- Чи ви бачили у церкві якась світло? Запитала у дітей катехитка.
- Люстри.
- Свічки.
- Лампадки.
- Сонце у вікні.
Діти затихли, задумалися.
- Може, ще щось? – перепитала кате хитка.
Одна дитина підняла руку і відповіла:
- Очі.
Чому ми так часто забуваємо про світло всередині нас? Чому дозволяємо йому згаснути? «Коли я був маленький, тато зажди залишав у моїй спальні увімкнений нічник». «Мій тато був світлом».