Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века

Источники

Geheimes Staatsarchiv Preußischer Kulturbesitz, XX. Hauptabteilung (Königsberger Archiv)

Ordensbriefarchiv 225, 905, 1031, 1075, 1173, 1177, 1222, 1223, 1775, 1776, 1777, 2012, 2278, 2281, 2455, 2456, 2457, 2458, 2679, 3342, 3569, 3605, 3835, 4342, 4513, 4926, 5054, 5367, 5406, 5542, 5543, 5570, 5575, 5579, 5597, 5606, 5631, 5633, 5651, 5652, 5658, 5660, 5665, 5666, 5719, 5753, 5764, 5774, 5776, 5784, 5822, 5830, 5859, 5861, 5872, 5873, 5875, 5881, 5883, 5886, 5889, 5891, 5897, 5929, 5932, 5942, 5953, 5959, 5966, 5968, 6022, 6031, 6042, 6052, 6076, 6087, 6088, 6094, 6095, 6114, 6115, 6118, 6119, 6162, 6171, 6208, 6210, 6214, 6226, 6231, 6236, 6237, 6247, 6251, 6252, 6269, 6275, 6276, 6277, 6280, 6287, 6288, 6291, 6312, 6323, 6329, 6360, 6364, 6389, 6410, 6420, 6427, 6430a, 6458, 6540, 6541, 6561, 6567, 6578, 6587, 6589, 6601, 6605, 6611, 6626, 6658, 6701, 6708, 6711, 6733, 6743, 6777, 6787, 6795, 6799, 6802, 6809, 6835, 6860, 6866, 6896, 6911, 6943, 7000, 7020, 7036, 7049, 7055, 7115, 7118, 7140, 7149, 7150, 7156, 7159, 7160, 7170, 7237, 7252, 7287, 7326, 7365, 7374, 7530, 7600, 7656, 7659, 7761, 8274, 9035, 9050, 9400, 9424, 16652, 27872, 27881, 27885, 27892, 28197a, 28512.

Ordensfolianten 13, 14, 15, 281.

Perg.-Urk., Schiebl. 66, № 8a.

Urkundensammlung Zasztowt, № 1,2, 5.

Archiwum Glöwne Akt Dawnych

Archiwum Radziwillowskie. Dz. X, sygn. 383; Dz. X, Akta niesygnowane, sygn. 1664 (dawn. sygn. 890); Dz. XI, sygn. 57;

Dz. XXIII, teka 54, plik 10; Dz. Rrckopisy biblioteczne, sygn. VIII–7.

Archiwum Zamoyskich. Rkps 32, 33.

Dokumenty pergaminowe. № 750, 780, 4450, 4451, 4452, 4454, 5874, 6717, 7265, 7267, 7269, 7297, 7310, 7344, 7370, 8402, 8408, 8420, 8501, 8784, 8785.

Księgi grodzkie mielnickie. Ks. 2.

Metryka Koronna. Libri Inscriptionum. Ks. 3, 39, 107.

Tzw. Metryka Litewska. Ks. IV В 6.

Zbiör dokumentöw papierowych. № 3200.

Zbiör Muzeum Narodowego. № 184.

Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego. Gabinet Rçkopisôw

Rkps 425. Inwentarz […] spisany dla podzialu między cörkami ks. Aleksandra Ostrogskiego — [Zofią] Lubomirską, [Katarzyną] Zamoyską, [Anną] Chodkiewiczową. Kopia.

Zamek Krölewski w Warszawie

Kolekcja T. Niewodniczanskiego. Dok. perg. A158.

Deutsch-Ordens-Zentralarchiv

Perg.-Urk. 3318. Использована электронная версия.

Lietuvos valstybės istorijos archyvas

R 598. Apyr. 1. B. 173.

R 1135. Apyr. 4. B. 25.

Mokslų akademijos Vrublevskių bibliotekos Rankraščių skyrius

F 1–13, 14.

F 4–7.

F 15–73.

F 18–156.

F 37–798, 799.

F 256–1794, 2070, 3526, 3528, 4259, 4415, 4418, 4431.

F 264–79.

Vilniaus universiteto bibliotekos Rankraščių skyrius

F 69–147.

F 96–132.

Biblioteka Ossolinskich

Sygn. 3669/11. Sumariusz sprawy przywi-leiôw domu X. Ostrogskich roku 1594 pisany [oraz] Inwentarz anno 1620 przez rewizorow spisany dla podzialu między côrkami xcia Alexandra Ostrogskiego. Использована электронная версия.

Archiwum Panstwowe w Gdansku

Sygn. 300.27.3, k. 61v.

Центральний державний історичний архів України у м. Києві

Ф. 25. Он. 1. Кн. 26, 124, 187, 258.

Ф. 26. Он. 1. Кн. 4.

Ф. 44. Оп. 1. Спр. 1.

Ф. 486. Он. 1. Спр. 7649.

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського

Ф. 2. Спр. 22504.

Archiwum Narodowe w Krakowie

Oddzial I, Archiwum Dzikowskie Tarnowskich. Sygn. 135.

Oddzial I, Archiwum Lanckoronskich, dokumenty pergaminowe. № 27, 30.

Oddzial I, Archiwum Mlynowskie Chodkiewiczôw. Sygn. 970, 979.

Oddzial I, Archiwum Sanguszkôw.

Rkps 6. Munimenta ducum in Ostrog. T. 1.

Oddzial I, Zbiôr Zygmunta Glogera Sygn. 30.

Oddzial III, Archiwum Aktôw Dawnych Miasta Krakowa. Rkps 1596.

Biblioteka Polskiej Akademii Nauk і Akademii Umiejętnošci w Krakowie

Sygn. 8823. Zeszyt 9.

Biblioteka XX. Czartoryskich

Perg. 186, 374, 422 — vol. VI/16, 430, 478, 655 — vol. 1/63, 779.

Teki Naruszewicza. T. 15, 17.

Rkps 233,13064 (dawna sygn. Depozyt 1).

Biblioteka Polskiej Akademii Nauk w Komiku

Rkps 203.

Центральний державний історичний архів України у м. Львові

Ф. 131. Он. 1. Од. зб. 148.

Нацыянальны гістарычны архіу Беларусі

Ф. 147. Bon. 2. Спр. 179.

Ф. 694. Bon. 4. Адз. зах. 1336 (т. 1), 5792.

Ф. 1715. Bon. 1. Спр. 179.

Ф. 1759. Bon. 2. Спр. 1а.

Российская государственная библиотека. Отдел рукописей

Ф. 256 (Собрание Н. П. Румянцева). On. 1. Ед. хр. 68. № 2.

Российский государственный архив древних актов

Ф. 79 (Сношения России с Польшей). Оп. 3. Д. 1.

Ф. 389 (Литовская метрика). On. 1. Кн. 196, 279.

Latvijas valsts vestures arhïvs

R 673. Apr. 4. К. 18. L. 78, 80, 111.

Архив Санкт-Петербургского Института истории Российской академии наук

Русская секция.

Колл. 13 (Музей Русского археологического общества). On. 1. Ед. хр. 312.

Колл. 124 (С. В. Соловьев). On. 1.

Ед. хр. 16, 57.

Отдел рукописей Российской национальной библиотеки

Погод. № 1557.

Uppsala universitetsbibliotek

Ms. C 575.

Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст. (із зібрання пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві) / Підг. А. Блануца, Д. Ващук, Д. Вирський. Київ, 2014.

Акты, издаваемые Виленского археографическою комиссиею. Т. 11. Акты Главного Литовского Трибунала. Вильна, 1880.

Акты Литовско-Русского государства / Изд. М. В. Довнар-Запольский. Вып. Е М»1899.

Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. T. 1: 1340–1506. СПб., 1846.

Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т. 3: 1544–1587. СПб., 1848.

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 2. СПб., 1865.

Акты социально-экономической истории Северо-Восточной Руси конца XIV — начала XVI в. Т. 3. М., 1964.

Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском, Волынском и Подольском генерал-губернаторе. Ч. 7. T. 1: Акты о заселении Юго-Западной России. Киев, 1886.

Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском, Волынском и Подольском генерал-губернаторе… Ч. 8. Т. 4: Акты о землевладении в Юго-Западной России XV–XVIII вв. Киев, 1907.

Барбаро и Контарини о России / Подг. Е. Ч. Скржинская. Л., 1971.

Барвіньский Б. Два загадочні ханські ярлики на рускі землі з другої половини XV. столїтя // Барвіньский Б. Історичні причинки. Т. 2. Львів, 1909. С. 11–21.

Барвінський Б. Кілька документів і заміток до часів вел. князів Свитригайла і Жигимонта Кейстутовича // ЗНТШ. Т. 115. Львів, 1913. С. 5–22.

Бучинський Б. Кілька причинків до часів вел. князя Свитригайла (1430–1433) // ЗНТШ. Т. 76. Львів, 1907. С. 117–142.

Голубев С. Т. Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI ст.) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Кн. 6. Киев, 1892. С. I–XIV, 1–88.

Грамоты Великого Новгорода и Пскова / Под ред. С. Н. Валка. М.; Л., 1949.

Грушевський М. С. Кілька київських документів XV–XVI в. // ЗНТШ. T. 11. Львів, 1896. 2-я пат. C. 1–18.

Дакументы Іллінічаў // Аляхновіч P. А., Рыбчонак С. А., Шаланда А. I. Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у XV–XVI стст.: радавод, гербы, уладанні. Мір, 2015. C. 289–331.

Договор 1440 г. между Псковом и Великим княжеством Литовским / Вступит, статья M. Е. Бычковой, подгот. текста А. А. Бондаренко и О. И. Хоруженко // Вестник РГГУ. Серия «Исторические науки. Историография, источниковедение, методы исторических исследований». 2009. № 4. С. 231–237.

Древнерусские княжеские уставы XI–XV вв. / Подг. Я. Н. Щапов. М., 1976.

Жемайтис С. Г. Привилей Новогрудской земле 1440 г. // Рукописные памятники. Публикации и исследования. Вып. 4. СПб., 1997. С. 215–225.

3 архіўныхі бібліятэчных сховішчаў (XIV–XVII ст.) / Падрыхт. Ю. M. Мікульскі // Беларуская даўніна. Вып. 1. Мінск, 2014. С. 123–184.

Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. // ЗНТШ. Т. 233: Праці Історично-філософської секції. Львів, 1997. С. 333–359.

Записи писцов в датированных древнерусских рукописях XIII–XV вв. (из архива М. Г. Гальченко) // Palaeoslavica. Vol. XL Cambridge (Mass.), 2003. C. 68–141.

Инвентарь Лещинского монастыря 26 декабря 1588 г. / Сообщил Д. И. Довгялло // Минская старина. Вып. 1. Минск, 1909. С. 114–124.

Книги Польской Коронной Метрики XV столетия. Ч. 1. Кн. 10. (Юридические памятники. Вып. 2.) Варшава, 1914.

Кром M. М. Неизвестный привилей Сигизмунда I Смоленску (1513 год) // От Древней Руси к России нового времени. Сб. ст. к 70-летию А.Л. Хорошкевич. М., 2003. С. 133–139.

Крупович М. Собрание государственных и частных актов. Zbiôr dyplomatôw rządowych i aktôw prywatnych. Ч. 1. Вильно, 1858.

Кудрявцев О. Ф. Великая Русь рыцаря де Ланноа. Первое западное описание Руси // Родина. 2003. № 12. С. 76–79.

Линниченко И. А. Запись XV века // Археологические известия и заметки. 1895. Т. 3. № 12. С. 422–423.

Лицкевич О. В. Орденский экземпляр договора о четырехлетием перемирии и военной помощи между Великим Княжеством Литовским и Тевтонским орденом (31 октября 1382 г.) // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 5. Vilnius, 2014. P. 215–232.

Ліцкевіч А. У. Старабеларускія граматы XV ст. з Archiwum Glôwnego Akt Dawnych у Варшаве // Здабыткі: дакументальныя помнікі на Беларусь Вып. 11. Мінск, 2009. С. 6–41.

Матвеев И. И. Неизвестная полоцкая грамота второй половины XV в. // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. № 4. М., 1953. С. 71–84.

Молдован А. М. Пять новонайденных украинских грамот конца XIV — начала XV в. // Лингвистическое источниковедение и история русского языка. 2000. М., 2000. С. 261–276.

Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Подг. А. Н. Насонов. М.; Л., 1950.

Полехов С. В. Новые документы о Киевской земле XV века // Сфрагістичний щорічник. Вии. II. Київ, 2012. C. 257–282.

Полехов С. В. «Список городов Свидригайла». Датировка и публикация // ДРВМ. 2014. № 4 (58). С. 111–125.

Полехов С. В. Castrum nostrum Mensko. Из истории династической войны в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века // SHEO. Вып. 7. Минск, 2015. С. 247–257.

Полное собрание русских летописей. Т. 4. Ч. 1. Новгородская четвертая летопись. М., 2000.

Полное собрание русских летописей. Т. 15. Летописный сборник, именуемый Тверскою летописью. СПб., 1863.

Полное собрание русских летописей. Т. 15. Вып. 1. Рогожский летописец. Пг., 1922.

Полное собрание русских летописей. Т. 17. Западнорусские летописи. СПб., 1907.

Полное собрание русских летописей. Т. 18. Симеоновская летопись. М., 2007.

Полное собрание русских летописей. Т. 21. Ч. 2. Книга Степенная царского родословия. СПб., 1913.

Полное собрание русских летописей. Т. 32. Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца. Летописи: Баркулабовская, Аверки и Панцырного. М., 1975.

Полное собрание русских летописей. Т. 35. Летописи белорусско-литовские. М., 1980.

Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. / Отв. ред. А. А. Зимин; Подг. А. Л. Хорошкевич. Вып. 1–5. М., 1977–1985.

Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. / Отв. ред. А. Л. Хорошкевич; Подг. С. В. Полехов, В. А. Воронин, А. И. Груша, А. А. Жлутко, E. Р. Сквайре, А. Г. Тюльпин. Т. 1–2. М., 2015.

Поменник Введенської церкви в Ближних Печерах Києво-Печерської Лаври / Упорядкування та вступна стаття О. Кузьмука // Лаврьский альманах. Вип. 18. Київ, 2007.

Приселков М. Д. Троицкая летопись. Реконструкция текста. М.; Л., 1950 (Репринт: СПб., 2002).

Протокол комиссии, назначенной королем Стефаном Баторием для определения границы между воеводством Подляшским и Брестским и указания подсудности пограничных имений того и другого воеводств // Сборник статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России. Вып. 2. Вильна, 1889. С. 81–108.

Псковские летописи / Подг. А. Н. Насонов. Вып. 1–2. М.; Л., 1941–1955.

Пудалов Б. М. Загадка комиссионных грамот. XVI век // Исторический архив. 2000. № 5. С. 202–205.

Радзивилловские акты из собрания Российской национальной библиотеки. Первая половина XVI в. / Сост. М. М. Кром. (Памятники истории Восточной Европы. Источники XV–XVII вв. Т. 6.) М.; Варшава, 2002.

Ревизия пущ и переходов звериных в бывшем великом княжестве Литовском Вильна, 1867.

Редкие источники по истории России. Вып. 2 / Под ред. А. А. Новосельского и Л. Н. Пушкарева; Сост. 3. Н. Бочкарева и М. Е. Бычкова. М., 1977.

Розов В. Українські грамоти. T. 1: XIV і перша половіна XV в. Київ, 1928.

Русская историческая библиотека. T. 6: Памятники древнерусского канонического права. Ч. 1 (Памятники XI–XV в.). Изд. 2-е. СПб., 1908.

Русская историческая библиотека. Т. 20. Литовская Метрика. T. 1. Книги судных дел. СПб., 1903.

Русская историческая библиотека. Т. 27. Литовская Метрика. Отд. 1. Ч. 1. Книги записей. T. 1. СПб., 1910.

Русско-ливонские акты, собранные К. Э. Напьерским. СПб., 1868.

Сборник императорского Русского исторического общества. Т. 35. Памятники дипломатических сношений Московского государства с Польско-Литовским государством. T. 1 (1487–1533 гг.). Изд. 2-е. СПб., 1892.

Славяно-молдавские летописи XV–XVI вв. / Сост. Ф. А. Грекул, отв. ред. В. И. Буганов. М., 1976.

Снитко А. К. Судовая грамота князя Федора Ивановича Ярославича // Минская старина. Труды Минского церковного историко-археологического комитета. Вып. 2. Минск, 1911. (Отд. отт. из: Минские епархиальные ведомости. 1910.) С. 144–145.

Собрание древних грамот и актов городов: Вильны, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей, и по разным предметам. Ч. 1–2. Вильна, 1843.

Столярова Л. В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских пергаменных кодексов XI–XIV веков. М., 2000.

Тафур Перо. Странствия и путешествия / Перевод, предисловие и комментарии Л. К. Масиеля Санчеса. М., 2006.

Українські грамоти XV ст. / Шдг. В. М. Русанівського. Київ, 1965.

Хорошкевич А. Л. Документы начала XV в. о русско-литовских отношениях // Культурные связи России и Польши. ХІ-ХХ вв. М., 1998. С. 39–57.

Хорошкевич А. Л. Русские грамоты 60–70-х годов XV в. из бывшего Рижского городского архива // Археографический ежегодник за 1965 год. М., 1966. С. 325–341.

Хроника Быховца / Подгот. H. Н. Улащик. М., 1966.

Acta Tomiciana. T. 11. Posnaniae, 1901.

Acten der Ständetage Preussens unter der Herrschaft des Deutschen Ordens / Hrsg, von M. Toeppen. Bd. 1. Leipzig, 1878.

Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 2. Lwow, 1870.

Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 9. Lwow, 1883.

Akta grodzkie i ziemskie z czasôw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 10. Lw6w, 1884.

Akta grodzkie i ziemskie z czasôw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 11. Lwow, 1886.

Akta grodzkie i ziemskie z czasôw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 12. Lwôw, 1887.

Akta grodzkie i ziemskie z czasôw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 13. Lwôw, 1888.

Akta grodzkie i ziemskie z czasôw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. T. 14. Lwôw, 1889.

Akta unji Polski z Litwq. 1385–1791 / Wyd. St. Kutrzeba i Wl. Semkowicz. Krakow, 1932.

Archiwum ksiąžąt Lubartowiczôw Sanguszkôw w Slawucie. T. 1. 1366–1506 / Wyd. Z. L. Radziminski, P. Skobielski, B. Gorczak. Lwôw, 1887.

Archiwum ksiąžąt Sanguszkôw w Slawucie. T. 3. 1432–1534 / Wyd. B. Gorczak. Lwôw, 1890.

Badecki K. Zaginione księgi šrednio-wiecznego Lwowa. IL Zaginiona księga rachunkowa. 1414–1459 // KH. R. 4L Lwôw, 1927. S. 548–565.

Die Berichte der Generalprokuratoren des Deutschen Ordens an der Kurie. Bd. 1 / Bearb. von K. Forstreuter. (Veröffentlichungen der Niedersächsischen Archivverwaltung. H. 12.) Göttingen, 1961.

Die Berichte der Generalprokuratoren des Deutschen Ordens an der Kurie. Bd. 4. Hbd. 1–2. (Veröffentlichungen der Niedersächsischen Archivverwaltung. H. 32, 33.) Göttingen, 1973–1976.

Blaszczyk G. Regesty dokumentöw diecezji wilenskiej z lat 1507–1522 Jana Fijalka і Wladyslawa Semkowicza // LSP. T. 9. Poznan, 2003. S. 247–299. Bullarium Poloniae litteras apostolicas aliaque monumenta Poloniae Vaticana continens. T. 5: 1431–1449 / Ed. I. Sulkowska-Kuras et S. Kuras cooperantibus M. Kowalczyk et А. ас H. Wajs. Romae; Lublin, 1995.

Bullarium Poloniae litteras apostolicas aliaque monumenta Poloniae Vaticana continens. T. 6: 1447–1464 / Ed. I. Sulkowska-Kuras et S. Kuras cooperantibus bm. p. P. Szczaniecki et M. Kowalczyk. Romae; Lublin, 1998. Chartularium Lithuaniae res gestas magni ducis Gedeminne illustrans. Gedimino laiškai / Par. S. C. Rowell. Vilnius, 2003.

Die Chronica novella des Hermann Korner / Hrsg, von J. Schwalm. Göttingen, 1895. Codex diplomaticus Poloniae / Ed. L. Rzyszczewski et A. Muczkowski. T. 1. Varsaviae, 1847.

Codex diplomaticus Prussicus / Hrsg, von J. Voigt. T. 6. Königsberg, 1861.

Codex diplomaticus Warmiensis oder Regesten und Urkunden zur Geschichte Ermlands / Hrsg, von V. Röhrich, F. Liedtke, H. Schmauch. Bd. 4: Urkunden der Jahre 1424–35 und Nachträge. (Monumenta historiae Warmiensis oder Quellensammlung zur Geschichte Ermlands. Bd. 9. Abt. 1.) Braunsberg, 1935. Codex epistolaris saeculi XV. T. 1 / Ed.

A. Sokolowski, J. Szujski. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 2.) Cracoviae, 1876. Codex epistolaris saeculi XV. T. 2 / Ed. A. Lewicki. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 12.) Cracoviae, 1891.

Codex epistolaris saeculi XV. T. 3 / Ed. A. Lewicki. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 14.) Cracoviae, 1894.

Codex epistolaris Vitoldi, magni ducis Lithuaniae. 1376–1430 / Ed. A. Prochaska. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 6.) Cracoviae, 1882.

Codex Mednicensis seu Samogitiae dioecesis / Ed. P. Jatulis. Pars 1 (1416.11.13 — 1609.04.2). (Fontes historiae Lituaniae. Vol. 3.) Roma, 1984.

Commisia albo proces Graniczenia miedzy Woiewodztwem Podlaskiem, a miedzy Woiewodztwem Brzesckiem W. X. L. dia wiadomosci, že te granice iuste & legitime stanęly. Roku od na-rodzenia Božego, tysiąc szešcset dwudziestego wtorego. (Без пагинации.)

Danilowicz I. Skarbiec diplomatow papiezkich, cesarskich, krolewskich, ksiąžęcych. T. 2. Wilno, 1862.

Dawne Dokumentą. I. Kopija listu oryginalnego Piotrą В-pa Zmudzkiego w r. 1435 // Wizerunki i Roztrząsania Naukowe. Poczet nowy drugi. T. 21. Wilno, 1841. S. 131–133.

Dlugossii J. Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. Liber X (1370–1405). Varsaviae, 1985.

Dlugossii J. Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae. Liber XI (1413–1430). Varsaviae, 2000.

Dlugossii J. Annales seu Cronicae incliti regni Poloniae. Liber XI et liber XII (1431–1444). Varsaviae, 2001.

Dlugossii J. Annales seu Cronicae incliti regni Poloniae. Liber XII (1445–1461). Cracoviae, 2003.

Documentele moldoveneçti înainte de Çtefan cel Mare / Publ. de M. Costächescu. Vol. 2. Iaçi, 1932.

Dokumenty polskie z archiwôw dawnego krôlestwa Wçgier / Wyd. S. A. Sroka. T. 1 (do 1450 r.). Krakow, 1998.

Dokumenty strony polsko-litewskiej pokoju melnenskiego z 1422 roku / Wyd. P. Nowak i P. Pokora. Poznan, 2004.

Dubonis A. Įdomesni dokumentai apie Lietuvos bajorus: bajorystės atsisakymas, gavimas ir gynimas (XV–XVI a. pirmoji pusė) // Lietuvos istorijos metraštis. 1998 metai. Vilnius, 1999. P. 173–186.

Dunin Kozicki Z. Inscriptiones clenodiales. 8. Najdawniejsze zapiski herbowe chelmskie // Miesięcznik Heraldyczny. 1909. R. 2. № 6–7. S. 81–86.

Forstreuter K. Eine polnische Denkschrift auf dem Konzil in Basel // Zeitschrift für Ostforschung. 1972. Jg. 21. H. 4. S. 684–696.

Grodziska K. Mikolaja Lasockiego pochwala Wladyslawa Jagielly і krölowej Jadwigi na soborze bazylejskim // Analecta Cracoviensia. T. 20. Krakow, 1988. S. 381–399.

Halecki O. Z Jana Zamoyskiego inwentarza archiwum koronnego. Materyaly do dziejöw Rusi і Litwy w XV wieku // Archiwum Komisyi Historycznej. T. 12. Cz. 1. Krakow, 1919. S. 146–218.

Flein [M.]. Königsberg. Staatsarchiv. Ordensfoliant Nr. 281. Ältestes Formularbuch der hochmeisterlichen Kanzlei // Chroust A. Monumenta palaeographica. 1, 3, 3. Reihe 3. Lfg. 21. Taf. 4 (Taf. 684 des Gesamtwerkes).

Jablonskis K. Archyvinės smulkmenos // Praeitis. T. 2. Kaunas, 1933. P. 412–436.

Jablonskis K. Nauji Vytauto laikotarpio aktai // Praeitis. T. 2. Kaunas, 1933. P. 375–411.

Jakubowski J. Opis ksiçstwa Trockiego z r. 1387 // PH. 1907. T. 5. № 1. S. 22–48.

Jaworski R. Z najdawniejszych dokumentôw do dziejôw domeny Radziwillowskiej // Studia zrôdloznawcze. T. 39. Warszawa, 2001. S. 101–114.

Kämmereibuch der Stadt Reval 1432–1463 / Bearb. von Reinhard Vogelsang. Hbd. 1. (Quellen und Darstellungen zur Hansischen Geschichte, herausgegeben vom Hansischen Geschichtsverein. Neue Folge. Bd. XXII/1.) Köln; Wien, 1976.

Kämmerei-Register der Stadt Riga 1348–1361 und 1405–1474 / Bearb. von A. von Bulmerincq. Bd. 1: Die Kämmerei-Register. Leipzig, 1909.

Klimecka G. Z historii tworzenia języka dokumentu polskiego wieköw šrednich. Formularz ciechanowski. Warszawa, 1997.

Kodeks dyplomatyczny katedry і diecezji wilenskiej / Wyd. J. Fijalek i W. Semkowicz. T. 1. Krakow, 1932–1948.

Kodeks dyplomatyczny Ksiçstwa Mazowieckiego, obejmujący bulle papiezöw, przywileje krölöw polskich i ksiąžąt mazowieckich, tudziež nadania tak korporacyj, jako і osöb prywatnych / Wyd. T. J. Lubomirski. Warszawa, 1863.

Kodeks dyplomatyczny Litwy / Wyd. E. Raczynski. Wroclaw, 1845.

Kodeks dyplomatyczny Wielkopolski. T. 8. Zawiera dokumenty nr 774–1074 z lat 1416–1425 / Wyd. i oprac. A. Gąsio-rowski і T. Jurek. Warszawa; Poznan, 1989.

Kojalowicz W. W. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compendium. Krakow, 1897.

Kolodziejczyk D. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania. International Diplomacy on the European Periphery (15th — 18th Century). A Study of Peace Treaties Followed by Annotated Documents. (The Ottoman Empire and Its Heritage. Politics, Society and Economy. Vol. 47.) Leiden; Boston, 2011.

Kurtyka J. Materialy do repertorium podolskiego. Dokumenty z lat 1430–1447 // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. S. 449–521.

Kurtyka J. Najstarsze dokumenty dla franciszkanöw kamienieckich z lat 1400 і 1402 // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. S. 67–89.

Kurtyka J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 roku // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. S. 297–447.

Kwiatkowski К. Neue Quellen aus dem Kreis des Deutschen Ordens zum Krieg von 1409–1411 (Teil 1 // Zapiski Historyczne. 2010. T. 75. Zesz. 4. S. 67–112.

Lazutka S., Gudavičius E. Deodato Septenijaus Goštautų «Panegirika» // Lietuvos istorijos metraštis. 1976 metai. Vilnius, 1977. P. 81–89.

Liber cancellariae Stanislai Ciolek. Ein Formelbuch der polnischen Königskanzlei aus der Zeit der husitischen Bewegung / Hrsg, von J. Caro. Bd. 1. Wien, 1871 (Отдельный оттиск из: Archiv für österreichische Geschichte. Bd. 45).

Lietuvos didžiojo kunigaikščio Aleksandro Jogailaičio dvaro sąskaitų knygos (1494–1504) / Par. D. Antanavičius ir R. Petrauskas. Vilnius, 2007.

Lietuvos metraštis. Bychovco kronika / Parengė R. Jasas. (Lituanistinė biblioteka. T. 10.) Vilnius, 1971.

Lietuvos metrika. Knyga Nr. 1 (1380–1584). Užrašymų knyga 1 / Par. A. Ba-liulis ir R. Firkovičius. Vilnius, 1998.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. З (1440–1498). Užrašymų knyga 3 / Par. L. Anužytė, A. Baliulis. Vilnius, 1998.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4 (1479–1491). Užrašymų knyga 4 / Par. L. Anužytė. Vilnius, 2004.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 5 (1427–1506). Užrašymų knyga 5 / Par. A. Baliulis, A. Dubonis, D. Antanavičius (tekstai lotynų kalba). Vilnius, 2012. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 6 (1494–1506). Užrašymų knyga 6 / Par. A. Baliulis. Vilnius, 2007.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 7 (1506–1539). Užrašymų knyga 7 / Par. I. Ilarienė, L. Karalius, D. Antanavičius. Vilnius, 2011.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 8 (1499–1514). Užrašymų knyga 8 / Par. A. Baliulis, R. Firkovičius, D. Antanavičius. Vilnius, 1995.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 9 (1511–1518). Užrašymų knyga 9 / Par. K. Pietkiewicz; tekstus lietuvių k. — A. Baliulis. Vilnius, 2002.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 10 (1440–1523). Užrašymų knyga 10 / Par. E. Banionis, A. Baliulis. Vilnius, 1997. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 11 (1518–1523). Įrašymų knyga 11 / Par. A. Dubonis. Vilnius, 1997.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 12 (1522–1529). Užrašymų knyga 12 / Par. D. Antanavičius, A. Baliulis. Vilnius, 2001. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 14 (1524–1529). Užrašymų knyga 14 / Par.

D. Antanavičius (tekstai lotynų kalba) ir L. Karalius. Vilnius, 2008.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 15 (1528–1538). Užrašymų knyga 15 / Par. A. Dubonis. Vilnius, 2002.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 17 (1530–1536). Užrašymų knyga 17 / Par. L. Karalius, D. Antanavičius (tekstai lotynų kalba). Vilnius, 2015.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 20 (1536–1539). Užrašymų knyga 20 / Par. R. Ragauskienė, D. Antanavičius (tekstai lotynų kalba). Vilnius, 2009.

Lietuvos metrika. Knyga Nr. 25. Užrašymų knyga 25 / Parengė D. Antanavičius ir A. Baliulis. Vilnius, 1997.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 37 (1552–1561). Užrašymų knyga 37 / Par. D. Baronas. Vilnius, 2011.

Lietuvos Metrika. Kn. 225 (1528–1547): 6-oji teismų bylų knyga (XVI a. pabajgos kopija) / Par. S. Lazutka, I. Valikonytė ir kt. Vilnius, 1995.

Lindner Th. Zur deutschen Geschichte im fünfzehnten Jahrhundert // Mitteilungen des Instituts für österreichische Geschichtsforschung. Bd. 13. Innsbruck, 1892. S. 377–434.

List do Kröla Wladyslawa Warnenc-zyka przetlömaczony і przypiskami objašniony przez Alexandra Przezdzieckiego // Gazeta Codzienna. Rok 1854. № 65. Warszawa, d. 25 lutego / 9 marca, czwartek.

Lites ас res gestae inter Polonos Ordinemque Cruciferorum. Ed. 2. T. 2. Posnaniae, 1892.

Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 4 / Hrsg, von F.G. von Bunge. Reval, 1859.

Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 5 / Hrsg, von F.G. von Bunge. Riga, 1867.

Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 8 (1429 Mai — 1435) / Hrsg, von H. Hildebrand. Riga; Moskau, 1884.

Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 9 (1436–1443) / Hrsg, von H. Hildebrand. Riga; Moskau, 1889.

Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch. Abt. 1. Bd. 11. 1450–1459 / Hrsg, von Ph. Schwartz. Riga; Moskau, 1905.

Ludat H. Annalistische Aufzeichnungen zur Geschichte des Deutschen Ordens im 14. Jahrhundert // Zeitschrift für Ostforschung. 1956. Jg. 5. S. 99–104.

Das Marienburger Tresslerbuch der Jahre 1399–1409 / Hrsg, von E. Joachim. Königsberg, 1896.

Materyaly archiwalne wyjçte glöwnie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1607 roku / Wyd. A. Prochaska. Lwöw, 1890.

Mathias de Mechovia. Chronica Polonorum. Craccoviae, 1521.

Mikulskį W. Gramota wielkiego księcia litewskiego Kazimierza Jagiellonczyka dla wojewody wilenskiego Dowgirda z 1442 r. // PH. 1995. T. 86. Zesz. 1. S. 67–74.

Miscellanea з архіўных і бібліятэчных сховішчаў (XIV–XVII ст.) / Падрыхт. Ю. М. Мікульскі. I. Новые документы к истории Юго-Западной Руси XV в.; IX. Выбраныя дакументы да гісторыі Беларусі за 1481–1591 гг. з Нацыянальнага архіва ў г. Кракаве: з калекцыі Русецкіх і іншых // Беларуская даўніна. Вып. 2. Мінск, 2015. № 2. С. 131–151,261–307.

Monumenta conciliorum generalium seculi XV. Concilium Basileense. Scriptorum t. 2. Vindobonae, 1873.

Najdawniejsze księgi sądowe mazowieckie. T. 3: Księga ziemska zakroczymska druga (1434–1437) / Wyd. K. Tymieniecki. Warszawa, 1920.

Najstarsze księgi i rachunki miasta Krakowa od r. 1300 do 1400 / Wyd. F. Piekosinski i J. Szujski; wstçpem poprzedzil J. Szujski. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 4.) Krakow, 1878.

Notes et extraits pour servir a l’histoire des croisades au XVe siècle / Publ. par N. Jorga. Seconde série. Paris, 1899.

Œuvres de Ghillebert de Lannoy / Publ. par Ch. Potvin. Louvain, 1878.

Okolski S. Orbis Polonus. T. 2. Cracoviae. [1643].

Ordo coronandi Regis Poloniae / Wyd. S. Kutrzeba // Archiwum Komisyi Historycznej. T. 11. Krakow, 1909–1913. S. 133–216.

Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. Krakow, 1584 (репринт: Krakow, 1858).

Piekosinski F. Studya, rozprawy і materyaly z dziedziny historyi polskiej і prawa polskiego. T. 7. Cz. 2: Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. Krakow, 1907.

Piekosinski F. Zapiski sądowe wojewôdztwa sandomierskiego z lat 1395–1444 // Archiwum Komisyi Prawniczej. T. 8. Cz. 1. Krakow, 1907. S. 61–175.

Podwody kazimierskie 1407–1432 / Wyd. S. Krzyzanowski // Archiwum Komisji Historycznej. T. 11. Krakow, 1909–1913. S. 392–465.

Pomianyk of Horodyshche. Part 1: A. D. 1484 / Ed. by J. B. Rudnyckyj. (Readings in Slavic literature. Vol. 2.) Winnipeg, 1962.

Prisschuch T. Des concilis grundveste // Die historischen Volkslieder der Deutschen vom 13. bis 16. Jahrhundert. Bd. 1. Leipzig, 1865. S. 228–257.

Thomas Prischuch von AugsburgTicht von Kostenz // Fontes rerum Austriacarum. Österreichische Geschichts-Quellen. Bd. 6: Geschichtschreiber der husitischen Bewegung in Böhmen / Hrsg, von K. Höher. Th. 2: Wien, 1865. S. 354–399.

P[rocha]ska A. Przebaczenie krölewskie ziemianom oleskim w 1431 r. // KH. 1895. R. 9. S. 43–45.

Rachunki dworu krôla Wladyslawa Jagielly і krôlowej Jadwigi z lat 1388 do 1420 / Wyd. F. Piekosinski. (Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. T. 15.) Krakow, 1896.

Rachunki krolewskie z lat 1393–1395 i 1412. Rachunki podrzçctwa krakowskiego. Rachunki stacji nowosqdeckiej / Oprac. H. Wajs. Warszawa, 1993.

Regesta historico-diplomatica Ordinis S. Mariae Theutonicorum. P. 1–2, Register / Bearb. von E. Joachim, W. Hubatsch. Göttingen, 1948–1973.

Regesten zur politischen Geschichte des Niederrheins. T. 1. Stadtrechnungen von Wesel / Bearb. von F. Gorissen. (Publikationen der Gesellschaft für rheinische Geschichtskunde. Bd. 55.) Bd. 4 (1426–1450). Bonn, 1963.

Rowell S. C. Du Europos pakraščiai: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir Ispanų karalystės ryšiai 1411–1412 ir 1434 m. tekstuose // Lietuvos istorijos metraštis. 2003. T. 1. Vilnius, 2004. P. 149–188.

Rowell S. C. Smulkios žinios iš XV amžiaus Klaipėdos (apie 1400–1525 m.) // Klaipėdos visuomenės ir miesto struktūros. (Acta historica Universitatis Klaipedensis. T. 11.) Klaipėda, 2005. P. 47–69.

Scriptores Rerum Prussicarum. Die Geschichtsquellen der preussischen Vorzeit bis zum Untergange der Ordensherrschaft / Hrsg, von Th. Hirsch, M. Toppen, E. Strehlke. Bd. 2. Leipzig, 1863.

Scriptores Rerum Prussicarum. Die Geschichtsquellen der preussischen Vorzeit bis zum Untergange der Ordensherrschaft / Hrsg, von Th. Hirsch, M. Toppen, E. Strehlke. Bd. 3. Leipzig, 1866.

Scriptores Rerum Prussicarum. Die Geschichtsquellen der preussischen Vorzeit bis zum Untergange der Ordensherrschaft / Hrsg, von W. Hubatsch, U. Arnold, E. Maschke. Bd. 6. Frankfurt am Main, 1968.

Scriptores rerum Silesiacarum. Bd. 6: Geschichtsquellen der Hussitenkriege / Hrsg, von C. Grünhagen. Breslau, 1871.

Semkowicz W. Przywileje Witolda dla Moniwida, starosty wilenskiego і testament jego syna Jana Moniwidowicza // Ateneum Wilenskie. 1923. R. 1. Zesz. 2. S. 253–267.

Spör o Fedka Niešwizkiego. 1. List wöjta z Bratjanu do Wielkiego Mistrza Zakonu z dnia 8. lutego 1432 r. // Miesięcznik Heraldyczny. 1913. R. 6. № 11–12. S. 191–192.

Die Staatsverträge des Deutschen Ordens in Preussen im 15. Jahrhundert. Bd. 1 (1398–1437). 2. Aufl. / Hrsg, von E. Weise. Marburg, 1970.

Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Zmödzka і wszystkiej Rusi. T. 2. Wyd. nowe. Warszawa, 1846.

Stryjkowski M. О poczqtkach, wywodach, dzielnošciach, sprawach rycerskich і domowych slawnego narodu litewskiego, žemojdzkiego і ruskiego, przedtym nigdy od žadnego ani kuszone, ani opisane, z natchnienia Božego a uprzejmie pilnego došwiadczenia / Oprac. J. Radziszewska. Warszawa, 1978.

Sv. Jono Kantijaus pamokslas Vytautui Didžiajam mirus / Parengė Ad. Raulinaitis, Ryga // ZQTHP. Religijos mokslo laikraštis. T. 7. Kaunas, 1930. P. 93–103.

Tafur P. Andanças e viajes de Pero Tafur por diversas partes del mundo avidos (1435–1439) / Ed. M. Jimenez de la Espada. Madrid, 1874.

Tagebuchaufzeichnungen zur Geschichte des Basler Konzils 1431–1435 und 1438 / Hrsg, von G. Beckmann // Concilium Basileense. Studien und Quellen zur Geschichte des Concils von Basel. Bd. 5: Tagebücher und Acten. Basel, 1904. S. 1–173.

Tеgowski J. Addenda do Kodeksu dyplomatycznego Wielkopolski // Studia Zrôdloznawcze. T. 39. Warszawa, 2001. S. 95–100.

Tylus S., ks. Fundacje kosciolôw parafialnych w sredniowiecznej diecezji lwowskiej. Lublin, 1999.

Veterum scriptorum et monumentorum historicorum, dogmaticorum, moralium amplissima collectio / Ed. E. Martene, U. Durand. T. 8. Paris, 1733.

Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi, magni ducis Lithuaniae, 1386–1430 / Wyd. J. Ochmanski. Warszawa; Poznan, 1986.

Volumina constitutionum. T. 2 (1550–1609). Vol. 1 (1550–1585) / Przygot. S. Grodziski, I. Dwornicka i W. Uruszczak. Warszawa, 2005.

Volumina legum. Vol. 2. Petersburg, 1859. Eberhart Windeckes Denkwürdigkeiten zur Geschichte des Zeitalters Kaiser Sigmunds / Hrsg, von W. Altmann. Berlin, 1893.

Zbiôr dokumentow malopolskich / Wyd. I. Sulkowska-Kuras i S. Kuras. Cz. 5. Dokumenty z lat 1401–1440. Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1970.

Zbiôr dokumentow malopolskich. / Wyd. I. Sulkowska-Kuras i S. Kuras. Cz. 7. Dokumenty krola Wladyslawa Jagielly z lat 1418–1434. Wroclaw і in., 1975.

Zbiôr dokumentow znajdujących się w Bibliotece hr. Przezdzieckich w Warszawie / Wyd. A. Chmiel. Krakow, 1890.

Zdarzenia godne pamięci // Monumenta Poloniae Historica. T. 3. Lwow, 1878. P. 296–313.

Žemaitijos žemės privilegijos XV–XVII a. Privilegia terrestria Samogitien-sia / Parengė D. Antanavičius ir E. Saviščevas. Vilnius, 2010.

Александров Д. H., Володихин Д. M. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XII–XVI веках. М., 1994.

Алексеев Л. В. Археология и краеведение Беларуси. XVI в. — 30-е годы XX в. Минск, 1996.

Алексеев Ю. Г. «Черные люди» Новгорода и Пскова (К вопросу о социальной эволюции древнерусской городской общины) // Исторические записки. Т. 103. М., 1979. С. 242–274.

Аляхновіч Р. А., Рыбчонак С. А., Шаланда А. I. Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у XV–XVI стст.: радавод, гербы, уладанні. Мір, 2015.

Аристов В. Служилые князья Романовичей // Rus w еросе najazdôw mongolskich (1223–1480). Materialy III Miçdzynarodowej konferencji naukowej. Warszawa, 15–17 listopada 2012 r. (Colloquia Russica. Ser. 1. T. 3.) Krakow, 2013. S. 91–106.

Архиереи Русской Православной Церкви (Московской митрополии) (1448–1589) // Макарий (Булгаков), митр. Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 4. Ч. 2. История Русской Церкви в период постепенного перехода ее к самостоятельности (1240–1589). Отд. 2: Состояние Русской Церкви от митрополита святого Ионы до Патриарха Иова, или в период разделения ее на две митрополии (1448–1589). М., 1996. С. 352–358.

Бабінська М. Полеміка членів Польського Товариства Геральдичного над похождениям князя Федька Несвізького (1911–1930) // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. T. 5 (2013). Lublin, 2014. S. 72–94.

Барвіньский Б. Жигимонт Кейстутович Великий князь Литовско-руский. (1432–1440). Жовква, 1905.

Барвіньский Б. Історичні причинки. Розвідки, замітки і матеріали до історії України-Руси. Т. 1–2. Жовква; Львів, 1908–1909.

Батура Р. К., Пашуто В. Т. Культура Великого княжества Литовского // Вопросы истории. 1977. № 4. C. 94–117.

Безпалько В. Рекомендації для створення центру по виданню джерел XIV–XVI ст. // Литовська метрика в комплексі пізньосередньвічних джерел з історії України: проблеми вивчення та публікації. Матеріали круглого столу, 21 березня 2012 р., Київ. Київ, 2012. С. 48–49.

Белы А. Хроніка Белай Русі. Імагалогія Беларусі XII–XVIII стст. Смаленск, 2013.

Беспалов Р. А. Битва коалиции феодалов Верхнего Поочья с ханом Куйдадатом осенью 1424 года // Верхнее Подонье: Археология. История. Вып. 4. Тула, 2009. С. 205–210.

Беспалов Р. А. Источники о поездке Витовта в область Новосильского и Рязанского княжеств в 1427 году // Верхнее Подонье: Археология. История. Вып. 3. Тула, 2008. С. 256–259.

Беспалов Р. А. Козельск в XV веке: очерк политической истории // Вопросы археологии, истории и культуры Верхнего Поочья. Материалы XV Всероссийской научной конференции. Калуга, 2–4 апреля 2013 г. Калуга, 2013. С. 37–43.

Беспалов Р. А. Литовско-одоевский договор 1459 года: обстоятельства и причины заключения // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 4. Vilnius, 2012. P. 45–62.

Беспалов P. А. О хронологии жизни князя Федора Львовича Воротынского // Вестник РГГУ. Серия «Исторические науки. Историография. Источниковедение. Методы исторических исследований». 2012. № 21 (101). С. 24–40.

Беспалов Р. А. Реконструкция докончания Витовта с князьями Новосильского дома 1427 года // Очерки феодальной России. Вып. 18. М.; СПб., 2015. С. 3–48.

Беспалов Р. А. Хан Улу-Мухаммед и государства Восточной Европы: от Белева до Казани (1437–1445) // Золотоордынская цивилизация. Сб. ст. Казань, 2012. С. 53–70.

Бохан Ю. М. Вайсковая справа ў Вялікім княстве Літоўскім у другой палове XIV — канцы XVI ст. Мінск, 2008.

Бучинський Б. Новійші праці по історії вел. князь Літовського в XV віці // ЗНТШ. Т. 75. Львів, 1907. С. 131–166.

Бычкова M. Е. Состав класса феодалов России в XVI в. М. 1986.

Варонін В. А. Войтваявода і мяшчане ў канфлікце 1558 года ў Полацку // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип. 7. Київ, 2007. C. 59–65.

Варонін В. А. Да пытання аб часе і абставінахухавання грашова-рэчавага скарбу каля вёскі Літва Маладзечанскага раена Мінскай вобласці // Studia Numismatica Albaruthenica. Vol. 1 (Вып. 1). Мінск, 2011. C. 94–106.

Варонін В. А. Друцкія князі XIV стагоддзя // БГА. 2002. Т. 9. Сні. 1–2 (16–17). С. 3–29.

Варонін В. А. Князь Юрай Лынгвеневіч Мсціслаўскі. Гістарычны партрэт. Мінск, 2010.

Варонін В. А. Новыя даныя аб землеўладанні магнацкага рода Іллініuaÿy XV ст. // Мірскі замак і замкі Цэнтральнай і Усходняй Еўропы. Праблемы рэстаўрацыі і музеефіка-цыі. Мінск, 2006. С. 128–132.

Варонін В. А. Палітычны лад Полацкага ваяводства ў першай палове XVI ст. // БГА. 1998. Т. 5. Сні. 1. С. 27–64.

Варонін В. А. «Пахвала караля Жыгімонта» Войцеха (Альбрэхта) Гаштаўта і выданне Першага статута Вялікага Княства Літоўскага // Pirmasis Lietuvos Statutas ir epocha. Vilnius, 2005. P. 21–34.

Варонін B. A. Полацкія путныя слугі ва ўрадавай палітыцы ВКЛ (XV — сярэдзіна XVI ст.) // БГА. 2000. Сш. 2 (13). С. 305–324.

Варонін В. А. Старонка біяграфіі князя Андрэя Полацкага // Гістарычны альманах. Т. 15. Гародня, 2009. С. 2–6.

Василенко В. О. Політична історія великого князівства Литовського (до 1569 р.) в східнослов’янських історіографіяхХІХ — першої третини XX ст. Дніпропетровськ, 2006.

Ващук Д. «Абыхмо дерьжали ихь подліз права ихь земьли» (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV–XVI ст.). Київ, 2009.

Верхоланцева Ю. Кириллическая запись латинских молитв и отрывка чина мессы из рукописи Синодального собрания ГИМ № 558 // ДРВМ. 2010. № 2 (40). С. 74–90.

Вихованець Т. «Папери Шсочинських» у Дзиківському архіві Тарновських // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. ЗО. Київ, 2015. С. 96–156.

Водов В. А. Герасим — митрополит Литовский или «всея Руси»? // In memoriam. СПб., 1997. C. 230–238.

Войтович Л. В. «Очерки по истории Киевской земли» П. Г. Клепатського // Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. Біла Церква, 2007. C. 3–12.

Волкаў M. A. Артылерыя Нясвіжскага замка. Мінск, 2015.

Володихин Д. М. Иван Шуйский. M., 2012.

Володихин Д. М. Моя полемика с Г. Н. Сагановичем // Володихин Д. М. Спорные вопросы истории Белой Руси. (Библиотека «Полоцкого рубежа». Вып. 1.) Полоцк, 1997. С. 17–24.

Вольдемар А. И. Национальная борьба в Великом Княжестве Литовском в XV и XVI веках // Известия Отделения русского языка и словестности императорской Академии наук. 1909. Т. 14. Кн. 3. С. 160–198.

Воронин В. А. К проблеме взаимоотношений православных и католиков в Великом княжестве Литовском в конце XIV — середине XVI в. // Исторический вестник. Т. 7 (154): Литва, Русь и Польша XIII–XVI вв. М., 2014. С. 136–159.

Воронин В. А. Полоцк в составе Великого княжества Литовского // Полоцк. Минск, 2012. С. 219–232.

Воронин В. А. Магдебургское право в Полоцке в 1498–1563 гг. // Полоцк. Минск, 2012. С. 237–245.

Галубовіч В. Праблемы генеалогії шляхты Полацкага ваяводства XVI–XVII стагоддзяў // Генеалогія. Збірка наукових праць. Вип. 1. Київ, 2013. С. 115–124.

Гирконтас Р. Гражданин ВКЛ и религия в XV веке // Наш радавод. Матэрыялы міжнароднай навуковай канферэнцыі «Царква і культура народаў Вялікага княства Літоўскага і Беларусі XIII — пач. XX стст.» (Гродна, 28 верасня — 1 кастрычніка 1992 г.). Кн. 4. Ч. 2. Гродна, 1992. С. 253–256.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 2. Биецъ — Варивный. Мінск, 1983.

Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Вып. 31. Рушаючий — Смущенье. Мінск, 2011.

Глінскі Я. С. Першыя пакаленні князёў Алелькавічаў Слуцкіх у інтэлектуальнай традыцыі Вялікага княства Літоўскага XV–XVII ст. // SHEO. Вып. 6. Мінск, 2013. С. 232–254.

Голубее C. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. T. 1. Киев, 1883.

Голубеў В. Ф. Сельская абшчына ў Беларусі XVI–XVII ст. Мінск, 2008.

Городилин С. В. К вопросу о брачных связях псковской элиты в первой трети XV в. (в печати).

Горский А. А. Политическое развитие Средневековой Руси: проблемы терминолгии // Средневековая Русь. Вып. 11. М., 2014. С. 7–12.

Горшкова В. В., Сукина Л. Б. Даниил (Димитрий Константинович; ок. 1460, Переславль-Залесский — 7.04.1540, Троицкий Данилов мон-рь), при. // ПЭ. Т. 14. М., 2006. С. 56–62.

Груша А. И. Документальная письменность Великого Княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.). Минск, 2015.

Груша А. I. «И привильем своим по-твердил». У вытокаў пісьмовай культуры Вялікага княства Літоўскага // Памяць стагоддзяў на карце Айчыны. Зборнік навуковых прац у гонар 70-годдзя М. Ф. Спірыдонава. Мінск, 2007. C. 198–240.

Груша А. I. Credo quia veru: аб прычыне адсутнасці пісьменнасці ў варварскім грамадстве (метадалагічны аспект) // Беларускі гістарычны часопіс. 2009. № 2. С. 3–14.

Груша А. I. Беларуская кірылічная палеаграфія. Мінск, 2006.

Груша А. I. Канцылярыя Вялікага княства Літоўскага 40-х гадоў XV — першай паловы XVI ст. Мінск, 2006.

Груша А. І. Крытычныя нататкі з на-годы новай працы Гудавічуса 11 БГА. 2007. Т. 14. Сш. 1–2. С. 265–304.

Груша А. І. Мяноўная грамата князя Васіля Нарымонтавіча і фарміраванне пісьмовай культуры ў прававой сферы Вялікага княства Літоўскага ў апошняй трэці XIV — першай трэці XV ст. Мінск, 2010.

Груша А. И. Недоверие — не из-за него ли появился письменный акт? // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2010. № 1(7). C. 131–156.

Груша А. И. Нужен ли Новогрудку памятник Миндовгу? // Беларуская думка. 2013. № 8. С. 96–103.

Груша А. И. «Хранить вечно». Архивы Великого княжества Литовского конца XIV — первой трети XVI в. // Исторический вестник. Т. 7 (154): Литва, Русь и Польша XIII–XVI вв. М., 2014. С. 6–53.

Груша А. I. «Чалавек, народжаны ў варварскай краше»: Ягайла — яго тыпізаваныя паводзіны // Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ÿ XIV–XV стст. Саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі. Мінск, 2011. С. 157–170.

Груша А. І. Улада непарушнасці і памяці: «старина» і яе трансфармацыя ў XV — першай трэці XVI ст. // Соціум. Альманах соціальної історії. Вин 10. Київ, 2014. С. 216–245.

Грушевський М. С. [Рец.:] Dr. W. Czermak — Sprawa rôwnouprawnie-nia… // ЗНТШ. T. 53. Львів, 1903. Біблїографія (рецензиї й справоз-дання). С. 18–20 (6-я паг.).

Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 4. XIV–XVI віки — відносини політичні. Київ, 1993.

Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. T. 1. М., 2005.

Гулевич В. П. Кримське ханство й Північне Причономор’я в період правління Хаджи Прея (1442–1466) // Український історичний журнал. 2014. № 6. С. 4–28.

Гулевич В. П. Северное Причерноморье в 1400–1442 гг. и возникновение Крымского ханства // Золотоордынское обозрение. 2013. № 1. С. 110–146.

Дворниченко А. Ю. Князь Свидригайло и западнорусские городские общины // Генезис и развитие феодализма в России: Проблемы истории города. Л., 1988. С. 146–154.

Дворниченко А. Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала XVI в.). Очерки истории общины, сословий, государственности. СПб., 1993.

Дворниченко А. Ю., Кривошеев Ю. В. «Феодальные войны» или демократические альтернативы? // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 2: История, языкознание, литературоведение. 1992. Вып. 3 (№ 16). С. 3–12.

Дзярнович О. И. «Литва» и «Русь» XIII–XVI вв. как концепты белорусской историографии // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2009. № 1/2 (5/6). C. 234–249.

Дзярновіч А. I. Мінскі антыквар i apхеолаг Генрых Татур ва ўспамінах і ліставанні // Знакамітыя мінчане XIX–XX стст. Вып. 6: Мінск і мінчане ў літаратурных творах на рубяжы XIX–XX стст. Мінск, 2011. С. 178–183.

Дзярновіч А. І. Тытул вялікіх князёў літоўскіх: дзе месца «рускай» традыцыі? // Ukraina Lituanica. Студії з історії Великого князівства Литовського. Т. 2. Київ, 2013. С. 61–80.

Довнар-Запольский М. В. Спорные вопросы в истории литовско-русского сейма // ЖМНП. 1901. № 10. С. 454–498.

Доўнар-Запольскі М. В. Псторыя Беларусь Мінск, 1994.

Доўнар-Запольскі М. В. Дзяржаўная гаспадарка Вялікага княства Літоў-скага пры Ягелонах. Мінск, 2009.

Зазуляк Ю. П. До історії генеалогічної свідомості Перемишльського руського можновладствау XV–XVI століттях // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану

Ярослава Ісаєвича (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип. 15). Львів, 2006–2007. С. 125–133.

Зазуляк Ю. П. Шляхта Руського

воєводства у XV ст. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Львів, 2004.

Залилов И. 3. Граффити Спасо-Преображенской церкви в Полоцке XII–XVII вв. Полоцк, 2014.

Зимин А. А. Витязь на распутье. Феодальная война в России XV века. M., 1991.

Золтан А. К предыстории русск. «государь» // Из истории русской культуры. Т. 2. Кн. 1. Киевская и Московская Русь. М., 2002. С. 554–590.

Золтан A. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. М., 2014.

Игошина Т. Ю. Двор верховного магистра Немецкого ордена в Пруссии в конце XIV — начале XV веков. Дис…. канд. ист. наук. М. 2000.

Иларене И. Книга № 525 Литовской Метрики в оригинале и в копии: аспекты некоторых изменений состава книги // Новости Литовской метрики. № 9 (2006). Вильнюс, 2008. С. 24–37.

Калечиц И. Л. Запись о смерти Ульяны Тверской в граффито полоцкой Спасо-Преображенской церкви // ДРВМ. 2013. № 3 (53). С. 60–61.

Калечыц I. Л. Эпйграфіка Беларусі X–XIV стст. Мінск, 2011.

Канановіч У. Вялікая Пруская вайна 1409–1411 гг. у гістарычнай памяці рыцарскага саслоўя Літвы і Русі ў эпоху Рэнесансу // Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ÿ XIV–XV стст. Саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі. Мінск, 2011. С. 140–150.

Карамзин H. М. История государства Российского. T. 5. M., 1993.

Келембет C. M. Князі Несвізькі, Збаразькі та Вишневецькі — Гедиміновичі чи ні? // Культура народов Причерноморья. 2009. № 162. C. 111–118.

Келембет C. М. Походження князів Несвізьких, Збаразьких та Вишневецьких 11 Культура народов Причерноморья. 2009. № 164. C. 75–77.

Кибинь А. С. От Ятвязи до Литвы. Политические и социокультурные трансформации в бассейне Верхнего Немана. М., 2014.

Кибинь А. С. Черная Русь в источниках XV–XVII вв. // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 2. 2009. № 1. С. 30–37.

Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. Одесса, 1912.

Кобаль И. Федір Корятович у світлі нових джерел // Carpatica — Карпатика. Вип. 32: Науковий збірник, присвячений світлій пам’яті педагога і вченого Томаша Сопка. Ужгород, 2005. С. 75–115.

Корженко I. Prof. dr. A. Lewicki — Powstanie Swidrygieüy, Krakow, 1892. — P. 8° 389 стор. тексту, нот і додатків. З XXXIX. тому «Розвідок Виділу іст. — фільоз.» краківскої Академії наук. Війна Литви з Польщую за Свидригайла // ЗНТШ. Т. 2. Львів, 1893. С. 162–169.

Корф М. А. История издания в русском переводе сочинения Коцебу «Свитригайло, Великий Князь Литовский» // Русский архив. 1869. Год 7. № 4. Стб. 613–628.

Коцебу А. Свитригайло, Великий Князь Литовский, или Дополнение к историям Литовской, Российской, Польской и Прусской. СПб., 1835.

Кром М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV — первой трети XVI в. 2-е изд., испр. и доп. М., 2010.

Кузьмин А. В. На пути в Москву. Очерки генеалогии военно-служилой знати Северо-Восточной Руси в XIII — середине XV в. М., 2013.

Кузьмин А. В. Опыт комментирования актов Полоцкой земли второй половины XIII — начала XV веков. Ч. 2 // ДРВМ. 2007. № 4 (30). С. 50–68.

Кузьмин А. В. Титулованная знать Великого княжества Литовского в «Великой войне» против Тевтонского ордена 1409–1411 гг. // Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ÿ XIV–XV стст.: саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі: Да 600-годдзя Грунвальдскай бітвы. Мінск, 2011. С. 26–75.

Кучинко М. Володимир середньовічний. Історико-археологічні нариси. Луцьк, 2006.

Кучкин В. А. Договорные грамоты московских князей XIV века. Внешнеполитические договоры. М., 2003.

Кучкин В. А. К изучению договора 1390 г. Василия Дмитриевича с Владимиром Серпуховским // Исследования по истории средневековой Руси. К 80-летию Ю. Г. Алексеева. М.; СПб., 2006. С. 76–90.

Кучкин В. А. К изучению процесса централизации в Восточной Европе (Ржева и ее волости в XIV–XV вв.) // История СССР. 1984. № 6. С. 149–161.

Кучкин В. А. Права и власть великих и удельных князей в Тверском княжестве второй половины XIII–XV века // Славянский мир: общность и многообразие. Материалы международной научно-практической конференции. 22–23 мая 2008 г., Тверь. Тверь, 2009. С. 216–226.

Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X–XIV вв. М., 1984.

Ластовский Г. А. Политическое развитие Смоленской земли в конце XIII — начале XVI веков. Минск; Смоленск, 2001.

Литвина А. Ф. Аренга: судьба латинской формулы в восточнославянских документах // Славянская языковая и этноязыковая системы в контакте с неславянским окружением. М., 2002. С. 315–351.

Лицкевич О. В. К вопросу о первом упоминании Мира в письменных источниках // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне. Мінск, 2014. C. 14–22.

Лицкевич О. В. Поручительство литовско-русской знати за нобиля Братошу Койлутовича (1387–1394 гг.) // Беларуская даўніна. Вып. 1. Мінск, 2014. С. 29–58.

Ліцкевіч А. У. Атручэнне князя Скіргайлы ў Кіеве (1395 год). Гістарычны каментарый і праблема аўтарства другой часткі «Летапісца вялікіх князёў літоўскіх» // Arche. 2012. № 3. С. 8–52.

Ліцкевіч А. У. Гародня і Гарадзенскі рэгіен у другой палове XIII–XIV ст.: назва і межы // Гарадзенскі палімпсест. 2012. Гродна, 2013. C. 10–51.

Ліцкевіч А. У. Да пытання пра рутэнізацыю балтаў ВКЛ у XIV — пачатку XV стст. // Arche. 2009. № 11–12. С. 24–80.

Ліцкевіч А. У. Дагаворы паміж князямі ВКЛ, нобілямі Жамойці і прадстаўнікамі Тэўтонскага ордэна ў Прусіі і Лівоніі (1367–1398 гг.) // Arche. 2010. № 10. С. 39–123.

Ліцкевіч А. Комплекс звестак «Летапісца вялікіх князёў літоўскіх» пра нобіля Вайдылу: да праблемы верагоднасці і кантэксту// SHEO. Вып. 6. Минск, 2013. С. 138–162.

Ліцкевіч А. У. Некалькі заўваг пра мову Ягайлы і геаграфічныя асаблівасці Гарадзенскай зямлі ў 1379 г. // Arche. 2010. № 1–2. С. 688–700.

Ліцкевіч А. У. Пра некаторыя спісы «Летапісца вялікіх князёў літоўскіх» маскоўскага і наўгародскага паходжання (на маргінезе выданняў М. Улашчыка і В. Вароніна) // Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ў XIV–XV стст.: саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі. Да 600-годдзя Грунвальдскай бітвы. Мінск, 2011. С. 207–223.

Ліцкевіч A. Яшчэ раз пра «Пачаткі Нясвіжа»: першая пісьмовая згадка і асоба нобіля Клаўкі // Герольд Litherland. № 19. Менск; Горадня, 2013. С. 44–53.

Лукин П. В. О социальном составе новгородского веча XII–XIII вв. по летописным данным // Древнейшие государства Восточной Европы. 2004 год: Политические институты Древней Руси. М., 2006. С. 164–209.

Лукин П. В. Праздник, пир и вече: к вопросу об архаических чертах общественного строя восточных и западных славян // Одиссей. Человек в истории. 2006: Феодализм перед судом историков. М., 2006. С. 134–150.

Лукин П. В. Принцип единодушия в представлениях и политической практике древней Руси // Образы прошлого. Сборник памяти А. Я. Гуревича. М., 2011. С. 372–391.

Лурье Я. С. Две истории Руси XV века. Ранние и поздние, независимые и официальные летописи об образовании Московского государства. СПб., 1994.

Любавский М. К. К вопросу об ограничении политических прав православных князей, панов и шляхты в великом княжестве Литовском до Люблинской унии // Сборник статей, посвященных В. О. Ключевскому его учениками, друзьями и почитателями ко дню тридцатилетия его профессорской деятельности в Московском Университете. М., 1909. С. 1–17.

Любавский М. К. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. М., 1900.

Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. М., 1892.

Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. 3-є изд. СПб., 2004.

Любы А. Ул. Абранне вялікага князя Літоўскага пасля смерці Вітаўта: знешні і ўнутраны фактары // Веснік Беларускага дзяржаўнага універсітэта. Сер. 3. 2004. № 1. С. 10–13.

Любы А. Ул. Палітычны канфлікт 30–40-х гг. XV ст. у Вялікім княстве Літоўскім у гістарыяграфіі // Веснік БДУ. Сер. 3. 2006. № 1. С. 3–6.

Любы А. Ул. Праблема двух Вялікіх княстваў, Свідрыгайлы і Жыгімонта, у 1430-х гг. 11 Романовские чтения–2: Сборник трудов Международной науч. конференции, Могилев, 10–11 ноября 2005 г. Могилев, 2006. С. 34–35.

Любы А. Ул. Унутрыпалітычная барацьба ў Вялікім княстве Літоўскім у 30–40-ыя гг. XV ст.: Аўтарэф. дыс… канд. гіст. навук. Мінск, 2006.

Любы А. Ул. Цэнтры ўнутрыпалітычнай барацьбы 1430-х гг., як вырашэнне супярэчнасцяў цэнтральнай і земскай ўлады // Канструкцыя і дэканструкцыя Вялікага княства Літоўскага. Матэрыялы міжнарод-най навуковай канферэнцыі, Гродна, 23–25 красавіка 2004 г. Мінск, 2007. C. 67–70.

Любый А. В. Символика перстня в легализации власти монарха над Великим княжеством Литовским (casus 1430 года) // SHEO. Вып. 3. Минск, 2010. С. 92–101.

Люта Т. До київського документального репозитарію: реестр вибирання київського подимного 1571 року // Україньский археографічний щорічник. Нова серія. Вип. 15. (Україньский археографічний збірник. Т. 18.) Київ, 2010. С. 327–366.

Макараў М. Ад пасада да магдэбургі: правовае становішча насельніцтва местаў Беларускага Падзвіння ў XIV — першай палове XVII ст. Мінск, 2008.

Малиновский И. А. Рада Великого Княжества Литовского в связи с боярской думой древней России. Ч. II: Рада Великого Княжества Литовского. Вып. I. Томск, 1904.

Марзалюк I. А. Людзі даўняй Беларуси этнаканфесійныя і сацыякультурныя стэрэатыпы. Магілёў, 2003.

Марзалюк І. А. Апалогія Русі і русінаў (3 нагоды рэцэнзіі А. Ліцкевіча) // Arche. 2010. № 1–2. C. 658–687.

Мартынюк А. В. Вялікі князь літоўскі Свідрыгайла ў слове, вобразе і гістарыяграфічнай традыцыі // Беларускі гістарычны часопіс. 2012. № 10. С. 30–34.

Материалы Свода памятников истории и культуры РСФСР. Смоленская область. М., 1977.

Микульский Ю. Н. Литовский князь Витовт как православный ктитор (1392–1430 гг.) // Беларуская даўніна. Вып. 2. Мінск, 2015. С. 27–42.

Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром III та Людовіком Угорським 11 Український історичний журнал. 2010. № 4. С. 4–15.

Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття. Київ, 2012.

Михайловський В. Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411–1430 роках: надавча політика у світлі документів // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 2. Київ; Львів, 2004. С. 110–128.

Михайловський В. Земельні надання Владислава II — джерело до історії Поділля в першій третині XV ст. 11 Молода нація. 2000. № 1. С. 246–264.

Михайловський В. Історія одного розмежування біля Крилосав 1412 році 11 Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010. С. 521–544.

Михайловський В. Початки уряду кам’янецького генерального старости (1431–1446 рр.) // Київська старовина. 2001. № 3. C. 163–169.

Михайловський В. Роздача земельної власності на Західному Поділлі за Владислава II Ягайла (1402–1413, 1431–1434) // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2003. Вин. 38. С. 596–630.

Мікульскі Ю. М. Грунвальдская бітва 1410 г. у старабеларускай традыцыі 11 Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ў ХІV–XV стст. Саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі. Мінск, 2011. С. 95–111.

Мяцельскі А. А. Мсціслаўскае княства і ваяводства ў ХІІ–XVIII стст. Мінск, 2010.

Назаров В. Д. Служилые князья Северо-Восточной Руси в XV веке // Русский дипломатарий. Вып. 5. М., 1999. С. 175–196.

Никитич А. Н. Проблема хронологии в Молдавии периода феодализма (начало календарного года в канцелярии Молдавского феодального государства) // Социально-экономическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины XIX в.). Кишинев, 1980. С. 217–243.

Однороженко О. А. Геральдика членів господарської ради великого князя Свидригайла Ольгердовича // Студіі і матеріали з історії Волині. 2012. Кременець, 2012. С. 153–194.

Однороженко О. Князівська геральдика Волині середини XIV–XVIII ст. Харків, 2008.

Однороженко О. А. Родова геральдика Русо-Влахії (Молдавського господарства) кінця XIV–XVI ст. Харків, 2008.

Однороженко О. А. Родова геральдика Руського королівства та руських земель Корони Польської XIV–XVI ст. (Monumenta Rutheniae heraldica. Vol. 1.) Харків, 2009.

Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки XIII–XVI ст. (Monumenta Rutheniae heraldica. Vol. 2.) Харків, 2009.

Очерки истории СССР. Период феодализма (IX–XV вв.). Ч. 2. М., 1953.

Папа І. «Жидачівські грамоти» Федора Любартовича: проблема автентичності // Княжа доба: історія і культура. Вип. 6. Львів, 2012. C. 291–314.

Папа І. Жидачівське князівство і Геди-міновичі: спірні питання історії 11 Фортеця. Збірник заповідника «Тустань». Кн. 2. Львів, 2012. С. 177–184.

Папа І. Загадка походження князя Федька Несвіцького: давні та новітні дискусії 11 Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 46. Львів, 2011. С. 42–64.

Папа І. «Miesiecznik Heraldyczny» і «Rocznik Towarzystwa Heraldycznego» як джерела до вивчення «Генеалогічної війни» (1908–1939 рр.) // Генеалогічні записки. Вип. 9 (нової серії 3). Львів, 2011. С. 41–46.

Пашин С. С. Перемышльская шляхта второй половины XIV — начала XVI в. Историко-генеалогическое исследование. Тюмень, 2001.

Підсумкові пропозиції та рекомендації // Литовська метрика в комплексі пізньосередньвічних джерел з історії України: проблеми вивчення та публікації. Матеріали круглого столу, 21 березня 2012 р., Київ. Київ, 2012. С. 57–58.

Полехов С. В. Браки князя Свидригайла Ольгердовича // По любви, въ правду, безо всякие хитрости. Друзья и коллеги к 80-летию Владимира Андреевича Кучкина. М., 2014. С. 235–268.

Полехов С. В. Известие хроники Германа Корнера о Вилькомирской битве и его исторический контекст // Pabaisko mūšis ir jo epocha. (В печати.)

Полехов C. В. К вопросу о причинах государственного переворота в Великом княжестве Литовском в 1432 г. // Studia Historica Europae Orientalis. Исследования по истории Восточной Европы. Вып. 1. Минск, 2008. С. 34–55.

Полехов С. В. Летописная «Повесть о Подолье» // ДРВМ. 2014. № 1 (55). С. 33–42; № 2 (56). С. 49–62.

Полехов С. В. Привилеи великих князей литовских Смоленской земле // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2015. № 1 (17). C. 115–140.

Полехов С. В. «Русины опять провозгласили его своим господином». Князь Свидригайло — оппозиционер номер один в Великом княжестве Литовском // Родина. Российский исторический журнал. 2011. № 10. С. 82–84.

Полехов С. В. Свидригайло и литовская Русь: стереотипы историографии и свидетельства современников // Studia z Dziejôw Sredniowiecza. Nr 18. Warszawa, 2014. S. 171–196.

Полехов С. В. Смоленское восстание 1440 г. // Исторический вестник. Т. 7 (154): Литва, Русь и Польша XIII–XVI вв. М., 2014. С. 160–197.

Полянская Э. Л. «Угнетенная войной и опустошенная огнем» или Свидригайло против Ягайло в борьбе за Волынскую землю в освещении Яна Длугоша и польской историографии // Княжества Галицкой и Волынской земель в международных отношениях XI–XIV веков. Материалы II Международной научной конференции, Ивано-Франковск, 20–22 октября 2011 г. (Colloquia Russica. Сер. I. Т. 2.) Краков, 2012. С. 165–171.

Пономарева И. Г. Великокняжеская канцелярия при Василии Темном (Поименный список) // Археографический ежегодник за 2006 г. М., 2011. С. 118–143.

Пономарева И. Г. История одного выезда на московскую службу (о предках Чаадаевых) // ДРВМ. 2005. № 4. С. 41–50.

Пресняков А. Е. Образование Великорусского государства. М., 1998.

Пятраўскас Р. Фармаваньне інстытуцыйнага двара вялікага князя ў Літве (XIV — пачатак XV ст.) // Arche Пачатак. 2009. № 9. С. 39–71.

Пятраўскас Р. Літоўская знаць у кан-цы XIV–XV ст.: Склад — структура — улада. Смаленск, 2014.

Рогов А. И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения (Стрыйковский и его Хроника). М., 1966.

Русина О. В. Від Кузмищи Киянина до киянина Скобейка (моделювання смерті в Хроніці Биховця) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип. 1. Київ, 2002. C. 37–53.

Русина О. В. Контроверзи історії київської княжої традиції XIII–XVI ст. 11 Русина О. В. Студії з історії Києва та Київської землі. Київ, 2005. С. 73–99.

Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. (Україна крізь віки. Т. 6.) Київ, 1998.

Рыбчонак С. А. Да праблемы паходжання магнатаў Глябовічаў — уладальнікаў Заслаўскага замка ў XVI ст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV–XVIII стст.). Мінск, 2014. C. 79–104.

Рыбчонок С. А. Родословие князей Друцких XIV–XVII вв. // Друцк. Минск, 2014. С. 214–234.

Саганович Г. Н. Русь в прусских хрониках XIV–XV веков // Славяне и их соседи. Вып. 9. Славяне и немцы. Средние века — раннее Новое время. М., 1999. С. 100–104.

Сагановіч Г. М. [Рэц.:] Александров Д., Володихин Д. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XII–XVI в. // БГА. 1995. Т. 2. Сш. 1. С. 112–129.

Сагановіч Г. М. Дзве гісторыі Полацка // БГА. 1997. Т. 4. Сш. 1–2. С. 205–216.

Сагановіч Г. М. Прывід нацыі ў імгле стэрэатыпаў // БГА. 2003. T. 10. Сш. 1–2.

Семенченко Г. В. Московско-тверской договор второй половины 30-х годов XV века // Исследования по источниковедению истории России (до 1917 г.). М., 1997. С. 4–15.

Сенковский О. И. Литва, Свитригайло и Коцебу. По поводу книги: Свитригайло великий князь литовский, сочинение Августа Коцебу. 1835 // Собрание сочинений Сенковского (барона Бромбеуса). Т. 6. СПб., 1859. С. 37–68.

Соболева Н. А. К вопросу об удостоверении русских актов в контексте восточно-римского права // Исследования по истории средневековой Руси. К 80-летию Юрия Георгиевича Алексеева. М.; СПб., 2006. С. 47–61.

Собчук В. Д. Від коріння до крони. Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. Кременець, 2014.

Собчук В. Д. З історії титулованої української аристократії пізнього Середньовіччя: Становлення роду князів Збаразьких та його володінь на Волині // Молода нація. 2000. № 1. С. 228–245.

Собчук В. Д. Проблема достовірності текстів двох привілеїв великого князя литовського Вітовта 20-х рр. XV ст. (у контексті спорів за межі маєтків у верхів’ях Случі й Полтви) // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. 19. (у2-хкн.). Тематичний випуск: «Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація». Книга І. Киів, 2009. С. 48–73.

Собчук В. Д. Шляхетський рід Денисків-Матвіївських // ЗНТШ. Т. 252. Львів, 2006. С. 410–431.

Сотникова М. П. Денги тверских уделов Дорогобужа и Микулина (первая половина XV в.) // Хранитель. Исследователь. Учитель. К 85-летию B. М. Потина. СПб., 2005. С. 135–145.

Старостина И. П. К вопросу об изучении областных привилеев Великого княжества Литовского // Восточная Европа в древности и средневековье. Проблемы источниковедения. Москва, 19–22 апреля 2005 г. Тезисы докладов. Ч. 2. М., 2005. С. 254–257.

Стефанович П. С. Боярская служба в Средневековой Руси // Одиссей. Человек в истории. 2006: Феодализм перед судом историков. М., 2006. C. 151–160.

Стефанович П. С. Крестоцелование и отношение к нему церкви в Древней Руси // Средневековая Русь. Вып. 5. М., 2004. С. 86–113.

Стефанович П. С. Элита Древнерусского государства (конец X — первая половина XIII вв.) // Российская государственность: опыт 1150-лет-ней истории. Материалы Международной научной конференции (Москва, 4–5 декабря 2012 г.). М., 2013. С. 39–49.

Сулковска-Курасева И. Итинерарий Казимира Ягеллона (состояние подготовки) // Исследования по истории Литовской метрики. Вып. 2. М., 1989. С. 264–335.

Тарасов А. Е. Герасим

Темушев В. Н. Гомельская земля в конце XV — первой половине XVI в. М., 2009.

Темушев В. Н. К методике исследования… Локализация населенных пунктов.

Тесленко I. Похождения князів Головнів-Острожецьких у світлі нововиявлених джерел // Студіі і матеріали з історії Волині. 2012. Кременець, 2012. С. 129–152.

Трепавлов В. В. Большая Орда — Тахт эли. Очерк истории. Тула, 2010.

Успенский Б. А. Царь и патриарх: харизма власти в России. М., 1998.

Устрялов Н. Г. О Литовском княжестве. Исследование вопроса, какое место в Русской истории должно занимать Великое княжество Литовское. СПб., 1839.

Филюшкин А. И. Вглядываясь в осколки разбитого зеркала: российский дискурс Великого княжества Литовского // Ab Imperio. 2004. № 4. C. 561–601.

Флоря Б. Н. Илия (t 30.12.1456), en. Тверской // ПЭ. Т. 22: Икона — Иннокентий. М., 2009. С. 280–281.

Флоря Б. Н. Комментарии // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 5. Период разделения Русской Церкви на две митрополии. История Западнорусской, или Литовской, митрополии (1458–1596). М., 1996. С. 421–492.

Флоря Б. Н. Об одном из источников «Трактата о двух Сарматиях» Матвея Меховского // Советское славяноведение. 1965. № 2. С. 55–61.

Флоря Б. Н. Орда и государства Восточной Европы в середине XV века (1430–1460) // Славяне и их соседи. Вып. 10. Славяне и кочевой мир. К 75-летию акад. Г. Г. Литаврина. М., 2001. С. 172–196.

Флоря Б. Н. Православный мир Восточной Европы перед историческим выбором (XIV–XV вв.) // Флоря Б. Н. Исследования по истории Церкви. Древнерусское и славянское Средневековье. М., 2007. С. 301–434.

Флоря Б. Н. Русь и «русские» в историко-политической концепции Яна Длугоша // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. М., 1990. С. 16–28.

Флоря Б. Н. Великое княжество Литовское и Рязанская земля в XV в. // Славяне в эпоху феодализма. М., 1978. С. 182–189.

Хорошкевич А. Л. Полоцкие грамоты как исторический источник // Полоцкие грамоты. Т. 2. М., 2015. С. 331–408.

Хоруженко О. И. «Печать князя Дмитрия» XV в.: проблемы интерпретации // ДРВМ. 2014. № 3 (57). С. 122–128.

Чамярыцкі В. A. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Мн., 1969.

Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987.

Шаланда А. И. Гербы князей Друцких и Льва Сапеги // Друцк. Минск, 2014. С. 316–351.

Шеков А. В. Верховские княжества. Середина XIII — середина XVI в. М., 2012.

Шеков А. В. Летописные известия об участии князей Одоевских в Луцком и Троцком съездах 1429 и 1430 годов // Очерки феодальной России. Вып. 17. М.; СПб., 2013. С. 70–92.

Щавелева Н. И. Вступительная статья // Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша (Книги I–VI). Текст, перевод, комментарий. М., 2004. С. 11–64.

Юргинис Ю. М. Бояре и шляхта в Литовском государстве // Восточная Европа в древности и средневековье. М., 1978. С. 124–130.

Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). Вид. 2-ге. Київ, 2008.

Якубовский И. В. Земские привилеи Великого княжества Литовского. Ч. 2. Критический разбор текстов областных привилеев // ЖМНП. 1903. № 6. С. 245–303.

Якушечкин А. В. К вопросу о возможности участия Хаджи Гирая в событиях, произошедших в Крыму 1433–1434 гг. // Причерноморье: История, политика, культура. Вып. 16 (5). Серия А. Античность и Средневековье. Избранные материалы XI и XII научных конференций «Лазаревские чтения». Севастополь, 2015. С. 136–144.

Якушечкин А. В. К вопросу об обстоятельствах прихода к власти Хаджи Гирея — на основе информации из бухгалтерских книг казначейства Кафы. (В печати.)

Янин В. Л. Новгород и Литва. Пограничные ситуации XII–XV веков. М., 1998.

Янин В. Л. Новгородский поход 1435 г. на Великие Луки и Пустую Ржеву // Особенности российского исторического процесса. Сб. ст. памяти акад. Л. В. Милова (к 80-летию со дня рождения). М., 2009. С. 96–99.

Ясинский М. Н. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства. Киев, 1889.

Abraham W. Andrzej, lacinski biskup lucki // PSB. T. 1. Krakow, 1935. S. 106.

Adamus J. «Kodeks dyplomatyczny Litwy» (Komunikat) // AW. 1931–1932. R. 8. Wilno, 1933. S. 428–435.

Adamus J. W sprawie kodeksu dyplomatycznego Litwy // Sprawozdania Towarzystwa naukowego we Lwowie. R. XII — 1932. Zesz. 3. Lwow, 1933. S. 159–162.

Adamus J. Wydawnictwa žrodel do historii Litwy // Pamiętnik VI powszechnego zjazdu historykow polskich w Wilnie 17–20 wrzesnia 1935 r. T. 1. Referaty. Lwow, 1935. S. 439–449.

Ališauskas V, Jaszczolt T., Jovaiša L., Paknys M. Lietuvos katalikų dvasininkai XIV–XVI a. (Bažnyčios istorijos studijos. T. 2.) Vilnius, 2009.

Antoniewicz M. Herb Hippocentaurus — dzielo przypadku czy osobliwa kreacja heraldyczna? // Ministri historiae. Pagalbiniai istorijos mokslai Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės tyrimuose. Mokslinių straipsnių rinkinys, skirtas dr. Edmundo Antano Rimšos 65-mečios sukakčiai. Vilnius, 2013. P. 171–200.

Arnold U. Elisabeth und Georg als Pfarrpatrone im Deutschordensland Preußen. Zum Selbstverständnis des Deutschen Ordens // Elisabeth, der Deutsche Orden und ihre Kirche. Festschrift zur 700 jährigen Wiederkehr der Weihe der Elisabethkirche Marburg 1983. (Quellen und Studien zur Geschichte des Deutschen Ordens. Bd. 18.) Marburg, 1983. S. 163–185.

Arnold U. Georg im Deutschen Orden bis zur Regelreform im 17. Jahrhundert // Sankt Georg und sein Bilderzyklus in Neuhaus/Böhmen (Jindfichüv Hradec). Eiistorische, kunsthistorische und theologische Beiträge. (Quellen und Studien zur Geschichte des Deutschen Ordens. Bd. 57.) Marburg, 2002. S. 161–171.

Babendererde P. Nachrichtendienst und Reiseverkehr des deutschen Ordens um 1400. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde bei der Philosophischen Fakultät der Albertus-Universität zu Königsberg i. Pr. Elbing, 1913.

Banionis E. Lietuvos bajorai 1413 m. Нorodlėje // Žalgirio laikų Lietuva ir jos kaimynai. (Acta historica Universitatis Klaipedensis. T. 1.) Vilnius, 1993. P. 189–203.

Baranauskas T. Kodėl Vytautą vadiname Didžiuoju? // Vytautas Didysis ir jo epocha. Trakai, 2010. P. 82–92.

Barącz S. Zywoty slawnych Ormian w Polsce. Lwow, 1856.

Baronas D. Vilniaus pranciškonų kankiniai ir jų kultas XIV–XX a. Istorinė studija ir šaltiniai. (Studia Franciscana Lithuanica. T. 4.) Vilnius, 2010.

Batūra R. Linkmenų pilis ir krašto gynyba XIII–XV a. // Ignalinos kraštas. Vilnius, 1966. P. 34–42.

Batūra R. Pabaisko (Ukmergės) mūšis 1435 // Žymiausi Lietuvos mūšiai ir karinės operacojos. Vilnius, 2013. P. 62–65.

Batūra R. Užpalių pilis // Kraštotyra. [T. 3.] Vilnius, 1966. P. 61–67.

Baum W. Kaiser Sigismund. Нus, Konstanz und Türkenkriege. Graz; Wien; Köln, 1993.

Beech G. Prosopography // Medieval studies: An introduction. Syracuse, 1976.

Benninghoven F. Zur Technik spätmittelalterlicher Feldzüge im Ostbaltikum // Zeitschrift für Ostforschung. 19. Jg., 1970, H. 4. S. 631–651.

Bialunski G. Surwillowie. Przyklad kariery Litwinöw w Prusach // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 4. Vilnius, 2012. P. 13–44.

Biedrowska-Ochmanska K., Ochmanski J. Wladyslaw Jagiello w opiniach swoich wspölczesnych. Proba charakterystyki jego osobowošci. Poznan, 1987.

Biskup M. Najazd krzyžacki na Polskę i bitwa pod Dąbkami 1431 r. // Studia Eiistoryczne. Stanislawowi FFerbstowi na szešcdziesięciolecie urodzin w upominku uczniowie, koledzy, przyjaciele. Warszawa, 1967. S. 15–28.

Biskup M. Wojny Polski z Zakonem Krzyžackim (1308–1521). Gdansk, 1993.

Blachowska K. Wiele historii jednego panstwa: Obraz dziejöw Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego do 1569 roku w ujęciu historyköw polskich, rosyjskich, ukrainskich, litewskich i bialoruskich w XIX wieku. Warszawa, 2009.

Blaszczyk G. Burza koronacyjna. Dramatyczny fragment stosunköw polsko-litewskich w XV wieku. Poznan, 1998.

Blaszczyk G. Diecezja žmudzka.

Blaszczyk G. Dzieje stosunköw polsko-litewskich. T. 2: Od Krewa do Lublina. Cz. 1. Poznan, 2007.

Blaszczyk G. Šwidrygiello a Polska i Polacy // Z dziejôw kultury prawnej. Studia ofiarowane Prof. J. Bardachowi w dziewiçcdziesiçciolecie urodzin. Warszawa, 2004. S. 487–504.

Boniecki A. Herbarz polski. Cz. 1. T. 3. Warszawa, 1900.

Boniecki A. Herbarz polski. Cz. 1. T. 3. Warszawa, 1900.

Boniecki A. Poczet rodôw w Wielkiém Ksiçstwie Litewskiém w XV і XVI wieku. Warszawa, 1887.

Catalogus codicum manuscriptorum Bibliothecae Ossolinianae Leopoliensis. Katalog rçkopisôw Biblioteki Zakladu Nar. im. Ossolinskich / Wyd. W. Kętrzynski. T. 2. Lwôw, 1886. Chodynicki K. Geneza і rozwôj podania

О zabôjstwie Zygmunta Kiejstutowicza. (Ze studjôw nad dziejopisarstwem litewskiem) // AW. R. 5. Zesz. 15. 1928. S. 79–103.

Chodynicki K. Ze studijôw nad dziejopisarstwem rusko-litewskim (T. z. Rękopis Raudanski) // Ateneum Wilenskie. R. 3. Zesz. 10–11. 1925/26. S. 387–401. Cisek J. Oskar Halecki — Historyk Szermierz Wolnosci. Warszawa, 2009. Czamanska I. Moldawia і Woloszczyzna wobec Polski, Wçgier i Turcji w XIV 1 XV w. (UAM. Ser. Historia. № 186.) Poznan, 1996.

Czarnecki W. Szlachta ziemi chelmskiej do polowy XVI wieku. Bialystok, 2012. Czermak W. Sprawa rôwnouprawnienia schizmatykôw і katolikôw na Litwie (1432–1563 r.) // RAU. T. 44. Krakow, 1903. S. 348–405.

Czwojdrak B. Jan Męžyk z Dąbrowy (t 1437) — Šlązak w službie Korony// Šlechtic v Hornlm Slezsku: vztah regionu a center na prlkladu osudû a kariėr šlechty Hornlho Slezska (15.–20. stoletl). Szlachcic na Gornym Šląsku. Relacje między regionem i centrum w losach i karierach szlachty na Gornym Šląsku (XV–XX wiek) / Uspof âdali J. Brnovjâk, W. Gojniczek, A. Zâfickÿ. Ostrava; Katowice, 2011. S. 329–335.

Czwojdrak B. Zofia Holszanska. Studium о dworze і roll krôlowej w požnošre-dniowiecznej Polsce. Warszawa, 2012.

Capaitė R. Gotikinis kursyvas Lietuvos didžiojo kunigaikščio Vytauto raštinėje. Vilnius, 2007.

Capaitė R. Slązacy na dworze wielkiego księcia litewskiego w pierwszej polowie XV wieku // Podrôze і migracje w Europie Srodkowej. (Kultūra Europy Srodkowej. T. 15.) Katowice; Zabrze, 2012. S. 48–56.

Dalewski Z. Ceremonial koronacyjny krôlôw polskich w XV i początkach XVI wieku // KH. 1995. R. 102. № 3–4. S. 37–60.

Daugirdaitė-Sruogienė V. Lietuva prieš 500 metų. Šventosios tragedija // Naujoji karta. 1935. № 13. P. 276–278.

Dopkewitsch H. Die Burgsuchungen in Kurland und Livland vom 13.–16. Jahrhundert // Mitteilungen aus der Inländischen Geschichte, herausgegeben von der Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga. Bd. 25, H. 1. Riga, 1933.

Dubonis A. Jono Matuso darbas «Švitrigaila» // Mūsų praeitis. T. 5. Vilnius, 1998. P. 110–115.

Dubonis A. Lietuvos didžiojo kunigaikščio leičiai. Iš Lietuvos ankstyvųjų valstybinių struktūrų praeities. Vilnius, 1998.

Dundulis B. Lietuvos kova dėl valstybinio savarankiškumo XV amž. Vilnius, 1968.

Dunikowski J. O rodzie Šwierczkowna Rusi w wieku XV i początkach rodziny Dunikowskich // Miesięcznik Heraidyczny. 1931. № 9. S. 202–210; № 10. S. 217–227.

Eichmann E. Die Kaiserkrönung im Abendland. Ein Beitrag zur Geistesgeschichte des Mittelalters. Mit besonderer Berücksichtigung des kirchlichen Rechts, der Liturgie und der Kirchenpolitik. Würzburg, 1942.

Ekdahl S. Archivalien zur Geschichte Ost-und Westpreußens in Wilna, vornehmlich aus den Beständen des Preußischen Staatsarchivs Königsberg // Preußenland. Jg. 30 (1992). H. 3/4. S. 41–55.

Ekdahl S. «Schiffskinder» im Kriegsdienst des Deutschen Ordens // Kultur und Politik im Ostseeraum und im Norden 1350–1450. (Acta Visbyensia IV: Visbysymposiet för historiska vetenskaper 1971.) Kungsbacka, 1973. S. 239–274.

Ekdahl S. Die Schlacht bei Tannenberg 1410. Quellenkritische Untersuchungen. Bd. 1: Einführung und Quellenlage. (Berliner Historische Studien. Bd. 8. Einzelstudien I.) Berlin, 1982.

Fedorowicz K. Dostojnicy i urzędnicy swieccy wojewödztwa krakowskiego w latach 1374–1506 // Archiwum komisyi historycznej. T. 8. Krakow, 1898. S. 1–290.

Forstreuter K. Das Preußische Staatsarchiv in Königsberg. Ein geschichtlicher Rückblick mit einer Übersicht über seine Bestände. (Veröffentlichungen der Niedersächsischen Archivverwaltung. H. 3.) Göttingen, 1955.

Forstreuter K. Der Deutsche Orden und die Kirchenunion während des Basler Konzils // Annuarium Historiae Conciliorum. Jg. E Amsterdam, 1969. S. 114–139.

Fragen der politischen Integration im mittelalterlichen Europa. (Vorträge und Forschungen / Hrsg, vom Konstanzer Arbeitskreis für mittelalterliche Geschichte. Bd. 63.) Ostfildern, 2005.

Gawlas S. Astrolog przyjacielem historyka? Diariusz Zbigniewa Oiesnickiego w genezie Rocznikow Jana Dlugosza // Kultura sredniowieczna і staropolska. Studia ofiarowane Aleksandrowi Gieysztorowi w pięcdziesięciolecie pracy naukowej. Warszawa, 1991. S. 455–469.

Gawlas S. Zbigniew Oiesnicki wobec sporų о uströj panstwa (1425–1430) // Zbigniew Olešnicki. Ksiąžę Košciola i mąž stanu. Materialy z Konferencji (Sandomierz, 20–21 maja 2005 roku). Krakow, 2006.

Gawlas S. Swiadomosc narodowa Jana Dlugosza // SZ. T. 27. Warszawa; Poznan, 1983. S. 3–66.

Gqsiorowski A. Itinerarium kröla Wladyslawa Jagielly 1386–1434. Warszawa, 1972.

Gqsiorowski A. Ostrorög Stanislaw // PSB. T. 24. Wroclaw і in., 1979. S. 524–527.

Gqsiorowski A. Polscy gwaranci traktatöw z Krzyžakami XIV–XV wieku // Komunikaty Mazursko-Warminskie. 1971. № 2–3. S. 245–265.

Given J. State and society in medieval Europe. Gwynedd and Languedoc under outside rule. New York, 1990.

Glauert M. Schreiben auf der Marienburg. Anmerkungen zur nichturkundlichen Schriftlichkeit in der zentralen Kanzlei des Deutschen Ordens im 14. Jahrhundert // Kancelarie krzyžackie. Stan badan і perspektywy badawcze. Materialy z miçdzynarodowej konferencji naukowej. Malbork, 18–19 X 2001. Malbork, 2002. S. 89–106.

Gotzmann J. Der Weg zum «Ewigen Frieden»: Die Kontroverse nach einem umstrittenen Vertragsabschluß des Hochmeisters Paul von Rusdorf aus dem Jahre 1433. Inaugural-Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophischen Fakultät der Universität zu Köln. Köln, 1994.

Grygiel J. Žyde i dzialalnošc Zygmunta Korybutowicza. Studium z dziejöw stosunköw polsko-czeskich w pierwszej polowie XV wieku. Wroclaw і in., 1988.

Gudavičius E. Mindaugas. Vilnius, 1998.

Gudavičius E. Lietuvių pašauktinės kariuomenės organizacijos bruožai // Karo archyvas. T. 13. Vilnius, 1992. P. 43–118.

Gudavičius E. Šlėktų atsiskyrimas nuo bajorų Lietuvoje XVI a. 1. Bajorų luomo susidarymas XV a. // Gudavičius E. Lietuvos europėjimo kelias. Vilnius, 1999. P. 142–154.

Gudavičius E., Lazutka S. Albertas Goštautas ir Lietuvos istoriografija // Lietuvos istorijos studijos. T. 24. Vilnius, 2009. P. 195–201.

Gudmantas K. Bychoveco kronikos pasakojimas apie Žalgirio mūšį. Šaltiniai ir kontekstas // Senoji Lietuvos literatūra. Kn. 31. Vilnius, 2011. P. 65–92.

Gudmantas K. Lietuvos metraščio Vavelio nuorašas (fragmentas) // Senoji Lietuvos literatūra. T. 34. Vilnius, 2012. P. 121–151.

Elalecki O. Anna (A.-Zofja?) Iwanöwna // PSB. T. 1. Krakow, 1935. S. 124.

Elalecki O. Dzieje unii Jagiellonskiej. T. 1. W wiekach šrednich. Krakow, 1919 (Репринт: Warszawa, 2013).

Elalecki O. Koriatowicze a przodkowie Holszanskich i Czartoryskich // Miesięcznik Heraldyczny. 1939. R. 18. № 6. S. 81–88.

Halecki O. Litwa w polowie XV wieku w šwietle najdawniejszej księgi metryki (Komunikat) // Rozprawy historyczne Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. T. 1. Zesz. 4. Warszawa, 1922. S. 25–26.

Halecki O. Litwa, Ruš i Žmudž jako częšci skladowe Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego // RAU. T. 59. (Ser. 2. T. 34.) Krakow, 1916. S. 214–254.

Halecki O. O początkach parlamentaryzmu litewskiego // Sprawozdania z czynnošci i posiedzen Akademii Umiejętnošci w Krakowie. T. 20. № 8. Sierpien — wrzesien — paždziernik 1915. S. 22–27.

Halecki O. Ostatnie lata Šwidrygielly і sprawa wolynska za Kazimierza Jagiellonczyka. Krakow, 1915.

Halecki O. Wcielenie і wznowienie panstwa litewskiego przez Polskę (1386–1401) // Przegląd Historyczny. T. 21. Warszawa, 1917–1918. S. 1–77.

Hruschka C. Kriegsführung und Geschichtsschreibung im Spätmittelalter. Eine Untersuchung zur Chronistik der Konzilszeit. (Kollektive Einstellungen und sozialer Wandel im Mittelalter. N. F. Bd. 5.) Köln u. a., 2001.

Hruša A. Litewskie dokumenty hospodarskie, jako narzędzie propagandy politycznej doby šredniowiecza (koniec XIV — pierwsza trzeč XVI w.). (В печати.)

Itinerar König und Kaiser Sigismunds von Luxemburg, 1368–1437 / Hrsg, von J. K. Hoensch. (Studien zu den Luxemburgern und ihrer Zeit. Bd. 6.) Warendorf, 1995.

Ivinskis Z. Geschichte des Bauernstandes in Litauen. Berlin, 1933.

Iwanczak W., Voku S. J., Ziffer G. Une notice sur la famille Czartoryski dans le Vat. Gr. 2630 // Byzantion. 1988. T. 58. Fase. 1. P. 78–96.

Įtarimas, kad Jogaila nunuodijęs Vytautą (Iš J. E. Puzyno — J. Matusas-Sedauskas) // Židinys. 1930. № 8–9. p. 179–180.

Jablonowski Н. Westrussland zwischen Wilna und Moskau. Die politische Stellung und die politischen Tendenzen der russischen Bevölkerung des Grossfürstentums Litauen im 15. Jh. Leiden, 1955.

JähnigB. Wykaz urzçdôw. Dostojnicy zakonu krzyžackiego w Prusach // Panstwo zakonu krzyžackiego w Prusach. Podzialy administracyjne i košcielne w XIII–XVI wieku. Torun, 2000. S. 95–127.

Jakubczak S. Jerzy Strumillo — przywödca konfederacji lwowskiej 1464 roku // Spoleczenstwo Polski sredniowiecznej. T. 5. Warszawa, 1992. S. 245–254.

K. Jablonskio ir Z. Ivinskio susirašinėjimas // Konstantinas Jablonskis ir istorija. Vilnius, 2005. P. 249–384.

Jakubowski J. Archiwum panstwowe W. X. Litewskiego i jego losy// Archeion. 1931. T. 9. S. 1–18.

Jakubowski J. Czy istnieli kniaziowie Nieswizcy? // AW. 1923. № 1. S. 1–9.

Janeczek A. Exceptis schizmaticis. Upošledzenie Rusinôw w przywilejach prawa niemieckiego Wladyslawa Jagielly // Przegląd Historyczny. 1984. R. 75. Zesz. 3. S. 527–542.

Janeczek A. Horodlo w pöznosrednio-wiecznym krajobrazie pogranicza polsko-ruskiego. (В печати.)

Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Wojewödztwo belzkie od schylku XIV do początku XVII w. Warszawa, 1993.

Janicki M. A. Liczba chorągwi grunwaldzkich zawieszonych w katedrze wawelskiej. W zwuzku z nową edycją Banderia Prutenorum Jana Dlugosza i notą Klemensą Drzewickiego w «Kalendarzu Katedry Krakowskiej» // Rocznik Biblioteki Narodowej. T. 42. Warszawa, 2011. S. 115–204.

Janicki M. A. Polityczny program ideowy tumby Wladyslawa Jagielly a czas jej powstania // Sredniowiecze Polskie і Powszechne. T. 7 (И). (В печати.)

Jankauskas V. Pilis ir prestižas: Gediminaičių kunigaikštystės XV amžiuje // Lietuvos pilys. 2007. № 3. Vilnius, 2008. P. 66–76.

Januszek-Sieradzka A. Wspôlnota stolu krôlewskiego w czasach Wladyslawa Jagielly // Wspolnoty male i duže w spoleczenstwach Czech і Polski w šredniowieczu і w czasach wczesnonowo-žytnych / Red. W. Iwanczak, J. Smolucha. Krakow, 2010. S. 285–314.

Jaszczolt T. Korczewscy z rodu Prusôw w ziemi drohickiej // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. Nowej serii t. 11 (22). Warszawa, 2013. S. 19–31.

Jaszczolt T. R6d Niemiry z Wsielubia — Niemirowiczowie і Szczytowie herbu Jastrzębiec do polowy XVI wieku // Unia w Horodle na tie stosunkôw polsko-litewskich. Od Krewa do Zaręczenia Wzajemnego Obojga Narodôw. Warszawa, 2015. S. 175–250.

Jaszczolt T. Szlachta ziemi drohickiej w XV i początkach XVI w. Zagadnienia spoleczne, gospodarcze і genealogiczne. Rozprawa doktorska. Bialystok, 2009.

Jôzwiak S. Wywiad і kontrwywiad w panstwie zakonu krzyžackiego w Prusach. Malbork, 2004.

Jôzwiak S., Kwiatkowski K., Szweda A., Szybkowski S. Wojna Polski і Litwy z Zakonem Krzyžackim w latach 1409–1411. Malbork, 2010.

Jôzwiak S., Szweda A. Dyplomatyczna aktywnošc rycerza Janusza Stembarskiego z Sokolowa w politycznych stosunkach polsko-krzyžacko-litewskich w pierwszej polowie XV wieku // Komunikaty mazursko-warminskie. 2009. № 1 (263). S. 3–20.

Jučas M. Lietuvos metraščiai ir kronikos. Vilnius, 2002.

Jurek T. Mazowieckie swinie, Slązacy i dobrzy ludzie z ziemi sandomierskiej. Z badau nad stereotypami dzielnicowymi w Polsce pôznosredniowiecznej // Swiat sredniowiecza. Studia ofiarowane Profesorowi Henrykowi Samsonowiczowi. Warszawa, 2010. S. 716–733.

Jurek T. Ritual und Technik der sozialen Kommunikation zwischen Landesherrn und Gesellschaft in Polen im 13. Jahrhundert // Ritualisierung politischer Willensbildung. Polen und Deutschland im hohen und späten Mittelalter / Hrsg, von W. Falkowski,

B. Schneidmüller und S. Weinfurter. (Deutsches Historisches Institut Warschau. Quellen und Studien. Bd. 24.) Wiesbaden, 2010. S. 101–126.

Jurek T. Szamotulski Dobrogost Swidwa h. Nalęcz // PSB. T. 66/4. Zesz. 191. Warszawa; Krakow, 2010. S. 565–569.

Jurek T. Szamotulski Wincenty Swidwa h. Nalęcz // PSB. T. 66/4. Zesz. 191. Warszawa; Krakow, 2010. S. 584–587.

Kalavrezou-Maxeiner I., Obolensky D. A church Slavonic Graffito in Hagia Sophia, Constantinople // Harvard Ukrainian studies. 1981. Vol. 5. № 1. P. 5–11.

Kasperowicz A. Nadania wielkiego księcia Witolda dla rycerstwa na Podlasiu // Między Polską a Rusią. Siedlce, 2004. S. 111–117.

Kirkiené G. Korzenie rodu Chodkiewiczôw // BZH. T. 17. Bialystok, 2002. S. 34–56.

Kirkiené G. LDK politikos elito galingieji: Chodkevičiai XV–XVI a. Vilnius, 2008.

Kiryk F. Kierdej Jan (Hryčko) z Pomorzan // PSB. T. 12. Zesz. 4. S. 423–424.

Kiryk F. Męžyk Jan z Dąbrowy h. Wadwicz // PSB. T. 20. Wroclaw i in., 1975. S. 513–514.

Klimas P. Ghillebert de Lannoy. Dvi jo kelionšs Lietuvon Vyatuto Didžiojo laikais (1413–1414 ir 1421 metais) // Praeitis. T. 2. Kaunas, 1933. P. 94–157.

Kniaziowie na Ostrogu i Zaslawiu Ostrogscy i Zaslawscy herbu wlasnego // Rulikowski W., Radziminski Z. L. Kniaziowie i szlachta między Sanem, Wieprzem, Bugiem, Prypetią, Dnie-prem, Siniuchą, Dniestrem i polnoc-nemi stokami Karpat osiedleni. Krakow, 1880.

Koczerska M. Familiares Jana Dlugosza // Aetas media, aetas moderna. Studia ofiarowane profesorowi Henrykowi Samsonowiczowi w 70. rocznicę urodzin. Warszawa, 2000. S. 69–78.

Koczerska M. Mentalnošč Jana Dlugosza w swietle jego tworczosci // SZ. T. 15. Warszawa, 1970. S. 109–140.

Kolankowski L. Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonow. T. 1 (1377–1499). Warszawa, 1930.

Kopystianski A. Ksiąžę Michal Zygmuntowicz // KH. 1906. R. 20. S. 74–165.

Korczak L. Kariery moznowladcze w Wielkim Ksiçstwie Litewskim u schylku sredniowiecza // Wladza i prestiž. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku. Bialystok, 2003. S. 295–303.

Korczak L. Ksztaltowanie elity wladzy w Wielkim Ksiçstwie Litewskim (zagadnienie kryteriow kwalifikacyjnych) // Prace Historyczne. 2003. Zesz. 130. S. 35–40.

Korczak L. Listy wielkich ksiąžąt litewskich do wielkich mistrzow jako zrodlo do stosunkow Litwy z zakonem krzyžackim w pôznym sredniowieczu (1430–1454) // Epistolografia w dawnej Rzeczypospolitej. T. 1 (stulecia XV–XVII). (Biblioteka Tradycji. № 97.) Krakow, 2011. S. 29–39.

Korczak L. Litewska rada wielkoksiąžęca w XV wieku. (RAU. Ogôlnego zbioru t. 88.) Krakow, 1998.

Korczak L. Monarchą і poddani. System wladzy w Wielkim Ksiçstwie Litewskim w okresie wczesnojagiellonskim. Krakow, 2008.

Korczak L. Nielatwe początki. Litwini wobec unii z Polską // Lietuviųlenkų santykiai amžių tėkmėje. Istorinė atmintis. Stosunki polsko-litewskie na przestrzeni wiekôw. Pamięc historyczna. Vilnius, 2009. P. 47–59.

Korczak L. Wielki ksiąžę litewski Šwidrygiello wobec soboru bazylejskiego i papieža Eugeniusza IV // Elistoria vero testis temporum. Księga jubileuszowa poswiçcona Prof. K. Baczkowskiemu w 70. rocznicę urodzin. Krakow, 2008. S. 339–348.

Kosman M. «Podniesienie» ksiąžąt litewskich // Actą Baltico-Slavica. T. 10. Bialystok, 1976. S. 15–36.

Kosman M. Pompa funebris w Wilnie doby przedrozbiorowej // LSR 1994. T. 6. Poznan, 1995. S. 131–158.

Kotzebue A. Switrigail. Ein Beytrag zu den Geschichten von Litthauen, Rußland, Polen und Preussen. Leipzig, 1820.

Krasauskaitė M. Die litauischen Adelsprivilegien bis zum Ende des XV. Jahrhunderts. Leipzig, 1927.

Krupska A. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz // PSB. T. 23. Wroclaw etc., 1978. S. 208–209.

Krupska A. W sprawie genezy tzw. spisku ksiąžąt litewskich w 1480–1481 roku. Przyczynek do dziejôw walki о «dominium Russiae» // Roczniki Historyczne. R. 48 (1982). Warszawa; Poznan, 1983. S. 121–146.

Kuczynski S. M. Dorohobužski Andrzej Dymitrowicz // PSB. T. 5. Krakow, 1939–1946. S. 330–331.

Kuczynski S.M. Jursza // PSB. T. 11. Wroclaw і in., 1964. S. 347.

Kuczynski S. M. Rodowod Michala Chaleckiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1934. R. 13. № 1. S. 6–10; № 2. S. 17–23.

Kuczynski S.M. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa, 1936.

Kuraszkiewicz W. Gramoty halicko-wolynskie XIV–XV wieku. Studjum językowe. (Prace Polskiego Towarzystwa dla badan Europy Wschodniej і Bliskiego Wschodu. № 7.) Krakow, 1934.

Kuraszkiewicz W. Gramoty halicko-wolynskie XIV–XV wieku. Studjum filologiczne // Byzantinoslavica. Roč. 4. VPraze, 1932. S. 335–363.

Kurtyka J. Podole w sredniowieczu і okresie nowozytnym: obrotowe przedmurze na pograniczu cywilizacji // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. S. 91–160.

Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV і 1. polowie XV wieku // Kamieniec Podolski. Studia z dziejôw miasta і regionu. T. 1. Krakow, 2000. S. 9–59.

Kurtyka J. Problem klienteli moznowladczej w Polsce poznosredniowiecznej // Genealogia — wladza і spoleczenstwo w Polsce sredniowiecznej. Torun, 1999. S. 47–122.

Kurtyka J. Tęczynscy. Studium z dziejôw polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu. Krakow, 1997.

Kurtyka J. Wiernosc і zdrada na pograniczu. Walki о Braclaw w latach 1430–1437 // Historia vero testis temporum.

Księga jubileuszowa poswiçcona Prof. K. Baczkowskiemu w 70. rocznicę urodzin. Krakow, 2008. S. 675–714 (переиздание: Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. 217–256).

Kurtyka J. Z dziejow walki szlachty ruskiej о rownouprawnienie: represje lat 1426–1427 i sejmiki roku 1439 // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellonskich. Krakow, 2011. S. 25–66.

Kurtyka J., Sperka J. Jaroslawowi Nikodemowi w odpowiedzi // Roczniki Historyczne. R. 71 za 2005 r. Warszawa; Poznan, 2005. S. 316–319.

Kutrzeba S. Unia Polski z Litwą // Polska і Litwa w dziejowym stosunku. Krakow і in., 1914. S. 447–658.

Kuzavinis K, Savukynas B. Lietuvių vardų kilmės žodynas. Vilnius, 1994.

Kwiatkowski K. Zakon Niemiecki jako «corporatio militaris». Cz. 1: Korporacja i krąg przynaležących do niej. Kulturowe i spoleczne podstawy dzialalnošci militarnej zakonu w Prusach (do początku XV wieku). (Dzieje Zakonu Niemieckiego. T. 1.) Torun, 2012.

Laszczynska O. Rod Herburtow w wiekach šrednich. (Poznanskie Towarzystwo przyjaciol nauk. Prace komisji historycznej. T. 14. Zesz. 4.) Poznan, 1948.

Lewicki A. Powstanie Swidrygielly. Ustęp z dziejow unii Litwy z Koroną. Krakow, 1892. (Отдельный оттиск из изд.: RAU. T. 29.)

Lewicki A. Przymierze Zygmunta w. ks. litewskiego z krolem rzymskim Albrechtem II // RAU. T. 37. Krakow, 1899. S. 292–319.

Lietuvos Didžiosios Kunigaikštijos tradicija ir paveldo «dalybos». Vilnius, 2008.

Lietuvos Didžiosios Kunigaikštijos tradicija ir tautiniai naratyvai. Vilnius, 2009.

Lietuvos istorija. T. 3. XIII a. — 1385 m. Valstybės iškilimas tarp Rytų ir Vakarų. Vilnius, 2012.

Lietuvos istorija. T. 4. Nauji horizontai: dinastija, visuomenė, valstybė. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė 1386–1529 m. Vilnius, 2009.

Lulewicz H. Miszkowicze, Kalenikowicze, Tyszkowicze (Tyszkiewicze) — cztery pokolenia w dziejach rodu (XV wiek — pierwsza polowa XVI wieku) // Wladza i prestiž. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku. Bialystok, 2003. S. 305–329.

Lulewicz H. Perypetie rodu marszalka Jakuba Ralowicza herbu Pobog (XV–XVI wiek) // Unia w Horodle na tie stosunkow polsko-litewskich. Od Krewa do Zaręczenia Wzajemnego Obojga Narodow. Warszawa, 2015. S. 251–274.

Losowski J. Anatol Lewicki. Przemyšl, 1981.

Lowmianski H. Polityka Jagiellonow. Poznan, 2006.

Lowmianski H. Studja nad początkami spoleczenstwa і panstwa litewskiego. T. 1. Wilno, 1931.

Lowmianski H. Uwagi w sprawie podloža spolecznego і gospodarczego unii jagiellonskiej // Lowmianski H. Studia nad dziejami Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego. (UAM. Ser. Historia. № 108.) Poznan, 1983. S. 365–454.

Lowmianski H. Zaludnienie panstwa litewskiego w wieku XVI. Zaludnienie wroku 1528. Poznan, 1998.

Mačiukas Z. Švitrigailos ir Bazelio susirinkimo santykių etapai // Visuotinė istorija Lietuvos kultūroje: tyrimai ir problemos. Vilnius, 2004. P. 82–90.

Malaczynska G. Holszanski Szymon (Semen) // PSB. T. 9. Wroclaw i in., 1960–1961. S. 590–591.

Malczewska M. Latyfundium Radziwillow w XV do polowy XVI wieku. Warszawa; Poznan, 1985.

Maleczynska E. Rola polityczna krolowej Zofii Holszanskiej na tie walki stronnictw w Polsce w latach 1422–1434. Lwow, 1936.

Matusas J. Švitrigaila Lietuvos didysis kunigaikštis. 2-as leid. Vilnius, 1991.

Matusas J. Ukmergės mūšis (1435–1935) // Vairas. 1935. № 9. P. 25–36; № 10. P. 173–187.

Mickūnaitė G. Vytautas Didysis. Valdovo įvaizdis. Vilnius, 2008.

Mikulskį J. Smolenski ošrodek latopisarski w latach 20.–50. XV w. // BZH. T. 33. Bialystok, 2010. S. 17–49.

Mitkowski J. Lewicki Anatol // PSB. T. 17. Wroclaw i in., 1972. S. 224–225.

Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta-Fedora Olgerdowicza X. Ratnenskiego. T. 1 / Oprac. Z. L. Radziminski. Lwow, 1906.

Možejko B. Rod Šwinkow na pograniczu polsko-krzyžackim w šredniowieczu. Gdansk, 1998.

Možejko-Chimiak B. Rozmowa komtūrą ostrodzkiego Wolfa von Sansenheim z Janem Šwinką z Chojnowa. Przyczynek do kwestii dzialalnošci wywiadu z okresu wojny polsko-krzyžackiej z 1432 r. // Krzyzowcy, kronikarze, dyplomaci. (Gdanskie studia z dziejow šredniowiecza. № 4.) Gdansk; Koszalin, 1997. S. 83–93.

Neitmann K. Die Pfandverträge des Deutschen Ordens in Preußen // Zeitschrift für Ostforschung. 4L Jg. 1992. H. 1.

Neitmann K. Die Staatsverträge des Deutschen Ordens in Preussen 1230–1449. Studien zur Diplomatie eines spätmittelalterlichen Territorialstaates. (Neue Forschungen zur Brandenburg-Preussischen Geschichte. Bd. 6.) Köln; Wien, 1986.

Neitmann K. Ludwig von Landsee. Ein Gebietiger des Deutschen Ordens in Preußen im 15. Jahrhundert // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. 1988. Bd. 36. H. 2. S. 161–190.

Neitmann S. Von der Grafschaft Mark nach Livland. Ritterbrüder aus Westfalen im livländischen Deutschen Orden. (Veröffentlichungen aus den Archiven Preussischer Kulturbesitz. Beiheft 3.) Köln; Weimar; Wien, 1993.

Niesiecki K. Herbarz polski. T. 9. Lipsk, 1842.

Nikodem J. Anatol Lewicki (1841–1899) // Mediewišci. T. 2. Poznan, 2013. S. 91–102.

Nikodem J. Data urodzenia Jagielly. Uwagi о starszenstwie synow Olgierda і Julianny // Genealogia. Studia i Materialy Historyczne. T. 12. Poznan; Wroclaw, 2000. S. 23–49.

Nikodem J. Dlaczego jesenią 1430 r. Witold zrezygnowal z planow koronacyjnych? // LSP. T. 14. Poznan, 2013. S. 155–168.

Nikodem J. Jadwiga krol Polski. Wroclaw, 2009.

Nikodem J. Odpowiedz na recenzję Panow Janusza Kurtyki і Jerzego Sperki // Roczniki Historyczne. R. 71 za 2005 r. Warszawa; Poznan, 2005. S. 309–316.

Nikodem J. Polska і Litwa wobec husyckich Czech w latach 1420–1433. Poznan, 2004.

Nikodem J. Przyczyny zamordowania Zygmunta Kiejstutowicza // BZH. T. 17. Bialystok, 2002. S. 5–33.

Nikodem J. Rola Skirgielly na Litwie do 1394 roku // Scripta minora. T. 2. Poznan, 1998. S. 83–129.

Nikodem J. Spory o koronację wielkiego księcia Litwy Witolda w latach 1429–1430. Cz. I. «Burza koronacyjna» w relacji Jana Dlugosza // LSP. T. 6. 1994. Poznan, 1995. S. 55–75.

Nikodem J. Spory o koronację wielkiego księcia Litwy Witolda w latach 1429–1430. Cz. II. Proba rekonstrukcji wydarzen // Ibid. T. 7. 1995. Poznan, 1997. S. 155–171.

Nikodem J. Stosunki Swidrygielly z Zakonem Krzyžackim w latach 1430–1432 // BZH. T. 14. Bialystok, 2000. S. 5–32.

Nikodem J. Swidrygiello wobec prawoslawia i unii košcielnej // Ingenio et humilitate. Studia z dziejowzakonu cystersow i Košciola na ziemiach polskich dedykowane Ojcu Opatowi dr. E.G. Kocikowi OCist. Poznan; Katowice; Wąchock, 2007. S. 514–531.

Nikodem J. Uwagi o genezie niedoszlego przymierza Zygmunta Kiejstutowicza z Albrechtem II // Docendo discimus. Studia historyczne ofiarowane Profe-sorowi Zbigniewowi Wielgoszowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. Poznan, 2000. S. 335–356.

Nikodem J. Witold, wielki ksiąžę litewski (1354 lub 1355 — 27 paždziernika 1430 roku). Krakow, 2013.

Nikodem J. Wyniesienie Swidrygielly na Wielkie Ksiçstwo Litewskie // BZH. T. 19. Bialystok, 2003. S. 5–31.

Nikodem J. Zbigniew Olešnicki w historiografii polskiej. (Rozprawy PAU. Ogolnego zbioru t. 94.) Krakow, 2001.

Nikodem J. Zbigniew Olešnicki wobec unii polsko-litewskiej do šmierci Jagielly // Nasza Przeszlošč. T. 91. Warszawa, 1999. S. 101–151.

Nikodem J. Zbigniew Olešnicki wobec unii polsko-litewskiej w latach 1434–1453 // Nasza Przeszlošč. T. 92. Warszawa, 1999. S. 85–135.

Nikodem J. Zegnanie Jawnuty ze stolca wielkoksiąžęcego w 1345 r. // Zamach stanu w dawnych spolecznošciach. Warszawa, 2004. S. 359–374.

Nikžentaitis A. Palanga XIII–XV amžiais // Palangos istorija. Klaipėda, 1999. P. 105–117.

Nikžentaitis A. Vytauto ir Jogailos įvaizdis Lietuvos ir Lenkijos visuomenėse. Vilnius, 2002.

Ochmahski J. Ludnošč litewska we wlosci Obolce na Bialorusi Wschodniej w XIV–XVI wieku //Acta Baltico-Slavica. T. 5. Bialystok, 1967. S. 147–158.

Ochmanski J. Moniwid i jego rod // LSR T. 9. Poznan, 2003. S. 3–74.

Ochmanski J. Najdawniejsze przywileje Jagielly i Witolda dia biskupstwa Wilenskiego 1387–1395 r. // Zeszyty naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza. № 34. Ser. Historia. Zesz. 5. Poznan, 1961. S. 19–36.

Ochmanski J. Powstanie і rozwoj latyfundium biskupstwa Wilenskiego (1387–1550). Ze studiow nad rozwojem wielkiej wlasnšci na Litwie і Bialorusi w šredniowieczu. (UAM. Prace wydzialu filozoficzno-historycznego. Ser. Historia. № 13.) Poznan, 1963.

Ochmanski J. W kwestii agrarnego charakteru miast Wielkiega Ksiçstwa Litewskiego w XVI w. // Studia historica w 35-lecie pracy naukowej Henryka Lowmianskiego. Warszawa, 1958. S. 279–294.

Osinski K. Przejęcie stolca wielkoksiąžęcego przez Swidrygiellç. Proba rekonstrukcji wydarzen do konca 1430 roku // BZH. T. 43. Bialystok, 2015. S. 7–33.

Oskar Halecki і jego wizja Europy. T. 1. Warszawa; Lodz, 2012.

Ožog K. Riazanowicz Niemira h. Korczak // PSB. T. 31/2. Zesz. 129. Wroclaw etc., 1988. S. 269–270.

Ožog K. Uczeni w monarchii Jadwigi Andegawenskiej і Wladyslawa Jagielly. (RAU. Ogolnego zbioru t. 105.) Krakow, 2004.

Paravicini W. Die Preussenreisen des europäischen Adels. Teil 2. (Beihefte der Francia. Bd. 17/2.) Sigmaringen, 1995.

Peltz W. Rod Giedygolda i jego majętnošci // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. Ser. Historia. Zesz. 11. Studia z dziejow Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku. Poznan, 1971. S. 23–44.

Petrauskas R. Ankstyvosios valstybinės struktūros Lietuvoje XIII amžiuje — XV amžiaus pradžioje // Lietuvos istorijos studijos. 2005. T. 16. P. 16–30.

Petrauskas R. Der Frieden im Zeitalter des Krieges. Formen friedlicher Kommunikation zwischen dem Deutschen Orden und dem Großfürstentum Litauen zu Beginn des 15. Jahrhunderts // Annaberger Annalen über Litauen und deutschlitauische Beziehungen. 2004. Bd. 12. S. 28–42.

Petrauskas R. Didžiojo kunigaikščio institucinio dvaro susiformavimas Lietuvoje (XIV a. pabaigoje — XV a. viduryje) // Lietuvos istorijos metraštis. 2005. T. 1. Vilnius, 2006. P. 5–38.

Petrauskas R. «Jei bajoras iš pono dvarą išsitarnautų». Feodalinės teisės apraiškos Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje XV amžiuje — XVI amžiaus viduryje // Lietuvos Statutas ir Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės bajoriškoji visuomenė. Vilnius, 2015. P. 87–100.

Petrauskas R. Lietuvos diduomenė XIV a. pabaigoje — XV a.: Sudėtis — struktūra — valdžia. Vilnius, 2003.

Petrauskas R. Lietuvos Didroiosios Kuni-gaikptystns seimo iptakos: didroiojo kunigaikpnio taryba ir bajorui suvaroiavimai XIV–XV a. // Parlamento studijos. T. 3. Vilnius, 2005. P. 9–32.

Petrauskas R. The Lithuanian nobility in the latefourteenth and fifteenth centuries: composition and structure // Lithuanian Historical Studies. Vol. 7. Vilnius, 2002. P. 1–22.

Petrauskas R. Nuo Vytauto iki Aleksandro Jogailaičio: didžiojo Lietuvos kunigaikščio dvaro tęstinumo problema // Lietuvos didysis kunigaikštis Aleksandras ir jo epocha. Vilnius, 2007.

Petrauskas R. Riteriai Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje XIV a. pabaigoje — XVI a. pradžioje // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 1. Vilnius, 2008. P. 91–113.

Petrauskas R. Tolima bičiulystė: asmeniniai Vokiečių ordino pareigūnų ir Lietuvos valdovų santykiai // Kryžiaus karų epocha Baltijos regiono tautų istorinėje sąmonėje. Šiauliai, 2007. P. 206–222.

Petrauskas R. Valdovas ir jo karūna: Neįvykusios Vytauto karūnacijos aplinkybės // Lietuvos istorijos metraštis. 2009 metai. T. 2. Vilnius, 2010. P. 57–72.

Petrauskas R. Žemaičių diduomenė ir politinė padėtis Žemaitijoje XIV a. pabaigoje — XV a. pradžioje // Žemaičių istorijos virsmas iš 750 metų perspektyvos. Vilnius, 2004. P. 151–172.

Petrauskas R., Antanavičius D. Aleksandro Jogailaičio dvaras ir jo sąskaitų knygos // Lietuvos didžiojo kunigaikščio Aleksandro Jogailaičio dvaro sąskaitų knygos (1494–1504) / Par. D. Antanavičius ir R. Petrauskas. Vilnius, 2007. P. IV–XXVI.

Piccard G. Die Ochsenkopf-Wasserzeichen. 1. Teil. Findbuch II, 1 der Wasserzeichenkartei Piccard im Hauptstaatsarchiv Stuttgart. (Veröffentlichungen der Staatlichen Archivverwaltung Baden-Württemberg. Sonderreihe: Die Wasserzeichenkartei Piccard im Hauptstaatsarchiv Stuttgart, Findbuch II, 1. Teil.) Stuttgart, 1966.

Piech Z. Monety, pieczęcie i herby w systemie symboli wladzy Jagiellonow. Warszawa, 2003.

Pietkiewicz К. Kiezgajlowie і ich latyfundium do polowy XVI wieku. Poznan, 1982.

Pietkiewicz K. Wielkie Ksiçstwo Litewskie pod rządami Aleksandra Jagiellonczyka. Polechow S. Przywileje dzielnicowe Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego. Stan і perspektywy badan // Czasopismo Prawno-Historyczne. 2014. T. 66. Zesz. 2. S. 45–65.

Prochaska A. [Rec.:] Czermak Wiktor, Sprawa rownouprawnienia schizmatykow і katolikow na Litwie 1432–1563 r. // Kwartalnik Historyczny. 1903. R. 17. S. 643–646.

Prochaska A. Czy mozliwa jest identycznošc kniaziow Nieswizkich z Korybutowiczami // Miesięcznik Heraldyczny. 1912. № 5–6. S. 88–92.

Prochaska A. Lewicki Anatol dr.: Powstanie Swidrygielly. Krakow 1892 8vo, str. 389 // KH. 1893. R. 7. S. 537–545. Prochaska A. O identycznošc ks. Fed’ka Nieswizkiego z Fedorem Korybutowiczem // Miesięcznik FFeraldyczny. 1913. № 11–12. S. 192–194.

Prochaska A. Ostatnie lata Witolda. Warszawa, 1882.

Prochaska A. Swidrygiello // Przewodnik Naukowyi Literacki. 1885. № 10. S. 874–882; № 11. S. 971–978; № 12. S. 1065–1076.

Prosopographie als Sozialgeschichte? Methoden personengeschichtlicher Erforschung des Mittelalters. München, 1978.

Prosopography. Approaches and Applications. A Handbook. Oxford, 2007. Putaski F. Opis 815 rçkopisow Biblioteki Ord. Krasinskich. Warszawa, 1915.

Pulaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. Ser. 3. Krakow, 1906.

Pure J. Itinerarium Witolda wielkiego księcia Litwy (17 lutego 1370 roku — 27 paždziernika 1430 roku) // Studia z dziejow Wielkiego Ksiçstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku. (Zeszyty Naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza. Ser. Historia. Zesz. 11.) Poznan, 1971. S. 71–115.

Puzyna J. Danilo, xs.Turowski, Ostrogski i Chelmski і jego potomstwo // Miesięcznik Heraldyczny. 1931. № 11. S. 251–258; № 12. S. 269–275.

Puzyna J. Korybutowicze Nieswizcy. Moje ostatnie slowo w odpowiedzi prof. Semkowiczowi // Miesięcznik Heraldyczny. 1930. № 6. S. 105–119.

Puzyna J. Narymunt Gedyminowicz // Miesięcznik Heraldyczny. 1930. № 1. S. 4–6; № 2. S. 26–28; № 3. S. 33–38; 1931. № 2. S. 35–38; № 5. S. 105–111; № 9. S. 193–199.

Puzyna J. Nieco faktow do sprawy Fed’ka Nieswizkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1913. № 9–10. S. 145–151.

Puzyna J. О pochodzeniu kniazia Fedka Nieswizkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1911. № 1–2. S. 6–15; № 3–4. S. 43–47; № 5–6. S. 74–82.

Puzyna J. W sprawie Fed’ka Nieswizkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1912. № 1. S. 18–26; № 2. S. 58–65.

Puzyna J. E., Fürst von Kozielsk. Switrigail von Litauen. Die politische Bedeutung seiner Erhebung zum Großfürsten. Fribourg (Suisse), 1914.

Radoch M. Wydatki wielkiego mistrza Konrada von Jungingen na utrzymanie księcia litewskiego Swidrygielly w panstwie zakonnym w Prusach w latach 1402–1404 // Komturzy, rajey, župani. Malbork. 2005. S. 271–305.

Radziminski Z. L. Itinerarze ks. Fedora Korybutowicza i ks. Fed’ka Nieswizkiego // Miesięcznik FFeraldyczny. 1913. № 11–12. S. 194–200.

Radziminski Z. L. Jeszcze w sprawie Fedka Nieswizkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1912. № 5–6. S. 93–95.

Radziminski Z. L. W sprawie pochodzenia Fed’ka Nieswizkiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1911. № 9–10. S. 142–150; № 11–12. S. 182–185.

Ragauskienė R. XVI a. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės didikų arcliyvo atvejis: Dubrovnos linijos Hlebavičių dokumentų aprašai Lietuvos metrikoje // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 4. Vilnius, 2012. P. 109–132.

Ragauskienė R. Lietuvos valdovų vilnietiški itinerariumai // Vilniaus žemutinė pilis XIV a. — XIX a. pradžioje. 2002–2004 m. istorinių šaltinių paieškos. Vilnius, 2006. P. 304–330.

Rimša E. Kas antspaudavo 1380 m. Dovydiškių sutartį? // Istorijos akiračiai. Vilnius, 2004. P. 77–90.

Rimša E. Horodlės aktai ir Lietuvos kilmingųjų lieraldika// 1413 m. Horodlės aktai (dokumentai ir tyrinėjimai). Akty liorodelskie z 1413 roku (dokumentyi studia) / Sud. J. Kiaupienė, L. Korczak. Vilnius; Krakow, 2013. P. 173–210. To же на польском языке: Rimša E. Akta liorodelskie a lieraldyka litewskicli bojarow // Ibid. P. 211–254.

Rimša E. Pieczęcie dokumentu bojarow litewskicli z 1413 r. // 1413 m. Horodlės aktai (dokumentai ir tyrinėjimai). Akty liorodelskie z 1413 roku (dokumenty i studia) / Sud. J. Kiaupienė, L. Korczak. Vilnius; Krakow, 2013. S. 423–452.

Rimša E. Vytauto didysis antspaudas — pirmoji valdžios ir valstybės lierbinė manifestacija // Jogailos ir Vytauto laikai. Mokslinių straipsnių rinkinys, skirtas Žalgirio mūšio 600-osioms metinėms. Kaunas, 2011. P. 82–96.

Rohdewald S. «Vom Polozker Venedig». Kollektives Handeln sozialer Gruppen einer Stadt zwisclien Ost- und Mitteleuropa (Mittelalter, frülie Neuzeit, 19. Jh. bis 1914). (Quellen und Studien zur Geschnellte des östlichen Europa. Bd. 70.) Stuttgart, 2005.

Rowell S. C. Bears and Traitors, or: Political tensions in the Grand Duchy, ca. 1440–1481 // Lithuanian historical studies. Vilnius, 1997. P. 28–55.

Rowell S. C. Gediminaičių dinastinė politika Žemaičiuose 1350–1430 m. // Žemaičių praeitis. T. 3. Vilnius, 1994. P. 125–136.

Rowell S. C. Išdavystė ar paprasti nesutarimai? Kazimieras Jogailaitis ir Lietuvos diduomenė 1440–1481 metais // Lietuvos valstybė XII–XVIII a. Vilnius, 1997. P. 45–74.

Rowell S. C. Lithuania ascending: A pagan empire within East-Central Europe. 1295–1345. Cambridge, 1994.

Rowell S. C. Ne visai primintinos kautynės: Ką byloja šaltiniai apie 1399 m. mūšį ties Vorsklos upe? // Istorijos šaltinių studijos. T. 1. Vilnius. 2008. P. 67–89.

Rowell S. C. Rumour and ambiguity in diplomatic relations between the Jagiellonians and the Teutonic Order, 1445–1466 // Kancelaria wielkich mistrzöw і polska kancelaria krolewska w XV wieku. Malbork, 2006. P. 249–256.

Rowell S. C. Trumpos akimirkos iš Kazimiero Jogailaičio dvaro: neeilinė kasdienybė tarnauja valstybei // Lietuvos istorijos metraštis. 2004. T. 1. Vilnius, 2005. P. 25–56.

Rowell S. C. Winning the living by remembering he dead? Franciscan tactics and social change in fifteenth-centure Vilnius // Tarp istorijos ir būtovės. Studijos prof. Edvardo Gudavičiaus 70-mečiui. Vilnius, 1999/ P. 87–121.

Rozbior krytyczny Annalium Poloniae Jana Dlugosza z lat 1385–1444. T. 1. Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1961.

Rutkowska G. Itinerarium krola Kazimierza Jagiellonczyka 1440–1492. (Itineraria Jagiellonow. T. 1.) Warszawa, 2014.

Ryéewski G. Rod Chreptowiczow herbu Odrowąž. Krakow, 2006.

Sahanowicz H. Zakon krzyžacki i sprawa unii religijnej w Wielkim Ksiçstwie Litewskim w latach 30. XV wieku // Studia interkulturowe Europy Srodkowo-Wschodniej. T. 1. Warszawa, 2007. P. 62–72.

Saviščevas E. Suvaldyti chaosą: Bandymas naujai tirti Lietuvos didžiojo kunigaikščio Kazimiero suteikčių knygą // Istorijos šaltinių tyrimai. T. 1. Vilnius, 2008. P. 115–173.

Saviščevas E. Žemaitijos savivalda ir valdžios elitas 1409–1566 metais. Vilnius, 2010.

Saviščevas E. Polityka nadan wielkich ksiąžąt litewskich na Žmudzi w pierwszej polowie XV wieku // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. 2014. T. 141. Zesz. 2. S. 481–510.

Schmidtchen V. Bombarden, Befestigungen, Büchsenmeister. Von den ersten Mauerbrechern des Spätmittelalters zur Belagerungsartillerie der Renaissance. Eine Studie zur Entwicklung der Militärtechnik. Düsseldorf, 1977.

Semkowicz W. Gasztold Jan (Iwaszko) // PSB. T. 7. Krakow, 1948–1958. S. 297–298.

Semkowicz W. Elanul, namiestnik wilenski (1382–1387) і jego rod // Ateneum Wilenskie. 1930. R. 7. Zesz. 1–2. S. 1–20. Semkowicz W. Korybutowicze i Niešwizcy w šwietle sfragistyki // Miesięcznik Eleraldyczny. 1913. № 11–12. S. 200–204. Semkowicz W. Eosk i wygašnięcie Korybutowiczow // Rocznik Towarzystwa Eleraldycznego. T. 7. Warszawa, 1924–1925. S. 197–209.

Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Elorodle roku 1413 // LSP. T. 3. Poznan, 1989. S. 7–139.

Semkowicz W. Przywilej rodu Dębno z 1410 r. w šwietle genealogii rodu. [Cz. IV] // Miesięcznik Eleraldyczny. 1910. № 5. S. 76–82.

Semkowicz W. Rod Awdancow w wiekach šrednich. Poznan, 1920.

Semkowicz W. Sfragistyka Witolda.

Krakow, 1931. (Отдельный оттиск из: Wiadomošci Numizmatyczno-Archeologiczne. T. 13. Krakow, 1930. S. 65–86.) Semkowicz W. W sprawie początkow szlachty na Litwie і jej ustroju rodowego // Kwartalnik Elistoryczny. 1915. R. 29. S. 224–256.

Semkowicz W. Wstçp // Kodeks dyplo-matyczny katedry і diecezji wilenskiej. T. 1. [Cz. 2: Indeksy] Krakow, 1994. S. XI–XXXVIII.

Seruga J. Dokumenty pergaminowe w zbiorach biblioteczno-muzealnych hr. Tarnowskich w Suchej. Krakow, 1936. Sieradzan W. Sąsiedstwo mazowiecko-krzyžackie w okresie przemian politycznych w Europie Srodkowo-Wschodniej w latach 1411–1466. Torun, 1999.

Sikora F. Dzierslaw Wlostowski — czcigodny starzec, od mlodzienczych lat zawsze najbieglejszy w sztuce wojennej // Narodziny Rzeczypospolitej. Studia z dziejow sredniowiecza i czasow wczesnonowozytnych. T. 1. Krakow, 2012. S. 175–249.

Skomial J. Jan Dlugosz о Litwie і Litwinach // Wielokulturowosc polskiego pogranicza. Ludzie — idee — prawo. Bialystok, 2003. S. 195–210.

Skomial J. Jan Dlugosz о Wladyslawie II Jagielle (charakterystyka krola w swietle Annales seu cronicae incliti regni Poloniae) // Acta Universitatis Lodziensis. Folia iuridica. № 61: Studia z historii prawa i myšli politycznej. Lodz, 1994. S. 15–31.

Skrzypek J. Bitwa nad rzeką Swiętą. Studium historyczno-wojskowe // Przegląd Historyczno-Wojskowy. 1938. T. 10. Zesz. 1. S. 29–58.

Skurvydaitė L. Lietuvos valdovo titulas ir valdžia XIV a. pab. — XV a. viduryje // Lietuvos istorijos studijos. T. 7. Vilnius, 1999. P. 18–27.

Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. 3. Warszawa, 1882.

Slownik historyczno-geograficzny wojewodztwa lubelskiego w sredniowieczu / Oprac. S. Kuras // Dzieje Lubelszczyzny. T. 3. Warszawa, 1983.

Smolka S. Najdawniejsze pomniki latopisarstwa rusko-litewskiego. Rozbior krytyczny. Krakow, 1889.

Sobotka R. Powolywanie wladcy w Rocznikach Jana Dlugosza. Warszawa, 2005.

Sochacka A. Skarbek Jakub z Gory h. Awdaniec // PSB. T. 38. Warszawa; Krakow, 1997–1998. S. 14–15.

Sochacka A. Zjazdy polsko-litewskie w Lublinie і Parczewie w czasach Wladyslawa Jagielly // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio R 1986/1987. Vol. XLI/XLII. S. 65–80.

Sochaniewicz K. Przyczynekdo rozwoju herbu ksiąžąt Zbarazkich // Miesięcznik Heraldyczny. 1914. № 5–6. S. 118–120.

Sperka J. Szafrancowie herbu Stary Kon. Z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce. Katowice, 2001.

Spieralski Z. Jan z Sienna i Oleska // PSB. T. 10. Wroclaw i in., 1962–1964. S. 475–476.

Spieralski Z. Z dziejow Archiwum Koronnego Krakowskiego. Kopiariusz Jana Laskiego (okolo 1505) // SŽ. T. 24. Warszawa; Poznan, 1979. S. 109–138.

Stolarczyk T. Swidrygiello przeciwko Jagielle — tzw. wojna lucka w 1431 r. // Mars. 2001. T. 10. S. 3–18.

Stolarczyk T. Na karuzeli žycia, czyli walki Swidrygielly o tron litewski w latach 1392–1430 // Niebem і sercem okryta. Studia historyczne dedykowane dr Jolancie Malinowskiej. Torun, 2002. S. 99–122.

Stone L. Prosopography // Historical Studies Today. N. Y., 1972.

Stopka K. Košciol ormianski na Rusi w wiekach šrednich // Nasza Przeszlošc. T. 62. Krakow, 1984.

Suchocki J. Formowanie się i sklad narodu politycznego w Wielkim Ksiçstwie Litewskim požnego sredniowiecza // Zapiski Historyczne. 1983. T. 48. Zesz. 1–2. S. 31–78.

Supruniuk A. Mazowsze Siemowitow (1341–1442). Dzieje polityczne і struktury wladzy. Warszawa, 2010.

Svetikas E. Lietuvos didžiojo kunigaikščio Vytauto investitūros žiedas // Lituanistica. 2008. T. 54. № 2 (74). P. 14–29.

Szafranski F. Stosunki narodowosciowe i spoleczne dworu brzeskolegnickiego w pierwszej polowie XV wieku // Acta Universitatis Wratislaviensis. № 70. Historia. Zesz. 14. Wroclaw, 1968. S. 59–81.

Szweda A. Dokumenty pokojubrzeskiego z 31 grudnia 1435 — wprowadzenie do tematu // Pabaisko mūšis ir epocha (В печати).

Szybkowski S. Polish Staff as a Social Group in the Chancery of Grand Duke Witold // Quaestiones Medii Aevi Novae. Vol. 3: Foreign Experts. Warsaw, 1998. P. 75–94.

Szybkowski S. Rycerscy gošcie z Polski na dworze wielkiego księcia Witolda — proba portretu grupy // Litwa i jej sąsiedzi w relacjach wzajemnych (XIII–XVI w.). Olsztyn; Gdansk, 2014. S. 81–105.

Salūga R. Bychovco kronika // Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. Ser. A. № 1 (6). Vilnius, 1959. P. 149–154.

Šapoka A. Valstybiniai Lietuvos Lenkijos santykiai Jogailos laikais // Jogaila. Kaunas, 1935. P. 185–266.

Tęgowski J. Jeszcze o pochodzeniu kniazia Fiodorą Nieswickiego // Genealogia. T. 8. Poznan; Wroclaw, 1996. S. 87–90.

Tеgowski J. Kilka uwag o genealogii kniaziow Kroszynskich do konca XV wieku // Genealogia. Studia i Materialy Historyczne. T. 15. Poznan; Wroclaw, 2003. S. 35–43.

Tęgowski J. Ktory Konstanty — Olgierdowic czy Koriatowic — byl przodkiem kniaziow Czartoryskich? // Europa Orientalis. Studia і materialy ofiarowane Profesorowi Stanislawowi Alexandrowiczowi w 65 rocznicę urodzin. Torun, 1996. S. 53–59.

Tеgowski J. Malzenstwa Lubarta Giedyminowica. Przyczynek do genealogii dynastow halickowolynskich w XIV wieku // Genealogia. T. 6. Poznan; Wroclaw, 1995. S. 17–26.

Tеgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow. (Biblioteka genealogiczna. T. 2.) Poznan; Wroclaw, 1999.

Tеgowski J. Pochodzenie kniaziow Iwana і Fiodorą Nieswickich // Genealogia. T. 7. Poznan; Wroclaw, 1996. S. 125–135.

Tеgowski J. Polityczne aspekty malzenstwa księžniczki mazowieckiej Katarzyny Siemowitowny z Michaluszkiem synem Zygmunta Kiejstutuwicza // Genealogia. T. 13. Poznan, 2001. S. 39–48.

Tеgowski J. Rodowod kniaziow Swirskich do konca XVI wieku. (Biblioteka genealogiczna. T. 9.) Wroclaw, 2011.

Tеgowski J. Sprawa przylączenia Podola do Korony Polskiej w koncu XIV wieku // Teki Krakowskie. T. 5. Krakow, 1997. S. 155–176.

Tеgowski J. Stosunki wielkiego księcia litewskiego Zygmunta Kiejstutowica z ksiąžętami mazowieckimi (1432–1440) // Księga jubileuszowa Profesora Feliksą Kiryka. (Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis. Folia 21. Studia Historica III.) Krakow, 2004. S. 45–57.

Tеgowski J. Uzupelnienia i uwagi do itinerarium Witolda Kiejstutowicza // Studia zrodloznawcze. T. 44. Warszawa, 2006. S. 67–76.

Tеgowski J. О kniaziach Swirskich do konca XV wieku // LSP. T. 12. Poznan, 2007. S. 177–202.

Topolska M. B. Dobra dereczynskie od XV do polowy XVII wieku // Zeszyty naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. № 74. Historia. Zesz. 11: Studia z dziejow Wielkiego Ksiçtwa Litewskiego XIV–XVIII wieku. Poznan, 1971. S. 45–70.

Trajdos T. M. Biskupi prawoslawni w monarchii Jagielly // Nasza Przeszlosc. T. 66. Warszawa, 1986. S. 107–155.

Tyla A. Pirmosios rašytinės žinios apie Linkmenų apylinkes // Ignalinos kraštas. Vilnius, 1966. P. 22–33.

Urzędnicy podlascy XIV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. E. Dubas-Urwanowicz, W. Jarmolik, M. Kulecki, J. Urwanowicz. (UDR. T. 8.) Kornik, 1994.

Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. E. Janas, W. Klaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. (UDR. T. 3. Zesz. 3.) Komik, 1998.

Urzędnicy wielkopolscy XII–XV wieku. Spisy / Pod red. A. Gąsiorowskiego. (UDR. T. 1. Zesz. 1.) Wroclaw і in., 1985.

Urzędnicy wojewodztwa belskiego і ziemi chelmskiej XIV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. H. Gmiterek i R. Szczygiel; Pod red. A. Gąsiorowskiego. (UDR. T. 3. Zesz. 2.) Kornik, 1992.

Urzędnicy wojewodztwa ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): Spisy / Oprac. K. Przyboš. (UDR. T. 3. Zesz. 1.) Wroclaw і in., 1987.

Urzędnicy wolynscy XIV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. M. Wolski. (UDR. T. 3. Zesz. 5.) Kornik, 2007.

Uzupelnienia do spisow urzçdnikow malopolskich XII–XVIII wieku / Oprac. W. Bukowski, A. Falniowska-Gradowska, W. Klaczewski, J. Kurtyka, F. Sikora // Burgrabiowie zamku krakowskiego XIII–XV wieku. Spisy / Oprac. W. Bukowski. Kornik, 1995.

Valikonytė I. Profesorius Bronius Dundulis // Lietuva ir jos kaimynai. Nuo normanų iki Napoleono. Prof. Broniaus Dundulio atminimui. Vilnius, 2001. P. 7–21.

Vitkauskienė B. R. Zlotnictwo wilenskie: ludzie і dziela, XV–XVIII wiek. Warszawa, 2006.

Węcowski P. Dwa przyczynki do piastowskiej legitymizacji wladzy Jagiellonow. Imiona i liczebniki w tytulaturze polskich Jagiellonow // Swiat Sredniowiecza. Studia ofiarowane Profesorowi Henrykowi Samsonowiczowi. Warszawa, 2010. S. 562–576.

Węcowski P. Mazowsze w Koronie. Propaganda i legitymizacja wladzy Kazimierza Jagiellonczyka na Mazowszu. Krakow, 2004.

Wiegand G. Berichte über Osteuropa in spätmittelalterlichen deutschen Stadtchroniken // Rußland und Deutschland / Hrsg, von U. Liszkowski. (Kieler Historische Studien. Bd. 22.) Stuttgart, 1974. S. 15–37.

Wojtkowiak Z. Dryswiaty — rubiež litewska w sredniowieczu // LSP. T. 1. Poznan, 1985. S. 115–139.

Wojtkowiak Z. Sprawa przylączenia Braslawia do Litwy. Przyczynek do tworzenia nowych podzialow terytorialnych w W. Ks. Litewskim // Ars historica. Prace z dziejow powszechnych i Polski. (UAM. Ser. Historia. № 71.) Poznan, 1976. S. 259–270.

Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od konca XIV wieku. Warszawa, 1895.

Wolff J. Rod Gediminą. Krakow, 1886.

Wroniszewski J. Grupy decyzyjne w sredniowiecznej Polsce — elitą wladzy // Genealogia. Polska elitą polityczna w wiekach šrednich na tie porownawczym. Torun, 1993. S. 175–186.

Zaleski B. Zywot księcia Adama Jerzego Czartoryskiego. T. 1. Poznan, 1881.

Zazuliak Yu. Rebaptism, Name-Giving and Identity among Nobles of Ruthenian Origin in Late Medieval Galicia // On the Frontier of Latin Europe. Integration and Segregation in Red Ruthenia, 1350–1600. Warsaw, 2004.

Zinkevičius Z. Lietuvos senosios valstybės 40 svarbiausių mįslių. Vilnius, 2011.

Zonenberg S. Kronika Wiganda z Marburga. Bydgoszcz, 1994.

Žak S. Das Tedeum als Huldigungsgesang // Historisches Jahrbuch. Jg. 102. München, 1982. S. 1–32.

Zdan M. Stosunki litewsko-tatarskie za czasow Witolda, w. ks. Litwy // AW. 1930. R. 7. Zesz. 3–4. S. 529–601.