два переклади […] антологія Вкладені переклади з’явилися в «Антології французької поезії від Нерваля до сучасності» (упор. Флори Клее-Палей, Вісбаден, 1958, С. 17 і 277), там також переклади ПЦ «Epitaph» («Епітафія») і «Das letzte Gedicht» («Останній вірш») Робера Десноса (с. 318–321). Угорсько-єврейська графік і перекладачка Флора Клее-Палей, уціліла з Терезієнштадту, жила з 1927 р. у Вупперталі. Під час засідання «Бунду» у жовтні 1957 р. (пор. № 44) ПЦ мешкав у неї (Boltenbergstraße, 10). Вона присвятила себе насамперед пропаганді французької й німецької сучасної поезії. ПЦ контактував з нею з 1949 р.