Днi минали один за одним. Ми лiтали, як i ранiше, але я бiльше не переймався назвами мiст чи кiлькiстю грошей, що їх збирав з пасажирiв. Я почав вимiрювати лiто такими речами, яких навчився, розмовами, якi ми вели пiсля польотiв, i чудесами, що вряди-годи траплялися на нашому шляху, аж поки нарештi збагнув, що це нiякi не чудеса.
Уявляй собi
всесвiт прекрасним,
справедливим
i досконалим, —
сказав менi Посiбник одного дня.
А
ще будь певним ось чого:
Суще уявляє це собi
трохи кращим,
анiж можеш
уявити
ти.