Переклад Віри Вовк та Ігоря Костецького; Віра Вовк є представником української діаспори саме в Бразилії. (Тут і далі прим, пер.)
Кабір (1440—1518) — індійський філософ-містик і поет, класик літератури гінді; святий у сікхізмі та суфізмі.
Рабіндранат Таґор (1861—1941) — класик індійської літератури, Нобелівський лауреат (1913), писав бенгальською мовою.
Гафіз (справжнє ім’я Шамсуддін Мохаммад Гафіз Шіразі, нар. між 1310 та 1337 рр., помер 1389 чи 1390 р.) — класик перської й таджицької поезії, сповідував суфізм.
Артур Фроммер (Arthur Frommer, нар. 1929) — американський автор книжок про мандри й засновник серії путівників Frommer’s (1957).
Місто інків у горах Перу на висоті 2430 м, побудоване в XIV — XV ст.; стало відомим унаслідок експедиції археолога зі США Гайрама Бінґема 1911 р.
«Le Matin des magiciens. Introduction au realisme fantastique» (фр. «Ранок магів. Вступ до фантастичного реалізму»), 1960, — книжка езотеричної тематики, де робиться спроба пояснити загадкові явища та події історії, зокрема німецький націонал-соціалізм. Характеристика Жака Берж’є неточна: Яків Бергер (1912—1978) народився в Одесі, 1925 р. з родиною переїхав до Франції, здобув освіту інженера-хіміка; брав участь у русі Опору, допоміг з’ясувати координати німецького ракетного центру в Пенемюнде, який 1943 р. було бомбардовано; в’язень Маутгаузена.
Тибет як незалежна теократична держава існував у 1912— 1951 рр.; після поразки у війні з Китаєм став частиною КНР.
Моїм Солодким Господом (англ.); це також назва пісні Джорджа Гаррісона, присвяченої Крішні.
Автор дещо змінив справжні слова Дж. Леннона.
Сила квітів (англ.).
Понта-Ґроса — місто на півдні Бразилії.
В оригіналі гра слів: шахтар (mineiro) може означати й мешканця штату Мінас-Жерайс.
Насправді поданий автором символ, популярний також і в русі хіпі, є емблемою ядерного роззброєння, розробленою в 1958 р. британським дизайнером Джеральдом Голтомом: комбінація англійських букв N та D (Nuclear Disarmament — ядерне роззброєння) у прапорцевій сигналізації, вписаних у коло, що символізує Землю.
Одна зі споруд археологічного комплексу Тіауанако (Болівія), центру однойменної доколумбової культури, покинутого близько 1000 р. н. е.
Для цього австрійський географ, альпініст і тибетолог Генріх Гаррер найняв приватного детектива; з’ясувалося, що Госкін навіть не знав тибетської мови.
Природний парк Віла-Веля в штаті Парана на півдні країни.
Специфічні для Бразилії й Португалії ресторани табльдот: подаються смажені м’ясні страви, а відвідувачі просять офіціантів відрізати вподобаний шматок; гарніри й десерти викладені на великих столах у центрі залу.
Сальвадор Альєнде (1908—1973) — президент Чилі в 1970— 1973 рр., представник соціалістичної партії; загинув під час військового перевороту, організованого генералом А. Піночетом.
Найжорстокіший період (1968—1974) військової диктатури в Бразилії.
Назва однієї з модифікацій «Фольксваґена».
Імовірно, ці рядки належать авторові.
В описувану епоху — амстердамський молодіжний клуб і кав’ярня, осередок хіпі, створений у занедбаній церкві; тепер концертний зал і культурний центр.
Маються на увазі бойові дії армії США під час війни між комуністичним Північним В’єтнамом, що користувався підтримкою насамперед СРСР, КНР та інших країн, зокрема й не соціалістичних, як-от Швеція, і Південним В’єтнамом, підтримуваним США, Австралією, Південною Кореєю, Новою Зеландією, Таїландом, Філіппінами.
Так називали представників Національного фронту визволення Південного В’єтнаму, що воювали проти офіційної влади й підтримувалися Північним В’єтнамом.
Слова з пісні бразильської рок-співачки, композиторки та мультиінструменталістки, акторки, письменниці та активістки Ріти Лі (нар. 1947); співпрацювала з Пауло Коельйо.
Очевидно, фраза самого автора.
Секта, створена 1968 р. у США; початково багато її членів походили з хіпі.
Джордж Гаррісон (1943—2001) — учасник гурту «Бітлз».
«Дім висхідного сонця» гурту «The Animals».
Еквісилабічний і римований переклад І. Оржицького.
«Стій поруч зі мною» (англ.) — одна з найвідоміших ритм-енд-блюзових пісень авторства й виконання Бена Кінґа.
«Оксамитове підпілля» (англ.) — альтернативний рок-гурт зі США, менеджером якого був Енді Воргол; Лу Рід, ключовий учасник гурту, у своїх піснях описував власний сексуальний досвід та експерименти з наркотиками.
Тому що це дає мені почутися людиною, / Коли ширяюся у вену,/І скажу тобі, що речі вже не такі,/Коли я лечу в очманінні /Й почуваюся, ніби Ісусів син.
Чарівний автобус (англ.).
Можливо, йдеться про Еймона де Валеру (1882—1975), ірландського політика, учасника боротьби за незалежність Ірландії, згодом прем’єр-міністра й президента країни.
Абревіатура Ірландської Республіканської Армії (англійською так само IRA, Irish Republican Army) — збройної організації (унаслідок розколів існувало кілька угруповань із таким компонентом у назві), яка в описуваний у романі час вела боротьбу за відділення Північної Ірландії від Великої Британії.
Широкомасштабні виступи за соціальні зміни у Франції у травні-червні 1968 р.; почалися зі студентських демонстрацій, до яких згодом долучилися профспілки.
Доступні перевезення.
Абревіатура Koninklijke Luchtvaart Maatschappij (нід.) — Королівські Нідерландські Авіалінії, одна з найстаріших (заснована 1919 р.) авіакомпаній світу.
Ти мусульманин? (спотв, англ.)
Ні. Тільки для сповідувачів ісламу (спотв, англ.).
Певно, що анахронізм: збройні конфлікти на теренах колишньої Югославії почалися в 1990-х рр.
Маздак (бл. 450—528/529) — перський середньовічний релігійний реформатор.
«Кафе де ля Пе» (фр. «Кав’ярня покою») — іронічний натяк на славетну паризьку кав’ярню поблизу Паризької опери; заклад відвідували, зокрема, Е. Золя, Ж. Масне, Ґ. де Мопассан, П. Чайковський.
Ідеться про події Першої світової війни.
Запізно (італ.).
Душа Світу (лат.).
Курильний прилад, у якому дим очищається, проходячи через довгий рукав із водою.
«Гарматна брама» (тур.) — головний палац Османської імперії, тепер — величезний музей, де, зокрема, виставлено мощі Івана Хрестителя та портрет Роксолани.
Певно, автор помиляється: тодішній Папа Римський Миколай V не мав до цих подій жодного стосунку.
Можливо, це дуже неточна цитата з розділу XXXIII першої книжки Марка Твена «Простаки за кордоном».
Ця фраза є усталеною формулою у світотворчих міфах багатьох народів; решта, очевидно, — слова самого автора.
Ідеться про славетний фільм виробництва США (1942 р.). Ці слова головний герой при розставанні каже своїй подрузі.