Пора серця. Листування

278

німецькі матеріали […] вибір текстів \ темрява й захищеність Німецькомовна частина числа XXI (1958, ВРС: деякі коректурні' правки) справді була, хоча це й ніде не відзначено, впорядкована ІБ і ПЦ (за винятком «Фрагментів» Реццорі, с.379 і далі, які запропонував Йоахім Морас, які, проте, також редагував ПЦ). Інші шість авторів і один перекладач представлені наступними творами: Ґеорґ Гайм віршем «Смерть актора» (с. 370), Неллі Закс вісьмома віршами («Поглянь, Даниїле», «Язик уже відчув пісок у хлібі», «А ти все кличеш і кличеш», «Дитя», «Жодне слово не приховає магічного поцілунку», «Я мовлю до піщинок пилу», «Хриплячі кружні шляхи», «Ах, як мало можна збагнути»; с. 371 і далі), Артюр Рембо «П’яним кораблем», переклад німецькою Пауля Целана (с. 375 і далі, пор. № 99). Вальтер Гьоллерер шістьма віршами («Птаха Рух», «Кістка й залізо», «Тисові дерева», «Втеклій подрузі», «Лик, сплетений». «Склянки», с. 408 і далі), Ґюнтер Ґрас «Зозулею» (2-й акт п’єси «Дядько, дядько»; с. 413 і далі) і Ганс Маґнус Енценсберґер шістьма віршами («Розмова субстанцій», «Великі винаходи», «Меморандум», «Захист убивці», «Кінець сов», «Розлука»; с. 425 і далі). Назва журналу (дослівно «Темні ґешефти» як у конкретному, так і в переносному сенсі) прибирає римську редакційну адресу, Palazzo Caetani на Via Botteghe Oscure 32.