Псалтир

Кафизма №12

Молитва Давида.

¹Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий.

²Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе.

³Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня.

⁴Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою.

⁵Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе.

⁶Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого.

⁷В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже.

⁸Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми.

⁹Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє.

¹⁰Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний.

¹¹Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм.

¹²Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки.

¹³Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого.

¹⁴Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою.

¹⁵Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний.

¹⁶Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї.

¹⁷Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене.

Псалом синів Кореєвих.

Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).

^1-2Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова.

³Преславне говорять про тебе, місто Боже.

⁴Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там.

⁵І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його.

⁶Господь напише в переписі народів: ось такий народився там.

⁷Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться.

Начальнику хору на махалаф, для співу.

Повчання Емана Езрахіта.

Псалом синів Кореєвих. (Пісня — молитва.)

^1-2Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.

³Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.

⁴Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.

⁵Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,

⁶між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.

⁷Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.

⁸На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].

⁹Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.

¹⁰Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.

¹¹Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?

¹²Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?

¹³Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?

¹⁴Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.

¹⁵Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?

¹⁶Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.

¹⁷По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.

¹⁸Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.

¹⁹Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.

Слава…

Повчання Ефама Езрахіта.

^1-2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.

³Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.

⁴“Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:

⁵навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій”.

⁶Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.

⁷Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?

⁸Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.

⁹Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.

¹⁰Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.

¹¹Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.

¹²Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.

¹³Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.

¹⁴Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.

¹⁵Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.

¹⁶Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,

¹⁷і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.

¹⁸Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.

¹⁹Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.

²⁰Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: “Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.

²¹Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.

²²Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.

²³Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.

²⁴Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.

²⁵Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.

²⁶І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.

²⁷І буде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.”

²⁸І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі.

²⁹Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.

³⁰І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.

³¹А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,

³²якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,

³³то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.

³⁴Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,

³⁵не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.

³⁶Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.

³⁷Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,

³⁸як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”.

³⁹А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.

⁴⁰Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.

⁴¹Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.

⁴²Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.

⁴³Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.

⁴⁴Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.

⁴⁵Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.

⁴⁶Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.

⁴⁷Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?

⁴⁸Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?

⁴⁹Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?

⁵⁰Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?

⁵¹Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.

⁵²Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.

⁵³Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Слава…

Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

^1-2Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.

³Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.

⁴Ти повертаєш людину у тління і кажеш: “Верніться, сини людські!”

⁵Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.

⁶Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.

⁷Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.

⁸Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.

⁹Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.

¹⁰Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.

¹¹Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?

¹²Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.

¹³Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.

¹⁴Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.

¹⁵Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.

¹⁶І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.

¹⁷І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Хвалебна пісня Давида (у євреїв не надписаний).

¹Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.

²Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”.

³Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.

⁴Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.

⁵Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.

⁶А ні пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.

⁷Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.

⁸Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.

⁹Бо ти сказав: “Господь — надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.

¹⁰Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.

¹¹Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.

¹²На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.

¹³На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.

¹⁴Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.

¹⁵Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.

¹⁶Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.

Слава…

Після 12-ї кафизми Трисвяте.

І тропарі, глас 7.

Господи, Ти прийняв сльози Петра і блудниці, Ти й митаря виправдав, що зітхнув з глибини душі. Тому й я в покаянні припадаю до Тебе й молю: зглянься й на мене, Спасе, і помилуй мене.

Слава..

Прийми мене, Господи, як митаря, і, як блудницю, очисти мене, Владико; як хананеянку, помилуй з великої Твоєї милости.

І нині..

Мати Світла, благословенна Богородице, моли Христа Бога, щоб засяяв душам нашим великою Своєю милістю.

Господи, помилуй (40 разів).

Господи Боже мій! Єдиний благий і чоловіколюбний, єдиний милостивий і лагідний, єдиний істинний і праведний, єдиний щедрий і милосердний, Боже наш! Нехай найде на мене, грішного і нікчемного раба Твого, сила Твоя і нехай укріпить мене Євангелієм Божественного вчення Твого! Владико, Чоловіколюбче любомилосердний! Просвіти моє тіло й очисти мене від усякої злоби й гріховности. Збережи мене в чистоті й непорочності від усякого дійства диявольского. Даруй мені за Твоєю милістю вчення Твоє розуміти, про Тебе думати, за Твоїми заповідями жити, Твого гніву боятися і чинити тільки угодне Тобі до останнього мого зітхання. Збережи милосердям Твоїм мою душу і тіло, розум і думки і весь мій тілесний храм від супротивної спокуси, Господи, мій Господи! Покрий мене милосердям Твоїм і не покинь мене, негідного раба Твого, бо Ти захисник мій, Господи, і про Тебе пісня моя завжди. І Тобі возсилаю славу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.