Хіппі

сі персонажі книжки не вигадані, проте — за винятком двох — їм змінено імена через повну неможливість знайти їх (прізвищ я не знав).

Я використав епізод з ув’язненням у Понта-Ґросі (у 1968 році) і додав деякі подробиці двох інших, яких зазнав під час військової диктатури (у травні 1974 року, коли я писав тексти до пісень).

Дякую моєму видавцеві Матінасу Судзукі Молодшому, моєму літературному агентові й другові Моніці Антуніш та моїй дружині, скульпторові Кріштіні Ойтісіці (яка намалювала повну карту маршруту для Magic Bus). Пишучи книжку, я замикаюся й практично ні з ким не розмовляю — не люблю розповідати про те, чим зайнятий. Кріштіна вдавала, що не знає, а я вдавав, ніби вірю, що це правда.