Дім Аїда

XV Персі

Персі пригадав, якою небезпечною була Келлі у їхню останню сутичку в Лабіринті. Попри різні ноги, коли хотіла, вона рухалась дуже швидко. Вона легко ухилялась від його меча і з’їла б його обличчя, якби Аннабет не встромила їй у спину кинджал.

А тепер з нею були чотири подружки.

— І твоя дорогенька Аннабет теж тут! — чи то зашипіла, чи то засміялась Келлі. — О, так, я дуже добре її пам’ятаю.

Келлі доторкнулась до своїх грудей — до того місця, де вийшло вістря кинджала, коли Аннабет напала ззаду.

— У чому справа, донько Афіни? Не маєш при собі свого ножика? Шкода. Я би вбила тебе ним.

Персі намагався думати. Вони з Аннабет стояли пліч-о-пліч, як багато разів у минулому, готові до бою. Але жодний з них не у формі для битви. Аннабет неозброєна. Ворог значно переважає за кількістю. Тікати немає куди. Допомоги чекати немає від кого.

На мить Персі подумав покликати Місіс О’Лірі, пекельну хортицю, здатну подорожувати світом тіней. Та навіть якщо вона почує його, чи зможе дістатись Тартару? Тут чудовиська опиняються після смерті. Своїм покликом він може її вбити або повернути до природного стану лютого звіра. Ні... він не вчинить так із власним собакою.

Отже, допомоги не буде. У битві вони навряд чи переможуть.

Залишалась улюблена тактика Аннабет: хитрощі, балачки, відтягування часу.

— Отже... — почав Персі. — Гадаю, вас цікавить, що ми робимо в Тартарі.

Келлі фиркнула.

— Не дуже. Я просто хочу вбити тебе.

На цьому б усе й скінчилось, але втрутилась Аннабет.

— Шкода, — промовила вона, — тому що ви гадки не маєте, що відбувається у смертному світі.

Решта емпус утворили коло і чекали від Келлі сигналу для нападу, але колишня черлідерка тільки забурчала і навприсядки позадкувала від меча Персі.

— Ми знаємо достатньо. Гея заговорила.

— Ви прямуєте назустріч нищівній поразці. — Аннабет здавалась такою впевненою, що навіть Персі був вражений. Вона зиркнула на кожну емпусу по черзі, а потім обвинувально ткнула пальцем у Келлі. — Оця особа стверджує, що веде вас до перемоги. Вона бреше. Востаннє, коли Келлі була в смертному світі, їй довірили дбати про те, щоб мій друг Лука Кастелан залишався вірним Кроносу. Урешті-решт Лука звільнився від її чар. Віддав своє життя, аби подолати Кроноса. Титани програли, тому що Келлі зазнала невдачі. Тепер вона хоче привести вас до наступного фіаско.

Інші емпуси сум’ятливо зашепотілися й засовалися.

— Годі! — Нігті Келлі витягнулись у довгі чорні кігті. Вона впилась в Аннабет таким поглядом, наче уявляла, як поріже її на дрібні шматки.

Персі майже не сумнівався, що Лука Кастелан був Келлі небайдужим. Лука мав такий вплив на дівчат — навіть на ослоногих вампіриць, — тож згадувати про нього, на думку Персі, було не найкращим рішенням.

— Дівча бреше, — випалила Келлі. — Ну програли титани. Ну і гаразд! Це була частина плану з пробудження Геї! Тепер матінка-земля прокинеться, її велетні знищать смертний світ, а ми вдосталь посмакуємо напівбогами!

Інші вампіриці нестямно заскреготіли зубами. Персі одного разу опинився у кривавій воді серед зграї акул. І це навіть близько не лякало так само, як емпуси, які прагнуть годівлі.

Він приготувався до нападу, але скількох йому вдасться здолати, перш ніж вони візьмуть його кількістю? Навряд чи достатньо.

— Напівбоги об’єднались! — загорланила Аннабет. — Двічі подумайте, перш ніж нападати на нас. Римляни й греки разом битимуться проти вас. Ви приречені!

Емпуси збентежено позадкували. Деякі прошипіли:

— Romani[5].

Вочевидь, вони зустрічались із Дванадцятим легіоном. І ця зустріч закінчилася для них не найкращим чином.

— Атож, ще б пак romani. — Персі оголив передпліччя й показав татуювання, яке отримав у Таборі Юпітера — мітку SPQR з тризубцем Нептуна. — Змішуєш греків і римлян, і знаєте, що виходить? Виходить БАБАХ!

Він грюкнув ногою. Емпуси швиденько покульгали назад. Одна впала з валуна, на якому сиділа.

На це приємно було подивитись, але вони швидко оговтались і знову утворили коло.

— Зухвалі балачки, як для двох напівбогів, які загубились у Тартарі, — промовила Келлі. — Опусти свій меч, Персі Джексоне, і я вб’ю тебе швидко. Повір мені, тут, унизу, є значно гірші способи померти.

— Стривайте! — знову спробувала Аннабет. — Хіба емпуси не служниці Гекати?

Келлі стулила губи.

— Ну то й що?

— То й то, що Геката тепер на нашому боці, — відповіла Аннабет. — У неї свій будиночок у Таборі Напівкровок. Дехто з її напівкровних дітей — мої друзі. Вона розлютиться, якщо ви нападете.

Персі кортіло обійняти Аннабет, вона була неймовірна!

Одна з емпус заревіла:

— Це правда, Келлі? Господиня помирилась із Олімпом?

— Замовкни, Серефоно! — заверещала Келлі. — О боги, як ти мене дратуєш!

— Я не піду проти волі Темної Пані.

Аннабет не барилась.

— Усім вам буде краще, якщо слухатиметесь Серефони. Вона старша та мудріша.

— Так! — скрикнула Серефона. — Слухайте мене!

Келлі напала так швидко, що Персі не встиг навіть здійняти меч. На щастя, ціллю був не він. Келлі накинулась на Серефону. На долю секунди дві демониці злились у мерехтливий вир кігтів та ікл.

Бійка скінчилась. Келлі переможно стояла над купкою пилу. На її кігтях висіли жмути Серефонової сукні.

— Є ще незадоволені? — гаркнула Келлі на сестер. — Геката — богиня Туману! Її шляхи незбагненні. Хто його зна, на чиєму вона боці насправді? А ще вона богиня роздоріжжя й очікує від нас самостійних рішень. Я обираю той шлях, що принесе найбільше крові напівбогів! Я обираю Гею!

Її подружки схвально зашипіли.

Аннабет поглянула на Персі. Він зрозумів, що у неї скінчились ідеї. Вона зробила все, що могла. Навіть змусила Келлі вбити одну зі своїх сестер. Більше не залишалось нічого, окрім бою.

— Я два роки бовталася в порожнечі, — продовжувала Келлі. — Ти хоч уявляєш, наскільки дратує, коли тебе знищують, Аннабет Чейз? Коли ти повільно повертаєш свою первісну форму, абсолютно притомний, місяцями й роками відчуваєш пекельний біль, поки тіло росте, а потім нарешті прориваєшся крізь кору цього диявольського місця й повзеш назад до денного світла? А все через те, що якесь мале дівча вдарило тебе у спину! Вона не зводила своїх розлючених очей з Аннабет. — Цікаво, що станеться з напівбогом, якщо вбити його у Тартарі? Сумніваюсь, що таке траплялось раніше. Гайда з’ясуємо!

Персі кинувся вперед, широко розмахуючи Анаклузмосом перед собою. Одну з демониць розрубило навпіл, але Келлі ухилилася й ринула на Аннабет. Дві інші емпуси стрибнули на Персі. Одна схопила його за руку, у якій він тримав меч. Інша застрибнула на спину.

Сповнений рішучості захистити Аннабет навіть ціною власного життя, Персі, як міг, з двома цими пасажирками, поплентався до своєї дівчини. Але справи в Аннабет і так йшли досить непогано. Перекинувшись убік, вона ухилилась від кігтів Келлі, а коли підвелась, уже тримала в руці каменюку, якою поцілила емпусі просто в носа.

Келлі завила. Аннабет зачерпнула гравія й метнула його в обличчя вампіриці.

Тим часом Персі, хитаючись з одного боку в інший, намагався стряхнути зі спини ікласту попутницю, але її кігті тільки глибше всаджувались у його плечі. Друга емпуса тримала його за руку, позбавляючи змоги скористатись Анаклузмосом.

Краєм ока він побачив, як Келлі ринула в напад. Її кігті пройшлись вздовж руки Аннабет. Дівчина з криком упала додолу.

Персі, ледь тримаючись на ногах, помчав на допомогу. Вампіриця на спині всадила ікла йому в шию. Шалений біль розлився по всьому тілу. Коліна підігнулись.

«Не падай, — наказав він собі. — Ти повинен їх перемогти».

Тоді друга вампіриця вкусила його за руку. Анаклузмос брякнувся на землю.

От і все. Настав кінець його везінню. Келлі нависла над Аннабет, смакуючи тріумфальну мить. Дві інші емпуси оточили Персі й пускали з рота слину, готові до чергового бенкету.

І тоді на Персі впала чиясь тінь. Звідкись згори пролунав над рівнинами Тартару басистий бойовий клич. На поле битви обрушився титан.