ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

ПОДЯКИ

Ця книжка не відбулася би без великої допомоги на кожному етапі впродовж довгого шляху від задуму до його реалізації у цій, остаточній, версії.

ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Усе розпочалося із планування, проведення й аналізу результатів експерименту, який ми здійснили в Стенфордському університеті в серпні 1971 року. Безпосередній поштовх для цього дослідження вийшов з проекту студентів щодо психології ув’язнення, на чолі з Дейвидом Джаффе, який пізніше став начальником у нашій Стенфордській в’язниці. Під час підготовки до проведення експерименту, щоб краще зрозуміти менталітет в’язнів і виправного персоналу, а також щоб дослідити критичні властивості психологічного досвіду будь-якого позбавлення волі, я проводив літню школу, яка розкривала цю тематику. Моїм співвикладачем був Карло Прескотт, який, відбувши кілька довготермінових покарань у в’язницях Каліфорнії, перед тим отримав умовно-дострокове звільнення. Карло став нашим безцінним консультантом і динамічним головою комісії з умовно-дострокового звільнення. Двох аспірантів, Курта Бенкса та Крейґа Гейні було залучено на кожному етапі здійснення цього незвичайного дослідницького проекту. Крейґ використав цей досвід як трамплін у надзвичайно успішну кар’єру на перехресті психології та права: став чільним захисником прав ув’язнених й автором багатьох статей і дописів, часто у співавторстві зі мною, на різноманітні теми, пов’язані з інституцією в’язниці. Я дякую кожному з них за їхній інтелектуальний внесок у дослідження та в його практичні наслідки. Крім того, я вдячний кожному зі студентів-добровольців, які зголосилися отримати досвід, що його декотрі з них все ще не можуть забути, десятиліття по тому. Як я пишу нижче, знову прошу у них вибачення за всі пережиті страждання під час і після цього дослідження.

ПОВТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання перевести архівні відео в’язничного експерименту у формат DVD, щоби згодом можна було зробити стенограми, впало на плечі Сіна Бруйча і Скотта Томпсона, двох виняткових студентів Стенфорда. До того ж, щоби підкреслити важливі епізоди в матеріалі, Сін і Скотт допомогли зібрати широкий масив різноманітних супровідних матеріалів, що постали у перебігу дослідження.

Таня Зімбардо і Марісса Аллен допомагали зібрати й організувати великий об’єм матеріалів із медіа-записів, моїх нотаток і вибраних статей.

Команда студентів, а саме — Кєран Оконнор і Матт Естрада, кваліфіковано провели перевірку посилань. Матт також зробив зрозумілу стенограму аудіозапису співбесіди із Чіпом Фредеріком.

Цінним був зворотній зв’язок, який я отримав щодо різних розділів у першій і другій чернетці книжки від колег і студентів, серед них: Адам Брекенрідж, Стівен Бенке, Том Бласс, Роуз МаДермотт і Джон Уївер. Особливі подяки призначено для Ентоні Пратканіса й Синді Венґ за їхню допомогу із частиною останнього розділу, у якій йдеться про протистояння небажаним впливам, і Зено Франко, за його внесок у нове бачення психології героїзму.

Моє розуміння військової ситуації в Абу-Ґрейб і інших місцях бойових дій завдячую мудрості офіцера Мерсі Древрі та полковника Леррі Джеймса, також військового психолога. Даг Брейсволл постійно надавав мені корисну інформацію з мережі щодо ряду тем, якими я займався в двох розділах присвячених подіям в Абу-Ґрейб. Гарі Маєрс, юридичний консультант сержанта Фредеріка, не тільки протягом довгого часу брав участь в цій справі, не беручи винагороду, але й надав мені доступ до всіх матеріалів та інформації, на підставі чого я міг зрозуміти ту складну ситуацію. Адам Зімбардо запропонував проникливий аналіз сексуальної природи «трофейних фото», ніби наслідків «просто розваг та ігор» нічної зміни в блоці 1-А.

Розділяючи мої подяки, значну частину віддаю Бобу Джонсону (мій колега і співавтор нашого спільного ввідного в психологію підручника, «Психологія: основні концепції»). Боб прочитав увесь рукопис і запропонував безмежно цінні поради, як його покращити, так само як Саша Любомирські, який допомагав координувати інформації від Боба та Роз Зімбардо. Роз є почесним професором англійської літератури, вона прослідкувала, щоб кожне речення у було написане так, щоб передати послання книжки широкому грону читачів. Дякую кожному з них за те що виконали марудну працю з грацією і здоровим глуздом.

Також дякую Уїллові Мерфі, моєму редактору із видавництва Random House, за його рідкісне у наші дні, мистецтво і відважні спроби обмежити тематику до найголовнішого. Лін Андерсон чудово та проникливо виконала завдання технічного редактора, додаючи разом із Вінцентом ЛаСкала послідовності та ясності моєму повідомленню. Джон Брокман був агентом-ангелом-охоронцем книжки та її просування.

Наприкінці мушу згадати, що після писання по кільканадцять годин денно і нощно моє зболіле тіло поверталось до наступного раунду дякуючи моїм масажистам Джеррі Губеру із Healing Winds Massage із Сан- Франциско і Анн Оллінсвот із Gualala Sea Spa, коли я працював, сховавшись у ранчо над морем.

Кожному з цих помічників, родичам, друзям, колегам і студентам, які допомогли мені перетворити думки на слова, і на рукопис, і на цю книжку, мої найщиріші подяки,

Сіао,

Філ Зімбардо

M.C. Escher's "Circle Limit IV" © 2006 The M.C.Escher Company-Holland. All right reserved, www.mcescher.com