. — № 40; додаток до газ. “Народній Учитель”. — № 42).

Дівчина на розі. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 51—54. Датується за публікацією в журн. “Червоний Шлях” (1925. - № 10. - С. 8-10).

¹ ... і в радянській Венгрії була. — Йдеться про перемогу пролетарської революції в Угорщині, що сталося 21 березня 1919 р., в результаті якої було проголошено Угорську Радянську Республіку. Радянську владу було встановлено і на Закарпатській Україні, що входила тоді до складу Угорщини. Після поразки угорської революції в Угорщині в 1920 р. встановлено диктатуру на чолі з М. Хорті, відновлено монархію (див. роман В. Сосюри “Третя Рота”, с. 206).

“Я піду на вулиці, де п р у д к о..У — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 55. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 1. - С. 197.

“В ліхтаревім морі йдуть байдужі люд и...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. З — С. 48—49. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки. У виданні Твори в трьох томах (т. 1, с. 209) цей вірш датується 1928 роком, але вірогідно час його написання 1926—1927 рр.

“Я е б о хмарне, вогке, наче з ват и...” — Подається

за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 58—59. Датується за

вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 198.

“Сніжинки л е т я т ь...” — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. — Харків. — 1930. — Т. 3. — С. 61—62. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 198.

Україно моя. — Подається за вид.: Сосюра В. Поезії. —

1930. — Т. 3. — С. 66—67. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В

10 т. -Т. 1. - С. 200.

ІЗ КНИЖКИ “ПОЕЗІЇ” (1930)

Поезії. — Харків: ДВУ, 1930. — Т. 3. — 192 с.

У третій книзі тритомного видання творів (1929—1930) надруковано 65 віршованих творів, що включалися до попередніх збірок (“Сьогодні”, “Коли зацвітуть акації”), а також такі, що після публікацій у періодичній пресі вперше увійшли до видання найповнішого типу. Саме такі твори і подаються в даному виданні.

Сад. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Поезії. — 1930. - Т. 3. - С. 5-7.

У виданні: Сосюра В. Засуджене й заборонене: Вибране з творів / Зібрав і зредагував В. І. Гришко. — Нью-Йорк. — 1952 — до вірша “Сад” подано таку редакторську примітку: “Цей вірш написано з нагоди Шевченкового свята та підсумку національно-культурного будівництва України за час т. зв. “українізації” (с. 75).

Ніч. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 39.

“Сумні кипариси...” — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 40—41. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1938. — С. 80. У виданні Твори в десяти томах (т. 1, с. 286) цей вірш датується 1923 роком.

Мить. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 46. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 203.

“Ц е було на острові Цейлон /...” — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 47. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. — Т. 1. — С. 204. У виданні “Вибрані поезії” (1938) вірш датується 1929 роком.

О с і н ь. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 50.

“Хмуро, хм а р н о”. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 58. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 208. У виданнях “Вибрані поезії” (К.: ДЛВ, 1938. — С. 96), “Вибрані поезії” (К.: ДЛВ, 1941. — С. 177) вірш датується 1929 роком.

“Озеро і клен и...” — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 59—60. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 211.

У м а р е в і. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 78—79. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 161. У виданні “Вибрані поезії” (1938, с. 69) твір датується 1927 роком. У деяких виданнях останній рядок останньої строфи друкувався у різних варіантах.

1. Золота голівка! Іскорка моя! (Вибрані поезії, 1938).

2. Золота голівко! Іскорка моя! (Вибрані поезії, 1941).

3. Золота голівко! Іскорко моя! (Твори: В 3 т., т. 1, 1957).

Сад шумить... — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. -Т. 3. - С. 80-81.

Гроза. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 82. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 219.

Ліг на верби огонь янтар я... — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 83—84.

Яблуні. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 85-86.

Лист. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 87.

Вечір. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 88.

“Далеке місто п о в і т о в е...” — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 89—90. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В Зт.-Т. 1.-С. 222.

“Кожний р а з, к о л и прийду, одчин е...” — Подається і

датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 91—92.

“Чого це так сумно мені?” — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 93—94.

Осінь. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 95-97.

“Ш у ми міста, міста шум и...” — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 105—106.

Любов. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 107-109.

Ти прийшла. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. -Т. 3. - С. 110-111.

¹ Кр е з — цар Лідії, який вважався дуже багатим правителем. У

переносному значенні — казково багата людина.

П’янь. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 112-114.

В ресторані. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. - Т. 3. - С. 116-118.

‘Ковінька Олександр Іванович (1900—1985) — український письменник.

“Ну чому ті хвилини к о х а н н я...” — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 119—120.

Смерть. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 121-122.

В клубі. — Подається і датується за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. - С. 123-125.

“Уж е не сню я про бо /...” — Подається за вид.: Поезії. —

1930. — Т. 3. — С. 126—127. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 1. - С. 224.

“Кукурудза шумить п о ж о в т і л а...” — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 128—130. Датується за вид.: Сосю

ра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 226.

Над Дінцем. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. —

С. 131 — 132. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. —

С. 227-228.

Вчи т е л ь к а (Поема). — Подається і датується за вид.: Поезії. - 1930. - Т. 3. - С. 133-144.

¹ “Плуг” — літературна організація 20-х років, до якої входили переважно селянські письменники. Організатором і керівником її був С. В. Пилипенко.

²Сковородинка — студентка робітфаку при Харківському ІНО, який носив ім’я Г. С. Сковороди.

³ В а п л і т е — прибране ім’я автора — літературного героя, яке походить від назви організації українських письменників — Вільної академії пролетарської літератури (1925—1928).

Ніч. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 145—147. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 304.

День міста. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 168—170. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 306.

Криворіжжя. — Подається за вид.: Поезії. — 1930. — Т. 3. — С. 171. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 1. — С. 229. У деяких виданнях — “Вибрані поезії” (1936), “Вибрані поезії” (1938), “Вибрані поезії” (1941) та інших вірш датовано 1927 роком.

ІЗ ЗБІРКИ “СЕРЦЕ” (1931)

Серце: Поезії. — Харків — Київ: Література і мистецтво, 1931. —

52 с.

Зима. — Подається за зб. “Серце”, с. 5—7. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 213.

Пролетіли роки. — Подається за зб. “Серце”, с. 8—9. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 215.

Поет. — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 5—16.

Твір присвячено працівнику ЦК КП(б)У Є. Гірчакові.

Серце (“Солодко й тоскно, ах... ”). — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 17—21.

¹ ...в елике північне місто. — Йдеться про місто Ленінград (тепер Санкт-Петербург), де на початку 1930 р. перебував

В. Сосюра.

² Я став за токарний верста т... — У 1929—1930 рр.

В. Сосюра, як і чимало інших письменників — членів літературної організації ВУСПП, працював на заводі. Це було зумовлено вимогами вульгаризаторської критики, яка вважала це одним із методів “перевиховання” письменника.

³ ... перший хоробрий! — перефразування поетичних рядків В. Еллана “Ми — тільки перші хоробрі, // Мільйон підпирає нас...”

“Пам'ятаю той вечір останні й...” — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 22—24.

Ю н і є. — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 25—27.

Серце (“Там, де юність моя розцвіла... ”). — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 28—32.

¹ Д ю ж к а Серьога — земляк В. Сосюри із Третьої Роти.

²Будпром — Будинок промисловості в Харкові.

³ ... розоряється наче Коря к... — Йдеться про критичні виступи В. Д. Коряка.

⁴ М о м о т Іван Дем’янович (1905—1931) — український критик, який належав до літературної організації “Молодняк”; автор збірки літературно-критичних статей “Літературний комсомол” (1927), в якій подається оцінка і творчості В. Сосюри, іноді вульгаризаторського характеру.

⁵Коваленко Борис Львович (1900—1937) — український літературознавець і критик, автор статей про творчість В. Сосюри.

Вечірні вулиці. — Подається і датується за зб. “Серце”, с. 33-35.

'Урбанізуйтеся, поети! — популярне у тогочасній літературі гасло, яке вимагало осучаснення тем; походить від латинського игЬіз — місто.

Кам'янка. — Подається за зб. “Серце”, с. 36—42. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 233.

‘Кам’янка — річечка, що протікає через місто Яма, де в 1914—1918 рр. (з перервою) В. Сосюра навчався в трикласному сільськогосподарському училищі, яке готувало агрономів.

²Смирнов Сергій Васильович — учитель мови й літератури у Кам’янському училищі і перший порадник молодого поета В. Сосюри.

³Катерина — куховарка Кам’янського училища.

⁴Д емський Вася — товариш В. Сосюри по навчанню в училищі.

⁵Фіалковський Григорій Павлович — управитель показового господарства та директор Кам’янського сільськогосподарського училища.

⁶К ривсун, Альохін, Гнатко, Бурду н, Даня — учні Кам’янського сільськогосподарського училища, які навчалися разом із В. Сосюрою.

⁷ X а т е і — Харківський технологічний інститут.

⁸Григорій Павлович — Г. П. Фіалковський.

⁹ Р а в и ч-Щ е р б о Євген Антонович — викладач хімії Кам’янського сільськогосподарського училища.

¹⁰Наркомос — Народний комісаріат освіти, з 1946 р. — Міністерство освіти УРСР, тепер — Міністерство освіти і науки України.

“...це так, як те, щ о я. — Тут навмисно не закінчено останній рядок (прийом умовчання), який повинен римуватися із попереднім:

Ми формалізму знищим мури, —

Це так, як те, що я [Сосюра].

Два Володьки. — Подається і датується за зб. “Серце”, с: 43-50.

‘Я вуспівець знов у... — Йдеться про повторний прийом

В. Сосюри до Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (1927—1932), до складу якої входили І. Микитенко, Іван Ле, В. Сосюра, О. Корнійчук та ін.

² В О А П П — Всесоюзне об’єднання асоціацій пролетарських письменників у Москві (1928—1932).

Червоні троянди: Поезії. — [Харків]: Рух, 1932. — 88 с.

У збірці подано 11 віршованих творів. Збірка має таку присвяту: “Т. Юрі та всім робітникам майстерні ремонту поліграфмашин при книжковій фабриці ім. Петровського. Автор”.

Лист. — Подається і датується за зб. “Червоні троянди”, с. 7—10.

ІЗ КНИЖКИ “ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ” (1936)

Вибрані поезії. — Харків: ДЛВ, 1936. — 88 с.

У книжці вміщено 55 віршованих творів (переважно тих, що входили до попередніх збірок) та переклади творів О. Блока і М. Лєрмонтова.

Марія. — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 114—

115.

“Якби помножити любов усіх люде й...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 116—117.

“Іду я стежкою дзвінко ю”. — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 131.

“Сьогодні я такий щ а с л и в и й...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 132.

ІЗ КНИЖКИ “НОВІ ПОЕЗІЇ” (1937)

Нові поезії. — Харків: ДЛВ, 1937. — 80 с.

У книжці вміщено 28 віршованих творів.

Знов село... — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 23-25.

Ніч. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 26—27.

Я пригадав. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 28-29.

Хвилі. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 31—32.

Айстра. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 33—34.

Зорі. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 45—46.

Зима— Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 58.

Ти мені нагадала турчанку. — Подається і датується за кн. “Нові поезії”, с. 59—60.

ІЗ КНИЖКИ “ЛЮБЛЮ” (1939)

Люблю: Поезії. — К.: ДЛВ, 1939. — 200 с.

До збірки включено 146 віршованих творів, які розміщено в таких розділах: “Вітчизна”, “Вождям”, “Марія”.

Україна.! — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 5.

Співи. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 11.

І. П. Котляревському. — Подається за збіркою “Люблю”, с. 49. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро, 1970. — Т. 2. - С. 48.

Надсонов і. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 50—51.

¹ Н а д с о н Семен Якович (1862—1887) — російський поет.

Люблю. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 95.

Любов. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 96.

Сьогодні, — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 98.

Т и. І, II. — Подаються і датуються за зб. “Люблю”, с. 99—100.

І ти прийшла. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 101.

Твої очі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 102.

Як дивно. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 103.

Я жду тебе. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 104. Намисто. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 106.

На крилах. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 107. Криниця. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 108. Соловей. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 109. Квітка. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 110. Скелі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 111.

Чи знаєш ти. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 112.

Тишина. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 113. Одна. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 114.

Крізь вітер. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 115. Завжди. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 116. Скільки раз. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 117. Сполохи. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 118. Після грози. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 119. ‘Царство Валгалли — за скандинавською міфологією, райський палац для душ воїнів, загиблих у битвах.

Весна прийшла. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 120.

В е с н а. І, II. — Подаються і датуються за зб. “Люблю”, с. 121—

122.

Нам. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 123. Струмки. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 124. Пролісок. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 125.

В полі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 127. Чому?— Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 128.

Не забудь. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 129. Над Д ні п р о м. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 130.

На Дніпрі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 131. Проміння. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 134.

В парку. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 135. Шипшина. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 136. Вечір. II, III. — Подаються і датуються за зб. “Люблю”, с. 139—

140.

На півдні. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 141. Огні. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 142.

Н і ч. І, II, III, IV. — Подаються і датуються за зб. “Люблю”, с. 143-147.

В саду. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 148. Чекання. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 149. Молодість. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 150. Ж и т ь! — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 151. Лелека. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 152. Вересень. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 154. Зорі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 155.

Осінь. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 156.

Далекі дні. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 157. Дощ. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 158.

Зима. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 159. Сніжинки. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 160.

В тумані. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 161—

162.

На лижах. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 163. Вдвох. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 164. Грудень. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 166. Каштани. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 167.

В путі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 168. Круговій. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 169. Один. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 170.

Винен. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 171.

Не сумуй. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 173. У виданні Твори в десяти томах (т. 2, с. 103) цей вірш датується 1938 роком.

Прощання. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 174. Квітки. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 175.

Сині трави. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 176. Я не злечу. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 177.

В морі. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 178.

Рояль. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 180.

Вальс. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 181. Васильки. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 184.

В і ч н і ст ь. — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 185—

186.

“Золоті погасли к о с и...” — Подається і датується за зб. “Люблю”, с. 189.

Коли верблюди рушили в д о р о гу (3 арабської). — Подається за зб. “Люблю”, с. 193. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т.-Т. 2.-С. 117.

На думку відомого дослідника і коментатора творів В. Сосюри Ю. С. Бурляя (1918—1999), цей вірш є авторською варіацією на теми любовної лірики арабських поетів, а не перекладом, як це зазначено в підзаголовку.

ІЗ ЗБІРКИ “ЖУРАВЛІ ПРИЛЕТІЛИ” (1940)

Журавлі прилетіли: Поезії. — Львів: Рад. письменник, 1940. — 174 с.

До збірки включено 150 віршованих творів.

“Ж у р а в л і прилетіли, кохан а...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 5.

“У м о р і сяйва мовчить дібров а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 10. Датується за вид.: Сосюра В. Вибрані поезії. — 1941. — С. 288.

“Ти пливеш. Цілує хвил я...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 11. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — К.: ДВХЛ, 1958. - Т. 2. - С. 107.

“Як мед бджола у вулик по краплин /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 12. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 122.

Поїзди. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 13. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 2. — С. 122.

“Дивлюсь на очі, сині й д о б р /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 14. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 123.

Травинка. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 15. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 108.

“Моря очей, с у м н і, я с н /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 16. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 85.

“Я е м о в вітри, вируйте, хвилі с к о р /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 17. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - Т. 2. - С. 109.

“Я квітку не можу зір ват и...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 18. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 2. - С. 110.

“Ти пам'ятаєш березнев у...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 19.

“Твоїх пліч неповторні овал и...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 20.

“Шу м н і вулиці грають ріко ю...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 21.

“Я б х о т і в всі зірки, що над нам и...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 22.

“Не погасни маревом, не розвійся с н о м...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 25. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 114.

“М о я зірка погасла о с т а н н я...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 27.

“Була в душі моїй п у с т и н я...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 28.

Удодик. — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 29.

“Я е у д а в а й с в я т о ї з с е б

Чи винен я? — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 31.

“О й, в е р б а моя кучерявая!”— Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 33.

“Садами мрій моїх люблю іти з т о б о ю...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 36—37.

“Я вигадав тебе. А може, ні? Не з н а ю”. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 40. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - Т. 2. - С. 122.

“Л/ и малими вужів у б и в а л и...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 43.

Метелик. — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 46.

Вишня. — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 47.

“Туман пливе долино /о...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 48.

Пісня. — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 49.

“Скоро осінь. Повний г о р я...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 50.

“Ой, не жовкни листя, не пливіть тума

ни...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 51.

“Хай вікно від дощу і сумне, і р я б е...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 52.

“Хвиля лелію леліє...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 54. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 130.

Після дощу. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 55. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 131.

“І сердита, і л а с к а в а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 57. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 132.

“Щ е сонце не зайшло, а місяць над ріко /о...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 58. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 133.

“/ знову рани і наруг а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 60. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 134.

“Якби я знав, що сонце в с т а л о...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 61. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В Зт. -Т. 2.-С. 135.

“Ти, як сонце, що встало з туману...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 62. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 147.

“Дощ о д ш у м і в... І знову все ясні є...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 63. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 147.

“За вікном зим а...” — Подається і датується за зб.

“Журавлі прилетіли”, с. 65.

“/ с о н ц е, і місяць, і зор /...” — Подаєтеся за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 66. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 148.

“Пройшла зима. І с о н це, що світил о...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 67—68. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 136.

“Я х о ч у, мов лагідний віте р...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 69. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - Т. 2. - С. 149.

“Люблю я море в шумний час п р и б о ю...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 71. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - Т. 2. - С. 137.

“Чи знову я тебе побач у...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 72. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 2. - С. 138.

“Ц и г а р к и дим поволі т а н е...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 73. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 2. - С. 139.

“Вагони рушили. Мов п л і в к а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 75. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 2. - С. 140.

Небо гасне. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 83. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 2. — С. 154.

Я жду тебе. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 85. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 143.

“Луна від кроків. Темно. Ту л к о”. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 128. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. — Т. 2. — С. 96. Вірш написано у Львові у грудні 1939 р.

“Я і, не кажи, що ти в р о д л и в а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 129—130. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - Т. 2. - С. 95.

П е р е к о ти поле. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 131. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 94.

“В осінній багряній дібров /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 132. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В З т. - Т. 2. - С. 93.

“Я встелись, барвінку, не стелись низенько...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 139. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 90.

“Заснуло сонце в павутини /...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 141—142.

“Ти, як страшний магніт, і дівчина, і ж і н-к а...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 144. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 158; у цьому виданні останній рядок другої строфи подано в такому варіанті:

... і впасти хочеться до любих ніжних ніг.

Троє. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 145. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 159.

Лист. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 148. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 161.

“Ластівка щебече, ластівка ще б е ч е”. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 152. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - Т. 2. - С. 164.

Вершник. — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 153. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 165.

“Я так тебе люблю, що стримати не в с и-л /...” — Подається за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 154—155. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 166.

“Я вітру спитаю: “Чи любить вонаГ — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 167.

“Твоїм і м’ я м клекочуть жил и...” — Подається і датується за зб. “Журавлі прилетіли”, с. 168.

Крізь вітри і роки: Поезії. — [Львів]: Рад. письменник, 1940. — 132 с.

До збірки включено 62 віршовані твори.

^иЛ и н е срібло з вишини...” — Подається і датується за зб. “Крізь вітри і роки”, с. 114.

“Ж урно хиляться т о п о л /...” — Подається і датується за зб. “Крізь вітри і роки”, с. 116.

Шлях. — Подається і датується за зб. “Крізь вітри і роки”, с. 118.

Якби!— Подається і датується за зб. “Крізь вітри і роки”, с. 125.

“Чути перепела б і й...” — Подається і датується за зб. “Крізь вітри і роки”, с. 128.

Червоним воїнам: Поезії. — Київ — Харків: ДЛВ, 1941. — 20 с.

До збірки включено 6 віршованих творів.

П і с н я. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 2. — С. 178. Починаючи з видання “Вибрані поезії (1921— 1943)” ([М.]: Укрдержвидав, 1944. — С. 102) вірш друкувався під назвою “Прощання”.

Під гул кривавий: Поезії. — Уфа: Спілка радянських письменників України (б-ка Спілки радянських письменників України “Фронт і тил”), 1942. — 32 с.

До збірки включено 23 віршовані твори.

Іду. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 172. У збірці “Під гул кривавий” (с. 3—4) вірш друкувався без заголовка і з точнішою датою написання: “17/ІХ — 1941”. У виданні “Вибрані поезії” (1944) вірш надруковано під заголовком “Прощання” і з такою датою: “Харків. Серпень 1941 р.” До видання 1958 р. (Твори: В 3 т. — Т. 2) внесено деякі текстові правки, зокрема до другого рядка другої строфи:

... і пісні широкополі вечорами вдалині.

Перед розлукою. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 173. У збірці “Під гул кривавий” (с. 5) вірш друкувався без заголовка і з точнішою датою написання: “17/ІХ - 1941”.

Під небом Башкир і ї. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 174. У збірці “Під гул кривавий” (с. 6) вірш друкувався без заголовка і з такою датою: “8/Х — 1941”.

Далеко там. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 180. У збірці “Під гул кривавий” (с. 18) вірш друкувався без заголовка і з такою датою: “13/Х — 1941”.

Так буде. — Подається і датується за зб. “Під гул кривавий”,

с. 19.

Гнів. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 181—182. У збірці “Під гул кривавий” (с. 20—21) вірш друкувався без заголовка і з такою датою: “20/Х — 1941”. Третій рядок четвертої строфи друкувався в такому варіанті:

І тільки, за зорі б’ючися уперто...

“Який то гул пливе над нам и...” — Подається і датується за зб. “Під гул кривавий”, с. 22.

“О, знаєм ми, що так не б у д е”. — Подається і датується за зб. “Під гул кривавий”, с. 29.

“Я е н а ч е сон. Проміння м і д ь...” — Подається і датується за зб. “Під гул кривавий”, с. 31.

В години гніву: Поезії. — [Саратов]: Укрвидав при ЦК КП(б)У,

1942. - 80 с.

До збірки включено 64 віршовані твори.

“В серцях — відвага с о к о л и н а...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 188. У збірці “В години гніву” (с. 5) вірш має таку дату: “19.ХІ.41 р.” Четвертий рядок першої строфи у збірці друкувався в такому вигляді:

... нехай звучить про рідний край.

Третя строфа у збірці друкувалася в такому варіанті:

Мій край гримить в огні, у димі...

Чи ж можу буть байдужим я?!

В шоломі й з карими очима, —

такою, пісне, будь моя.

Перший рядок четвертої строфи друкувався в такому вигляді:

Прослав вождя, лети до неба...

“Я е р л а м и, росою, сонцем, далино ю...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. — Т. 2. — С. 208. У збірці “В години гніву” (с. 5) вірш має таку дату: “1.ХІІ.41 р.”, а третій рядок останньої строфи надруковано в такому вигляді:

... не громи могучі, не криваві тучі...

“Срібні віти, синій сні г...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 27.

“Скільки горя й мук и...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 46.

“На степах ворожі к о н /...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 51. Починаючи з видання “Вибрані поезії” (1944) вірш друкувався без четвертої строфи.

“Весняний сад, квітки б а р в и с т /...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 54—55.

“Я роклятий крук тебе т е р з а є...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 56.

“Коли додому я п р и й д у...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 64.

“Янтаріє вікно. Ранок, п і є к о г у т” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 68.

“Л ю б л ю я ключі журавлин /...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 69.

“Хай сніги, але віє весно /о...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 70.

“Коли фіалка синім око м...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 71.

“Я знаю: ми знищимо змії в...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 72.

“Щ а с т я перемоги, радість поворот у...” — Подається і датується за зб. “В години гніву”, с. 74—75.

ІЗ КНИЖКИ “ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ” (1944)

Вибрані поезії. — М.: Укрдержвидав, 1944. — 272 с.

У книжці вміщено 172 віршовані твори — розділи: “Поезії. 1921— 1940” та “На фронті. 1941-1943”.

“Дим над селами лине, там моя У к р а ї н а...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 184.

“Кує зозуля у г а ю... ” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 238. У виданні Твори в трьох томах (т. 2, с. 311) вірш надруковано в іншій редакції:

Кує зозуля у гаю про дальню молодість мою, про Україну та бої, про думи звихрені мої...

Кує зозуля на гіллі.

А в небі вражі кораблі...

І їй, під залпи батарей, відповідає соловей...

І я співаю, весь в огні, про сльози в рідній стороні, про синь очей і щастя мить...

Не може пісні смерть убить!

В інших виданнях твір має таку дату і місце написання: “ЗО.VI.43. 0[ринкін] х[утір]”.

ІЗ ЗБІРКИ “ЩОБ САДИ ШУМІЛИ” (1947)

Щоб сади шуміли. — К.: Рад. письменник, 1947. — 168 с.

До збірки включено 94 віршовані твори: поема “Огненні дороги” та основний великий розділ “Після бурі”.

Любіть Україну. — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 40—41.

Вірш “Любіть Україну” В. Сосюра написав у травні 1944 р. у визволеному від фашистських загарбників Києві. Вірш було опубліковано в газетах “Київська правда” і “Література і мистецтво” (16 травня 1944 р.). Про причини, які спонукали до написання цього твору,

В. Сосюра дає пояснення в романі “Третя Рота” (с. 307—308). 2 липня 1951 р. в газеті “Правда” з’явилася стаття “Об идеологических извра-щениях в литературе”, в якій піддано жорстокій критиці цей вірш.

В. Сосюра в романі “Третя Рота” спрощено пояснює причину початку тієї кампанії, яка розгорнулася у всесоюзному масштабі, адже в кожній республіці шукали “свого Сосюру”: “Справа в тому, що “Правда” критикувала перший варіант “Любіть Україну”, написаний у 1944 році, сім років тому, де був рядок: “Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами”, і цей варіант переклав Прокоф’єв.

А в збірці “Щоб сади шуміли”, за яку я був нагороджений Сталінською премією 1-го ступеня, був надрукований вірш “Любіть Україну”, в якому рядок: “Без неї — ніщо ми...” я замінив рядком: “між братніх народів...”, щоб показати Україну не ізольовано од своїх соціалістичних побратимів і посестер.

Але “Правда” почала мене бити за перший варіант “Любіть Україну”, що ттід цим віршем підписалися б такі недруги українського народу, як Петлюра і Бандера...” (“Третя Рота”, с. 311).

Насправді ж таких змін у тексті було значно більше, про що свідчить публікація в газеті “Література і мистецтво” від 16 червня 1944 р.:

Любіть Україну!

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами...

Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна,

Як очі її ніжно-карі...

Вона — у зірках, і у вербах вона,

І в кожному серця ударі,

У квітці й пташині, в кривеньких тинах,

У пісні у кожній, у думі,

В дитячій усмішці, в дівочих очах,

І в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить — не згора,

Живе у стежках, у дібровах,

У зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

У хмарах отих пурпурових,

В огні канонад, що на захід женуть Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивають нам путь До весен і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Дівчино! Як небо її голубе,

Люби її кожну хвилину...

Коханий любить не захоче тебе,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Любіть у труді, у коханні, в бою,

В цей час, як гудуть батареї...

Всім серцем любіть Україну свою, —

І вічні ми будемо з нею.

Травень, 1944 р. м. Київ

Анонімний автор правдинської статті називав вірш • В. Сосюри “ідейно порочним твором”, в якому “всупереч життєвій правді, він оспівує якусь одвічну Україну, Україну “взагалі”, дорікав поету, що “його хвилює одвічна Україна з її квітами, кучерявими вербами, пташками, Дніпровими хвилями”. Критичні звинувачення були висловлені і на адресу М. Рильського, який нібито “захвалював” цей твір, заявивши на пленумі Спілки радянських письменників України, “що у вірші

В. Сосюри розкриваються теми “дружби народів” та “інтернаціоналізму”. Після критичних звинувачень, які посипалися на В. Сосюру звідусюд, йому довелося “каятися в помилках” — після бесіди з першим секретарем ЦК КПУ Л. Мельниковим 10 липня 1951 р. в газеті “Правда” з’явився “покаянний” лист під назвою “В редакцию газети “Правда”. Про перебіг подій, пов’язаних із критикою вірша “Любіть Україну”, див. ґрунтовне дослідження В. Коваля “Любіть! Суд над одним віршем Володимира Сосюри” (у кн.: Коваль В. Серце моє в колючому дроті. — К.: Форт-М, 1997. — С. 27—53).

Вірш “Любіть Україну” видано в перекладах мовами народів світу (див. вид.: Сосюра В. Любіть Україну / Переклади мовами народів світу. — К.: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 1998. — 190 с. — Передмова Івана Дзюби;

упорядкування, вступна стаття, примітки Бориса Хоменка, Костя Хо-менка).

“Ш у мить Хрещатик туго, як п р и б і й”. — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 46.

Весна. — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 49-50.

“Шум л я т ь за вікнами машин и...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 65.

“Все швидше рух. Шумлять машини”. — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 71.

“Коли чорний вітер загин у...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 72.

“Летить земля, кричать лелек и...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 76.

“Ш у м е ялиновий, світе калинови й...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 78.

“Уже твої сивіють в і /...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 87.

“Хай пісня ця буде в житті не о с т а н н я...” —

Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 93.

“Ш а л л ю зорі золото ю...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 108.

“Замела ніжні квіти зим а...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 124.

“М і ж вербами вітер, як п о д и х...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 134.

“Ц і л у ніч не давали заснуть солов’ї...” — Подається і датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 151.

“І от прийшов він, час п о б і д н и й”. — Подається і

датується за зб. “Щоб сади шуміли”, с. 156.

‘Рильський Максим Тадейович (1895—1964) — український

поет.

Зелений світ. — К.: Рад. письменник, 1949. — 180 с.

До збірки включено 133 віршованих твори.

“Тремтить на сонці листя клена...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 9.

“ Співають птицями діброви...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 11.

“Не огні досвітні...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 12.

“За вікном дібров и...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 17.

“М ерехтять над лісом блискавиц і...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 26.

Аскольдова могила. — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 34—35.

¹ Асколь до ва могила — місцевість на схилах правого берега Дніпра у Києві, де за легендою було поховано князя Аскольда, вбитого у 882 р. князем Олегом. У цій же місцевості знаходився один із київських цвинтарів, де були поховані полеглі у січні 1918 р. під Кругами київські студенти. Там же були поховані жертви визволення Києва від фашистських загарбників (у листопаді 1943 р.). У 1957 р. останки полеглих визволителів перенесено до парку Вічної слави.

“Садів рум'яний цвіт обсипався духмя-н о...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 45.

“ Спокоєм п о в и т /...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 48.

“Уже достигли п о л у н и ц /...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 49.

“Опадав черемхи цвіт. їй було сімнадцять л і т”. — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 51—52.

“Я і я к од щастя не засну я...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 64.

“Вечір над рікою”. — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 73.

“У тиху вечірню годин у...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 100.

Надходить в е ч і р... Синім л ан о м... — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 108—109.

“Хилять віти в задумі осик и...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 119.

“Залило водою лук и...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 120.

“Оддзвеніли коси, одшуміло ж и т о...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 132.

“Сонця сушать п р о м е н /...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 136—137.

“Білі вітрила у синьому мор /'..” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 139—140.

“Вже скосили гречку, осінь недалечк о...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 157.

“В твоїх очах, як музика с в і т а н н я...” — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 162.

“Я а любу свою У к р а ї н у...” — Подається і датується за

зб. “Зелений світ”, с. 165—166.

У вірші йдеться про приїзд другого сина поета — Миколи.

“Я о ї з д прогуркоче, й знову т ишин а”. — Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 167.

“О в е с н о д н і в м о Іх, т е б е я в пісні клич у...” —

Подається і датується за зб. “Зелений світ”, с. 168—169.

Поезії. — К.: Рад. письменник, 1950. — 334 с.

До книжки включено 203 віршовані твори.

“Обрії кармінні, далі журавлин /...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — К.: Дніпро, 1987. — Т. 3. - С. 194.

“Знову пісня лин е...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — Т. 3. — С. 196.

“О ні, не лист осінній...” — Подається і датується за

вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — Т. 3. — С. 198.

Д і в ч и н а. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори:

В 4 т. - Т. 3. - С. 203.

О мова моя!— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 3 т. - К.: ДВХЛ, 1958. - Т. 3. - С. 198-199.

Вибрані поезії. — К.: ДВХЛ, 1951. — 352 с.

До книжки включено 345 віршованих творів, які розподілено за збірками: “Крізь вітри і роки” (1920—1940), “В години гніву” (1941— 1945), сюди ввійшов і вірш “Любіть Україну”, “Щоб сади шуміли” (1946—1947), “Зелений світ” (1947—1948), “Щастя перемоги” (1948— 1949), “На крилах могучих” (1949—1950). Книжку видано до Декади українського мистецтва та літератури в Москві 1951 р.

“Я люблю вечори синьоблуз /...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 318.

“Зелений вітер, пахнуть трав и...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 321. Цей і наступні два вірші написані після арешту дружини М.'Г. Сосюри.

“О прийди, моє серце, до мене пр ил и н ь...” — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 321—322.

“Думи в сон мене тягнуть... Я ж спати не м о ж у”. — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 322.

Атака. — Подається і датується за кн. “Вибрані поезії”, с. 323-324.

За мир: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1953. — 328 с.

До збірки включено 154 віршовані твори, розподілені за розділами: “Донеччина моя” (1952), “Славен мир і труд!” (1950—1951), “Весна іде” (1950—1952), “Корея бореться” (1953) та поеми “Україна”, “За мир”, “Під клич гудків”, “Іван Черемха”, “Запроданці”.

“Як радісно мені, що скоро сніг р о з т а н е...” — Подається і датується за зб. “За мир”, с. 33.

“Я е співать не сил а...” — Подається і датується за зб. “За мир”, с. 141.

На струнах серця: Лірика. — К.: Рад. письменник, 1955. — 248 с.

До збірки включено 195 віршованих творів.

“Я знаю, біль затихне згодо м...” — Подається за зб. “На струнах серця”, с. 15. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. - К.: Дніпро, 1971. - Т. 5. - С. 189.

“Ой сніги, мої сніги...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 32.

“П рилетять журавлі. Я вже чую їх крик...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 36.

“І н а душі нема п е ч а л і...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 42.

“Люблю я слухати у п о л /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 47.

“Струни, срібні струни, струни д о що в /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 54.

“М о я любов, як пісні дужі крил а...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 107.

“Як сонце в небі, ти в душі мої й...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 108.

“Знов у саду я з т о б о ю”. — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 109.

“Все кругом голуб е...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 110.

“Туди, де в синім неба мор /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 111.

“Голуб і голубка полетіли в в и с ь...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 112.

“Твої вуста, заціплені од б о л ю...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 115. Вірш написано після арешту дружини М. Г. Сосюри.

“День о д л е т і в, і лине сон на д о л и...” — Подається і

датується за зб. “На струнах серця”, с. 116.

“Розтулило сонце золоті повік и...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 117.

“Ні, я забуть тебе // е мі г”. — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 119. Вірш написано після повернення дружини М. Г. Сосюри із заслання.

“ Там десь журавлі, хоч і ж а л к о...” — Подається і

датується за зб. “На струнах серця”, с. 121.

“Сад і т і н /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 128.

“Літа мов пірнули в б е з о д н /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 133.

“В небі проміння к о л о с с я...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 134.

“Айстри задумані, квіти останні /...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 146.

“Зимовий сад, холодні, голі віт и...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 149.

“Зоря у вікнах д о г о р я є...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 150.

“Щ е б е ч е ранок. І н а клена х...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 164.

Генацвалі. — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 185.

“Дитячих днів моїх ожин а...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 206—207.

“Соняшник за тином голову схили в...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 215.

“Садом я блукаю тихою ходо ю...” — Подається і датується за зб. “На струнах серця”, с. 222.

‘“Вміє розставатись той, хто вмів любить”— рядок із вірша М. Рильського “Яблука доспіли, яблука червоні...”

Солов’їні далі: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1957. — 168 с.

До збірки включено 137 віршованих творів.

“Солов'їні далі, далі с о л о в’ їн /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 5.

“Так тихо вгорі наді м н о /о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 17.

“Уже давно о д р у м ’ я н і л и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 20.

“Б а г р я н о-ж о в т и й лист кудись за вітром лин е...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 21.

“Зорі облетіла жоржин а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 24.

“У пісні юність ожив а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 26.

“Шум у ю т ь сосни, грають вод и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 35.

“Карпатські гори, мов застиглі хмар и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 37.

“Блиснула мечами хмарна вись над нами...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 51.

“День о д с я я в. Зустрічі, розмови". — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 63.

“Я а траві роса і с к р и с т а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 65.

Учитель.*— Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 69—70. Вірш присвячено пам’яті свого учителя В. М. Смирнова.

“Знову пахне липа юністю, весно ю”. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 72.

Юнакові. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 73—74. В архіві В. М. Сосюри зберігся автограф першого варіанта, написаного 12 жовтня 1955 р. у Ворошиловграді, як зазначив автор, “На літвиступі в будинку техніки перед учнями ремісничої школи” (ЦДАМЛМУ. - Ф. 44. - Оп. 1. - № 216):

ЮНАКОВІ

Я від душі кричу всієї: нехай того пожре черва, хто мову матері своєї, як чорний зрадник забува.

Поглянь, ідуть сини Росії, над ними сонце і блакить, і повна сили і надії їх мова радісно звучить.

Вони, як пісня, над землею, надія й сила їх — Москва!

І мову матері своєї ніхто із них не забува.

В борні за щастя і за мрії у нас одна із ними путь.

Так будь же й ти, як син Росії, й своєї мови не забудь.

Ворошиловград, 12/Х—55

“П р о щось задумалась з е м л я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 83.

Батько. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 89—

90.

“Ц ерковний дзвін пливе, в висота *...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 91.

“М аленьким хлопчиком, д о д о м у...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 97.

“Я з н о в згадав багряні мак и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 101.

“ Осінній вітру свист і плач дротів у п о-л /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 103.

“Т о й я р о к, ч а в у н к а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 104—105.

“М и довго мовчали. Розлука. Любо в...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 114.

“Літо даленіє, даленіє літ о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 115.

“Вітер осені ш а л е н о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 116.

“Лебедині крила...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 117.

“Іти пішла, о друже мили й...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 119.

“Щ ось мені згадалося, що давно о д с н и л о-с я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 120.

“Де та стежка люба, стежка у сад у...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 121.

“Ти проснись, моє к о х а н н я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 122.

“/ р і ч к а, і л у к и в тумана х...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 123.

“Я тим молодий, що між нам и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 125.

“Я е тоне, ні, в життя бурхливім мор /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 126.

“Цвіт садів...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 127.

“Київські вулиці, білі каштан и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 131.

“Там, де гуляли ми з т о б о ю...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 134.

“Збулися всі сни і наді /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 141.

Бабине літо. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 152.

“ Тополі синій шум і зірка в е ч о р о в а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 156.

“Я а д озером хиляться віт и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 161.

Біля шахти старої. — К.: Молодь, 1958. — 200 с.

До збірки включено 128 віршованих творів. Усі твори не датовані. Збірка має присвяту: “Моїй онученьці Орисі”.

‘Орися — дочка третього, найменшого сина поета Володимира Володимировича Сосюри.

“Ой ви, далі, ви, далі...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 61. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — К.: ДВХЛ, 1959. - С. 275.

Ти рвала ожину. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 62. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 276.

“Лети вперед, лети, мій спів!” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 67. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 281.

“М о є серце уже од розлуки не плач е...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 71. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

‘...знов по вулиці Леніна йдеш — одна із центральних вулиць Києва, названа в 1919 р. (колишня Фундукліївська, тепер — вулиця Богдана Хмельницького).

“А х т и, ю н ь ч о рнобров а...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 72. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. —

С. 285.

“Дніпро розтуманив туман и...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 73. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 286.

Перший сніг. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 74. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 287.

“До тебе, друг, любов мою н е з м і н н у...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 76. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 289.

“ Стоять сади в п о л о н і м р і й...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 77. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 290.

“Любить свій край —це для народу жити...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 81. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 294.

“Дні проходять без лік у...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 82. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. —

С. 295.

“Наближення зими у всьому серце ч у є...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 82. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 296.

“Померкнула зоря в багряному с п о к о /...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 84. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 297.

“Я л ю б л ю, коли в листя зелен є...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 86. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 299.

“Блукає осінь. Безгоміння м...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 88. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 301.

“Я між рейок стальних у задумі с т о я в...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 94. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 307.

“Був я колись струнким і чорнобровим...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 95. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 308.

О р и с і. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 106. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 398.

Берізка. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 123. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 333.

“Тінь... ден ь... даль... “ — Подасться за зб. “Біля шахти старої”, с. 133. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 343.

“Було це, здається, у ч о р а”. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 151. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. —

С. 361.

“Співали пташки голосист о...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 152. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 362.

“ Осінній сад ш у м и т ь... А у шумі том у...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 156. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 364.

“ Сонний сад і т і н — Подасться за зб. “Біля шахти старої”, с. 161. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 368.

“М єні ще й досі берег с н и т ь с я...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 168. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 373.

“Я р о м ч а л и дні, як вихор с н і ж н и й...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 170. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. - 1959. - С. 375.

Лірика. - К.: ДВХЛ, 1959. - 496 с.

До книжки включено 441 віршований твір за 1921 — 1958 рр.

“Пух кий і веселий вилискував сні г...”— Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 404.

“Для мене ти—ранкове н е б о...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 421.

“Я а д тихим парком сонце вжене т е...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 430.

“Вже обтрусили айстри рос и...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 451.

“Любов до внученьки моє /...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 466.

“Сіється з неба проміння, як мжичка...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 471.

“Знов мені всміхнулась даль життя р у м’ я-н а...” — Подається і датується за кн. “Лірика”, с. 480.

Близька далина: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1960. — 314 с.

До збірки включено 182 віршовані твори за 1950—1960 рр.; видано до Декади української літератури та мистецтва у Москві (1960 року). Збірка має таку присвяту: “Дорогому професорові Глухенькому Тимофієві Титовичу за серце. Автор”.

“Тебе я любить не п о к и н у...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 13.

“Ти в билині кожній, в фарбах і т о н а х...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 18—19.

“Хай сивий я, о сиве н е б оГ — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 48.

“Як не любити рідну мов у...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 60—61.

“В і т е р коси р о з п л і т а є...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 84—85.

“У гудках далина р о з ц в і л а..У — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 91—92.

“Одпідпадьомкав перепел в жита х...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 93.

“Скоро вечір зніме дня утому...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 112—113.

“Знов прийшов рум'яний тихий вечір..” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 137.

“О дзвін хвилин, і темні чорні н о ч /...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 153.

“За вікнами ніч проплива є...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 154.

“Ти снишся знов мені, моє дитинство м и-л е...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 171.

“Ні, не забуть тих днів бурхливих!” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 172—173.

“Довго, довго чув я, полонений сн о м...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 174.

Одужання. — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 177..

“Холодно, а літ о... Десь там випав гра д...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 224.

“Як гарно жить на світі м о л о д о м у...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 225.

“Твоїх очей блакить я полюбив навік и...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 233.

“Сниться мені не в о с т а н н є...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 235—236.

“Пул ь с п р о п а д а в... І вже ти не м о г л а...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 248—249.

“Я е видно зір захмарною г а б о ю...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 251—252.

Коханій. — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 274-275.

“Люблю, як далі н е о з о р /...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 278.

“П о е т и всіх віків і всіх земних народі в...” — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 283.

Жита. — Подається і датується за зб. “Близька далина”, с. 291—

292.

‘Сумно жита золоті шелестіл и... — В. Сосюра наводить як епіграф рядок із власного вірша, який не зберігся. Очевидно, він належав до одного з ранніх творів поета, які увійшли до збірки “Пісні крові” (1919 р.?).

ІЗ ЗБІРКИ “ЛАСТІВКИ НА СОНЦІ” (1960)

Ластівки на сонці. — К.': ДВХЛ, 1960. — 240 с.

До збірки включено 100 віршованих творів за 1921—1959 рр.; видано до Декади української літератури та мистецтва в Москві (1960 року).

“Хоч і осінь, і н е м а є л і т а...” — Подається і датується за зб. “Ластівки на сонці”, с. 200—201.

“Б і л і ї х м а р и, листя зелен е”. — Подається і датується за зб. “Ластівки на сонці”, с. 205.

“Я — наче леготу зітхання...” — Подається і датується за зб. “Ластівки на сонці”, с. 206.

Так ніхто не кохав: Поезії. — К.: Молодь, 1960. — 114 с.

До збірки включено 87 віршованих творів за 1921 — 1959 рр.

“Я е стелись, тумане, не шуміть, т о п о л /...” — Подається за зб. “Так ніхто не кохав”, с. 69. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро, 1971. — Т. 5. — С. 197.

“Давно немає літа з нам и...” — Подається за зб. “Так ніхто не кохав”, с. 75. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. - С. 197.

Поезія не спить. — К.: ДВХЛ, 1961. — 80 с.

Да збірки включено 35 віршованих творів.

“ Тополі арфами Е о л у...” — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 15. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро, 1971. -Т. 4. - С. 172.

Троянда. — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 16—17. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. — С. 173.

“Я знаю силу с л о в а...” — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 22—23. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. —

С. 174.

“Я а ч е сон чудесний с н и т ь с я...” — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 24. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. - С. 175.

“Серцем я пишу лист и...” — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 27—28. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. —

С. 177.

“Липа, дощик золоти й...” — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 32. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. —

С. 179.

Світанок. — Подається за зб. “Поезія не спить”, с. 38. Датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 4. — С. 179.

Щастя сім’ї трудової. — К.: Рад. письменник, 1962. — 322 с.

До збірки включено 193 віршовані твори.

Усі твори подаються і датуються за науково перевіреним вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро. — 1971. — Т. 5. — С. 13, 15, 17— 18, 19-20, 20-21, 22-23, 23-24, 24-25, 25, 26, 26-27, 27-28, 30, 31-32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 38-39, 39-40.

ІЗ ЗБІРКИ “ЯКБИ ПОМНОЖИТИ ЛЮБОВ УСІХ ЛЮДЕЙ” (1963)

Якби помножити любов усіх людей. — К.: ДВХЛ, 1963. — 344 с.

До збірки включено 241 віршований твір за 1921—1961 рр.

Райдуга. — Подається за зб. “Якби помножити любов усіх людей”, с. 3. Датується орієнтовно за часом написання інших творів цієї ж збірки.

Усі інші твори подаються і датуються за збіркою “Якби помножити любов усіх людей”, с. 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311—312, 313— 314, 315, 317, 318, 319, 320, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 330, 332, 334.

ІЗ ЗБІРКИ “ОСІННІ МЕЛОДІЇ” (1964)

Осінні мелодії. — К.: Рад. письменник, 1964. — 372 с.

До збірки включено 256 віршованих творів, написаних переважно у вересні — жовтні 1962 р.

Усі твори подаються і датуються за збіркою “Осінні мелодії”. Не датований у збірці вірш “Над жовтим садом ворон кряче” (с. 265—266) датується за часом написання інших творів, між якими його включено до книжки — 17 жовтня 1962 р.

ІЗ ЗБІРКИ “ВЕСНИ ДИХАННЯ” (1964)

Весни дихання: Поезії. — К.: Молодь, 1964. — 158 с.

До останньої прижиттєвої збірки включено 141 віршований твір. Збірка має таку присвяту: “Другові моїх днів — Марії. Автор”. Усі твори подаються і датуються за збіркою “Весни дихання”.

ІЗ ЗБІРКИ “ЗА ВЛАДУ РАД” (1968)

За владу Рад: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1968. — 164 с.

До книжки включено поему “За владу Рад” та вірші, частина яких друкувалася раніше в періодиці, а частина публікувалася вперше в тому виданні. До книжки написав передмову “Щире золото почуттів” поет Олександр Підсуха (с. 7—10). Назва книжки і трьох розділів (“Чим серце дише”, “В розлуці” і “Осінні ноктюрни”), очевидно, не належать авторові, оскільки її було підготовлено і здано на виробництво після смерті В. Сосюри — 17 серпня 1967 р.

“Люблю України коханої н е б о...”— Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 174.

“Вітер і п а н е л і. Я давно вже в міст — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — К.: Дніпро, 1970. — Т. 2. - С. 253-254.

Туга за Бахмуткою. — Подається за зб. “За владу Рад”, с. 23—24. Датується орієнтовно за часом перебування В. Сосюри на Донбасі.

“Над териконом диму к л о ч ч я...” — Подається за зб. “За владу Рад”, с. ЗО. Датується орієнтовно за часом перебування В. Сосюри на Донбасі.

Вона пішла. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. -Т. 5. - С. 187-188.

“Як же мені дихати, як мені х о д и т и...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 188.

“От і день, але од ночі...” — Подається і датується за

вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 189.

“Десь соловей любов б е з к р а ю...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. —Т. 5. — С. 189—190.

“О дай мені сили, моя У к р а ї н о...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 190.

“Хто в серце шле солодкий щастя струм...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 54. Датується орієнтовно за подією (арешт дружини), що спонукала до написання цього та інших творів, які увійшли до розділу “В розлуці”.

Небо плач е... — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 55. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “В розлуці”.

“Я вірю, весною ми будем з т о б о ю”. — Подається і

датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 191.

“Серце, моє серце, серце моє х в о р є...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 191—192.

“Яр о ш у м і л а машина, за вікном п р о ш у м і-

л а...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 58. Датується орієнтовно

за подіями, пов’язаними з арештом дружини.

“3 твоїх очей лазурним море м...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 192.

“Л/ і ж нами ґрат нема, та ними і не м о ж-

н а...“ — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 60. Датується орієнтовно

за подіями, пов’язаними з арештом дружини.

“Яе треба розгуби. Не хоч у”. — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 61. Датується орієнтовно за подіями, пов’язаними з арештом дружини.

“Хай тебе немає, але ти з і м н о ю...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 62. Датується орієнтовно за подіями, пов’язаними з арештом дружини.

“Стіни холодні і крок и...” — Подається і датується за

вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 192.

“Вона любить мене не хоч є...” — Подається і датуєть

ся за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 193.

“Сонце — долино ю...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 193.

“ Чогось мені весело. Мабуть, т о б /'...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 193—194.

“Як я можу заснути, коли тяжко і люто...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 67. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “В розлуці”.

“О, скільки раз моє ти серце д е р л а...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 68. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “В розлуці”.

“Як я можу розбить свою м р і ю...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 194.

“Я знаю, ти чорна. Не треб а...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — ІГ. 5. — С. 194—195.

“Я — квітка о с і н н я... Дощі мене м о ч а т &...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 71. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “В розлуці”.

“Доволі сліз! Є горю грані й м е ж /”. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 195.

Кленовий листок. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 195.

“Знову вітер, знову зорі. Крила вечора п р о-з о р /...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. - С. 196.

“Давно немає літа з нам и...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 197.

“Я е стелись, тумане, не шуміть, т о п о л /...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 197.

“З дерев опадає убранн я...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 198.

“У синім безгомінні...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 198.

“Тихий сад піснями не цвіт Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 199.

“В д а л я х хитається й тон е..Г — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 200.

“Л/ і ж гілок віття неба просин ь...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 88. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “Осінні ноктюрни”.

“У с к в е р і дітей голосочк и...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 200—201.

“У небі так ясно і ч и с т о...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 201.

“Точать води камін &...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 92. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “Осінні ноктюрни”.

Зі мною знов любов м о я...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 201—202.

“Дивлюсь на оголені віт и”. — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 94. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “Осінні ноктюрни”.

“Холодний цвіт, холодний і п у х к и й...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 96. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “Осінні ноктюрни”.

“Я е хвилюють даль пташині крик и...” — Подається за кн. “За владу Рад”, с. 97. Датується орієнтовно за часом написання інших творів розділу “Осінні ноктюрни”.

“Вже осені кругом передчутт я...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 202—203.

“77 е р ш и й сніг на листки з о л о т а в /...” — Подається

і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 5. — С. 203.

ПОЗА ЗБІРКАМИ

Чи вже не пора. — Вперше надруковано у вид.: Універсальний журнал (1928. — 2 груд.) у спогадах автора: “Мій перший твір. Чи не пора...

1918 року, коли німці захопили Україну, я вчився в сільськогосподарській школі при ст. Яма, Північно-Донецьких залізниць.

В Бахмуті почав виходити журнал учневої молоді “Вільна Думка”, де й надрукували мого першого вірша “Чи вже не пора”.

Вірш такий (далі наводиться текст. — С. Г.).

Перший надрукований “вірш”... Та ще й в журналі. Я носив цього журнала, як зірку, і показував знайомим. Я не сміюся з тих хвилин радости, і з вірша — мого першого наївного вірша, — моєї дитинки, що потонула в громі громадянської війни. Повстанцем возив і носив я

з собою цей журнал і коли думав, що умру від тифу, подарував його сестрі-жалібниці, щоб передала його моїй матері.

Чудно. Тепер у мене жодної збірки моїх поезій (пороздавав), жодної книжки, де пишеться про мене. Такий я став розгублений. А тоді... Чудно, чудно... Затуманився образ смуглявого наївного селюка, одлі-тають спомини про грози минулого й перший вірш, як мій перший постріл”. Передруковано у вид.: Ваплітянський збірник // Канадський Інститут Українських Студій. — Торонто: Мозаїка, 1977. — С. 111. Подається і датується за цим виданням.

На спомин. — Цей та інші вірші (включно із віршем “До зброї! Як один, хто в грудях серце має!”) були написані. В. Сосюрою в зошиті, що зберігається тепер разом із архівом українського письменника Аркадія Панасовича Любченка (1899—1945) в Торонтському університеті, переданий туди відомим ученим проф. Юрієм Луцьким. Публікуючи у згадуваному “Ваплітянському збірнику” два вірші (“Там чорний лотос...” і “Ми любим на словах буть сильними душею...”), проф. Ю. Луцький подав таку примітку:

“Рукопис збірки віршів Сосюри переховується в архіві Любченка. На титульній сторінці зошиту є напис: “Хай жеве (!) вильна Україна”, а дальше:

Вірші В. Сосюри

На добрий вспомин борцю за волю залитої сльозами і кровью Неньки О. Шаркому від В. Сосюри

В бльокноті є 12 коротких поезій, написаних Сосюрою в період від квітня 1918 р. (Верхнє) до 15 лютого 1919 (Проскурів) під час перебування автора в армії УНР. Розвідка упорядника про цю збірку появилася в англійській мові: Сеоі^е 3. N. Ьискуі, “А Ідігісізі’з Кесогсі оГ іЬе Кеуоіиііоп: А Моїе оп ап иприЬІізЬегі Соїіесііоп оГ Уегеез Ьу Уоіосіу-туг Зозуига”, Сапасііап Зіауопіс Рарегз, III, 103—108 і в українському перекладі в журналі “Молода Україна” (березень, 1960). Див. також: Юрій Бурляй, Заокеанські фальсифікатори, “Літературна Україна” від 27 лютого 1962 р. Тут друкуються лише дві поезії зі збірки, яка має в собі більше історичної як літературної вартости”.

Подається за ксерокопією зошита В. Сосюри із архіву А. Любчен-ка, наданої проф. Ю. Луцьким для публікації проф. В. Морен цю, за що упорядник видання висловлює їм щиру вдячність. Під віршем стоїть підпис: “О. Шаркий” — особи, якій В. Сосюра подарував свій зошит. Авторство О. Шаркого сумнівне, оскільки текстологічний аналіз вірша схиляє до думки, що твір належить В. Сосюрі, але, можливо, був переписаний його товаришем.

Н і, н /7.. — Подається за ксерокопією автографа у зошиті В. Сосюри, в якій не відтворено останнього рядка і дати написання вірша. Датується орієнтовно за часом написання наступних віршів і примітки проф. Ю. Луцького, який зазначив, що поезії в зошиті написані “в період від квітня 1918 р.” Можливо, саме цей твір написано у м. Верхнє у квітні 1918 р.

Зірниці. — Подається і датується за ксерокопією автографа у зошиті В. Сосюри.

Пісня. — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

“Я бачив, блідий брат з журливими о ч а м и...” — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

С о к кохання, — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри, в якій не відтворено третій рядок першої строфи.

Послідній бій. — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

“Там чорний лотос, там чорний лотос...” — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

На варті. — Подається і датується за ксерокопією автографа

із зошита В. Сосюри.

“Ліг на лани вже морок н о ч і”. — Подається за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри. Рік написання вірша встановлено за часом створення інших творів у цьому зошиті.

Що вам?.. — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

“М и л ю б и м н а словах буть сильними душею,...” — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита

В. Сосюри.

“ Сум червони й... Ранок н і ж н и й...” — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

Для... — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

“До з бр о V. Я к один, хто в грудях серце м а єГ — Подається і датується за ксерокопією автографа із зошита В. Сосюри.

“Я з н а ю: б у д е ч а с, і сонце ясне в с т а н е...” — Вперше надруковано в газ.: Український козак. — 1919. — 27 черв. Публікації цього та наступного вірша розшукав у Вінницькій державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тимірязєва і повторно опублікував краєзнавець із міста Бар Микола Йосипович Йолтуховський.

Подається і датується за першодруком.

“То не вітер віє із т ь м и - д о м о в и н и...” — Вперше надруковано в газ.: Український козак. — 1919. — 1 лип.

Подається і датується за першодруком.

Бій. — Подається за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. —

С. 330—331. Датується за першою публікацією в газ. “Одеський комуніст” — 7 липня 1920 р., де вірш друкувався під заголовком “Бий” (очевидно, допущено друкарську помилку).

“Ц і л у в а л а мене, милувала м е н е...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 10 т. — Т. 1. — С. 331. У названому виданні першу публікацію було здійснено за рукописом.

Коли я думаю про тебе. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — К.: Дніпро, 1986. — Т. 1. — С. 267—268.

Катрусі на спомин. — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — Т. 1. — С. 270.

‘Катруся — Катерина Костівна Вишницька, сестра української поетеси Олени Журливої (Котової Олени Костянтинівни; 1898—1971).

“Сині квіти, ясні очі...” — Подається і датується за вид.: Сосюра В. Твори: В 4 т. — Т. 1. — С. 270—271.

То р о б е ц ь (Поема). — Подається за вид.: Ваплітянський збірник. — С. 116—117. Твір зберігся в архіві А. Любченка, до якого він додав таку примітку: “Сатира на Євг. Касяненка, написана влітку (червень—липень, 1926)”. Датується на підставі запису А. Любченка.

Сатиричний твір В. Сосюра, очевидно, жартома визначив за жанром поемою.

Час. — Подається і датується за ксерокопією автографа, переданої проф. Ю. Луцьким проф. В. Моренцю. Автограф зберігається в архіві А. Любченка в Торонтському університеті.

“Я а в к о л о р а д о с т и так м а л оГ — Подається і датується за автографом, що зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 139). Твір було вперше опубліковано проф. В. Яременком як вступ до поеми “Мазепа” (див. журн.: Київ. — 1990. — № 8. — С. 67). Автограф твору було передано

19 серпня 1996 р. головою КДБ Білорусі Володимиром Мацкевичем Послові України з проханням повернути оригінал в Україну. До 1996 р. автограф зберігався в архіві тричі репресованого і розстріляного друга В. Сосюри, відомого білоруського поета і літературного критика Олеся Дударя (1904—1937).

Осел і Соловей (Байка). — Подається і датується за публікацією В. Святовця в журн.: Слово і час. — 1992. — № 5. — С. 71—72.

До брата. — Подається і датується за автографом (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

Магнат. — Подається і датується за автографом (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

В гаях. — Подається і датується за автографом (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

Офіра. — Подається і датується за автографом (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

Міністрові культури Української Р С Р товаришеві Б а б і й ч у к у. — Подається і датується за автографом (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

Присвяти й епіграми. — Подаються за автографами та авторизованими машинописами із архіву В. Сосюри (ЦЦАМЛМУ, ф. 44).

Датуються орієнтовно.

‘Білоус Дмитро Григорович (р. н. — 1920) — український поет.

² О л і й н и к Степан Іванович (1908—1982) — український поет.

³ Ш в е ц ь Василь Степанович (1918—1993) — український поет.

⁴ С л і п ч у к Петро (1914—1979) — український поет.

⁵ С м о л и ч Юрій Корнійович (1900—1976) — український письменник.

⁶Г рудницька Марія Семенівна — український літературознавець.

⁷ С т е б у н Ілля Ісакович (р. н. — 1911) — український критик, літературознавець.

⁸Чабанівський Михайло Іванович (1910—1973) — український письменник.

⁹ Г у р е ї в Олексій Іванович (1913—1999) — український письменник.

¹⁰ Головко Андрій Васильович (1897—1972) — український письменник.

“Вільний Володимир Микитович (1921—1981) — український письменник.

¹² К у ч е р Василь Степанович (1911—1967) — український письменник.

¹³ Б і л о д і д Іван Костьович (1906—1981) — український мовознавець, академік АН УРСР.

¹⁴ Н о в и ч е н к о Леонід Миколайович (1914—1996) — український критик, академік НАН України.

¹⁵Кобилецький Юрій (справжнє ім’я — Іван) Свиридович (1905—1987) — український критик і літературознавець.

¹⁶ Ск а б а Андрій Данилович (1905—1986) — український історик, академік АН УРСР (1967).

¹⁷Кавалерідзе Іван Петрович (1887—1978) — український скульптор і кінорежисер.

¹⁸Гол о в ані в с ь к ий Сава Овсійович (1910—1989) — український письменник.

¹⁹ Ш а м о т а Микола Захарович (1916—1984) — український критик, академік АН УРСР (1967).

²⁰ С м у л ь с о н (літературний псевдонім — Санов) Лазар Мой-сейович (1913—1987) — український критик.

²¹ К о р н і й ч у к Олександр Євдокимович (1905—1972) — український драматург.

²² Кочерга Іван Антонович (1881—1952) — український драматург.

Літературно-художнє видання

Національна академія наук України Видавництво “Наукова думка”

БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Новітня українська література

СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

1

Художній редактор І. М. ГАЛУШКА Технічний редактор С. Г. МАКСИМОВА Коректор Л. М. КОЗЛЕНКО Комп’ютерний набір В. Ф. КАМЕНЬКОВИЧ,

Л. А. ПЕЛЬОВІНА, О. І. ФУЖЕНКО Комп’ютерна верстка Н. А. ЗРАЗЮК

Подано до складання 15.06.2000. Підп. до друку 17.11.2000. Формат 84 х 108/32. Папір офс. № 1. Гари. Тайме.

Офс. друк. Ум. друк. арк. 34,02. Ум. фарбо-нідб. 34,02. Обл.-вид. арк. 32,51. Наклад 5000 прим. Зам. № 0 66 Л

* Видавництво “Наукова думка”

Р.с. № 05417561 від 16.03.95 01601 Київ 1, вул. Терещенківська, 3.

Головне підприємство РВО “Поліграфкнига”

03057 Київ 57, вул. Довженка, 3.

Т. 1 : Поетичні твори / Вступ, ст. В. П. Моренця. — 648 с.: портр. - I5ВN 966-00-0620-9.

До першого тому творів В. М. Сосюри увійшли вибрані вірші та поеми, опубліковані переважно в прижиттєвих виданнях збірок та окремих книг, а також деякі твори, що не друкувалися за життя автора або перебували під забороною тоталітарної системи. Тексти усіх творів друкуються за рукописами або публікаціями, які не зазнали редакторських втручань чи цензурних спотворень.

4702640206-028

С-20-2001